АкушерствоАнатомияАнестезиологияВакцинопрофилактикаВалеологияВетеринарияГигиенаЗаболеванияИммунологияКардиологияНеврологияНефрологияОнкологияОториноларингологияОфтальмологияПаразитологияПедиатрияПервая помощьПсихиатрияПульмонологияРеанимацияРевматологияСтоматологияТерапияТоксикологияТравматологияУрологияФармакологияФармацевтикаФизиотерапияФтизиатрияХирургияЭндокринологияЭпидемиология

ВИДАЛЕННЯ КОРЕНІВ ЗУБІВ

Існує загальноприйняте положення, що всі корені зубів, які знаходяться у ротовій порожнині, підлягають видаленню, за винятком тих, які можуть бути використані для відновлення анатомічної будови зуба сучасними конструкці­ями (куксовими вкладками, анкерними штифтами тощо). Такі зуби можуть ви­користовуватися як опори у разі знімного протезування. Вимоги до коренів, які будуть використані з цією метою, дуже жорсткі: вони повинні міцно трима­тися у комірці, підвищуватися над ясенним краєм, канали бути запломбовани­ми до верхівкового отвору. За таких жорстких умов реально можуть бути ви­користані лише корені окремих груп зубів, це передусім корені ікол на обох щелепах та корені різців на верхній щелепі. Рідше використовуються корені премолярів. Корені всіх інших груп зубів підлягають видаленню.

Особливої уваги заслуговує клінічна картина у разі збереження одиноч­них зубів чи коренів на щелепах, видаливши які щелепи стають беззубими. Роз­глянемо окремо клінічну картину на нижній щелепі, де умови для фіксації про­тезів дуже несприятливі, якщо видалити останній зуб, який зберігся. Отже, одиночні зуби на нижній щелепі необхідно зберігати, як необхідно зберігати і корені зубів. Це має важливе значення у хворих, які раніше не користувалися знімними конструкціями зубних протезів. Корені збережених зубів найчасті­ше можна використовувати для виготовлення покривних протезів (Evans, Vilmor, М.І.Кирилюк). Термін служби таких зубів і коренів обмежується нега­тивною дією на них кламерів та інших фіксувальних елементів знімних про­тезів, але він дозволяє адаптуватися хворим до таких протезів, зберігає міоста-тичні рефлекси, зменшує швидкість атрофії коміркової частини.

Інший підхід існує до збереження одиночних зубів та коренів на верхній щелепі, де анатомічні умови фіксації добрі. Усі одиночні збережені зуби та ко­рені на верхній щелепі підлягають видаленню. Існують рідкісні клінічні ситу-

ації, коли є необхідність тимчасового збереження одиночних зубів на верхній щелепі (рубцеві зміни, післяопераційний період тощо)

Гінгівоектомія. Суть цієї операції полягає у висіканні слизової оболонки, яка перекриває корінь зуба, та звільнення і від неї між'ясенних сосочків. Після рубцювання рани зовнішня частина кореня звільняється, що дозволяє викори­стовувати його у разі застосування ортопедичних конструкцій. Цей метод підго­товки дозволяє використовувати корені зубів навіть у тих випадках, коли межа відлому або руйнування коронкової частини знаходиться під яснами.

Дата добавления: 2015-02-06 | Просмотры: 806 | Нарушение авторских прав