АкушерствоАнатомияАнестезиологияВакцинопрофилактикаВалеологияВетеринарияГигиенаЗаболеванияИммунологияКардиологияНеврологияНефрологияОнкологияОториноларингологияОфтальмологияПаразитологияПедиатрияПервая помощьПсихиатрияПульмонологияРеанимацияРевматологияСтоматологияТерапияТоксикологияТравматологияУрологияФармакологияФармацевтикаФизиотерапияФтизиатрияХирургияЭндокринологияЭпидемиология

СПЕЦІАЛЬНА ПІДГОТОВКА РОТОВОЇ ПОРОЖНИНИ

Спеціальна підготовка ротової порожнини до протезування складається із терапевтичних, хірургічних, ортопедичних та ортодонтичних заходів. На пер­шому етапі вона включає терапевтичне лікування зубів, а саме їх депульпуван­ня за суворо визначеними показаннями. Необхідно зазначити, що витрата ліка-рем-терапевтом часу на депульпування зуба набагато перевищує таку витрату на обережне, поступове, малотравматичне препарування зуба за умови хоро­шого знеболення. Приймаючи рішення про депульпування зубів, необхідно враховувати вік хворого, його загальний стан, стан тканин пародонта та твер­дих тканин зуба.

Існує думка, що депульпування є крайнім заходом і його необхідно прово­дити за наявності таких показань: у разі необхідності значного препарування твердих тканин зуба під пластмасові, металокерамічні, комбіновані коронки, за наявності на рентгенограмі широкої пульпової камери зуба; у разі необхід­ності значного вкорочення коронкової частини зуба, коли вона порушує ок-люзійні співвідношення, а інші методи використати немає можливості; перед шинуванням фронтальної групи зубів у разі захворювань тканин пародонта, коли виникає необхідність значного вкорочення коронок; коли лікування по­в'язане з патологічною стертістю зубів і наявна втрата 2/3 коронкової частини зуба; внаслідок допущених помилок після препарування зуба, коли стійко збе­рігається гіперестезія.

Показане депульпування зубів, які значно нахилені в бік дефекту і повині бути опорами у мостоподібних протезах. Депульпування необхідне звичайно у зубах із значним ступенем оголення коренів. Водночас із показаннями до де­пульпування зубів існують абсолютні протипоказання до цієї маніпуляції. Це гіпертонічна хвороба III ступеня, інфаркт міокарда (протягом 6—12 міс після його виникнення), тризм щелеп різного генезу, мікростомії різного походжен­ня, епілептичні статуси, порушення психіки.

Спеціальна підготовка ротової порожнини перед протезуванням включає хірургічну підготовку. Власне хірургічна підготовка складається з великої кількості операцій, які Wassmund (1931) ділить на такі:

1) поглиблення присінка ротової порожнини;

2) перенесення місця прикріплення м'язів убік від розміщення меж протеза;

3) відновлення коміркового відростка;

4) поглиблення піднебінного склепіння;

5) видалення основи виличного відростка верхньої щелепи.

За Buisson та Solas (1958) усі операції поділяються на підготувальні та ко­ригувальні.

Кожна операція має свої завдання і технічні особливості проведення. З цієї точки зору необхідно виділити такі операції:

1) видалення одиночних збережених зубів;

2) виправлення форми коміркових відростка та частини;

3) пластика коміркових відростка та частини; 4)створення штучної комірки;

5) підсадка металевого піднадкісткового або іншого імплантата;

6) підготовка твердого піднебіння;

7) ліквідація тяжів та рубців на слизовій оболонці протезного ложа;

8) поглиблення присінка та дна ротової порожнини.

Питання щодо видалення одиноких збережених зубів на верхній та нижній щелепах описано в попередньому підрозділі.

Дата добавления: 2015-02-06 | Просмотры: 753 | Нарушение авторских прав