АкушерствоАнатомияАнестезиологияВакцинопрофилактикаВалеологияВетеринарияГигиенаЗаболеванияИммунологияКардиологияНеврологияНефрологияОнкологияОториноларингологияОфтальмологияПаразитологияПедиатрияПервая помощьПсихиатрияПульмонологияРеанимацияРевматологияСтоматологияТерапияТоксикологияТравматологияУрологияФармакологияФармацевтикаФизиотерапияФтизиатрияХирургияЭндокринологияЭпидемиология

РОТОВА ПОРОЖНИНА ЯК РЕЗОНАТОР ВИМОВЛЯННЯ СЛІВ. РОЛЬ ЗУБІВ ТА ЯЗИКА У ПРОЦЕСІ ЧІТКОГО ВИМОВЛЯННЯ

Прочитайте:
  1. А. Посилення катаболічних процесів
  2. АНАТОМІЧНА ПОСТАНОВКА ЗУБІВ ЗА УМОВИ ПРОГЕНІЧНОГО ТА ПРОГНАТИЧНОГО СПІВВІДНОШЕННЯ ЩЕЛЕП
  3. АНАТОМІЧНА ПОСТАНОВКА ЗУБІВ ПО СКЛУ
  4. Аномалії прикусів – відсутнє повне змикання зубів.
  5. ВИБІР ОПОРНИХ ЗУБІВ ДЛЯ КЛАМЕРНОЇ ФІКСАЦІЇ
  6. ВИДАЛЕННЯ КОРЕНІВ ЗУБІВ
  7. ВИДИ ЗНЕБОЛЮВАННЯ У РАЗІ ПРЕПАРУВАННЯ ТВЕРДИХ ТКАНИН ЗУБІВ ТА МЕТОДИ ЙОГО ПРОВЕДЕННЯ
  8. ВИРІВНЮВАННЯ ОКЛЮЗІЙНОЇ ПОВЕРХНІ ЗУБНИХ РЯДІВ шляхом ПІДВИЩЕННЯ ПРИКУСУ. ВКОРОЧЕННЯ ЗУБІВ
  9. Витаминоподобные соединения (Ко Q, липоевая, оротовая, панга-мовая кислоты и др.).
  10. Витаминоподобные соединения (Ко Q, липоевая, оротовая, пангамовая кислоты и др.).

Під час спокійного дихання голосові складки в'ялі й утворюють широку щілину для вільного проходження повітря. У разі відновлення звуку вони на­пружуються, наближаються одна до одної і голосова щілина звужується. По­вітря проходить через цю щілину важко і коливає голосові зв'язки, які, в свою чергу, коливають повітря і породжують звук, що називається голосом.

Звукові хвилі потрапляють у відділ, який розташований вище від гортані, — у надставну трубку, тобто у порожнину глотки, носа і рота. Проходячи через рот, голосова хвиля коливається залежно від різних скорочень піднебінних, язи­кових, губних і жувальних м'язів. Завдяки діяльності цих м'язів змінюється положення язика, обсяг та форма ротової щілини, положення, форма губ і щік. Відбувається взаємне змикання губ, губ із зубами, язика із зубами та язика з твердим піднебінням, замикання носоглоткового простору піднебінною завіс­кою, повне та неповне відокремлення носової порожнини від ротової (шляхом змикання піднебінної завіски з коренем язика). У роті утворюються різно­манітні канали та щілини, в яких переривається вільний рух повітряної (голо­сової) хвилі, і в результаті виникають звуки. Звуки бувають мовними та не-мовними. Мовні, в свою чергу, діляться на голосні і приголосні.

Під час утворення різних звуків форма резонаторних порожнин змінюється. Так, під час вимови звуків А, О, У утворюються звуження між коренем язика та піднебінною завіскою; під час вимови звуків Е, /звуження утворюється між підня­тими доверху язиком і твердим піднебінням. Приголосні звуки виникають унасл­ідок тертя повітря у надставній трубці і в перериванні повітряної хвилі.

Приголосні звуки діляться на вибухові і проривні. Перші утворюються в результаті накопичення повітря перед ротовою перепоною (змичкою) і про­ходження цієї перешкоди шляхом вибуху; до них належать звуки dim; біп; гік. До проривних належать інші приголосні. Проривні звуки виникають унаслі­док проходження сильного струменя повітря через звужений отвір, який ство­рює перепону для вільного його руху.

М'яке піднебіння має велике значення для мовної функції. Для ясного ви­мовляння усіх звуків, крім М і Я, необхідне закриття носової частини глотки, що досягається підняттям піднебінної завіски. Для вимовляння звуків М і Я, навпаки, необхідне вільне проходження струменя повітря через ніс, для чого ротова порожнина повинна бути закритою шляхом опускання і просування до задніх відділів язика піднебінної завіски. У разі вад м'якого піднебіння і пато­логічних змін тканин носової частини глотки порушується звуковимовляння і з'являється гугнявість. Розрізняють дві форми гугнявості — відкриту і закриту {rhinolalia aperta, rhinolalia clansa).


 




Функціональна анатомія та фізіологія жувального апарату __________________________

У тому разі, коли у носовій частині глотки є розростання аденоїдної тка­нини, поліпи, скривлення перегородки та інші патологічні зміни, утруднене про­ходження повітря через носову порожнину, хворий страждає на закриту гуг­нявість. За нормального стану тканин носової порожнини, але у разі патологі­чних змін піднебінної завіски, наприклад, за наявності вад м'якого піднебіння, повітря проникає у носову порожнину під час вимовляння усіх звуків і всі зву­ки набувають носового відтінку. Ця гугнявість називається відкритою.

Відкрита гугнявість особливо проявляється під час вимовлення звуків Б і Я, які звучать як М. Річ у тому, що з точки зору артикуляції Б і Я вимовляються як М, оскільки Б і Я є проривний і губний звук. Відрізняються вони тільки тим, що під час вимовляння звуку М повітря проходить через ніс вільно, а під час вимовляння Б і Я носова порожнина повинна бути роз'єднаною з глоткою. У разі відкритої гугнявості вхід у носову порожнину завжди відкритий і ме­ханізм утворення звуків Б і Я такий же, як і М, тому Б і Я вимовляються як М.

Таким чином, м'яке піднебіння відіграє велику роль в утворенні звуків, його повноцінна рухомість, анатомічна цілісність і досконалий розвиток м'язо­вого апарату зумовлені швидкою зміною форми надставної трубки і регуля­цією повітряної хвилі, що сприяє чіткому і зрозумілому вимовлянню звуків.

Залежно від того, які саме органи беруть участь в утворенні тієї чи іншої приголосної, Грот ділить їх на губні, зубні, піднебінні, гортанні та язикові звуки. Звуки Р і Л він відносить до язикових. Для вимов и Р язик притис­кується на верхній щелепі до ясен і тремтить, у результаті чого утворюється заглиблення, по якому проходить повітря. Для вимовляння звука Л язик, як і під час вимови Д і Г, торкається верхньої губи, і повітряна хвиля проходить по обидва боки від язика — між язиком і щоками. Звуки М і Н називаються носовими, але з точки зору тих органів мови, які беруть участь в їх утворенні, звук М повинен бути віднесений до губних, а Я — до зубних. Деякі автори вважають, що звук С утворюється шляхом змиканням зубів, а 3 — змиканням язика з твердим піднебінням.


Дата добавления: 2015-02-06 | Просмотры: 915 | Нарушение авторских прав



1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 | 7 | 8 | 9 | 10 | 11 | 12 | 13 | 14 | 15 | 16 | 17 | 18 | 19 | 20 | 21 | 22 | 23 | 24 | 25 | 26 | 27 | 28 | 29 | 30 | 31 | 32 | 33 | 34 | 35 | 36 | 37 | 38 | 39 | 40 | 41 | 42 | 43 | 44 | 45 | 46 | 47 | 48 | 49 | 50 | 51 | 52 | 53 | 54 | 55 | 56 | 57 | 58 | 59 | 60 | 61 | 62 | 63 | 64 | 65 | 66 | 67 | 68 | 69 | 70 | 71 | 72 | 73 | 74 | 75 | 76 | 77 | 78 | 79 | 80 | 81 | 82 | 83 | 84 | 85 | 86 | 87 | 88 | 89 | 90 | 91 | 92 | 93 | 94 | 95 | 96 | 97 | 98 | 99 | 100 | 101 | 102 | 103 | 104 | 105 | 106 | 107 | 108 | 109 | 110 | 111 | 112 | 113 | 114 | 115 | 116 | 117 | 118 | 119 | 120 | 121 | 122 | 123 | 124 | 125 | 126 | 127 | 128 | 129 | 130 | 131 | 132 | 133 | 134 | 135 | 136 | 137 | 138 | 139 | 140 | 141 | 142 | 143 | 144 | 145 | 146 | 147 | 148 | 149 | 150 | 151 | 152 | 153 | 154 | 155 | 156 | 157 | 158 | 159 | 160 | 161 | 162 | 163 | 164 | 165 | 166 | 167 | 168 | 169 | 170 | 171 | 172 | 173 | 174 | 175 | 176 | 177 | 178 | 179 | 180 | 181 | 182 | 183 | 184 | 185 | 186 | 187 | 188 | 189 | 190 | 191 | 192 | 193 | 194 | 195 | 196 | 197 | 198 | 199 | 200 | 201 | 202 | 203 | 204 | 205 | 206 | 207 | 208 | 209 | 210 | 211 | 212 | 213 | 214 | 215 | 216 | 217 | 218 | 219 | 220 | 221 | 222 | 223 | 224 | 225 | 226 | 227 | 228 | 229 | 230 |



При использовании материала ссылка на сайт medlec.org обязательна! (0.002 сек.)