АкушерствоАнатомияАнестезиологияВакцинопрофилактикаВалеологияВетеринарияГигиенаЗаболеванияИммунологияКардиологияНеврологияНефрологияОнкологияОториноларингологияОфтальмологияПаразитологияПедиатрияПервая помощьПсихиатрияПульмонологияРеанимацияРевматологияСтоматологияТерапияТоксикологияТравматологияУрологияФармакологияФармацевтикаФизиотерапияФтизиатрияХирургияЭндокринологияЭпидемиология

МЕХАНІЗМ ТА ТЕРМІНИ ПРОРІЗУВАННЯ ЗУБІВ

Прочитайте:
  1. Акомодація ока, її механізм та розлади
  2. АНАТОМІЧНА ПОСТАНОВКА ЗУБІВ ЗА УМОВИ ПРОГЕНІЧНОГО ТА ПРОГНАТИЧНОГО СПІВВІДНОШЕННЯ ЩЕЛЕП
  3. АНАТОМІЧНА ПОСТАНОВКА ЗУБІВ ПО СКЛУ
  4. Аномалії прикусів – відсутнє повне змикання зубів.
  5. АУСКУЛЬТАЦІЯ СЕРЦЯ (ПРАВИЛА ПРОВЕДЕННЯ, МЕХАНІЗМ УТВОРЕННЯ СЕРЦЕВИХ ТОНІВ ТА ШУМІВ) ТА ЇЇ ДІАГНОСТИЧНЕ ЗНАЧЕННЯ ПРИ ЗАХВОРЮВАННЯХ ОРГАНІВ КРОВООБІГУ
  6. Біомеханізм пологів
  7. Біомеханізм пологів при задньому виді потиличного передлежання
  8. БІОМЕХАНІЗМ ПОЛОГІВ ПРИ ЗАДНЬОМУ ВИДІ ПОТИЛИЧНОГО ПЕРЕДЛЕЖАННЯ
  9. БІОМЕХАНІЗМ ПОЛОГІВ ПРИ ПЕРЕДНЬОМУ ВИДІ ПОТИЛИЧНОГО ПЕРЕДЛЕЖАННЯ
  10. Біомеханізм пологів при передньому виді потилочного передлежання.

Нині існує багато теорій, які пояснюють механізми прорізування зубів. Найбільшого поширення отримали наступні 4 теорії.

Теорія росту кореня зуба пояснює механізм прорізування зубів таким чи­ном. Корінь, який збільшується, створює тиск на дно комірки і зумовлює по­яву сили, яка виштовхує зуб вертикально. Ця теорія має низку серйозних запе­речень. Так, зокрема, вона не дає пояснення складним рухам, які долають за­чатки деяких зубів у щелепах до початку їх прорізування, а також фактам про­різування зубів з коренями, які не сформовані.

Теорія гідростатичного тиску пояснює в одному з варіантів прорізування зуба внаслідок збільшення тиску тканинної рідини в періапікальній зоні його кореня. У такому разі створюється зусилля, яке виштовхує зуб у напрямку ро­тової порожнини. Причиною підвищення гідростатичного тиску більшість до­слідників вважають локальне збільшення кровопостачання у періапікальній зоні під час розвитку.


Функціональна анатомія та фізіологія жувального апарату


Підвищення періапікального гідростатичного тиску може бути пов'язано з підвищенням проникності судин, яке призводить до накопичення рідини між дном комірки і верхівкою кореня. Головним носієм рідини є основна речовина, яка має високий рівень гідрофільності.

Згідно з іншим варіантом теорії гідростатичного тиску, пульпа зуба, яка розвивається у результаті диференціації зубного сосочка, різко збільшується в об'ємі, особливо в ділянці верхівки сосочка, створюючи тиск всередині зубного зачатка. З названих позицій формування кореня є не причиною, а наслідком прорізування зуба.

Теорія перебудови кісткової тканини передбачає, що прорізування зумов­лене наявністю вибіркового відкладання і резорбції кісткової тканини у стінці комірки. Припускають, що кістка, яка росте на дні комірки, може виштовхува­ти зуб у бік ротової порожнини. Існує також думка, що утворення і резорбція кістки навколо кореня зуба, який прорізується, є наслідком, а не причиною його прорізування.

Теорія тяги періодонта в останні роки отримала значне поширення. У відповідності до головного положення, формування періодонта є основним механізмом, який забезпечує прорізування зубів. Згідно з одним із варіантів даної теорії, тяга періодонта зумовлена синтезом колагену, який супроводжуєть­ся вкороченням пучків даних волокон.

За другим варіантом акцент ставиться на скоротливу активність фібро­бластів періодонта як на провідний механізм прорізування зубів. Скорочувальні зусилля окремих фібробластів періодонта об'єднуються, завдячуючи наявності міжклітинних зв'язків, що передаються на колагенові волокна, перетворюю­чись у тягу, яка забезпечує прорізування зубів.

У сучасних умовах прорізування зубів розглядають як складний фізіоло­гічний процес, у якому беруть участь як окремі системи органів, так і організм в цілому. Вплив нервової системи, ендокринних органів, обміну речовин, різно­манітні захворювання, розвиток зубів та коміркової кістки в ембріона, гео­графічні умови, спадковість - це чинники, які відіграють важливу роль у про­цесі прорізування зубів.

Молочні зуби починають прорізуватися у середині 1-го року життя. Пер­шими прорізуються центральні різці - на 6-8-му місяці, на 7-10-му місяці -бічні різці, на 12-16-му - перші великі кутні зуби, на 16-20-му - ікла, на 20-24-му — другі великі кутні зуби.

Спочатку прорізуються зуби нижньої щелепи, потім - верхньої, за винят­ком перших молочних великих кутніх зубів. Як для молочних, так і для по­стійних зубів характерною є парність прорізування. Від початку 3-го року до 6 років функціонують тільки молочні зуби. Формування коренів молочних зубів повністю закінчується для центральних і бічних латеральних різців під кінець 2-го року, для великих кутніх зубів - до 4 років, для ікол - до 5 років.

Молочні зуби позначають римськими цифрами. Повна формула зубного ряду молочних зубів верхньої і нижньої щелеп має такий вигляд:


 

V VI III II 1 1 II III IV V
V VI III II 1 1 II III IV V

Після розсмоктування коренів і випадання молочних зубів починають про­різуватися постійні зуби: центральні різці — у 7-8 років, бічні різці — у 8-9 років, ікла — у 10-13 років, перші малі кутні — у 9-10 років, другі малі кутні — у 11-12 років, перші великі кутні — у 6-7 років, другі великі кутні — у 12-13 років, треті великі кутні — у 20-25 років і пізніше.

Постійні зуби позначають арабськими цифрами і під час написання клінічної формули слід пам'ятати, що кожен зуб верхньої і нижньої щелеп пра­воруч і ліворуч має свій порядковий номер від середньої лінії:

 

8 7 6 5 4 3 2 1  
   

Всесвітня організація охорони здоров'я (ВООЗ) для запису постійних зубів запропонувала формулу позначення зубів, а також половин щелеп за ходом го­динникової стрілки:

1 2

 

   
   

4 З

Під час записування формули зубів цим способом треба ставити не знак відповідної половини щелепи, а її порядковий номер. Так, число 28 означає третій великий кутній зуб лівої половини верхньої щелепи. За формулою ВООЗ запис молочних зубів роблять аналогічно — арабськими порядковими числа­ми, а половин щелеп — за ходом годинникової стрілки від 5 до 8:

Б

 

   
   

8 7


 




Очткиіональна анатомія та фізіологія жувального апарату


З постійних зубів першими прорізуються перші великі нижні кутні зуби, потім - центральні різці та перші верхні кутні, після них - бічні різці. Далі настає черга перших малих кутніх зубів, ікол, других малих кутніх зубів, дру­гих великих кутніх і в останню чергу - третіх великих кутніх зубів.

Прорізування усіх молочних чи всіх постійних зубів закінчується утворен­ням зубних рядів. Верхній ряд постійних зубів має форму напівеліпса, нижній - параболи. Верхній зубний ряд ширший, ніж нижній, тому верхні фронтальні зуби перекривають однойменні нижні, а щічні горбки верхніх кутніх зубів роз­ташовані назовні від однойменних нижніх. Таке співвідношення зубних рядів збільшує жувальну екскурсію нижньої щелепи та розширює площу для по­дрібнення і розчавлювання їжі.


Дата добавления: 2015-02-06 | Просмотры: 937 | Нарушение авторских прав



1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 | 7 | 8 | 9 | 10 | 11 | 12 | 13 | 14 | 15 | 16 | 17 | 18 | 19 | 20 | 21 | 22 | 23 | 24 | 25 | 26 | 27 | 28 | 29 | 30 | 31 | 32 | 33 | 34 | 35 | 36 | 37 | 38 | 39 | 40 | 41 | 42 | 43 | 44 | 45 | 46 | 47 | 48 | 49 | 50 | 51 | 52 | 53 | 54 | 55 | 56 | 57 | 58 | 59 | 60 | 61 | 62 | 63 | 64 | 65 | 66 | 67 | 68 | 69 | 70 | 71 | 72 | 73 | 74 | 75 | 76 | 77 | 78 | 79 | 80 | 81 | 82 | 83 | 84 | 85 | 86 | 87 | 88 | 89 | 90 | 91 | 92 | 93 | 94 | 95 | 96 | 97 | 98 | 99 | 100 | 101 | 102 | 103 | 104 | 105 | 106 | 107 | 108 | 109 | 110 | 111 | 112 | 113 | 114 | 115 | 116 | 117 | 118 | 119 | 120 | 121 | 122 | 123 | 124 | 125 | 126 | 127 | 128 | 129 | 130 | 131 | 132 | 133 | 134 | 135 | 136 | 137 | 138 | 139 | 140 | 141 | 142 | 143 | 144 | 145 | 146 | 147 | 148 | 149 | 150 | 151 | 152 | 153 | 154 | 155 | 156 | 157 | 158 | 159 | 160 | 161 | 162 | 163 | 164 | 165 | 166 | 167 | 168 | 169 | 170 | 171 | 172 | 173 | 174 | 175 | 176 | 177 | 178 | 179 | 180 | 181 | 182 | 183 | 184 | 185 | 186 | 187 | 188 | 189 | 190 | 191 | 192 | 193 | 194 | 195 | 196 | 197 | 198 | 199 | 200 | 201 | 202 | 203 | 204 | 205 | 206 | 207 | 208 | 209 | 210 | 211 | 212 | 213 | 214 | 215 | 216 | 217 | 218 | 219 | 220 | 221 | 222 | 223 | 224 | 225 | 226 | 227 | 228 | 229 | 230 |



При использовании материала ссылка на сайт medlec.org обязательна! (0.005 сек.)