АкушерствоАнатомияАнестезиологияВакцинопрофилактикаВалеологияВетеринарияГигиенаЗаболеванияИммунологияКардиологияНеврологияНефрологияОнкологияОториноларингологияОфтальмологияПаразитологияПедиатрияПервая помощьПсихиатрияПульмонологияРеанимацияРевматологияСтоматологияТерапияТоксикологияТравматологияУрологияФармакологияФармацевтикаФизиотерапияФтизиатрияХирургияЭндокринологияЭпидемиология

Тема 7. Головні показники гемодинаміки

Теоретичні питання:

1. Поняття про артеріальний пульс.

2. Властивості артеріального пульсу. Швидкість розповсюдження пульсової хвилі в артеріях.

3. Крива артеріального пульсу. Походження компонентів сфігмограми.

4. Венний пульс. Флебограма. Походження її компонентів.

5. Фактори, які забезпечують наповнення серця кров’ю з вен.

6. Об’ємна швидкість руху крові. Методи її визначення.

7. Лінійна швидкість руху крові. Час кругообігу крові (повного та часткового). Методи його визначення.

8. Поняття про мікроциркуляцію. Особливості кровообігу в капілярах. Депо крові.

1. учебник.

Артеріальний пульс - це механічні коливання стінки артеріальних судин, що зумовлені вигнанням крові із шлуночків. Пульсові коливання відображають як стан судинної стінки артеріальних судин (передусім) так і насосну функцію серця. Пульс пов'язаний з рухом судинної стінки, а не крові в судині. Так, наприклад, виникає рух гумового джгута, якщо смикнути його за один кінець.
Характер пульсу залежить від діяльності серця і стану артерій. Він змінюється також при психічному збудженні, фізичній роботі, коливаннях навколишньої температури, при дії введених в організм речовин (лікарські препарати, алкоголь та ін.)
До основних властивостей пульсу відносяться ритм пульсу, частота пульсу, напруження пульсу, наповнення пульсу, величина пульсу, швидкість, або форма, пульсу.
Ритм пульсу оцінюють за регулярністю пульсових хвиль, які виникають одна за одною. Якщо пульсові хвилі з'являються через однакові проміжки часу, це свідчить про правильне ритмі (ритмічний пульс). При різних інтервалах між пульсовими хвилями ритм пульсу буде неправильним (неритмічний пульс).
Частота пульсу - це кількість пульсових хвиль за 1 хв. При правильному пульсі підрахунок його частоти проводять за 30 с і отриману цифру перемножують на 2. При неправильному ритмі підрахунок частоти пульсу проводять за 1 хв. У здорової людини кількість пульсових хвиль відповідає кількості серцевих скорочень і дорівнює 60-80 за 1 хв. Збільшення частоти серцевих скорочень понад 80 за 1 хв. називають тахікардією, а пульс - прискореним. При зменшенні частоти серцевих скорочень менше ніж 60 за 1 хв. Пульс називають уповільненим, а патологічний процес - брадикардією.
У фізіологічних умовах частота пульсу залежить від багатьох факторів: віку - найбільша частота пульсу в перші роки життя; фізичної роботи, під час якої пульс прискорюється; фізіологічного стану - під час сну пульс сповільнюється; стан - у жінок пульс на 5-10 частіше, ніж у чоловіків; від психічного стану - при страху, гніву, болю пульс прискорюється.
Напруження пульсу визначають силою, яку застосовують при надавленние на стінку артерії, щоб припинити її пульсацію. За ступенем напруги пульсу можна приблизно мати уявлення про величину максимального тиску: чим воно більше, тим пульс більш напружений, або твердий, чим менше, тим менш напружений, або м'який.
Наповненням пульсу називають ступінь наповнення кров'ю артерії під час систоли серця. Його визначають кількістю артеріальної крові, яка викидається лівим шлуночком за одну систолу, а також різницею, між максимальним і мінімальним розтягнення стінки артерій. За ступенем наповнення відрізняють повний і порожній пульс.
Величина пульсу. Величина пульсового поштовху об'єднує наповнення і напруження пульсу. Вона залежить від ступеня розширення артерії під час систоли і від її падіння в момент діастоли. Це в свою чергу залежить від наповнення пульсу, величини коливання артеріального тиску, під час систоли і діастоли та еластичності судини. За величиною розрізняють великий, високий, малий, ниткоподібний пульс.
Швидкість, або форма, пульсу характеризується швидкістю зміни об'єму артерії, яка палькується. При швидкому розтягуванні стінки артерії і такому ж швидкому її падінні прийнято говорити про швидке пульсі. При повільному піднятті і повільному падінні пульсової хвилі з'являється повільний пульс.

2.

Свойства артериального пульса[править | править исходный текст]

Частота[править | править исходный текст]

Частота пульса — величина, отражающая число колебаний стенок артерии за единицу времени. В зависимости от частоты, различают пульс:

·умеренной частоты — 60-90 уд./мин;

·редкий (pulsus rarus) — менее 60 уд./мин;

·частый (pulsus frequens) — более 90 уд./мин.

Ритмичность[править | править исходный текст]

Ритмичность пульса — величина, характеризующая интервалы между следующими друг за другом пульсовыми волнами. По этому показателю различают:

·ритмичный пульс (pulsus regularis) — если интервалы между пульсовыми волнами одинаковы;

·аритмичный пульс (pulsus irregularis) — если они различны.

Наполнение[править | править исходный текст]

Наполнение пульса — объем крови в артерии на высоте пульсовой волны. Различают:

·пульс умеренного наполнения;

·полный пульс (pulsus plenus) — наполнение пульса сверх нормы;

·пустой пульс (pulsus vacuus) — плохо пальпируемый;

·нитевидный пульс (pulsus filliformis) — едва ощутимый.

Напряжение[править | править исходный текст]

Напряжение пульса характеризуется силой, которую нужно приложить для полного пережатия артерии. Различают:

·пульс умеренного напряжения;

·твёрдый пульс (pulsus durus);

·мягкий пульс (pulsus mollis).

Высота[править | править исходный текст]

Высота пульса — амплитуда колебаний стенки артерий, определяемая на основе суммарной оценки напряжения и наполнения пульса. Различают:

·пульс умеренной высоты;

·большой пульс (pulsus magnus) — высокая амплитуда;

·малый пульс (pulsus parvus) — низкая амплитуда.

Форма (скорость)[править | править исходный текст]

Форма (скорость) пульса — скорость изменения объёма артерии. Форма пульса определяется по сфигмограмме, и зависит от скорости и ритма нарастания и падения пульсовой волны. Различают:

·скорый пульс (pulsus celer);

Скорым называется пульс, при котором как высокий подъём кровяного давления, так и его резкое падение протекают в укороченные сроки. Благодаря этому он ощущается как удар или скачок и встречается при недостаточности аортального клапана, тиреотоксикозе, анемии, лихорадке, артериовенозных аневризмах.

·медленный пульс (pulsus tardus);

Медленным называется пульс с замедленным подъёмом и спадением пульсовой волны и встречается при медленном наполнении артерий: стеноз устья аорты, недостаточность митрального клапана, митральный стеноз.

·дикротический пульс (pulsus dycroticus).

При дикротическом пульсе за главной пульсовой волной следует новая, как бы вторая (дикротическая) волна меньшей силы, что бывает лишь при полном пульсе. Ощущается как сдвоенный удар, которому соответствует только одно сердечное сокращение. Дикротический пульс свидетельствует о падении тонуса периферических артерий при сохранении сократительной способности миокарда.

2 (3) Швидкість поширення пульсової хвилі

Для реєстрації пульсових коливань застосовують оптичні сфигмография, Механічно сприймають і оптично записуючі коливання судинної стінки. До таких приладів відноситься мсханокардіограф із записом кривої на спеціальному фотопаперіФотореєстрації дає неспотворені коливання, проте вона трудомістка і вимагає застосування дорогих фотоматеріалів.

Великого поширення набули електросфігмографи, При яких застосовуються пьезокрісталли, конденсатори, фотоелементи, вугільні датчики, тензометри та інші пристрої. Для запису коливань користуються електрокардіографом з чорнильно-пір'яної, струменевого або теплової реєстрацією коливань. Сфігмограмма має різний малюнок уЗалежно від застосовуваних датчиків, що ускладнює їх порівняння і розшифровку. Більш інформативним є поліграфічна одночасний запис пульсації сонних, променевих та інших артерій, а також ЕКГ, баллістограмми та інших функціональних змін серцево-судинної діяльності.

Швидкість розповсюдження пульсової хвилі (СРПВ). Для визначення тонусу судин, еластичності стінок судин визначають швидкість поширення пульсової хвилі. Збільшення ригідності судин веде до збільшення СРПВ. Для цієї мети визначають різницю в часі появи пульсових хвиль, так зване запізнювання.

Проводять одночасний запис сфигмограмме, Розташовуючи два датчики над поверхневими судинами, розташованими проксимально (над аортою) і дистально по відношенню до серця (на сонної, стегнової, променевої, поверхневої скроневої, лобової, глазничной та інших артеріях). Визначивши час запізнювання і довжину між двома досліджуваними точками, визначають СРПВ (V) за формулою: v = S /T, де S - довжина досліджуваного судини (в см), Т - час запізнювання (в мс).

Інший більш зручний і поширений метод дослідження полягає в одночасній записи на двох каналах осцилографа ЕКГ і сфигмограмме. За інтервалу часу між зубцем R ЕКГ і початком пульсової хвилі визначають «3».

При цьому вимірюють відстань на ділянці аорта - Пульсуюча точка на периферичному посудині і ведуть розрахунок СРПВ або ж обмежуються визначенням «3» в долях секунди, виходячи з того, що точне визначення довжини звивистих судин практично неможливо.

Для судження про гемодинамике великого мозку Е. Б. Голланд (1973) та інші автори записують ЕКГ і сфигмограмме, розташовуючи датчики пульсу на поверхневій скроневій, лобової, глазничной артеріях. За величиною «3» сфигмограмме поверхневої скроневої артерії визначають стан судин зовнішньої сонної артерії, при сфигмография глазничной або лобової артерії - судин внутрішньої сонної артерії.

Для з'ясування сумарною пульсації хребетних артерій датчики розташовують над остистими відростками С4 С5 С6 С7 хребців. На кривих, наведених в роботі Е. Б. Голланд (1973), малюнок хвиль хребетної артерії не має чітких розпізнавальних точок, і тому судження про величину «3» є в якійсь мірі довільним.

Тут було б необхідно записати диференціальну криву, Яка дає більш інформативні дані для аналізу графічних показників.
Середнє значення величини «3» у здорових людей, За Е. Б. Голланд (1973), на ділянці аорта - поверхнева скронева артерія одно 105 мс, аорта - лобова гілка - 118 мс, аорта - хребетна артерія (С6) - 97 мс.

Коефіцієнт асиметрії при двосторонньої реєстрації в нормі коливається від 18 до 21%, показуючи як регіонарні особливості вазомоторних механізмів, так і наявність морфологічних змін судин.

При церебральному атеросклерозі величина 3 зменшується, індивідуальна варіабельність стає більшою, збільшується асиметрія на різних ділянках судин. Подібні зміни відзначаються в склеротичної стадії гіпертонічної хвороби.

При інсульті збільшення показника «3» більш виражено на боці вогнища ураження, де знижується тонус судин. Слід зазначити, що закономірною залежності величини «3» від рівня артеріального тиску не відзначається.

3.(2) ВВЕДЕНИЕ В АНАЛИЗ СКОРОСТИ РАСПРОСТРАНЕНИЯ ПУЛЬСОВОЙ ВОЛНЫ (СРПВ)

Сердечно-сосудистая болезнь (ССБ) лидирует среди причин смерти и смертельных болезней у мужчин и женщин. В 1948 г. кардиологическое исследование Фрэмингема под руководством Национального института болезней сердца, легких и крови (НИБСЛК) начало изучение факторов и характеристик, которые приводят к возникновению ССБ. В то время как набор инструментов и объем проводимых анализов были довольно ограниченны в то время, конфигурация пульсовой волны являлась важным параметром, зарегистрированным в данном исследовании. Было установлено, что визуальное изучение схем колебаний пульсовой волны с высокой степенью точности соотносится с возросшим риском развития ССБ.

Недавно исследователи из больницы св. Томаса повторно изучили это поразительное наблюдение. Группа исследователей из больницы св. Томаса конкретизировала первоначальные заключения, чтобы доказать, что объем пульса в пальце, полученный цифровым фотоплетизмографическим сенсором, напрямую зависит от пульсовых колебаний артериального давления в лучевой и плечевой артериях.

Пульс генерируется, когда сердце качает и распространяет кровь. Первый компонент колебательного сигнала цифрового объема пульса (ЦОП) (т.е. систолический компонент, показанный ниже голубым цветом) является результатом прямого распространения пульса от корня артерии к пальцу. Пока пульс перемещается ниже по руке, прямой пульс прокачивается вдоль аорты в нижнюю часть корпуса. Это приводит к изменению диаметра артерии и бифуркациям, благодаря которым часть пульса отражается обратно. Кульминацией этих отражений является отражение в виде одной волны из нижней части корпуса, которая перемещается вверх по аорте и затем вниз к пальцу, образуя второй компонент ЦОП (т.е. диастолический компонент, обозначенный ниже зеленым цветом). Рука служит проводником и для волны прямой передачи, и для отраженной волны, таким образом, оказывая незначительное влияние на контур ЦОП.

Конфигурация колебательного сигнала цифрового объема пульса находится в прямой зависимости от ригидности большой артерии и сосудистого тонуса. Поэтому характеристики колебательного сигнала цифрового объема пульса могут изменяться в зависимости от этих факторов.

Дата добавления: 2015-05-19 | Просмотры: 1269 | Нарушение авторских прав