АкушерствоАнатомияАнестезиологияВакцинопрофилактикаВалеологияВетеринарияГигиенаЗаболеванияИммунологияКардиологияНеврологияНефрологияОнкологияОториноларингологияОфтальмологияПаразитологияПедиатрияПервая помощьПсихиатрияПульмонологияРеанимацияРевматологияСтоматологияТерапияТоксикологияТравматологияУрологияФармакологияФармацевтикаФизиотерапияФтизиатрияХирургияЭндокринологияЭпидемиология

ЗОНДУВАННЯ

Метод клінічного дослідження широко застосовується у разі вивчення ста­ну тканин маргінального пародонта, а саме стану ясенної борозни або кишені.

Патологічні процеси, які відбуваються у тканинах маргінального пародон­та, спричиняють запалення, утворення періодонтальних кишень, ретракції ясен­ного краю. Наявність та глибину періодонтальних кишень вимірюють за допо­могою стоматологічного зонда, у якого обов'язково має бути затуплений кінець і на його поверхні мають бути нанесені насічки на віддалі 0,5-1 мм одна від одної.

Зонд без зусиль уводять у ясенну борозну почергово з чотирьох боків — присінкового, ротового та двох апроксимальних. За глибиною уведення зонда оцінюють стан тканин маргінального пародонта.

Експертами ВООЗ розроблено спеціальний пародонтологічний зонд, кон­структивними особливостями якого є: маркована частина на рівні 3,5-5,5 мм і маса 25 г. Зондування проводять без тиску, вводячи зонд до відчуття перешко­ди з боку дна кишені, пересуваючи його по периметру зуба (мал. 37).

Якщо маркована частина ввійшла під ясна, тоді глибина кишені понад 6 мм, і сек­стант отримує оцінку в 4 бали. Якщо марку­вання видно з-під ясен, глибина кишені 4-5 мм, це відповідає 3 балам. Якщо маркована частина видна вся, а також наявний над- та під'ясенний зубний камінь, оцінка 2 бали. Оцінка 1 бал означає: кровоточивість, глибо­ку кишеню — до 3 мм, яка визначається через 30-40 с. За відсутності названих ознак вис­тавляється 0 балів. Необхідно констатувати, що такі високоінформативні та доступні ме­тоди не знайшли щіирокого використання у клініці ортопедичної стоматології з різних причин.

Якщо у клініці немає пародонтометра,

.. __ _п. - вимірювання глибини кишені можна прове-

Мал.37. Пародонтологічний зонд ^{v v}

_Bqq3 сти звичайним стоматологічним зондом із

затупленим кінцем, тупим кінцем голки

Міллера тощо.

Під час проведення обстеження за допомогою зонду необхідно звертати увагу на наявність крово- або гноєтечі після закінчення процесу зондування. Крім того, зондування дозволяє визначити наявність під'ясенного зубного каменю.

Необхідна особлива увага під час роботи із зондами, особливо під час уве­дення та зондування.

Пальпація — простий доступний клінічний метод. Широко застосовуєть­ся у клініці ортопедичної стоматології переважно для уточнення діагнозу. Особ­ливо цінний метод пальпації під час обстеження лімфатичних вузлів, слинних залоз. Він дає можливість судити про їх щільність, болючість, рухомість і доз­воляє диференціювати запальні процеси від бластоматозних. Пальпуючи м'я­зи, можна визначити їх тонус і болючі точки. Пальпації підлягають м'язи: жу­вальний, скроневий, присередній крилоподібний, дна ротової порожнини та груднинно-ключично-соскоподібний.

Термометрія та електротермія. Для отримання точних даних про стан пуль­пи можна використати електродіагностику. У клініці використовують пристрій від універсальної стоматологічної установки або спеціальний апарат для визна­чення електрозбудливості зуба (в мікроамперах, за Л.Р.Рубіновим). Доведено, що зуб з живою пульпою реагує на електрострум у межах від 2 до 6 мкА.

Реакція пульпи на електрострум понад 6 мкА свідчить про патологічний процес у ній, а понад 50 мкА — про її некроз. Якщо під час обстеження опор­них зубів для незнімного протезування електродіагностика виявила знижен­ня порогу збудливості пульпи, тоді для уточнення діагнозу застосовують рент­генографію.

Обстеження хворого у клініці ортопедичної стоматології

Дата добавления: 2015-02-06 | Просмотры: 882 | Нарушение авторских прав