АкушерствоАнатомияАнестезиологияВакцинопрофилактикаВалеологияВетеринарияГигиенаЗаболеванияИммунологияКардиологияНеврологияНефрологияОнкологияОториноларингологияОфтальмологияПаразитологияПедиатрияПервая помощьПсихиатрияПульмонологияРеанимацияРевматологияСтоматологияТерапияТоксикологияТравматологияУрологияФармакологияФармацевтикаФизиотерапияФтизиатрияХирургияЭндокринологияЭпидемиология

КОНСТРУКЦІЯ СУЧАСНОГО ЗНІМНОГО ПРОТЕЗА

Кожний знімний протез має свої конструктивні особливості, які визна­чаються положенням і величиною дефекту, кількістю зубів, що залишилися, станом слизової оболонки, яка вистеляє протезне ложе, збереженням комір­кових відростків та частин, вираженістю твердого піднебіння та іншими ана­томічними особливостями. Незважаючи на різноманіття наявних конструкцій, у них можна знайти деталі, які повторюються в усіх видах знімних протезів. До них належать: базис, утримувальні елементи (кламери), штучні зуби. У дуговому протезі крім базису та утримувальних елементів є дуга з відгалу­женнями (мал. 82).

Man. 82. Частковий пластинковий (а) та бюгельний (б) протези

БАЗИС ПРОТЕЗА

Базисом знімного пластинкового протеза є пластинка з пластмаси чи ме­талу, на якій фіксують штучні зуби і пристосування для утримання протеза в ротовій порожнині. Базис протеза розташовують на комірковій частині ниж­ньої щелепи, а на верхній — на комірковому відростку і на піднебінні. Жуваль­ний тиск від штучних зубів передається через нього на слизову оболонку про­тезного ложа.

До загальномедичних протипоказань до застосування пластмасових базисів належить алергія на пластмасу, епілепсія, бруксизм, особливості професії. Го-

ловним недоліком є неодноразові поломки пластмасових базисів. Доцільно за­стосовувати металеві базиси у людей з множинними включеними, але невели­кими дефектами зубних рядів, для протезування хворих зі втратою тільки цен­тральних чи бічних різців. Протези з металевим базисом рекомендують у разі лікування хворих з глибоким прикусом, ускладненим зниженням міжкомірко-вої висоти; у разі звуження щелеп звичайні протези зменшують і без того неве­лику ротову порожнину, що утруднює вимову, рухи язика і жування.

З базисом протеза пов'язана низка негативних явищ. Покриваючи тверде піднебіння, він спричиняє порушення тактильної, смакової і температурної чутливості. Водночас спостерігаються порушення мови і самоочищення сли­зової оболонки рота, її подразнення, іноді поява блювотного рефлексу. У місцях прилягання протеза до природних зубів виникає гінгівіт з утворенням патоло­гічних кишень. Як уже зазначалося, базис передає жувальний тиск на слизову оболонку. Остання, як відомо, не має морфологічних структур, здатних амор­тизувати цей тиск. Тому тиск, прикладений безпосередньо до слизового покри­ву, а через нього — на окістя, спричиняє передусім порушення кровообігу, на­слідком чого є посилення атрофії коміркового відростка і коміркової частини.

Величина базису залежить від кількості зубів, що збереглися, ступеня ат­рофії коміркових відростка і частини, вираженості склепіння твердого підне­біння, характеру податливості слизової оболонки, наявності торуса на піднебінні тощо. Чим менше збереглося зубів, тим більший розмір має базис, і навпаки, чим більше зубів, тим меншим є базис. Хороші умови для фіксації протеза (високий комірковий відросток,виражене склепіння твердого піднебін­ня) дозволяють зменшити базис протеза. Зі збільшенням кількості кламерів базис може бути також зменшений.

Базис протеза має такі максимальні межі. На щічній і губній поверхні без­зубих коміркового відростка верхньої щелепи і коміркової частини — нижньої межа протеза проходить по перехідній складці, минаючи рухомі складки сли­зової оболонки, вуздечки. Перекриття останніх базисом протеза призводить до утворення пролежнів. З язикового боку на нижній щелепі, у ділянці відсутніх і збережених зубів, межа протеза закінчується, перекриваючи косу лінію, дещо вище перехідної складки, минаючи у фронтальному відділі вуздечку язика.

На твердому піднебінні протез не доходить до лінії "А". Верхньощелеп­ний горб повинен обов'язково перекриватися протезом, це робить останній стійкішим.

На нижній щелепі у фронтальному відділі базис протеза перекриває зубні горбки різців. На верхній щелепі вони залишаються відкритими і протез лише прилягає до шийок зубів. На молярах і премолярах базис розташовується дещо нижче від пояса зубів на верхній щелепі і вище його — на нижній щелепі. Це максимальні межі базису протеза. У дійсності в разі протезування дефектів різної локалізації розмір базису кожен раз може змінюватися залежно від кількості збережених зубів, вираженості коміркового відростка чи частини, піднебінного склепіння тощо.

Відновлення цілісності зубних рядів

знімними конструкціями зубних протезів у разі часткових дефектів

Недоліки, пов'язані з базисом пластинкового протеза, зумовили бажання зменшити його розмір. На верхній щелепі базис зменшували в задній третині твердого піднебіння, де він міг бути причиною виникнення блювання. За на­явності піднебінного торуса базис вирізають посередині піднебіння. Це дозво­ляє звільнити ділянку, вкриту витонченою слизовою оболонкою, дуже чутли­вою до тиску.

Бажаючи уникнути відшарування ясен з язикової поверхні фронтальних зубів, базис за умови добре вираженого коміркового відростка вкорочували у передньому відділі у ділянці поперечних піднебінних складок. Різні варіанти вкорочення піднебінного базису в кінцевому результаті призвели до ідеї замі­ни його тонкою піднебінною перемичкою. Оскільки каучук є крихким матеріа­лом, виникла ідея замінити його металом. Так народилася конструкція дуго­вих (бюгельних) протезів.

Дата добавления: 2015-02-06 | Просмотры: 799 | Нарушение авторских прав