АкушерствоАнатомияАнестезиологияВакцинопрофилактикаВалеологияВетеринарияГигиенаЗаболеванияИммунологияКардиологияНеврологияНефрологияОнкологияОториноларингологияОфтальмологияПаразитологияПедиатрияПервая помощьПсихиатрияПульмонологияРеанимацияРевматологияСтоматологияТерапияТоксикологияТравматологияУрологияФармакологияФармацевтикаФизиотерапияФтизиатрияХирургияЭндокринологияЭпидемиология

РЕЗУЛЬТАТИ ДОСЛІДЖЕННЯ

Середні значення показників АТ подані в табл. 1, із якої видно, що систолічний та діастолічний тиск збільшувалися з віком майже в усіх статевих групах учнів.

Систолічний артеріальний тиск у хлопчиків 10 та 11 років був приблизно на одному рівні і складав 98,6 та 97,5 мм рт.ст. Надалі спостерігалося значне зростання САТ у хлопчиків. До 12-річного віку він збільшився на 4,9 мм рт.ст., до 13 років — на 6,6 мм рт.ст., а до 14 — на 4,3 мм рт.ст., і його значення відповідали 102,0; 108,0 та 112,8 мм рт.ст. Після 14 років зростання рівня АТ було більш повільним (1,8 мм рт.ст.), але в 16 років знов відзначався підйом рівня САТ до 118,2 мм рт.ст. У 17 років середні значення систолічного тиску майже не змінювались і залишалися на рівні 16-річних хлопчиків (118,8 мм рт.ст.).

Отже, систолічний артеріальний тиск у хлопчиків із 10 до 17 років збільшився на 20,5 мм рт.ст., причому найбільший його приріст спостерігався в 12 років.

Середні величини САТ у дівчаток, як і в хлопчиків, із віком збільшувались. Не було істотної різниці між показниками 10- та 11-річних дівчаток (96,6 та 96,2 мм рт.ст.), але потім відбувалося значне підвищення САТ, і в 14 років цей показник дорівнював 112,1 мм рт.ст., причому найбільший приріст — на 5,9 мм рт.ст. — реєструвався в 13 років. Надалі САТ у дівчаток не зростав, і його значення складали: 111,3 мм рт.ст. у 15 років, 111,6 мм рт.ст. у 16 років та 110,2 мм рт.ст. у 17 років.

При порівняльному аналізі вікової динаміки САТ виявлені розбіжності залежно від статі: у хлопчиків АТ із віком зростав постійно, і лише до 17 років процес трохи стабілізувався, у дівчаток максимальні значення були в 14 років, а потім спостерігалося навіть невелике зниження АТ.

При аналізі середніх показників діастолічного АТ виявлено менш виражене порівняно із систолічним підвищення АТ у хлопчиків і дівчаток після 11 років. У хлопчиків найбільший приріст ДАТ відзначався в 13 років (2,6 мм рт.ст.) і в 16 років (3,3 мм рт.ст.); у дівчаток — у 12 років (3,7 мм рт.ст.). Порівняльний аналіз рівнів ДАТ за статтю істотних розбіжностей до 16 років між хлопчиками і дівчатками не виявив. У 16 і 17 років показники ДАТ у хлопчиків значно вищі, ніж у дівчаток, вони складали 66,3 і 65,9 мм рт.ст. проти 63,1 і 63,2 мм рт.ст. відповідно. Відзначалися деякі відмінності у віковій динаміці ДАТ залежно від статі: у хлопчиків показники зростали до 16 років, а в дівчаток збільшення ДАТ відбувалося лише до 14 років.

Тенденція до підвищення САТ і ДАТ та різниця у віковій динаміці простежувались і на рівнях перцентильного розподілу (табл. 2).

Так, до 13 років найбільші значення САТ спостерігались у дівчаток практично за всіма відрізними точками перцентильного розподілу, а з 14 років показники значно вище в хлопчиків, причому найбільші відмінності відзначалися за відрізними точками 90–95% у 15–17 років. Що стосується діастолічного АТ, істотних відмінностей за статтю до 13 років не відзначалося, а з 14 років він також був вищим у хлопчиків.

Отримані результати свідчать про те, що при оцінці АТ у школярів необхідно враховувати не тільки вік, але й стать, а також використовувати, крім середніх значень САТ і ДАТ, аналіз його перцентильного розподілу.

На основі аналізу перцентильного розподілу рівнів артеріального тиску було визначено межі нормального та підвищеного АТ у популяції школярів віком 10–17 років та встановлено частоту випадків підвищеного артеріального тиску (ПАТ) у популяції школярів м. Харкова, що складала 5,3 ± 0,5 % (6,0 ± 0,8 % у хлопчиків, 4,7 ± 0,7 % у дівчаток, р > 0,05).

При подальшому спостереженні в школярів з артеріальною гіпертензією (при повторному дослідженні через 6–12 міс.) визначено відтворюваність підвищеного АТ, що складала 40,4 ± 7,2 %, причому вона була значно вищою серед хлопчиків, ніж серед дівчаток (53,8 ± 9,8 % проти 23,8 ± 9,3 %, р < 0,05).

Отже, проведене епідеміологічне дослідження артеріального тиску в популяції школярів м. Харкова дало можливість визначити межі коливань нормальних значень артеріального тиску та поширеність артеріальної гіпертензії в даній популяції.

При порівнянні отриманих даних із результатами дослідження, проведеного співробітниками нашого інституту в 1993 році [7], виявлено, що середні рівні САТ у хлопчиків на сьогодні є вищими майже в усі вікові періоди, ніж вони були у хлопчиків у 1993 році. Також, як і в минулі роки, значне зростання САТ відзначалося до 16-річного віку. Після 16 років у хлопчиків у 1993 році рівень САТ помітно знижувався, а в сучасних школярів цього зниження не відбувається, має місце тільки незначна стабілізація процесу (рис. 1).

У дівчаток спостерігалась інша картина: рівень САТ у 10–13 років був вірогідно нижчим у дослідженні, проведеному в 2001, ніж у 1993 році. А надалі на відміну від хлопчиків не було різниці в рівнях САТ у дівчаток після 15-річного віку (рис. 2).

Що стосується діастолічного АТ, із віком спостерігалося його зростання в обох дослідженнях як у хлопчиків, так і в дівчаток, але середні рівні ДАТ були значно нижчими в сучасних школярів (рис. 1, 2).

Аналіз поширеності підвищеного АТ показав, що частота випадків ПАТ за попередніми даними складала 7,7 % (у хлопчиків і дівчат однаково). За нашими результатами, цей показник складає 5,3 % і є вищим у хлопчиків, ніж у дівчаток (6,0 та 4,7 % відповідно).

Отже, проведене епідеміологічне дослідження дозволило встановити сучасні нормативи артеріального тиску для популяції дітей і підлітків м. Харкова та визначити відмінності в поширеності артеріальної гіпертензії в дітей даного регіону залежно від віку та статі, а також виявити деякі зміни цих показників, що відбулися за минулі роки в даній популяції.

Дата добавления: 2015-05-19 | Просмотры: 672 | Нарушение авторских прав