АкушерствоАнатомияАнестезиологияВакцинопрофилактикаВалеологияВетеринарияГигиенаЗаболеванияИммунологияКардиологияНеврологияНефрологияОнкологияОториноларингологияОфтальмологияПаразитологияПедиатрияПервая помощьПсихиатрияПульмонологияРеанимацияРевматологияСтоматологияТерапияТоксикологияТравматологияУрологияФармакологияФармацевтикаФизиотерапияФтизиатрияХирургияЭндокринологияЭпидемиология

ПРОТЕЗУВАННЯ ДЕФЕКТІВ КОРОНОК ЗУБІВ ВКЛАДКАМИ

Прочитайте:
  1. A- Изменения в цвете штампованных комбинированных металло-акриловых коронок
  2. A- Искусственных коронок
  3. A- Припасовка и фиксация коронок
  4. АНАТОМІЧНА ПОСТАНОВКА ЗУБІВ ЗА УМОВИ ПРОГЕНІЧНОГО ТА ПРОГНАТИЧНОГО СПІВВІДНОШЕННЯ ЩЕЛЕП
  5. АНАТОМІЧНА ПОСТАНОВКА ЗУБІВ ПО СКЛУ
  6. Аномалії прикусів – відсутнє повне змикання зубів.
  7. ВИБІР ОПОРНИХ ЗУБІВ ДЛЯ КЛАМЕРНОЇ ФІКСАЦІЇ
  8. ВИДАЛЕННЯ КОРЕНІВ ЗУБІВ
  9. ВИДИ ЗНЕБОЛЮВАННЯ У РАЗІ ПРЕПАРУВАННЯ ТВЕРДИХ ТКАНИН ЗУБІВ ТА МЕТОДИ ЙОГО ПРОВЕДЕННЯ
  10. Виды комбинированных коронок

Ураження коронок молочних та постійних зубів каріозним процесом є най­поширенішою причиною порушення цілісності зубо-щелепної системи.

Наявність дефектів коронок зубів зумовлює певні зміни в ротовій порож­нині як функціонального, так і морфологічного характеру.

Найчастішою причиною виникнення таких порушень є,безумовно, карієс, поширеність якого серед дорослого населення Земної кулі становить 80-100%.

Основним методом лікування дефектів зубів за наявності каріозного ура­ження є їх пломбування. Водночас із позитивними властивостями пломби ма­ють і низку недоліків. До основних з них належить зміна обсягу пломби, що стає причиною розвитку вторинного карієсу, п кольору, швидке стирання, роз­чинність у слині. І зрозумілим є бажання спеціалістів розробляти та впровад­жувати нові пломбувальні матеріали, удосконалювати методи лікування. Тому композити посіли основне місце в арсеналі стоматолога.

Та незважаючи на обнадійливі результати, отримані у разі пломбування композитними матеріалами, вони також мають недоліки. Тому одностайна дум­ка більшості клініцистів щодо переваг вкладок є обгрунтованою і логічною. Вкладка (вставка, інлей) називається ще мікропротезом. На відміну від плом­би вона вводиться у підготовлену порожнину не у пластичному, а в твердому стані. У подальшому буде забезпечено умови щодо запобігання виникненню вторинного карієсу.

Розвиток мікропротезування, яке є перспективним методом у разі віднов­лення цілісності окремих зубів, вимагає єдиної класифікації та термінології. Най­зручніша назва, запропонована Д.Н.Цитріним, — мікропротез. Під мікропроте­зом необхідно розуміти таку конструкцію, яка відновлює порушену цілісність зуба, виготовляється поза ротовою порожниною із різних матеріалів і може ви­користовуватися для фіксації різних видів протезів. Щодо самої назви "мікроп­ротез", то існує кілька варіантів її походження. Так, французькою "Block metalligue coule" — литий металевий блок, англійською "inlay" — розміщений всередині, німецькою "Gussfullung' — лита вкладка.

Залежно від способу розміщення у твердих тканинах зуба мікропротези поділяють на 4 групи. До першої групи відносять мікропротези, які розміщені тільки всередині твердих тканин зуба (inlay). До другої групи — мікропротези,


 




Клініка та протезування дефектів коронки зуба


а б в г

Мал. 39. Види мікропротезів: а — інлей (розміщений всередині); б — онлей, віднов­лює значну поверхню зуба; в — оверлей, охоплює чотири стінки зуба з п'яти; г—пінлей

які покривають оклюзійну поверхню зуба і одночасно входять на різну гли­бину в його тверді тканини (onlay). Третю групу складають мікропротези, які охоплюють зовні більшу частину коронки зуба (overlay). Четверта група — це будь-які мікропротези з перших трьох груп, які додатково фіксують у твер­дих тканинах зуба або в кореневому каналі за допомогою різних щтифтів (ріпіау) (мал. 39).

Для виготовлення вкладок використовують сплави золота середньої та великої твердості (750 проба), кобальто-хромові сплави, нержавіючу сталь, срібно-паладієві сплави, пластмаси, фарфорові або інші керамічні маси, тита­нові сплави, особливо сплав ВТ5Л.

До вирішення питання про метод відновлення зруйнованого зуба (що виб­рати: пломбу чи вкладку) необхідно підходити комплексно і диференційовано. Допомогти може запропонований В.Ю.Мілікевичем (1984) індекс руйнування оклюзійної поверхні зубів (ІРОПЗ) (мал. 40).


Усю площу оклюзійної поверхні зуба приймають за одиницю. Індекс руй­нування вираховують з одиниці, тобто площі всієї оклюзійної поверхні. Якщо ІРОПЗ дорівнює 0,56-0,6, тобто зруйнувано понад 55% оклюзійної поверхні, показано застосування вкладок, якщо індекс понад 0,8 — штифтових конст­рукцій.


Дата добавления: 2015-02-06 | Просмотры: 963 | Нарушение авторских прав



1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 | 7 | 8 | 9 | 10 | 11 | 12 | 13 | 14 | 15 | 16 | 17 | 18 | 19 | 20 | 21 | 22 | 23 | 24 | 25 | 26 | 27 | 28 | 29 | 30 | 31 | 32 | 33 | 34 | 35 | 36 | 37 | 38 | 39 | 40 | 41 | 42 | 43 | 44 | 45 | 46 | 47 | 48 | 49 | 50 | 51 | 52 | 53 | 54 | 55 | 56 | 57 | 58 | 59 | 60 | 61 | 62 | 63 | 64 | 65 | 66 | 67 | 68 | 69 | 70 | 71 | 72 | 73 | 74 | 75 | 76 | 77 | 78 | 79 | 80 | 81 | 82 | 83 | 84 | 85 | 86 | 87 | 88 | 89 | 90 | 91 | 92 | 93 | 94 | 95 | 96 | 97 | 98 | 99 | 100 | 101 | 102 | 103 | 104 | 105 | 106 | 107 | 108 | 109 | 110 | 111 | 112 | 113 | 114 | 115 | 116 | 117 | 118 | 119 | 120 | 121 | 122 | 123 | 124 | 125 | 126 | 127 | 128 | 129 | 130 | 131 | 132 | 133 | 134 | 135 | 136 | 137 | 138 | 139 | 140 | 141 | 142 | 143 | 144 | 145 | 146 | 147 | 148 | 149 | 150 | 151 | 152 | 153 | 154 | 155 | 156 | 157 | 158 | 159 | 160 | 161 | 162 | 163 | 164 | 165 | 166 | 167 | 168 | 169 | 170 | 171 | 172 | 173 | 174 | 175 | 176 | 177 | 178 | 179 | 180 | 181 | 182 | 183 | 184 | 185 | 186 | 187 | 188 | 189 | 190 | 191 | 192 | 193 | 194 | 195 | 196 | 197 | 198 | 199 | 200 | 201 | 202 | 203 | 204 | 205 | 206 | 207 | 208 | 209 | 210 | 211 | 212 | 213 | 214 | 215 | 216 | 217 | 218 | 219 | 220 | 221 | 222 | 223 | 224 | 225 | 226 | 227 | 228 | 229 | 230 |



При использовании материала ссылка на сайт medlec.org обязательна! (0.003 сек.)