АкушерствоАнатомияАнестезиологияВакцинопрофилактикаВалеологияВетеринарияГигиенаЗаболеванияИммунологияКардиологияНеврологияНефрологияОнкологияОториноларингологияОфтальмологияПаразитологияПедиатрияПервая помощьПсихиатрияПульмонологияРеанимацияРевматологияСтоматологияТерапияТоксикологияТравматологияУрологияФармакологияФармацевтикаФизиотерапияФтизиатрияХирургияЭндокринологияЭпидемиология

Щелепно-лицева ортопедія

Прочитайте:
  1. ЛІКУВАЛЬНА ЩЕЛЕПНО-ЛИЦЕВА ГІМНАСТИКА
  2. ТЕСТОВІ ЗАВДАННЯ ДО РОЗДІЛУ «Щелепно-лицева ортопедія»

Щелепно-лицева ортопедія є невід'ємною складовою частиною ортопедич­ної стоматології, яка вивчає клініку, діагностику та лікування ушкоджень ще­лепно-лицевої ділянки, що виникли в результаті травми, поранення, оператив­них втручань з приводу новоутворень. Щелепно-лицева ортопедія включає: 1) ортопедичне лікування переломів щелеп та їх наслідків; 2) протезування уроджених та набутих дефектів лиця та щелеп; 3) виправлення деформацій зубо-щелепної системи ортопедичними методами; 4) ортопедичні заходи у разі відновної хірургії лиця та щелеп; 5) лікування захворювань жувальних м'язів та скронево-нижньощелепного суглоба.

Розвиток хірургічних методів лікування, особливо новоутворень щелеп­но-лицевої ділянки, вимагав широкого застосування в операційний та після­операційний період ортопедичних апаратів. Ортопедичне лікування може про­водитися самостійно або застосовуватися у поєднанні з хірургічним.

Мета щелепно-лицевої ортопедії — реабілітація хворих з дефектами зубо-щелепної системи. Для досягнення цієї мети проводиться вивчення частоти, етіології та патогенезу, клініки та діагностики дефектів і деформацій зубо-ще­лепної системи; розробляються методи протезування дефектів щелепно-лице­вої ділянки, проводиться профілактика посттравматичних та післяоперацій­них деформацій лиця і щелеп.

Часто після оперативних втручань залишаються важкі наслідки у вигляді значних дефектів лиця та щелеп. Крім того, існують визначені протипоказання до застосування хірургічних методів лікування переломів щелеп та проведен­ня хірургічних операцій на лиці. Звичайно, це наявність у хворих важких за­хворювань системи крові, серцево-судинної системи, відкритої форми тубер­кульозу легень, виражених психогенних станів тощо. Існують протипоказан­ня, коли хірургічні методи лікування неможливі або неефективні. У такому разі показано застосування ортопедичних методів лікування, які можуть бути як основними і постійними, так і допоміжними в комплексному лікуванні щелеп­но-лицевої ділянки.


Дата добавления: 2015-02-06 | Просмотры: 1337 | Нарушение авторских прав



1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 | 7 | 8 | 9 | 10 | 11 | 12 | 13 | 14 | 15 | 16 | 17 | 18 | 19 | 20 | 21 | 22 | 23 | 24 | 25 | 26 | 27 | 28 | 29 | 30 | 31 | 32 | 33 | 34 | 35 | 36 | 37 | 38 | 39 | 40 | 41 | 42 | 43 | 44 | 45 | 46 | 47 | 48 | 49 | 50 | 51 | 52 | 53 | 54 | 55 | 56 | 57 | 58 | 59 | 60 | 61 | 62 | 63 | 64 | 65 | 66 | 67 | 68 | 69 | 70 | 71 | 72 | 73 | 74 | 75 | 76 | 77 | 78 | 79 | 80 | 81 | 82 | 83 | 84 | 85 | 86 | 87 | 88 | 89 | 90 | 91 | 92 | 93 | 94 | 95 | 96 | 97 | 98 | 99 | 100 | 101 | 102 | 103 | 104 | 105 | 106 | 107 | 108 | 109 | 110 | 111 | 112 | 113 | 114 | 115 | 116 | 117 | 118 | 119 | 120 | 121 | 122 | 123 | 124 | 125 | 126 | 127 | 128 | 129 | 130 | 131 | 132 | 133 | 134 | 135 | 136 | 137 | 138 | 139 | 140 | 141 | 142 | 143 | 144 | 145 | 146 | 147 | 148 | 149 | 150 | 151 | 152 | 153 | 154 | 155 | 156 | 157 | 158 | 159 | 160 | 161 | 162 | 163 | 164 | 165 | 166 | 167 | 168 | 169 | 170 | 171 | 172 | 173 | 174 | 175 | 176 | 177 | 178 | 179 | 180 | 181 | 182 | 183 | 184 | 185 | 186 | 187 | 188 | 189 | 190 | 191 | 192 | 193 | 194 | 195 | 196 | 197 | 198 | 199 | 200 | 201 | 202 | 203 | 204 | 205 | 206 | 207 | 208 | 209 | 210 | 211 | 212 | 213 | 214 | 215 | 216 | 217 | 218 | 219 | 220 | 221 | 222 | 223 | 224 | 225 | 226 | 227 | 228 | 229 | 230 |



При использовании материала ссылка на сайт medlec.org обязательна! (0.003 сек.)