АкушерствоАнатомияАнестезиологияВакцинопрофилактикаВалеологияВетеринарияГигиенаЗаболеванияИммунологияКардиологияНеврологияНефрологияОнкологияОториноларингологияОфтальмологияПаразитологияПедиатрияПервая помощьПсихиатрияПульмонологияРеанимацияРевматологияСтоматологияТерапияТоксикологияТравматологияУрологияФармакологияФармацевтикаФизиотерапияФтизиатрияХирургияЭндокринологияЭпидемиология

ПОЛІРУВАЛЬНІ ЗАСОБИ

Після закінчення процесу шліфування ортопедичну конструкцію необ­хідно відполірувати. Полірування переслідує мету створення гладенької дзеркальної поверхні. Полірування проводиться на більших швидкостях, ніж шліфування. За допомогою полірування з виробу знімається мінімаль­ний шар матеріалу, для чого полірувальні інструменти покриваються спец­іальними полірувальними пастами. Добрими полірувальними"властивос-тями володіють окис хрому, окис заліза, дрібнодисперсна крейда та гіпс.

Окис хрому Сг₂0₃. Це порошок зеленого кольору з кристалічною будо­вою. Кристали у вигляді багатогранників мають велику міцність і твердість. Застосовується у полірувальних пастах, які використовують для полірування твердих сплавів, нержавіючої сталі, кобальто-хромових сплавів.

Окис заліза Fe₂O_s. Порошок буро-червоного кольору. Кристали окису за­ліза за міцністю поступаються окису хрому. Під назвою "Крокус" окис заліза використовується у пастах для полірування сплавів на основі золота, срібла, паладію. Застосування окису заліза для полірування нержавіючої сталі неба­жане, оскільки створюються умови для корозії.

Полірувальні пасти готують із перерахованих абразивних матеріалів. Вони являють собою композиції, що складаються із абразивів, поверхнево-активних і змочувальних речовин, до яких належаться парафін, стеарин, віск, вазелін, сало тощо.

Державним оптичним інститутом (ДОІ) розроблено три види паст: грубу, середню, тонку. Вони відрізняються за здатністю знімати шар поверхні (в мікро­нах) за однакових режимів полірування.

Дата добавления: 2015-02-06 | Просмотры: 919 | Нарушение авторских прав