АкушерствоАнатомияАнестезиологияВакцинопрофилактикаВалеологияВетеринарияГигиенаЗаболеванияИммунологияКардиологияНеврологияНефрологияОнкологияОториноларингологияОфтальмологияПаразитологияПедиатрияПервая помощьПсихиатрияПульмонологияРеанимацияРевматологияСтоматологияТерапияТоксикологияТравматологияУрологияФармакологияФармацевтикаФизиотерапияФтизиатрияХирургияЭндокринологияЭпидемиология

ЖУВАЛЬНІ РЕФЛЕКСИ

Виконання складних функцій зубо-щелепною системою було б неможли­вим без наявності у її тканинах великої кількості нервових волокон і чутливих нервових закінчень.

Періодонт з його багаточисленними нервовими закінченнями водночас із слизовою оболонкою ротової порожнини та жувальними м'язами являють со­бою рефлексогенне поле, подразнення якого може бути причиною як внутріш­ньо-, так і позасистемних рефлексів. До числа останніх можно віднести реф­лекси на жувальні м'язи, що регулюють їх скорочення.

За наявності їжі у ротовій порожнині відбувається подразнення рецепторів, які розміщені у її слизовій оболонці. Подразнення сприймають температурні, смакові, тактильні рецептори. Дальші імпульси від рецепторів по II та НІ гілках трійчастого нерва надходять у довгастий мозок, де розташовані чутливі ядра. Від цих ядер починається II нейрон чутливої частини трійчастого нерва, який спрямовується до таламуса (зорового горба). Від таламуса починається III ней­рон, який іде до чутливої зони кори великого мозку, звідки еферентні імпульси також по гілках трійчастого нерва надходять до жувальних м'язів. У жуваль­них м'язах є нервові пристрої (м'язове відчуття), які регулюють рухи нижньої щелепи залежно від сили скорочення м'язів. Уся ця рефлекторна діяльність підпорядкована кірковим впливам.

Функція жувальних м'язів і нервова рецепція проявляються залежно від розміщення окремих груп зубів у зубній дузі. З цієї точки зору є смисл виділи­ти в зубо-щелепній системі функціональні ланки у ділянці фронтальних та бічних зубів (мал. 27).

До жувальної ланки входять такі одиниці, або частини:

функціональна анатомія та фізіологія жувального апарату

— опорна частина (періодонт);

—моторна частина (м'язи);

—нервово-регуляторна частина;

—відповідні зони васкуляризації та іннервації, які забезпечують живлен­ня органів і тканин жувальної ланки та обмінні процеси в них.

У нормі у жувальній ланці проходить координована взаємодія між опор­ною (періодонт), моторною (м'язи) та нервово-регуляторною частинами. У зла­годженості функцій окремих частин жувальної ланки важливу роль відіграє нервова рецепція жувальних м'язів, періодонта та слизової оболонки ротової порожнини.

Із рефлексів, які виникають у ділянці зубо-щелепної системи у процесі жу­вання, можно виділити такі: періодонто-м'язовий, гінгіво-м'язовий, міостатич-ний та взаємопоєднані.

Періодонто-м'язовий рефлекс проявляється під час жування природни­ми зубами, за такої умови сила скорочень жувальних м'язів регулюється чут­ливістю рецепторів періодонта.

Гінгіво-м'язовий рефлекс виникає після втрати зубів, коли сила скоро­чень жувальних м'язів регулюється центрами слизової оболонки ясен та комі­ркових відростка і частини (мал. 28).

Мал. 27. Схема функціональної жуваль- Мал. 28. Схематичне зображення жу-

ної ланки: 1 — опорна частина (періо- вальної ланки з регуляцією функції через

донт); 2 — моторна частина (м'язи); періодонто-м'язовий рефлекс з верх-

3 — нервово-регуляторна частина; ньої щелепи (/), через гінгіво-м'язовий

4 — система судин та трофічної іннервації рефлекс з нижньої щелепи (//)

Міостатичні рефлекси проявляються за наявності функціональних станів, пов'язаних з розтягненням жувальних м'язів. Початок міостатичному рефлек­су дають імпульси, що виникають у рецепторах, безпосередньо розміщених у жувальних м'язах та їх сухожилках. Ці рецептори подразнюються під час роз­тягнення м'язів, унаслідок чого останні скорочуються. Чим більше опущена нижня щелепа, тим більше розтягуються м'язи. У відповідь на розтягнення м'язів настає їх рефлекторне скорочення.

Водночас із перерахованими рефлексами під час жування їжі відбувається координована діяльність окремих груп м'язів, які пов'язані із взаємним поєднан­ням рефлексів. Відповідно до визначених рухів нижньої щелепи група м'язів-синергістів перебуває у фазі скорочення, а група м'язів-антагоністів — у фазі розслаблення.

Особливе значення для клініки ортопедичної стоматології мають знання, пов'язані з поєднаними рефлексами, коли мова йде про розмикання (підвищен­ня) прикусу. Рефлекси на розмикання прикусу проявляються під час довго­тривалого опускання нижньої щелепи на відстань більше ніж 4-6 мм від верх­ньої. Такий статичний стан опущено/нижньої щелепи, що перевищує її вихід­ний стан за умови фізіологічного стану спокою, призводить до появи тонічних рефлексів, які виникають у різних рецепторних полях жувальної системи. Під час формування рефлексів на розмикання прикусу головними є міостатичні рефлекси. Залежно від опори, яка вибрана для розмикання прикусу, — при­родні зуби, слизова оболонка коміркових відростка та частини, твердого підне­біння — проявляється відповідне поєднання рефлексів.

Дата добавления: 2015-02-06 | Просмотры: 1094 | Нарушение авторских прав