АкушерствоАнатомияАнестезиологияВакцинопрофилактикаВалеологияВетеринарияГигиенаЗаболеванияИммунологияКардиологияНеврологияНефрологияОнкологияОториноларингологияОфтальмологияПаразитологияПедиатрияПервая помощьПсихиатрияПульмонологияРеанимацияРевматологияСтоматологияТерапияТоксикологияТравматологияУрологияФармакологияФармацевтикаФизиотерапияФтизиатрияХирургияЭндокринологияЭпидемиология

БІОМЕХАНІКА МОСТОПОДІБНИХ ПРОТЕЗІВ

Умови, в яких функціонує мостоподібний протез, не можна назвати стан­дартними. Адже в ротовій порожнині поєднані багатофакторні впливи як на тканини пародонта опорних зубів, так і на саму конструкцію протеза. У бага­тьох випадках пояснити ці впливи тільки з позиції механіки неможливо.

Отже, характер розподілу та величина жувального тиску, яка припадає на проміжну частину мостоподібного протеза і передається на пародонт опорних зубів, залежать від місця прикладання сили та напрямку, довжини і ширини проміжної частини протеза. Як уже зазначалося, для живих органів та тканин

людського організму закони механіки не абсолютні. Так, стан тканин паро­донта залежить від загального стану хворого, його віку, статі, стану нерво­вої системи і багатьох інших чинників, які обумовлюють реактивність органі­зму. Для лікаря стоматолога-ортопеда дуже важливо знати не тільки реакцію тканин пародонта на функціональне пе­ревантаження опорних зубів, які є опо­рами мостоподібного протеза, але й шлях розподілу пружних натягів як у самому мостоподібному протезі, так і в тканинах пародонта опорних зубів.

Щоб зрозуміти ці складні механіз­ми, необхідно розглянути різні клінічні ситуації. Якщо функціональне наванта­ження припадає на середину проміжної частини мостоподібного протеза, то вся конструкція і тканини пародонта на­вантажуються рівномірно і знаходять­ся у найсприятливіших умовах функ­ціонування. Такі клінічні умови, на жаль, бувають дуже рідко (мал. 69, а).

Водночас у разі збільшення довжи-

протеза: а — навантаження припадає на _ни проміжної частини або недостатньо серединутілапроміжноїчастини;б-на- _{виражених} пружних властивостей

вантаження припадає на тіло довгої час-.

_mu„. „ „_пв*„ " _L_____ .г,~„_п~.,„ „„.^ сплаву проміжна частина протеза може

тини; в —навантаження припадає на один ^{J r г}

із опорних зубів прогинатися і зумовлювати додаткове

функціональне перевантаження у ви­гляді зустрічного, або конвергувального, нахилу опорних зубів (мал. 69, б).

У зв'язку з цим функціональне перевантаження нерівномірно розподіляєть­ся у тканинах пародонта і сприяє розвитку обмеженого дистрофічного проце­су. Таким чином, з метою запобігання можливим змінам у тканинах пародонта опорних зубів під мостоподібними протезами проміжна частина повинна мати достатню товщину і не перевищувати граничної довжини, яка виключає про­гин металу в ділянці зубного ряду.

Якщо жувальне навантаження припадає на один із опорних зубів, відбу­вається зміщення обох опор по колу, центром якого є протилежний, менш на­вантажений опорний зуб. Саме цим пояснюється тенденція опорних зубів до розходження, або дивергенції. За таких умов функціональне перевантаження також розподіляється у тканинах пародонта нерівномірно (мал. 69, б).

У разі використання мостоподібних протезів за наявності вираженої са-

Клініка та ортопедичне лікування

зубних рядів незнімніши протезами у разі часткових дефектів

гітальної оклюзійної кривої або значної деформації оклюзійних поверхонь зуб­них рядів, наприклад, на тлі часткової втрати зубів, частина вертикального на­вантаження трансформується в горизонтальне. Останнє зміщує протез сагіталь­но, спричиняючи нахил опорних зубів у цьому напрямку (мал. 70).

Подібні умови виникають також у разі використання рухомих зубів у якості однієї з опор. Але за такої умови може відбуватися зміщення протеза, що дося­гає проміжних величин, і погіршуватися патологічний стан тканин пародонта. Надзвичайно небезпечним для тканин пародонта є використання консоль­них мостоподібних протезів, коли вертикальне навантаження припадає на про­міжну частину протеза, яка, в свою чергу, буде нахиляти опорний зуб у бік де­фекту.

У тканинах пародонта буде відбуватися нерівномірне розподілення пруж­них навантажень, які за своєю величиною значно перевищують ті, що виника­ють у мостоподібних протезах з двобічною опорою. Під дією вертикального на­вантаження, яке припадає на проміжну частину протеза, виникає момент ви­виху. Опорний зуб нахиляється у бік дефекту, а пародонт буде витримувати функціональне перевантаження, незвичне за напрямком та величиною. Резуль­татом такої дії звичайно є утворення патологічної кишені на боці руху зуба та

резорбція комірки біля верхівки кореня на протилежному боці.

У разі бічних рухів нижньої щелепи під час жування виникає обертання опор­ного зуба, яке поглиблює функціональне перевантаження тканин пародонта. Мо­менти вивиху витка обумовлюються дов­жиною проміжної частини мостоподібно-го протеза, клінічною висотою коронки опорного зуба, довжиною кореня, наяв­ністю або відсутністю рядом розміщених зубів, величиною зусилля, яке прикла­дається, та станом резервних сил паро­донта. Небезпека виникнення функціо­нального перевантаження у стадії деком­пенсації може бути значно знижена за ра­хунок збільшення опорних зубів консоль­ного протеза (мал. 71).

Необхідно зазначити, що найбіль­ша біда від подібних протезів для тка­нин пародонта є тоді, коли йде заміщен­ня молярів. Патологічні зміни у такому разі ще більше виражені і ще швидше прогресують на тлі захворювань тканин пародонта.

Використання консольних мостоподібних протезів як виняток дозволяєть­ся для заміщення кінцевих дефектів тільки за наявності протипоказань до ви­користання знімних конструкцій зубних протезів. Якщо через низку обставин все-таки є необхідність використання консольних мостоподібних протезів, тоді необхідно:

1) добре вирівняти оклюзійні співвідношення;

2) штучний зуб не моделювати ширшимвід премоляра;

3) для опори використовувати два і більше зубів. Категорично протипока­зано використання в якості проміжної частини двох штучних зубів.

У разі виправлення дефектів, які утворилися від втрати фронтальної гру­пи зубів та премолярів, консольні мостоподібні протези застосовують, оскіль­ки функціональне навантаження на опорний зуб у фронтальному відділі під час відкушування їжі розвивається по осі, тобто у вигіднішому для опорного зуба напрямку. У разі відновлення премоляра штучний зуб моделюється у ви­гляді ікла. Якщо втрачено другий різець, опорою служить ікло. За наявності дефекту, утвореного від втрати першого премоляра, фіксація мостоподібного протеза здійснюється на другому премолярі, тобто фіксація завжди здійснюєть­ся на міцнішому зубі. У фронтальній ділянці незалежно від кількості опор мож­на використовувати тільки один штучний зуб.

Дата добавления: 2015-02-06 | Просмотры: 973 | Нарушение авторских прав