АкушерствоАнатомияАнестезиологияВакцинопрофилактикаВалеологияВетеринарияГигиенаЗаболеванияИммунологияКардиологияНеврологияНефрологияОнкологияОториноларингологияОфтальмологияПаразитологияПедиатрияПервая помощьПсихиатрияПульмонологияРеанимацияРевматологияСтоматологияТерапияТоксикологияТравматологияУрологияФармакологияФармацевтикаФизиотерапияФтизиатрияХирургияЭндокринологияЭпидемиология
|
РОТОВА ПОРОЖНИНА ЯК РЕЗОНАТОР ВИМОВЛЯННЯ СЛІВ. РОЛЬ ЗУБІВ ТА ЯЗИКА У ПРОЦЕСІ ЧІТКОГО ВИМОВЛЯННЯ
Під час спокійного дихання голосові складки в'ялі й утворюють широку щілину для вільного проходження повітря. У разі відновлення звуку вони напружуються, наближаються одна до одної і голосова щілина звужується. Повітря проходить через цю щілину важко і коливає голосові зв'язки, які, в свою чергу, коливають повітря і породжують звук, що називається голосом.
Звукові хвилі потрапляють у відділ, який розташований вище від гортані, — у надставну трубку, тобто у порожнину глотки, носа і рота. Проходячи через рот, голосова хвиля коливається залежно від різних скорочень піднебінних, язикових, губних і жувальних м'язів. Завдяки діяльності цих м'язів змінюється положення язика, обсяг та форма ротової щілини, положення, форма губ і щік. Відбувається взаємне змикання губ, губ із зубами, язика із зубами та язика з твердим піднебінням, замикання носоглоткового простору піднебінною завіскою, повне та неповне відокремлення носової порожнини від ротової (шляхом змикання піднебінної завіски з коренем язика). У роті утворюються різноманітні канали та щілини, в яких переривається вільний рух повітряної (голосової) хвилі, і в результаті виникають звуки. Звуки бувають мовними та не-мовними. Мовні, в свою чергу, діляться на голосні і приголосні.
Під час утворення різних звуків форма резонаторних порожнин змінюється. Так, під час вимови звуків А, О, У утворюються звуження між коренем язика та піднебінною завіскою; під час вимови звуків Е, /звуження утворюється між піднятими доверху язиком і твердим піднебінням. Приголосні звуки виникають унаслідок тертя повітря у надставній трубці і в перериванні повітряної хвилі.
Приголосні звуки діляться на вибухові і проривні. Перші утворюються в результаті накопичення повітря перед ротовою перепоною (змичкою) і проходження цієї перешкоди шляхом вибуху; до них належать звуки dim; біп; гік. До проривних належать інші приголосні. Проривні звуки виникають унаслідок проходження сильного струменя повітря через звужений отвір, який створює перепону для вільного його руху.
М'яке піднебіння має велике значення для мовної функції. Для ясного вимовляння усіх звуків, крім М і Я, необхідне закриття носової частини глотки, що досягається підняттям піднебінної завіски. Для вимовляння звуків М і Я, навпаки, необхідне вільне проходження струменя повітря через ніс, для чого ротова порожнина повинна бути закритою шляхом опускання і просування до задніх відділів язика піднебінної завіски. У разі вад м'якого піднебіння і патологічних змін тканин носової частини глотки порушується звуковимовляння і з'являється гугнявість. Розрізняють дві форми гугнявості — відкриту і закриту {rhinolalia aperta, rhinolalia clansa).
Функціональна анатомія та фізіологія жувального апарату __________________________
У тому разі, коли у носовій частині глотки є розростання аденоїдної тканини, поліпи, скривлення перегородки та інші патологічні зміни, утруднене проходження повітря через носову порожнину, хворий страждає на закриту гугнявість. За нормального стану тканин носової порожнини, але у разі патологічних змін піднебінної завіски, наприклад, за наявності вад м'якого піднебіння, повітря проникає у носову порожнину під час вимовляння усіх звуків і всі звуки набувають носового відтінку. Ця гугнявість називається відкритою.
Відкрита гугнявість особливо проявляється під час вимовлення звуків Б і Я, які звучать як М. Річ у тому, що з точки зору артикуляції Б і Я вимовляються як М, оскільки Б і Я є проривний і губний звук. Відрізняються вони тільки тим, що під час вимовляння звуку М повітря проходить через ніс вільно, а під час вимовляння Б і Я носова порожнина повинна бути роз'єднаною з глоткою. У разі відкритої гугнявості вхід у носову порожнину завжди відкритий і механізм утворення звуків Б і Я такий же, як і М, тому Б і Я вимовляються як М.
Таким чином, м'яке піднебіння відіграє велику роль в утворенні звуків, його повноцінна рухомість, анатомічна цілісність і досконалий розвиток м'язового апарату зумовлені швидкою зміною форми надставної трубки і регуляцією повітряної хвилі, що сприяє чіткому і зрозумілому вимовлянню звуків.
Залежно від того, які саме органи беруть участь в утворенні тієї чи іншої приголосної, Грот ділить їх на губні, зубні, піднебінні, гортанні та язикові звуки. Звуки Р і Л він відносить до язикових. Для вимов и Р язик притискується на верхній щелепі до ясен і тремтить, у результаті чого утворюється заглиблення, по якому проходить повітря. Для вимовляння звука Л язик, як і під час вимови Д і Г, торкається верхньої губи, і повітряна хвиля проходить по обидва боки від язика — між язиком і щоками. Звуки М і Н називаються носовими, але з точки зору тих органів мови, які беруть участь в їх утворенні, звук М повинен бути віднесений до губних, а Я — до зубних. Деякі автори вважають, що звук С утворюється шляхом змиканням зубів, а 3 — змиканням язика з твердим піднебінням.
Дата добавления: 2015-02-06 | Просмотры: 918 | Нарушение авторских прав
1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 | 7 | 8 | 9 | 10 | 11 | 12 | 13 | 14 | 15 | 16 | 17 | 18 | 19 | 20 | 21 | 22 | 23 | 24 | 25 | 26 | 27 | 28 | 29 | 30 | 31 | 32 | 33 | 34 | 35 | 36 | 37 | 38 | 39 | 40 | 41 | 42 | 43 | 44 | 45 | 46 | 47 | 48 | 49 | 50 | 51 | 52 | 53 | 54 | 55 | 56 | 57 | 58 | 59 | 60 | 61 | 62 | 63 | 64 | 65 | 66 | 67 | 68 | 69 | 70 | 71 | 72 | 73 | 74 | 75 | 76 | 77 | 78 | 79 | 80 | 81 | 82 | 83 | 84 | 85 | 86 | 87 | 88 | 89 | 90 | 91 | 92 | 93 | 94 | 95 | 96 | 97 | 98 | 99 | 100 | 101 | 102 | 103 | 104 | 105 | 106 | 107 | 108 | 109 | 110 | 111 | 112 | 113 | 114 | 115 | 116 | 117 | 118 | 119 | 120 | 121 | 122 | 123 | 124 | 125 | 126 | 127 | 128 | 129 | 130 | 131 | 132 | 133 | 134 | 135 | 136 | 137 | 138 | 139 | 140 | 141 | 142 | 143 | 144 | 145 | 146 | 147 | 148 | 149 | 150 | 151 | 152 | 153 | 154 | 155 | 156 | 157 | 158 | 159 | 160 | 161 | 162 | 163 | 164 | 165 | 166 | 167 | 168 | 169 | 170 | 171 | 172 | 173 | 174 | 175 | 176 | 177 | 178 | 179 | 180 | 181 | 182 | 183 | 184 | 185 | 186 | 187 | 188 | 189 | 190 | 191 | 192 | 193 | 194 | 195 | 196 | 197 | 198 | 199 | 200 | 201 | 202 | 203 | 204 | 205 | 206 | 207 | 208 | 209 | 210 | 211 | 212 | 213 | 214 | 215 | 216 | 217 | 218 | 219 | 220 | 221 | 222 | 223 | 224 | 225 | 226 | 227 | 228 | 229 | 230 |
|