 |
|
АкушерствоАнатомияАнестезиологияВакцинопрофилактикаВалеологияВетеринарияГигиенаЗаболеванияИммунологияКардиологияНеврологияНефрологияОнкологияОториноларингологияОфтальмологияПаразитологияПедиатрияПервая помощьПсихиатрияПульмонологияРеанимацияРевматологияСтоматологияТерапияТоксикологияТравматологияУрологияФармакологияФармацевтикаФизиотерапияФтизиатрияХирургияЭндокринологияЭпидемиология |
ВЕРХНЯ ЩЕЛЕПА
Верхня щелепа складається з тіла (corpus) і чотирьох відростків: лобового (proc. frontalis), виличного (proc. zygomaticns), коміркового (proc. alveolaris) і піднебінного (proc. palatinus) (мал. 8). Тіло кістки має в собі порожнину - верхньощелепну пазуху (sinus maxillaris) і обмежується п'ятьма поверхнями: верхньою — очноямковою (fades orbitalis), передньою — лицевою (fades anterior), медіально-носовою (fades nasalis), підскроневою (fades infratemporal^) та нижньою, на якій розвивається комірковий відросток. Верхня щелепа з точки зору функції, яку вона виконує, відрізняється від нижньої. Вона є нерухомою і знаходиться під постійним тиском нижньої щелепи. За своєю будовою верхня щелепа простіша, ніж нижня. На ній є невелике вдавлення (іклова ямка) в місці прикріплення м'яза-підіймача кута рота. Воно розміщене на передній поверхні тіла кістки нижче від підочноямкового отвору. Інші нерівності, шорсткості та борозенки, які є на тілі верхньої щелепи, зумовлені приляганням судин. Особливе функціональне значення мають контрфорси верхньої щелепи. Ці контрфорси служать провідниками жувального тиску, який прямує від нижньої щелепи під час змикання зубних рядів. Вони своєю основою упираються у комірковий відросток, а верхівкою — у різні ділянки лицевого скелета (мал. 9).
Processus anterior
Foramen infraorbitals Incisura nasalis Spina nasalis anti Fossa canina' Fades anterior Juga alveolaria Мал. 8. Верхньощелепна кістка (за Кіш та Сентаготаї, 1960)
Усього їх є чотири: 1) лобово-носовий контрфорс відповідає бічний стінці носової порожнини. Прямуючи догори, він переходить у носовий відросток, змінюючи частину верхньої щелепи у цій ділянці, урівноважуючи силу тиску і тяги, яку розвивають ікла в напрямку знизу догори; 2) виличний контрфорс опирається зверху в тіло виличної кістки і зміцнюється ззаду виличною дугою. Він розташований у ділянці, де росте перший моляр, і врівноважує силу, яку розвивають жувальні зуби в напрямку знизу догори, спереду дозаду і ззовні до середини; 3) крилоподібний контрфорс утворений горбом верхньої щелепи, який підпирає крилоподібний відросток. Він розташований у ділянці великих корінних зубів і врівноважує силу, яка розвивається у цій ділянці знизу вгору і ззаду наперед (М.В.Алтухов, 1913); 4) піднебінний контрфорс, утворений піднебінними відростками, зміцнює правий і лівий бік зубних дуг у поперечному напрямку. Цей контрфорс урівноважує силу, яка розвивається під час жувального тиску в поперечному напрямку.
A(\ Функціональна анатомія та фізіологія окувального апарату Дата добавления: 2015-02-06 | Просмотры: 1058 | Нарушение авторских прав |
Crista lacrimalis anterior. /,. /