АкушерствоАнатомияАнестезиологияВакцинопрофилактикаВалеологияВетеринарияГигиенаЗаболеванияИммунологияКардиологияНеврологияНефрологияОнкологияОториноларингологияОфтальмологияПаразитологияПедиатрияПервая помощьПсихиатрияПульмонологияРеанимацияРевматологияСтоматологияТерапияТоксикологияТравматологияУрологияФармакологияФармацевтикаФизиотерапияФтизиатрияХирургияЭндокринологияЭпидемиология

КЛАСИФІКАЦІЯ ФАРФОРОВИХ МАС

Прочитайте:
  1. ICTV класифікація (1995)
  2. Алергія: етіологія, патогенез, класифікація алергічних реакціїй і їх характеристика.
  3. В теперішній час прийнята наступна робоча класифікація пневмоній у дітей.
  4. ВИГОТОВЛЕННЯ БЮГЕЛЬНИХ ПРОТЕЗІВ ІЗ ЗАМКОВИМИ КРІПЛЕННЯМИ. ВИДИ І КЛАСИФІКАЦІЯ АТАЧМЕНІВ
  5. ВИДИ ШИНУВАННЯ ТА КЛАСИФІКАЦІЯ ШИН
  6. Визначення гострої дихальної недостатності. Класифікація за ступенями тяжкості. Мед сестринське обстеження та мед сестринська діагностика. Загальні принципи лікування.
  7. Визначення та класифікація харчового статусу організму.
  8. Вітаміни (визначення поняття) їх класифікація та фізіологічна роль в організмі.
  9. Внутрішньоутробні інфекції. Класифікація.
  10. ВООЗ КЛАСИФІКАЦІЯ МДС

Стоматологічні фарфорові маси залежно від температури спікання поділяють на тугоплавкі (1300-1370 °С), середньоплавкі (870-1065 °С) і низь-коплавкі. Склад тугоплавкого фарфору такий: 81 % польового шпату, 15 % квар­цу, 4 % каоліну. Середньоплавкий фарфор складається з 61 % польового шпа­ту, 29 % кварцу, 10 % різних домішок. До складу низькоплавкого фарфору вхо­дить 60 % польового шпату, 12 % кварцу, 28 % домішок.

Тугоплавкий фарфор переважно використовується для виготовлення штучних зубів для знімних протезів промисловим шляхом. Середньоплавкий та низькоплавкий стоматологічний фарфор застосовується для виготовлення коронок, вкладок і мостоподібних протезів. Використання в ортопедичній сто­матології низькоплавкого та середньоплавкого фарфору дозволило застосува­ти для їх спікання печі з ніхромовими нагрівальними елементами. Спікання проводять згідно з режимом, який рекомендує завод - виробник стоматологіч­ного фарфору. Для зменшення та запобігання утворенню газових пор запропо­новано 4 способи спікання фарфору:

1) спікання фарфору у вакуумі;

2) спікання фарфору в дифузійному газі (гелій і водень);

3) спікання фарфору під тиском 10 атмосфер;

4) для досягнення підвищення прозорості фарфору у разі використання атмосферного тиску під час спікання використовується крупнозернистой ма­теріал.

З 4 запропонованих способів на практиці найбільшого застосування набу­ло спікання фарфору у вакуумі. Вакуумне спікання надає стоматологічному фарфору прозорості і забарвлення. Специфічне забарвлення матеріалу можна регулювати добавкою замутнювача і речовин-фарбників. Якщо як замутнювач використовувати кристали окису алюмінію або цирконію, можна додатково збільшити щільність матеріалу.

Об'ємні зміни під час спікання. Під час спікання фарфору відбувається значна усадка фарфорових мас (20-40 %). Основна причина об'ємної усадки полягає у недостаньому ущільненні частин керамічної маси, між якими зали­шаються порожнини. Іншими причинами об'ємних скорочень є втрата рідини, необхідної для приготування фарфорової маси, вигорання органічних добавок (декстрин, цукор, крохмал). Практичне значення має спрямування об'ємної усадки. Найбільша усадка фарфору іде в бік більшого тепла, в напрямку сили тяжіння і більшої маси. У першому і другому випадках - незначна, оскільки в сучасних печах гарантовано рівномірний розподіл тепла, а сила тяжіння неве-


лика, тому що використовують невелику кількість фарфору. Усадка в напрям­ку великих мас значно вища. Маса в розплавленому стані та за наявності по­верхневого натягу намагається набути форми краплі. У такому разі вона підтя­гується від периферійних ділянок до центральних частин коронки, до більшої маси фарфору. Під час виготовлення фарфорової коронки керамічна маса, ско­рочуючись, рухається від шийки зуба до центру коронки, піднімаючи платино­ву матрицю, унаслідок чого може з'явитися щілина між коронкою і уступом моделі препарованого зуба.

Щільність фарфору. Основним показником щільності фарфору є щільність підчас розтягування, стискання та згинання. Стоматологічний фар­фор має високу щільність під час стискання (4600-8000 кг/см2). Основною характеристикою щільності стоматологічного фарфору прийнято вважати ве­личину щільності під час згину. Щільність будь-якого фарфору залежить не тільки від його складу і технології виробництва, але й значною мірою від спо­собу користування ним.

Поліпшує щільність застосування методу конденсації частин фарфору. Існує чотири способи конденсації: рифлений інструмент, електрохімічна вібра­ція, конденсація пензликом, метод гравітації (безконденсації). Більшість до­слідників вважають, що найкращого ущільнення фарфорової маси можна до­сягти рифленим інструментом із застосуванням фільтрувального паперу для відсмоктування рідини. Для оптимального ущільнення матеріалу має значен­ня добре просушування керамічної маси перед спіканням, а також наступне проведення спікання. Звичайний стоматологічний виріб проходить спікання 3-4 рази.

Велика кількість спікань зменшує щільність аж до утворення склоподіб­ного матеріалу. Кожен із видів фарфору має оптимальну температуру спікан­ня. Відхилення від тієї температури в бік зниження або підвищення призво­дить до зменшення щільності фарфору. У першому випадку відбувається не­повне сплавлення матеріалу, утворюється недостатня кількість склофази, у дру­гому виникає збільшення склофази за рахунок кристалічної стадії. Після до­сягнення температури спікання виріб повинен бути витриманий під вакуумом 1-2 хв. Продовження часу спікання дає помітне зниження щільності.

Спікання фарфору закінчують глазуруванням. Дослідження фарфору по­казали, що глазурована поверхня надає велику щільність виробу.

Спечені вакуумним методом коронки добре шліфуються і поліруються. Водночас рекомендується уникати зішліфування глазурованої поверхні, оскільки у такому разі щільність знижується. В окремих випадках глазуровану поверхню зішліфовують для зменшення стирання зубів-антагоністів. Думки дослідників щодо впливу пор на щільність спеченого виробу не збігаються. Більшість із них вважають, що спікання у вакуумі знижує пористість і підви­щує щільність фарфору.

Щільність фарфору залежить також від методу застосування вакууму на різних етапах спікання. Початок спікання повинен збігатися у часі з початком



Основи матеріалознавства


розрідження атмосфери у печі. Під час досягнення температури спікання ва­куум повинен бути повний. Час спікання у вакуумі у разі досягнення необхід­ної температури не повинен перевищувати 2 хв.

Металокераміка. Під металокерамікою розуміють техніку одержання су-цільнолитих металевих каркасів, облицьованих фарфором. Уведення метало­кераміки — це, безумовно, крок уперед у стоматології, оскільки надає мож­ливість використовувати всі переваги таких матеріалів, як метал і фарфор, у єдиній конструкції. Для виготовлення металокерамічних протезів випускаються спеціальні сплави.

Сплави для металокерамічних зубних протезів. Нині у зуботех-нічних лабораторіях широко використовують близько 150 різних сплавів для металокераміки. До них ставлять такі вимоги:

1. Температура розм'якшення сплаву повинна бути вищою, ніж темпера­тура спікання фарфору.

2. Різниця коефіцієнтів термічного розширення сплаву і фарфору повинна бути мінімальною.

3. Наявність умов для зчеплення з фарфором.

4. Наявність задовільних властивостей щодо лиття.

5. Довговічність і стабільність якостей.

6. Корозійна стійкість.

7. Сумісність із тканинами ротової порожнини.

Наявні сплави для металокераміки поділяють на дві основні групи - бла­городні і неблагородні. Сплави на основі благородних металів поділяють на золоті, золото-паладієві і срібно-паладієві. Сплави металів благородних груп мають кращі литтєві властивості і корозійну стійкість, однак щільністю посту­паються сплавам неблагородних металів. Недоліком сплавів на основі золота є обмежена щільність.

Неблагородними сплавами для металокераміки є сплави на основі нікелю і сплави на основі кобальту. Вони характеризуються високими механічними властивостями. Однак температура плавлення цих сплавів на 500 °С вища, ніж сплавів на основі золота. Для поліпшення литтєвих властивостей таких сплавів у низку закордонних рецептур було включено берилій, він токсичний, що при­зводило до токсико-алергійних реакцій. У результаті проведених досліджень була встановлена можливість застосування вітчизняних кобальто-хромових сплавів (КХС) для виготовлення металокерамічних протезів. Цей сплав про­тягом багатьох років випускається заводом медичних полімерів ("Медполімер", Санкт- Петербург).

Фарфорові маси для металокераміки. Виготовлення металокерамічної конструкції зубного протеза — складний багатоетапний процес. Якість метало­керамічних протезів визначається властивостями застосованих матеріалів. Ке­рамічна маса повинна відповідати певній низці вимог, які умовно поділяють на 4 групи: фізичні, біологічні, технологічні та естетичні. До фізичних характери­стик відносять щільність під час зсуву, стиснення і згинання; до біологічних —


нетоксичність, відсутність алергійних компонентів; до технологічних — відсутність включень, коефіцієнт литтєвого термічного розширення повинен відповідати такому на металевій основі.

Керамічна маса "Віта VMK 95". До комплекту маси входить стандарт­ний (включає 41 % фарфору), лабораторний та великий набори. Маси "VMK 95" дають надійну передачу кольору. Випускається також набір непрозорого дентинного порошку, який включає 16 фарфорових порошків та додатковий набір з 15 фарфорових порошків. Добрі результати отримують у разі пошаро­вої методики нанесення, а саме: непрозорий, дентинний та емалевий шари (мал. 13, див. кольорову вклейку).

Маса "Віта Інтерно" (12 кольорів) дозволяє індивідуалізувати особли­вості природних зубів, створити ефект глибини. Хроматичний ефект у цих фар­форових мас може бути посилений шляхом змішування з порошками дентин-них та прозорих мас. Маси «Інтерно» можна використовувати також для ство­рення ефекту глибини у разі недостатньої товщини дентинного шару. Для ви­значення кольору металокерамічних коронок використовують універсальну розцвітку "Vitapan" (мал. 14, див.кольорову вклейку).

Керамічна маса "Віта Акцент" включає набір тонкозернистих фарфорів (20 кольорів) з однорідним розподілом пігментів, які фарбують, що дозволяє зубному техніку точно імітувати природне забарвлення зубів на завершально­му етапі виготовлення зубного протеза.

Маса "Карат" є матеріалом останнього покоління фірми "Дентсплай" (США). Використовуючи її, можна легко відтворювати колір природних зубів за допомогою розцвіток "Біодент" та "Віта".

Маса "Дуцерам-LFC" являє собою низькоплавку стоматологічну кера­міку фірми "Дуцера" (Німеччина). За своїми хімічними властивостями, струк­турою, оброблюваністю та експлуатаційними якостями вона найкраща від усіх стоматологічних керамік. Низькоплавкий фарфор LFC (Low-Fusing Ceramic) являє собою кристалічну структуру з частинками розміром від 5 до 15 мікрон. Його твердість складає 420 НУ(за Віккерсом). Оскільки низькоплавка кера­міка виготовляється із звичайного матеріалу "Дуцерам", то ці два матеріали є сумісними, тому вони можуть використовуватися для двошарової технології під час виготовлення металокерамічних зубних протезів.

У клініці ортопедичної стоматології широкого застосування набули ке­рамічні маси фірми "Івоклар" (Ліхтенштейн). Маса «IPS-Класік» має у своєму складі такі компоненти:

1) порошок непрозорий (ґрунтова маса) для заповнення пустотілого кар­каса проміжної частини мостоподібного протеза;

2) 20 паст різних відтінків непрозорої та дентинної мас;

3) набір (5 варіантів кольорів) пастоподібної інтенсивно зафарбованої, непрозорої (ґрунтової) маси;

4) набір (9 кольорів) пастоподібної, інтенсивно зафарбованої дентинної маси, яка наноситься у разі необхідності перед другим спіканням дентинної маси;


 




Основи матеріалознавства


5) набір прозорих мас (4 кольори) для досягнення різних ефектів, а також створення різального краю (15 кольорів), що дає можливість імітації природ­ної емалі зубів;

6) пастоподібна глазурова маса для надання облицюванню природного

блиску.

Крім того, фірма «Івоклар» випускає додаткові матеріали, зокрема, для ізо­ляції гіпсу - «Модельсепаратор», рідини для моделювання тощо.

Маса МК застосовується для облицювання металевих каркасів незнімних зубних протезів з кобальто-хромових сплавів і являє собою тонкомелені по­рошки. Випускається у наборі з 11 кольорів ґрунтових та дентинних мас і 2 прозорих мас.

Перше спікання проводять за температури 1080 °С, друге і третє - за тем­ператури 920 °С. Вироби з маси МК не подразнюють тканини слизової оболон­ки ротової порожнини.

ПИТАННЯ ДЛЯ САМОКОНТРОЛЮ

І.Де і коли почали виготовляти штучні зуби з фарфору?

2. Суть технологічних прийомів під час виготовлення фарфорових штучних зубів.

3. Які переваги та недоліки штучних фарфорових зубів?

4. Класифікація фарфорових мас.

5. Фізико-механічні властивості фарфору.

6. Що таке термін "металокераміка"?

7.Які сплави використовують для виготовлення металокерамічних

протезів? 8. Маси для металокераміки. Вимоги. Представники. 9.Технологія виготовлення штучних зубів з акрилових пластмас. 10. Історія застосування металевих та комбінованих штучних зубів.


Дата добавления: 2015-02-06 | Просмотры: 1620 | Нарушение авторских прав



1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 | 7 | 8 | 9 | 10 | 11 | 12 | 13 | 14 | 15 | 16 | 17 | 18 | 19 | 20 | 21 | 22 | 23 | 24 | 25 | 26 | 27 | 28 | 29 | 30 | 31 | 32 | 33 | 34 | 35 | 36 | 37 | 38 | 39 | 40 | 41 | 42 | 43 | 44 | 45 | 46 | 47 | 48 | 49 | 50 | 51 | 52 | 53 | 54 | 55 | 56 | 57 | 58 | 59 | 60 | 61 | 62 | 63 | 64 | 65 | 66 | 67 | 68 | 69 | 70 | 71 | 72 | 73 | 74 | 75 | 76 | 77 | 78 | 79 | 80 | 81 | 82 | 83 | 84 | 85 | 86 | 87 | 88 | 89 | 90 | 91 | 92 | 93 | 94 | 95 | 96 | 97 | 98 | 99 | 100 | 101 | 102 | 103 | 104 | 105 | 106 | 107 | 108 | 109 | 110 | 111 | 112 | 113 | 114 | 115 | 116 | 117 | 118 | 119 | 120 | 121 | 122 | 123 | 124 | 125 | 126 | 127 | 128 | 129 | 130 | 131 | 132 | 133 | 134 | 135 | 136 | 137 | 138 | 139 | 140 | 141 | 142 | 143 | 144 | 145 | 146 | 147 | 148 | 149 | 150 | 151 | 152 | 153 | 154 | 155 | 156 | 157 | 158 | 159 | 160 | 161 | 162 | 163 | 164 | 165 | 166 | 167 | 168 | 169 | 170 | 171 | 172 | 173 | 174 | 175 | 176 | 177 | 178 | 179 | 180 | 181 | 182 | 183 | 184 | 185 | 186 | 187 | 188 | 189 | 190 | 191 | 192 | 193 | 194 | 195 | 196 | 197 | 198 | 199 | 200 | 201 | 202 | 203 | 204 | 205 | 206 | 207 | 208 | 209 | 210 | 211 | 212 | 213 | 214 | 215 | 216 | 217 | 218 | 219 | 220 | 221 | 222 | 223 | 224 | 225 | 226 | 227 | 228 | 229 | 230 |



При использовании материала ссылка на сайт medlec.org обязательна! (0.008 сек.)