АкушерствоАнатомияАнестезиологияВакцинопрофилактикаВалеологияВетеринарияГигиенаЗаболеванияИммунологияКардиологияНеврологияНефрологияОнкологияОториноларингологияОфтальмологияПаразитологияПедиатрияПервая помощьПсихиатрияПульмонологияРеанимацияРевматологияСтоматологияТерапияТоксикологияТравматологияУрологияФармакологияФармацевтикаФизиотерапияФтизиатрияХирургияЭндокринологияЭпидемиология

ПЛАСТМАСОВІ КОРОНКИ

Використання пластмасових коронок в останній час у зв'язку з широким застосуванням нових сучасних технологій виготовлення естетичних конст­рукцій зубних протезів значно обмежено. Але в деяких випадках та за умови

Мал. 55. Телескопічні коронки: а — штамповані; б, в — литі

опп

Клініка та протезування дефектів коронки зуба

правильної оцінки клінічної картини, детальної підготовки опорного зуба і доб­рого технічного виконання можна добитися високої якості. Загальним пока­занням до їх застосування є естетичні вимоги, але для виготовлення пластма­сових коронок необхідні і певні клінічні умови. Не рекомендується виготовля­ти пластмасові коронки у разі низької та широкої клінічної коронки, патологіч­ної стертості зубів, глибокого прикусу, часткової відсутності зубів, несприй-няття акрилових пластмас.

Препарування опорного зуба під пластмасову коронку має свої особливості. Необхідно врахувати, що у разі виготовлення міцної пластмасової коронки ви­никає потреба у значному препаруванні опорного зуба. Вихідним орієнтиром може служити підготовлений зуб під металеву штамповану коронку (мал. 56). Найкраще проводити препарування зуба з уступом, але цей метод вимагає високого мистецтва, тому лікарі стоматологи-ортопеди препарують без усту­пу. Препарування починають з різальної або жувальної поверхні, знімаючи шар твердих тканин до 1,5 мм. Дуже уважно препарують піднебінну поверхню фрон­тальних зубів, тому що існує загроза розкриття порожнини зуба.

Ступінь розімкнення між зубами-антагоністами має складати 1-1,5 мм. Бічні стінки додатково препарують для отримання ледь вираженого конусу, нахил не більше 3-5 градусів.

У кінці препарування ретельно згладжують гострі кути та проводять пере­вірку підготовленого зуба щодо зубів-антагоністів як у положенні центральної оклюзії, так і під час бічних рухів. Відбитки знімають силіконовими масами й отримують подвійні відбитки. Визначають колір пластмаси, і на цьому закін­чується перший клінічний етап.

У зуботехнічній лабораторії за отриманими відбитками виготовляють мо­дель із супергіпсу. На моделі зрізають ясенний край до найглибшого його відбит­ка в ясенній борозні. Цей метод вважається доцільнішим, ніж гравірування ший­ки зуба. Після підготовки пришийкової ділянки, яка повинна забезпечити мінімальне занурення пластмасової коронки в ясенну борозну (не більше ніж 0,5 мм), здійснюють моделювання анатомічної форми зуба. Воскову репродук­цію майбутньої штучної коронки моделюють збільшених розмірів у розрахун­ку на усадку пластмаси та обробку після полімеризації.

Модель опорного зуба з воско­
вою репродукцією штучної коронки
вирізають разом з розміщеними зу­
бами у вигляді блоку (мал. 57). Ко­
нусоподібно зрізають гіпсові зуби,
що контактують з восковою модел­
лю, а весь гіпсовий блок гіпсують у
а б спеціальній стоматологічній кюветі

.._-„. - «= ■ за одним із способів, що зображено

Мал. 56. Підготовлений зуб під пластмасо- ко

ву коронку: а — вид спереду; б — вид збоку; на мал. о».

штриховкою показана пластмасова коронка Поверхню гіпсу, який затвердів,

змазують вазеліном, накладають верхню ча­стину кювети і заливають її гіпсом. Після кристалізації гіпсу кювету вміщують у кип­лячу воду на 10-15 хв і потім відкривають. Залишки розплавленого воску повністю ви­мивають гарячою водою і охолоджують кю­вету.

Пластмасову коронку можна виготови­
ти і двоколірною. Для цього гіпсування не­
обхідно провести так, щоб уся присінкова
поверхня була відкрита. Для виготовлення
пластмасових коронок використовують
пластмаси "Синма-74" та "Синма-М". їх
випускають у вигляді комплекту "поро-
шок-рідина". Пластмасове тісто готують
двох кольорів відповідно до кольору зуба.
Формування проводять спочатку кольо­
ром, який вказаний основним, а потім —
по різальному краю. Витримавши режим
полімеризації, коронку вивільняють з кю­
вети, видаляють з її поверхні залишки
гіпсу, обробляють, шліфують і полірують,
після чого передають у клініку. У клінічно­
му залі починається другий клінічний, за­
вершальний, етап виготовлення пластма­
сової коронки. Готову коронку лікар огля­
дає, визначаючи якість її виготовлення.
_{в г} Після дезінфекції коронку приміряють на

опорний зуб. Звичайно необхідно прово-
Мал. 58. Види гіпсування воскової _{дити кор}екцію коронки. Для цього вико-
репродукції пластмасової коронки в. „

.„,„. ' ____ „ _л ^. ристовують копіювальний папір, силіко-

кюветі:а — вертикально; б — присінко-, _т,

вою поверхнею донизу; в - присінко- ^Н0В1 відбиткові маси. Критерієм повного
вою поверхнею догори; г — під кутом накладання коронки на опорний зуб є за-
45° по поздовжній осі зуба нурення краю коронки в ясенну борозну.

Потім перевіряють оклюзійні контакти. Надлишок пластмаси, який порушує оклюзійні взаємовідношення, зішліфо-вують борами або фасонними головками. Особливу увагу необхідно приділяти відновленню міжзубних контактів. Перевірку коронки в ротовій порожнині за­вершують оцінкою анатомічної форми і, якщо є необхідність, проводять її ко­рекцію, після чого відновлюють поверхню поліруванням. Фіксацію здійсню­ють на цемент, який підбирають залежно від кольору коронки.

Клініка та протезування дефектів коронки зуба ____________________________________

Дата добавления: 2015-02-06 | Просмотры: 1638 | Нарушение авторских прав