АкушерствоАнатомияАнестезиологияВакцинопрофилактикаВалеологияВетеринарияГигиенаЗаболеванияИммунологияКардиологияНеврологияНефрологияОнкологияОториноларингологияОфтальмологияПаразитологияПедиатрияПервая помощьПсихиатрияПульмонологияРеанимацияРевматологияСтоматологияТерапияТоксикологияТравматологияУрологияФармакологияФармацевтикаФизиотерапияФтизиатрияХирургияЭндокринологияЭпидемиология

ОБ'ЄКТИВНІ МЕТОДИ ОБСТЕЖЕННЯ

Наступним важливим етапом діагностичного процесу є об'єктивне обсте­ження органів та тканин ротової порожнини. До них належать зубні ряди, сли­зова оболонка ротової порожнини, кісткова основа, а саме коміркові відросток та частина, тіло щелепних кісток і тверде піднебіння.

Зовнішній огляд хворого та обстеження лиця. У всіх пацієнтів, які зверну­лися у клініку ортопедичної стоматології, необхідно провести зовнішній огляд лиця. Звичайно огляд проводять непомітно для хворого під час першого відвіду­вання ортопедичного кабінету та під час збирання арамнезу. Звертають увагу на симетричність половин лиця, висоту нижньої його третини, виступ підбо­ріддя, лінію змикання губ, вираженість підборідної та носогубних складок, по­ложення кутів рота. Усе це дозволяє скласти необхідний оптимум. Лице до­рослої людини прийнято ділити на 4 типи:

1. Церебральний, що характеризується значним розвитком кісток мозко­вого черепа. Для нього характерним є високий і широкий лобовий відділ лиця, який значно переважає над іншими відділами, внаслідок чого воно нагадує фор­му піраміди з основою, спрямованою догори.

2. Дегестивний, що характеризується значним розвитком нижньої трети­ни лиця. Характерними ознаками його є надзвичайно великі розміри верхньої і нижньої щелеп, значний розвиток жувальних м'язів. За відносної вузькості лобової частини воно нагадує форму трапеції.

3. Респіраторний — характеризується переважним розвитком середньої ча­стини лиця. Добре розвинуті верхньощелепні пазухи, виличні дуги рельєфно виступають допереду, внаслідок чого воно нагадує форму ромба.

4. М'язовий тип характеризується приблизно однаковими розмірами верх­нього та нижнього відділів лиця, межа волосся у ділянках чола звичайно пря­ма, що надає обличчю квадратної фор­ми. Особливе значення для клініки ор­топедичної стоматології має поділ лиця на три частини: верхню, середню та нижню третини (мал. 35).

Верхня третина лиця розміщена
між межею волосистої частини на чолі
і лінією, що з'єднує брови. Середня тре­
тина розміщена між лінією, яка з'єднує
Мал.35. Антропометричний поділ лиця брови, і лінією, що проходить через ос-
на частини нову носової перегородки. Нижня тре-

іа

Обстеження хворого у клініці ортопедичної стоматології

тина розташована від основи носової перегородки до нижньої точки підборід­дя. Такий поділ є умовним, оскільки розміщення меж, за якими проводяться виміри, є індивідуальними для кожної окремо взятої людини і протягом життя вони постійно змінюються. Найбільших змін зазнає верхня частина лиця — за рахунок зміщення волосистої частини на чолі, а також нижня третина, зміни якої залежать від кількості втрачених зубів та характеру їх змикання. Найста-більнішою є середня третина лиця. Відновити чітку закономірність між части­нами лиця практично немає можливості, але у більшості людей вони мають відносну відповідність, що і забезпечує естетичний оптимум. Для клініки ор­топедичної стоматології важливо розрізняти дві висоти нижньої третини лиця. Першу вимірюють за умови зімкнутих зубних рядів і її називають оклюзійною. Другу визначають у стані фізіологічного спокою нижньої третини лиця, коли остання дещо опущена і між зубами виникає проміжок; це і є висота відносного спокою. Під час огляду лиця необхідно враховувати, що у людини воно є дис­пропорційне, асиметрія його половин зумовлена неоднаковим ступенем роз­витку симетрично розміщених анатомічних утворів. Виражена асиметрія спос­терігається у разі запальних процесів щелепно-лицевої ділянки, порушень іннервації жувальних та мімічних м'язів, а також як наслідок перенесених травм.

Дата добавления: 2015-02-06 | Просмотры: 867 | Нарушение авторских прав