АкушерствоАнатомияАнестезиологияВакцинопрофилактикаВалеологияВетеринарияГигиенаЗаболеванияИммунологияКардиологияНеврологияНефрологияОнкологияОториноларингологияОфтальмологияПаразитологияПедиатрияПервая помощьПсихиатрияПульмонологияРеанимацияРевматологияСтоматологияТерапияТоксикологияТравматологияУрологияФармакологияФармацевтикаФизиотерапияФтизиатрияХирургияЭндокринологияЭпидемиология

Мал. 42. Формування додаткової порожнини з виведенням її на оклюзійну поверхню

вкладки. Порожнини на присінкових поверхнях зубів формують звичайно, по­вторюючи межі каріозних порожнин або клиноподібних дефектів.

Під час формування пришийкових порожнин необхідно вирішувати такі завдання: запобігання вторинному карієсу та створення надійної фіксації вкладки.

Для запобігання розкриттю пульпової камери, особливо у групи фронталь­них зубів, формується сферичне дно порожнини. У зв'язку з тим, що дно по­рожнини має випуклу поверхню, медіальна та дистальні стінки знаходяться під певним кутом одна до одної.

Приясенна та звернена до різального краю стінки повинні бути паралель­ними. Таке положення їх забезпечує надійну фіксацію вкладки. Особливо ста­ранно формується стінка, звернена до ясен. Край порожнини, який близько підходить до ясен, з метою запобігання рецидиву карієсу необхідно поміщати під ясна. Це диктується й естетичними міркуваннями. Якщо проміжок між краєм порожнини та яснами складає не менше ніж 2 мм, тоді його необхідно зберегти, оскільки розміщення краю порожнини на одному рівні з краєм ясен сприяє розвитку вторинного карієсу.

Особливості формування порожнин, розміщених на двох і більше поверх­нях зуба, полягають у наступному. У зв'язку з тим що апроксимальні суміжні поверхні бічних зубів не такі доступні, як у окремо збережених зубів, необхід­но крім основної порожнини формувати додаткову, яка виводиться на оклю­зійну поверхню (мал. 42).

Дата добавления: 2015-02-06 | Просмотры: 770 | Нарушение авторских прав