АкушерствоАнатомияАнестезиологияВакцинопрофилактикаВалеологияВетеринарияГигиенаЗаболеванияИммунологияКардиологияНеврологияНефрологияОнкологияОториноларингологияОфтальмологияПаразитологияПедиатрияПервая помощьПсихиатрияПульмонологияРеанимацияРевматологияСтоматологияТерапияТоксикологияТравматологияУрологияФармакологияФармацевтикаФизиотерапияФтизиатрияХирургияЭндокринологияЭпидемиология

ФЕНОМЕН КАТЦА-ЕФРОНА-ГЕЛЬФАНДА

Прочитайте:
  1. I. 2. Феномен «Яблони»
  2. АНАЛИЗИРУЯ ФЕНОМЕН АМЕРИКАНСКОЙ МЕЧТЫ: ОТКУДА ВЗЯЛСЯ БЕСПОРЯДОК
  3. Антитела (строение, свойства, функции антител, феномены взаимодействия антител и антигенов).
  4. Глава 4. ФЕНОМЕН ОДИНОЧЕСТВА
  5. Какие аускультативные феномены могут имитировать широкое фиксированное расщепление второго сердечного тона?
  6. Какие реакции лежат в основе иммунологических методов. Фазы взаимодействия АГ с АТ. Феномены агглютинации, преципитации, лизиса.
  7. Механизмы феномена прекондиционирования.
  8. Особенности сокращения миокарда. Законы «Все или ничего», «Франка-Старлинга». Явление потенциации (феномен «лестницы»), его механизм.
  9. Охарактеризуйте особливості взаємовідносин та соціально-психологічні феномени, які виникають між людьми в умовах хронічної психотравмуючої ситуації.
  10. Охарактеризуйте феномен анапсиозу, що є притаманним людям, які пережили психотравмуючу ситуацію. Визначте його функціональне призначення.

Ці автори запропонували застосовувати у разі створення індивідуаль­ної оклюзійної поверхні феномен Хрістенсена шляхом внутрішньоротового запису з використанням шарнірного оклюдатора.

За методикою Ефрона (1929) після визначення центрального співвідно­шення щелеп і гіпсування моделей в оклюдатор проводять постановку фрон­тальних зубів на обох щелепах, а в ділянці жувальних зубів зберігають висоту прикусних валиків. У клініці вводять воскові шаблони в ротову порожнину і пропонують пацієнту зімкнути зуби в передній оклюзії; в утвореному в такому разі клиноподібному дефекті розміщують і закріплюють з обох боків на ниж­ньому валику восковий валик, який під час змикання щелеп роздавлюється, набуваючи клиноподібної форми і заповнючи цей проміжок. Прикусні валики виводять з ротової порожнини, охолоджують і знову вводять у рот, пропоную­чи пацієнту стиснути щелепи в центральній оклюзії і уважно стежачи за цим станом. За такої умови утворюється просвіт між фронтальними зубами, для ліквідації якого необхідно на верхньому прикусному валику зрізати віск у ви­гляді клину, після чого поверхня прикусного валика набуває випуклої форми, тобто створюється сагітальна оклюзійна крива, по якій і проводять постановку жувальних зубів верхньої щелепи, а потім — нижньої.

А.Я.Катц і З.П.Гельфанд (1937) модифікували цей метод, замінивши вос­кові прикусні валики на стенсові, а також змінили методику формування ок­люзійної кривої. За їхньою методикою прикусні валики за шириною і висотою повинні приблизно відповідати зубним рядам. Розміщення валиків на комір­ковому відростку, висота і співвідношення їх контролюється і коригується у ротовій порожнині хворого.

Корекція валиків у ротовій порожнині дозволяє, по-перше, їх припасува­ти, по-друге, хворий звикає закривати рот без спонукання і керування з боку лікаря. Усі ці маніпуляції призводять до втоми жувальних м'язів, що і буде спри­яти набуванню щелепами положення відносного фізіологічного спокою, а це, в свою чергу, полегшить визначення правильного центрального співвідношення щелеп. Сагітальна і поперечна криві формуються за допомогою феномена Хри-стенсена. Для цього валики покривають кашкою із пемзи або наждаку, після чого пропонують пацієнту виконати різноманітні рухи нижньою щелепою. Потім на валиках роблять позначки і фіксують їх у ротовій порожнині у поло­женні центральної оклюзії, переносять на моделі і гіпсують в оклюдатор з пе­реднім штифтом.

Постановку штучних зубів починають на моделі верхньої щелепи, за­мінивши твердий базис з оклюзійним валиком на воскові. У такому разі всі зуби, за винятком бічних різців (вони відстають на 0,5 мм), повинні торка­тися площини нижнього оклюзійного валика. Постановку зубів на нижній щелепі проводять у щільному контакті з антагоністами верхньої щелепи. Використання даної методики дає економію часу, не вимагає використан-


ня дорогих анато-мічних артикуляторів, знижує відсоток помилок під час визначення центрального співвідношення щелеп, тим самим зменшує кількість браку і переробок протезів.

ПИТАННЯ ДЛЯ САМОКОНТРОЛЮ

І.Дати визначення поняттям "фіксація", „стабілізація", „рівновага

повних знімних протезів". 2.3а допомогою яких методів та засобів досягають поліпшення фіксації

повних знімних протезів? З.Хто і для чого вперше запропонував знімати функціональні відбитки? 4.3а якими методиками виготовляють індивідувальні ложки?

5. У чому суть припасування індивідуальних ложок на верхню та нижню щелепи за допомогою проб Гербста?

6. Для чого отримують функціональні відбитки з урахуванням податливості слизової оболонки ротової порожнини?

7. Що таке фізіологічний стан спокою?

8. Для чого використовують такі лінії, як камперовська та зінична?

9. Які правила роботи з прикусними валиками на верхній та нижній щелепах?

 

10. Які методи визначення центрального співвідношення щелеп?

11. У чому суть фіксації центрального співвідношення щелеп?

12. Яка різниця між артикуляторами та оклюдаторами, їх застосування?

13. Для чого необхідно знати феномен Катца-Ефрона-Гельфанда?


 




Клініка та п ротезування у разі повної відсутності зубів ______________________________


Дата добавления: 2015-02-06 | Просмотры: 1170 | Нарушение авторских прав



1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 | 7 | 8 | 9 | 10 | 11 | 12 | 13 | 14 | 15 | 16 | 17 | 18 | 19 | 20 | 21 | 22 | 23 | 24 | 25 | 26 | 27 | 28 | 29 | 30 | 31 | 32 | 33 | 34 | 35 | 36 | 37 | 38 | 39 | 40 | 41 | 42 | 43 | 44 | 45 | 46 | 47 | 48 | 49 | 50 | 51 | 52 | 53 | 54 | 55 | 56 | 57 | 58 | 59 | 60 | 61 | 62 | 63 | 64 | 65 | 66 | 67 | 68 | 69 | 70 | 71 | 72 | 73 | 74 | 75 | 76 | 77 | 78 | 79 | 80 | 81 | 82 | 83 | 84 | 85 | 86 | 87 | 88 | 89 | 90 | 91 | 92 | 93 | 94 | 95 | 96 | 97 | 98 | 99 | 100 | 101 | 102 | 103 | 104 | 105 | 106 | 107 | 108 | 109 | 110 | 111 | 112 | 113 | 114 | 115 | 116 | 117 | 118 | 119 | 120 | 121 | 122 | 123 | 124 | 125 | 126 | 127 | 128 | 129 | 130 | 131 | 132 | 133 | 134 | 135 | 136 | 137 | 138 | 139 | 140 | 141 | 142 | 143 | 144 | 145 | 146 | 147 | 148 | 149 | 150 | 151 | 152 | 153 | 154 | 155 | 156 | 157 | 158 | 159 | 160 | 161 | 162 | 163 | 164 | 165 | 166 | 167 | 168 | 169 | 170 | 171 | 172 | 173 | 174 | 175 | 176 | 177 | 178 | 179 | 180 | 181 | 182 | 183 | 184 | 185 | 186 | 187 | 188 | 189 | 190 | 191 | 192 | 193 | 194 | 195 | 196 | 197 | 198 | 199 | 200 | 201 | 202 | 203 | 204 | 205 | 206 | 207 | 208 | 209 | 210 | 211 | 212 | 213 | 214 | 215 | 216 | 217 | 218 | 219 | 220 | 221 | 222 | 223 | 224 | 225 | 226 | 227 | 228 | 229 | 230 |



При использовании материала ссылка на сайт medlec.org обязательна! (0.003 сек.)