АкушерствоАнатомияАнестезиологияВакцинопрофилактикаВалеологияВетеринарияГигиенаЗаболеванияИммунологияКардиологияНеврологияНефрологияОнкологияОториноларингологияОфтальмологияПаразитологияПедиатрияПервая помощьПсихиатрияПульмонологияРеанимацияРевматологияСтоматологияТерапияТоксикологияТравматологияУрологияФармакологияФармацевтикаФизиотерапияФтизиатрияХирургияЭндокринологияЭпидемиология

НЕРЖАВІЮЧА СТАЛЬ

Основу всіх сталей складає залізо, вони також містять хром, нікель і неве­лику кількість вуглецю. Для поліпшення ливарних, міцнісних та інших влас­тивостей сталей до них уводять добавки. Сталь для зубних протезів містить 1% титану.

Залізо — поширений у природі метал. Залізні руди містять хімічні сполу­ки його з киснем. Найважливішими залізними рудами є магнітний залізняк (магнетит) Fe₃0₄, червоний залізняк (гематит) Fe₂0₃, бурий залізняк 2Fe₂0₃*3H₂0, шпатовий залізняк (сидерит), що містить залізо в карбонаті FeC0₃. Залізо отримують також із руд, які містять хром (хроміти), хромо-ніке-левих, титано-магнетитових руд тощо.

Чисте залізо має синювато-сріблястий колір, у хімічному відношенні нестійке. У вологому середовищі воно піддається корозії. Розчиняється у роз­чинах солей і кислот.

Залізо — дуже пластичний метал, проте отримати його в чистому вигляді і захистити від корозії дуже важко.

Широке застосування знайшли різноманітні сплави на основі заліза, із яких найпоширенішими є різноманітні сталі. У зубопротезній практиці застосову­ють маловуглецеві сталі із вмістом вуглецю до 0,15 %. Велика кількість вугле­цю робить сталь більш твердою і менш стійкою до корозії.

Рецепт сталі для виготовлення зубних протезів у нашій країні в 30-х роках XX ст. запропонував Д.Н. Цитрін. Застосування її значно зменшило викорис­тання золота і платини, що було дуже важливо для розвитку стоматологічної допомоги населенню країни в широких масштабах.

Нержавіюча сталь, яка застосовується в ортопедичній стоматології, — ба­гатокомпонентний сплав. До нього входять залізо, хром, нікель, вуглець, титан та низка інших домішок. Головним компонентом, який забезпечує корозійну стійкість сплаву, є хром. Його вміст у сплаві - 17-19 %. Мінімальний вміст хрому, що забезпечує корозійну стійкість сплаву, повинен бути не меншим ніж 12-13%.

Для підвищення пластичності сплаву в нього додають 8-11 % нікелю. Наявність нікелю робить сплав ковким, що полегшує обробку тиском. Найпо­ширенішою у зуботехнічній практиці є нержавіюча сталь марки 118Н9Т. Цей сплав складається з 72% заліза, 18% хрому, 9% нікелю, 0,1 вуглецю і до 1% ти­тану. У сплаві завжди є домішки інших металів, найбільш небажані з них сірка і фосфор. Температура плавлення нержавіючої сталі 1450°С.

Основи матеріалознавства

Залізо з вуглецем у сплавах може знаходитися у різноманітних співвідно­шеннях: у вигляді хімічного з'єднання карбіду заліза Fe₃C або у вигляді твер­дого сплаву, коли атоми вуглецю розташовуються у кристалічній решітці між атомами заліза. Вуглець у сплаві може знаходитися у вільному стані у вигляді графіту. Різноманітні види зв'язку заліза з вуглецем спостерігаються під час термічної обробки сталі, її викристалізації із сплаву.

Нержавіюча сталь знайшла широке застосування у виготовленні зубних протезів. З неї виготовляють різноманітні види знімних зубних протезів, мета­леві частини знімних протезів (кламери, ортодонтичні дуги)

Стоматологічна промисловість випускає 22 розміри гільз діаметром 6-18 мм.

З цієї ж сталі роблять дріт діаметром 0,6,0,8,1,1,2,1,5 і 2 мм для виготов­лення різноманітних ортодонтичних апаратів, кламерів, штифтів. Крім того, випускають 2 види стандартних кламерів діаметром 1 і 1,2 мм.

Дата добавления: 2015-02-06 | Просмотры: 849 | Нарушение авторских прав