ПАРАЛЕЛОМЕТРІЯ. МЕТОДИ ПРОВЕДЕННЯ
Паралелометром називається апарат, за допомогою якого визначають паралельність стінок опорних зубів, наносять на них кламерну лінію, визначають вид та місце розташування елементів кламерів, що забезпечує надійну фіксацію протеза, вільне уведення та виведення його з ротової порожнини.
Спроби застосування перших пристроїв для паралелометрії відносять до
Відновлення цілісності зубних рядів
знімними конструкціями зубних протезів и разі часткових дефектів _________
кінця XIX — початку XX століття. Першим спеціалістом, хто оцінив доцільність використання технічних пристроїв для точного розкреслювання кламерної лінії, був лікар Fortunati, який у 1918 р. продемонстрував у м.Бостоні метод з використанням паралелометра під час виготовлення мостоподібних протезів, у якому вперше було встановлено порожнистий металевий стержень з графітовою серцевиною, за допомогою якої проводилося розкреслювання пояса опорних зубів. У подальшому аналогічні пристрої, які отримали назву кламерографів, знайшли широке застосування під час виготовлення бюгельних протезів (мал. 126).
Клініка ортопедичної стоматології нині має у своєму розпорядженні багато конструкцій паралелометрів, за допомогою яких вирішуються переважно однотипні задачі, пов'язані передусім з розрахунком та конструюванням бюгельних протезів. Єдиної класифікації типів паралелометрів не існує. Умовно їх поділяють на три групи:
1) стандартні параледометри, призначені для виконання загальних клінічних та лабораторних робіт;
2) спеціальні пристрої, призначені для виконання суворо визначених операцій, наприклад, внутрішньоротової мікропаралелометрії;
3) універсальні паралелометри, які мають багатофункціональне призначення.
У будові паралелометрів виділяють основу, на якій зафіксована стійка, навколо її осі обертається кронштейн з рухомими лапками, що пристосовані для фіксації у них змінних інструментів, за допомогою яких визначають паралельність контурів опорних зубів та зрізають віск. У деяких конструкціях шарнірний столик для фіксації моделі нерухомо з'єднаний зі станиною, а в інших кронштейн зі стійкою з'єднаний нерухомо, а рухомим у вертикальному напрямку є фіксатор. У цих конструкціях моделі фіксують на шарнірному рухомому
столику. В інших конструкціях столика немає зовсім (мал. 127).
Перед тим як розпочати розгляд різних методів паралело-метрії, необхідно чітко визначити такі поняття, як "пояс зуба", "межова лінія", "опорна" та "ретенційна" поверхні зуба. Це можна наглядно простежити на прикладі предмета яйцеподібної форми, що зафіксований на столику паралелометра.
Мал. 126. Схема кламерографа
| У разі вертикального положення цього предмета на столику, коли поздовжня вісь і вертикальний стержень паралелометра пара-1 лельні один одному, графітовий стержень намалює на поверхні цьо-
го предмета найбільший периметр
—пояс. За умови нахилу столика паралелометра разом з яйцеподібним предметом так, щоб його вертикальна вісь не була паралельна стержню паралелометра, графітовий стержень намалює нову лінію, яка не буде збігатися з поясом. Ця лінія відповідає найбільшому периметру у разі даного його нахилу і називається межовою лінією (необхідно зазначити, що існує ще низка рівнозначних назв — це „розділова лінія", „лінія огляду", „кламерна лінія"), по відношенню до якої поверхня ділиться на дві зони (над лінією
—опорна, під лінією — утриму-вальна, або ретенційна). Поясова лінія збігається з межовою, коли зуби не нахилені, в інших випадках вони не збігаються.
Мал. 127. Типи паралелометрів
| Межова (розділова) лінія поділяє поверхню зуба на дві частини: опорну та утримувальну. Жорстка верхня частина плеча кламера разом з оклюзійною накладкою повинна розташовуватися вище від межової лінії, а елас-тичніша нижня частина опускатися під неї у бік ясенного краю. Найважливішою для фіксації протеза вважається утримуваль-на зона, яка розташована між межовою лінією та ясенним краєм; однією з головних особливостей її є підпоясовий простір, під яким розуміють простір між межовою лінією, що обмежений аналізувальним стержнем паралелометра, яснами та поверхнею зуба в цьому місці. Залежно від глибини цього простору вибирають місця для розміщення пружинистої частини кламера. Глибину цієї ніші визначають спеціальними інструментами — калібрами для уточнення виду кламера та місць розташування його утримувальних кінців (мал. 128).
Відновлення цілісності зубних рядів
знімними конструкціями зубних протезів у разі часткових дефектів _____________________
У наборі інструментів, які додаються до паралелометра, є три види калібрів, що відрізняються один від одного діаметром диска (№ 1 — 0,25 мм; № 2 — 0,5 мм, № 3 — 0,75 мм).
Отже, розглянувши основні поняття, які мають відношення до паралело-метрії, можна безпосередньо перейти до основних методів її проведення. Для отримання вірогідної інформації під час проведення паралелометрії необхідно дотримуватися таких основних правил:
1. Паралелометр дає можливість визначити остаточну конструкцію бюгельного протеза.
2. Загальна кламерна лінія, незважаючи на те, що вона вигнута, повинна бути в цілому паралельною до оклюзійної площини.
3. Протез під час фіксації його в ротовій порожнині повинен передавати жувальний тиск по осі зуба.
4. Протез повинен бути сконструйований так, щоб він раціонально розподіляв жувальний тиск між зубами, які залишилися, та комірковим відростком чи комірковою частиною.
Для вивчення моделі у паралелометрі її цоколь оформляють так, щоб на бічних поверхнях можна було вигравірувати лінії та проводити вимірювання. Висота основи моделі повинна бути у межах 4-5 см, а бічні поверхні — паралельні між собою та перпендикулярні до основи.
Підготовлену модель розміщують на столику паралелометра і вивчають одним із обраних способів. Найбільшого поширення набули вільний метод паралелометрії, метод визначення середнього нахилу довгих осей опорних зубів та метод вибору.
Вільний метод паралелометрії застосовується у разі мінімальної кількості опорних зубів, паралельності їх вертикальних осей та нескладної конструкції бюгельного протеза. Його суть зводиться до розміщення моделі на шарнірному столику паралелометра так, щоб оклюзійна площина зубного ряду була перпендикулярна до аналізувального (графітового) стержня. Підводячи останній до кожного опорного зуба, малюють найбільший периметр, по відношенню до яко-
Мал. 128.Нанесення межової лінії зуба (а), розташування (б) та вимірювання ретен-ційноі зони за допомогою калібрів
| 0,25
го розміщують елементи кламера. У такому разі частина коронки зуба, розташована вище від найбільшого периметра, використовується для розміщення опорних елементів кламера, оклюзійних накладок і частин плечей кламерів, нижче від периметра — для розміщення ретенційної частини плеча кламера. Обмеження щодо використання цього методу передусім пов'язані з тим, що за умови часткової втрати зубів зуби які обмежують дефект, звичайно нахиляються у бік дефекту, ступінь нахилу у такому разі буває дуже різним. Це, в свою чергу, призводить до труднощів у виборі конструкції кламерів бюгельного протеза, створює перешкоди для вільного уведення та виведення останнього тощо. Тому, зважаючи на вищесказане, необхідно використовувати інші методи паралелометрії.
Метод визначення середнього нахилу довгих осей опорних зубів за Новаком. Проведення паралелометрії за даним методом відбувається у два етапи. На першому етапі паралелометр не застосовують. Для кращої орієнтації та зручності в роботі бічну площину моделі позначають цифрою І, а задню — II. Суть методу можна продемонструв ати на прикладі вивчення шляху введення бюгельного протеза з опорою на 8 4 5Ьуби. Напрямок поздовжньої осі кожного зуба визначають за допомогою відрізків дроту довжиною 20 мм. З цією метою можна використати і сірники, які фіксують за допомогою липкого воску посередині різального краю або в центрі жувальної поверхні зуба. Для того щоб положення відрізків дроту (сірників) відповідало поздовжній осі зуба, кожний з них необхідно зорієнтувати вздовж коронки, дивлячись на неї почергово з присінкового та ротового боку. За поздовжню вісь зуба приймають лінію, яка проходить через середину кореня та коронки зуба. Проекцію цих осей у подальшому почергово наносять вручну олівцем на обидві підготовлені раніше площини — бічну та задню.
На мал. 129, а, показано проекції осей двох опорних зубів 84|на бічну поверхню моделі, що позначені як А, та Вг Звичайно, отримані проекції не є паралельними між собою, а перетинаються над моделлю, утворюючи кут. Схема нахилу проекцій поздовжніх осей зубів та утворення кута показано на мал. 129, б. Новак пропонує перетинати їх двома паралельними лініями, які наносяться так, щоб кути були рівними між собою. Ці паралельні лінії необхідно наносити якомога далі одна від одної, щоб збільшити точність проведення у подальшому лінії, яка ділить пополам кут між проекціями осей. Відрізки обох паралельних ліній, які розташовані між проекціями осей А,та В,, ділять пополам у точках О та О, і з'єднують останній лінією С,, яка ділить кут пополам проекцією осей А, та В, (мал. 129, в).
Потім на цю ж поверхню моделі наносять проекції DL поздовжньої осі зубаЗ]. Проводять паралельні лінії між напрямками С, та D, і знаходять пошукову напрямків поздовжніх осей усіх трьох опорних зубів на першій площині. Позначають її буквою Е{ (мал. 129, г).
Те саме повторюють і на задній площині моделі. У такому разі спочатку переносять напрямок проекцій осей зубів~84І, які позначають уже як Ап та В„. Між ними знаходять С„. Напрямок проекції поздовжньої осі 5 на задній стінці цоко-
Відновлення цілісності зубних рядів
знімними конструкціями зубних протезів у разі часткових дефектів ___________________
Мал.129. Мет,од паралелометрії за Новаком: а — проекція осей у сагітальній площині; б — схема утворення рівностороннього трикутника; в — поділ паралельних ліній пополам; г — отримання результативної трьох проекцій; д — отримання результативної на задній стінці моделі; є — розміщення штифта відповідно до шляху введення; є — орієнтація моделі у паралелометрі
| ля моделі позначають як Dn. Через лінії С„ і D„ проводять дві паралельні лінії та отримують напрямок усіх трьох опорних зубів, позначають як Е„. За напрямками Е, та Еп на взаємно перпендикулярних площинах (сагітальній та фронтальній) визначають просторову орієнтацію лінії, проекція якої на вказаній площині збігається з Е, та Е]Г Ця лінія і буде напрямком, або шляхом, уведення протеза. Для її позначення приблизно в центрі моделі липким воском фіксують штифт довжиною 3-4 см. Далі модель фіксують у руках таким чином, що коли дивитися на неї з боку площини І (бічної), то вісь штифта повинна збігатися з напрямком Е,, а з боку площини II (задньої) — з напрямком Еп (мал. 129, є). Під час повторного (контрольного) огляду, якщо необхідно, коригують положення штифта у просторі. Розміщений таким чином штифт показує шлях уведення бюгельного протеза. На цьому закінчується перший етап і починається другий — з фіксації моделі на столику паралелометра. Нахиляючи столик, співставляють напрямок штифта зі стержнем паралелометра. Фіксують знайдене положення моделі за допомогою гіпсового "підлитка": з цією метою у спеціальну форму наливають гіпс і розміщують на його поверхні, поки він не затвердів, модель у виз-наченому положенні. Зубний
технік у подальшому, провівши заміну аналізувального стержня паралелометра,
грифелем наносить межову лінію на всі опорні зуби.
Описаний метод важкий у застосуванні, крім того, він має низку недоліків.
Зокрема, визначення проекції поздовжніх осей зубів проводять на око, фіксу-
вати дріт воском на кожному зубі складно, не враховується естетичний чинник під час розміщення кламерів.
Ураховуючи недоліки та значні затрати праці у разі проведення паралелометрії за Новаком, клініцисти користуються іншим методом, відомим під такими назвами, як метод вибору нахилу моделі, логічний метод, визначення лінії огляду, або просто метод вибору.
Метод вибору. Аналіз положення лінії найбільшого периметра, межова лінія усіх опорних зубів та їх поверхонь у більшості випадків свідчить, що одні зуби мають кращі умови для розміщення опорних частин кламерів, інші — утримуваль-них. Для того щоб усі кламери виконували однаково добре і опорну, і фіксувальну функції і всі опорні зуби брали однакову участь у перерозподілі жувального тиску, необхідно знайти такий нахил моделі, за якого ці зони були б достатньо виражені. Шляхом нахилу моделі можна знайти найраціональніший тип кламера для кожного опорного зуба та розмістити його елементи найвигідніше у функціональному та естетичному відношенні. Для створення цих умов застосовують метод вибору нахилу моделі у паралелометрі по відношенню до діагностичного стержня. Змінюючи положення моделі відносно діагностичного стержня, можна змінювати межову лінію, площину оклюзійної та гінгівальної зон, вибраних під опору зубів, з метою забезпечення необхідної глибини ретенції, розумного, з точки зору фіксації та естетики, розміщення плечей кламерів згідно з вибраною їх конструкцією.
Практичне значення мають п'ять положень моделі по відношенню до вертикального діагностичного стержня (мал. 130):
1) горизонтальне — нульовий нахил: вісь діагностичного стержня перпендикулярна оклюзійній пло щині жувальних зубів;
2) заднє, коли опущений задній відділ зубного ряду;
3) переднє, коли опущений передній відділ зубного ряду;
4) ліве, коли модель нахилена вліво;
5) праве, коли модель нахилена вправо.
Провівши фіксацію моделі на столику паралелометра та надавши нульового положення, коли аналітичний стержень розміщений перпендикулярно до оклюзійної поверхні зубів, визначають ви-раженість опорних та утримуваль-
Мал. 13О. Положення моделей у паралелометрі них зон кожного опорного зуба.
відносно діагностичного стержня 3 кількох нахилів необхідно
110І>,ч>пВД"'*«сіеш«талогія
Відновлення цілісності зубних рядів
знімними конструкціями зубних протезів у разі частковій: дефектів
вибрати такий, який забезпечить найкращу ретенційну зону та умови для розміщення кламерів.
Вибравши найраціональніший нахил моделі, її фіксують у цьому положенні на столику паралелометра, провівши заміну аналізувального стержня грифелем, на всіх зубах розкреслюють межову лінію.
Плануючи конструкцію кламера, необхідно, щоб усі жорсткі елементи його знаходилися у зоні між оклюзійною поверхнею та межовою лінією опорного зуба. І навпаки, пружинисті елементи повинні пересікати межову лінію, відхиляючись від неї у момент накладання на різну величину залежно від еластичності сплаву, який застосовується, стійкості опорних зубів, типу кламера і точки розміщення кінця його утримувального плеча.
Цю точку, що називається ретенційною, визначають за допомогою вимірювальних стержнів або калібрів (мал. 131).
0,25 0,5 0,75
Мал. 131. Розміщення ретенційної зони залежно від кривизни зуба
Якщо розташувати стержень паралелометра так, щоб він торкався пояса зуба, між ним і коронкою нижче від пояса утворюється ніша (заглиблення, підпоясовий простір), яка йде навколо зуба. її величина різна і залежить від пояса або нахилу зуба.
Лікарю стоматологу-ортопеду важко в ротовій порожнині візуально визначити розміщення ретенційної зони для утримувальних елементів кламера. Вивчення глибини ніші проводять так: до кожного опорного зуба підводять стержень таким чином, щоб він торкався межової лінії, а калібрувальний диск знаходився на рівні ясенного краю. Потім стержень помалу піднімають так, щоб він щільно торкався межової лінії, а ребро калібра — поверхні зуба, що і буде вказувати на розміщення ретенційної точки утримувальної частини кламера.
ПИТАННЯ ДЛЯ САМОКОНТРОЛЮ
1. Розкажіть про бюгельні протези, їх конструктивні особливості,
складові частини. 2.Які показання та протипоказання до виготовлення бюгельних протезів? З.Як проводиться фіксація та стабілізація бюгельних протезів?
4. Які особливості кламерів фірми Нея?
5. У чому суть планування каркаса бюгельного протеза?
6. Які є методи паралелометрії? їх значення для вивчення діагностичних моделей.
7. Що таке шлях уведення протеза у ротову порожнину та виведення з неї?
Дата добавления: 2015-02-06 | Просмотры: 5074 | Нарушение авторских прав
1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 | 7 | 8 | 9 | 10 | 11 | 12 | 13 | 14 | 15 | 16 | 17 | 18 | 19 | 20 | 21 | 22 | 23 | 24 | 25 | 26 | 27 | 28 | 29 | 30 | 31 | 32 | 33 | 34 | 35 | 36 | 37 | 38 | 39 | 40 | 41 | 42 | 43 | 44 | 45 | 46 | 47 | 48 | 49 | 50 | 51 | 52 | 53 | 54 | 55 | 56 | 57 | 58 | 59 | 60 | 61 | 62 | 63 | 64 | 65 | 66 | 67 | 68 | 69 | 70 | 71 | 72 | 73 | 74 | 75 | 76 | 77 | 78 | 79 | 80 | 81 | 82 | 83 | 84 | 85 | 86 | 87 | 88 | 89 | 90 | 91 | 92 | 93 | 94 | 95 | 96 | 97 | 98 | 99 | 100 | 101 | 102 | 103 | 104 | 105 | 106 | 107 | 108 | 109 | 110 | 111 | 112 | 113 | 114 | 115 | 116 | 117 | 118 | 119 | 120 | 121 | 122 | 123 | 124 | 125 | 126 | 127 | 128 | 129 | 130 | 131 | 132 | 133 | 134 | 135 | 136 | 137 | 138 | 139 | 140 | 141 | 142 | 143 | 144 | 145 | 146 | 147 | 148 | 149 | 150 | 151 | 152 | 153 | 154 | 155 | 156 | 157 | 158 | 159 | 160 | 161 | 162 | 163 | 164 | 165 | 166 | 167 | 168 | 169 | 170 | 171 | 172 | 173 | 174 | 175 | 176 | 177 | 178 | 179 | 180 | 181 | 182 | 183 | 184 | 185 | 186 | 187 | 188 | 189 | 190 | 191 | 192 | 193 | 194 | 195 | 196 | 197 | 198 | 199 | 200 | 201 | 202 | 203 | 204 | 205 | 206 | 207 | 208 | 209 | 210 | 211 | 212 | 213 | 214 | 215 | 216 | 217 | 218 | 219 | 220 | 221 | 222 | 223 | 224 | 225 | 226 | 227 | 228 | 229 | 230 |
|