АкушерствоАнатомияАнестезиологияВакцинопрофилактикаВалеологияВетеринарияГигиенаЗаболеванияИммунологияКардиологияНеврологияНефрологияОнкологияОториноларингологияОфтальмологияПаразитологияПедиатрияПервая помощьПсихиатрияПульмонологияРеанимацияРевматологияСтоматологияТерапияТоксикологияТравматологияУрологияФармакологияФармацевтикаФизиотерапияФтизиатрияХирургияЭндокринологияЭпидемиология

ВИДИ ЗНЕБОЛЮВАННЯ У РАЗІ ПРЕПАРУВАННЯ ТВЕРДИХ ТКАНИН ЗУБІВ ТА МЕТОДИ ЙОГО ПРОВЕДЕННЯ

Біль — один із головних агентів, які породжують небажані реактивні яви­ща під час препарування опорних зубів з живою пульпою під різні види не-знімних протезів. Ускладнення, які виникають під час даної маніпуляції, мо­жуть носити як місцевий, так і загальний характер.

У запобіганні виникненню цих реакцій головна роль має належати лікарю стоматологу-ортопеду, адже він має справу з живими тканинами, які різко реа­гують на ушкодження, і не повинен про це забувати ні на мить. Нині загаль­ноприйнято, що препарування зубів зі збереженою пульпою повинно проводи­тися тільки під знеболюванням.

Невиконання цих вимог призводить до появи місцевих реакцій на препа­рування, які проявляються гіперемією пульпи, крововиливом у ній, а в разі грубих маніпуляцій спричиняють загибель її. Виникнення болю значно утруд­нює якісне виконання маніпуляцій, пов'язаних з препаруванням, підвищує не­безпеку поранень язика, щік, губ.

Перед початком препарування необхідно детально обстежити хворого, вияс­нити, на скільки в нього виражене відчуття страху перед майбутніми маніпуляція­ми, стан нервової системи тощо. У деяких випадках спочатку необхідно провести медикаментозну підготовку, а вже потім проводити місцеве знеболювання.

Медикаментозна підготовка хворого (премедикація) спрямована на знят­тя відчуття страху, напруження. Для цього використовують транквілізатори, які хворий вживає за 30-35 хв до початку препарування. Після проведення пре­парування хворого не можна відпускати з клініки протягом 1 год.

З метою проведення ефективної премедикації використовують такі лікарські засоби:

—седативні речовини (препарати валеріани, пасифлори, собачої кропиви, піону);

—антигістамінні препарати;

—насонні препарати (барбітурати і небарбітурати у малих дозах);

—анксіолітики (малі транквілізатори, атарактики); '

—нейролептики (великі транквілізатори, нейролептики у малих дозах);

—парасимпатоблокатори;

—серцеві глікозиди короткої та негайної дії;

—опіати і наркотичні анальгетики;

—ненаркотичні анальгетики;

—глікокортикоїди.

Як показав багаторічний досвід, використання з метою знеболювання різно­манітних паст є неефективним і нині вони не використовуються.

Основним методом знеболювання у клініці ортопедичної стоматології у всіх країнах світу є місцева анестезія. Необхідно зазначити, що такі знеболю­вальні засоби, як новокаїн та його аналоги лідокаїн і тримекаїн, у разі їх вико­ристання можуть спричинити небезпечні загальні ускладнення організму хво­рого, аж до летальних випадків, тому ми рекомендуємо не використовувати дану групу анестетиків для проведення знеболювання.

Для проведення препарування групи зубів широко використовують про­відникову анестезію із застосуванням сучасних знеболювальних засобів. Для цього використовують карпульні та одноразові пластмасові шприци з тонкими голками діаметром 0,3 мм. Представниками знеболювальних засобів є:

—2 % мепівакаїн з адреналіном 1:100 000 (Scandonest 2 % SP);

—4 % артикаїн з адреналіном 1:200 000 (Ultracain DS, Ubestesin);

—4 % артикаїн без вазоконстриктора (Septanest 4 % SVC);

—З % мепівакаїн без вазоконстриктора (Scandonest 3 % SVC) (мал. 18, див. кольорову вклейку).

Застосування анестетиків з вазоконстрикторами 1:100 000 вимагає від ліка­ря підвищеної уваги та обережності.

Наявність у клініці високоефективних анестетиків та інструментарію для знеболювання дозволяє проводити інші види анестезій, а саме апікальну під окістя з присінкового боку, інтралігаментарну, спонгіозну — за вибором ліка­ря залежно від клінічної ситуації.

У деяких випадках у разі неефективності застосування вищеописаних за­ходів виникає необхідність під час препарування зубів використовувати нар­коз у стадії анальгезії (закис азоту, фторотан, ротилан).

Показаннями для застосування загального знеболювання можуть бути такі причини:

—несприйняття хворими місцевих анестетиків або неефективність ос­танніх;

—неможливість усунення страху перед майбутнім втручанням за допомо­гою психотропних препаратів;

Ьіініка та протезування дефектів коронки зуба

—порушення психіки хворих;

—неможливість проведення препарування за наявності захворювань не­рвової системи (хорея, гіперкінези, епілепсія тощо).

Зняти біль, запобігти йому, зробити процес препарування безболіс­ним — обов'язок лікаря.

ПИТАННЯ ДЛЯ САМОКОНТРОЛЮ

1. Яка класифікація штучних коронок?

2. Які є показання та протипоказання до застосування штучних коронок?

3. Які правила препарування зубів під різні види штучних коронок?

4. Яка послідовність проведення препарування за різними авторами?

5. Чому є необхідність проведення знеболювання під час препарування зубів?

6. Які засоби та методи знеболювання використовують під час препарування зубів?

7. Які можливі помилки та ускладнення під час проведення знеболювання?

Дата добавления: 2015-02-06 | Просмотры: 1017 | Нарушение авторских прав