АкушерствоАнатомияАнестезиологияВакцинопрофилактикаВалеологияВетеринарияГигиенаЗаболеванияИммунологияКардиологияНеврологияНефрологияОнкологияОториноларингологияОфтальмологияПаразитологияПедиатрияПервая помощьПсихиатрияПульмонологияРеанимацияРевматологияСтоматологияТерапияТоксикологияТравматологияУрологияФармакологияФармацевтикаФизиотерапияФтизиатрияХирургияЭндокринологияЭпидемиология

МЕХАНІЗМ ЗМІЩЕННЯ УЛАМКІВ У РАЗІ ПЕРЕЛОМІВ

Прочитайте:
  1. Акомодація ока, її механізм та розлади
  2. АУСКУЛЬТАЦІЯ СЕРЦЯ (ПРАВИЛА ПРОВЕДЕННЯ, МЕХАНІЗМ УТВОРЕННЯ СЕРЦЕВИХ ТОНІВ ТА ШУМІВ) ТА ЇЇ ДІАГНОСТИЧНЕ ЗНАЧЕННЯ ПРИ ЗАХВОРЮВАННЯХ ОРГАНІВ КРОВООБІГУ
  3. Біомеханізм пологів
  4. Біомеханізм пологів при задньому виді потиличного передлежання
  5. БІОМЕХАНІЗМ ПОЛОГІВ ПРИ ЗАДНЬОМУ ВИДІ ПОТИЛИЧНОГО ПЕРЕДЛЕЖАННЯ
  6. БІОМЕХАНІЗМ ПОЛОГІВ ПРИ ПЕРЕДНЬОМУ ВИДІ ПОТИЛИЧНОГО ПЕРЕДЛЕЖАННЯ
  7. Біомеханізм пологів при передньому виді потилочного передлежання.
  8. Біомеханізм пологів при тазових передлежаннях
  9. В якому з варіантів розміщення трьох пар алельних генів у хромосомах (останні позначені лініями) вони передаються у спадок як за законом Менделя, так і за законом Моргана?
  10. Вплив механізму пологів на форму голови.

Травма щелепно-лицевої ділянки може закінчитися переломом кістки без зміщення або зі зміщенням уламків залежно від швидкості руху травмівного агента у момент контакту з кісткою. Зміщення може бути первинним та відда^ леним. Перелом не ускладнюється зміщенням уламків, якщо швидкість під час удару приходить до нуля. Якщо ж швидкість у момент удару більша ніж нуль, то перелом ускладнюється ще й зміщенням уламків. Зміщення може бути відда­леним і залежати від неправильного лікування, транспортування, транспорт­ної іммобілізації, сили тяги м'язів.

Зміщення уламків під дією сили тяги м'язів дуже часто проявляється у разі переломів нижньої щелепи.

До зміщення уламків призводить кілька чинників — це безпосередня сила удару по м'язу, зменшення відстані між пунктами прикріплення м'язів у ре­зультаті перелому кістки, травма м'яза гострими краями уламків кістки, що призводить до його гіпертонусу. Отже, всі перераховані чинники спричиняють травматичний рефлекторний гіпертонус, що призводить до зміщення уламків, який з часом стає стійким у зв'язку з властивістю м'язів переходити в стан ела­стичної ретракції.

Класичні механізми зміщення уламків у разі переломів кісток можна клінічно спостерігати на прикладі переломів нижньої щелепи. Для розумін­ня цього складного механізму треба пам'ятати, що робота парних жувальних м'язів відбувається синхронно. У разі вогнепальних поранень, побутової чи виробничої травми або перелому нижньої щелепи внаслідок патологічного процесу чітка робота м'язів порушується. Порушується узгоджений анта­гонізм однойменних м'язів, й уламки зміщуються. Знаючи функції жуваль­них м'язів, можна, ураховуючи тягу м'язів і характер зміщення уламків ви­значити місце перелому.

Так, якщо перелом у ділянці фронтальних зубів (присередній перелом), то за наявності рівномірної тяги однойменних м'язів з протилежного боку помітно­го зміщення у разі свіжої травми не спостерігається. Може лише виникнути деякий нахил уламків з більшим розходженням у нижній частині нижньої ще­лепи. Зміщення може не бути, якщо перелом локалізується у ділянці нижньої щелепи (кутовий перелом), завдяки наявності муфти із м'язів-підіймачів, при­кріплених у цьому місці.

За наявності бічного перелому в ділянці ікла або першого премоляра (мен-


тальний перелом) утворюється два різних за величиною уламки — один малий, а другий — великий. Малий уламок зміщується допереду та досередини під впливом тяги зовнішнього крилоподібного м'яза і догори — під впливом скро­невого м'яза та інших м'язів-підіймачів. Малий уламок у такому разі повер­тається дозовні під дією жувального та щелепно-під'язикового м'язів, які діють в даному випадку подібно до пари сил.

Двобічний ментальний перелом утворює три уламки — два бічних та один середній. Бічні уламки зміщуються подібно до малого уламка у разі однобічно­го перелому, досередини та дещо допереду і догори; середній уламок пере­міщується донизу і дозаду під дією м'язів-опускачів (мал. 166).

Зміщення середнього уламка може бути причиною асфіксії. За умови цілісності кістки язик утримується спереду підборідно-язиковим м'язом.

За наявності подвійного ментального перелому середній (передній) ула­мок зміщується назад підборідно-під'язиковим і підборідно-язиковим м'язами і язик, таким чином, насувається на надгортанник, що і може призвести до ви­никнення асфіксії.

У разі двобічних переломів у ділянці молярів до описаної вище клінічної картини приєднується новий чинник — маса середнього уламку, від якої зале­жить зміщення його донизу. У разі однобічного перелому в ділянці гілки ниж­ньої щелепи великий уламок який являє майже всю нижню щелепу, буде зміщу­ватися дещо дозаду та у бік перелому. Малий уламок переміщується догори та досередини під впливом зовнішнього крилоподібного м'яза.

Двобічний перелом у ділянці гілок: нижня щелепа зміщується дозаду та до­низу під впливом м'язів-опускачів. За наявності такого зміщення клінічна картина нагадує відкритий прикус (мал. 167).

Однобічний перелом вінцевого
відростка: уламок підтягується догори і
під дією скроневого м'яза заходить гли­
боко під виличну дугу, що може призве­
сти у подальшому до атрофії названого
м'яза. У разі двобічного перелому вінце­
вих відростків останні підтягуються до­
гори, а зміщення нижньої щелепи не
відбувається. За наявності однобічного
перелому шийки суглобовий уламок пе­
реміщується допереду та досередини під
впливом дії зовнішнього крилоподібно­
му., -ice о..... ~. •„., «го м'яза, а вся нижня щелепа повертаєть-

мал. 166. Зміщення кісткових уламків у ' ^ г

разі двобічного ментального перелому ся у бік перелому. Виникає зміщення се-

(пояснення утексті) редньої лінії у бік перелому. Деколи ве-


Щелепно-лицева ортопедія


ликии уламок рухається догори, відсува­ючи суглобовий відросток дозовні.

У разі двобічного перелому шийок суглобових відростків останні переміщу­ються допереду та досередини, а вся ниж­ня щелепа — дозаду, впираючись моляра­ми в моляри верхньої щелепи, зависаючи та утворюючи відкритий і дистальний прикус (мал. 168).

Мал. 167.Двобічний перелом у ділянці гілок нижньої щелепи (пояснення у тексті)

Під час диференційної діагностики переломів верхніх відділів обох гілок ниж­ньої щелепи та вивихів необхідно пам'я­тати: у разі переломів можливе відкриван­ня та закривання рота, у разі вивихів мож­ливе лише відкривання; за наявності пе­реломів спостерігається дистальне роз­міщення нижньої щелепи, за наявності ви­виху (переднього) — медіальне зміщення її; за наявності перелому пальцем можна пропальпувати через зовнішній слуховий хід рухи суглобової головки, у разі виви­ху рухи головки не відчуваються, оскіль­ки вона знаходиться поза ямкою.

Man. 168.Двобічний перелом у ділянці шийок суглобових відростків (за Г.А. Васильєвим; пояснення у тексті)

Досконале знання механізмів пере­міщення уламків щелеп у разі переломів дозволяє лікарю впевнено, без помилок, визначити локалізацію перелому та пра­вильно скласти план як тимчасового, так і основного лікування.


Дата добавления: 2015-02-06 | Просмотры: 1676 | Нарушение авторских прав



1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 | 7 | 8 | 9 | 10 | 11 | 12 | 13 | 14 | 15 | 16 | 17 | 18 | 19 | 20 | 21 | 22 | 23 | 24 | 25 | 26 | 27 | 28 | 29 | 30 | 31 | 32 | 33 | 34 | 35 | 36 | 37 | 38 | 39 | 40 | 41 | 42 | 43 | 44 | 45 | 46 | 47 | 48 | 49 | 50 | 51 | 52 | 53 | 54 | 55 | 56 | 57 | 58 | 59 | 60 | 61 | 62 | 63 | 64 | 65 | 66 | 67 | 68 | 69 | 70 | 71 | 72 | 73 | 74 | 75 | 76 | 77 | 78 | 79 | 80 | 81 | 82 | 83 | 84 | 85 | 86 | 87 | 88 | 89 | 90 | 91 | 92 | 93 | 94 | 95 | 96 | 97 | 98 | 99 | 100 | 101 | 102 | 103 | 104 | 105 | 106 | 107 | 108 | 109 | 110 | 111 | 112 | 113 | 114 | 115 | 116 | 117 | 118 | 119 | 120 | 121 | 122 | 123 | 124 | 125 | 126 | 127 | 128 | 129 | 130 | 131 | 132 | 133 | 134 | 135 | 136 | 137 | 138 | 139 | 140 | 141 | 142 | 143 | 144 | 145 | 146 | 147 | 148 | 149 | 150 | 151 | 152 | 153 | 154 | 155 | 156 | 157 | 158 | 159 | 160 | 161 | 162 | 163 | 164 | 165 | 166 | 167 | 168 | 169 | 170 | 171 | 172 | 173 | 174 | 175 | 176 | 177 | 178 | 179 | 180 | 181 | 182 | 183 | 184 | 185 | 186 | 187 | 188 | 189 | 190 | 191 | 192 | 193 | 194 | 195 | 196 | 197 | 198 | 199 | 200 | 201 | 202 | 203 | 204 | 205 | 206 | 207 | 208 | 209 | 210 | 211 | 212 | 213 | 214 | 215 | 216 | 217 | 218 | 219 | 220 | 221 | 222 | 223 | 224 | 225 | 226 | 227 | 228 | 229 | 230 |



При использовании материала ссылка на сайт medlec.org обязательна! (0.003 сек.)