АкушерствоАнатомияАнестезиологияВакцинопрофилактикаВалеологияВетеринарияГигиенаЗаболеванияИммунологияКардиологияНеврологияНефрологияОнкологияОториноларингологияОфтальмологияПаразитологияПедиатрияПервая помощьПсихиатрияПульмонологияРеанимацияРевматологияСтоматологияТерапияТоксикологияТравматологияУрологияФармакологияФармацевтикаФизиотерапияФтизиатрияХирургияЭндокринологияЭпидемиология

Об’єктивні показники, за якими проводиться оцінка харчового статусу організму

Прочитайте:
  1. Бальна оцінка стану хворих на муковісцидоз
  2. В. антимикробная терапия должна проводиться с учетом чувствительности возбудителя,
  3. Визначення стану води за органолептичними показниками; санітарна оцінка існуючої системи водопостачання
  4. Визначення та класифікація харчового статусу організму.
  5. Генеральные уборки в других помещениях УЗ должны проводиться не реже одного раза в месяц
  6. ГІГІЄНІЧНІ ВИМОГИ ДО САНІТАРНОГО БЛАГОУСТРОЮ АПТЕК.ОЦІНКА ОСВІТЛЕННЯ.
  7. Дезинфекция отдельных элементов систем вентиляции должна проводиться по показаниям.
  8. Додаткові об’єктивні методи дослідження ока
  9. Если возможно излечение пострадавшего без гемотрансфузии, она не должна проводиться.
  10. Загальна оцінка фізичного розвитку

Стан здоров'я, що склалося на тлі конституціональних особливостей організму під впливом фактичного харчування характеризується терміном «харчовий статус». Вивчення харчового статусу засноване на вивченні стану здоров'я як показника адекватності індивідуального харчування. Узагальнена характеристика стану здоров'я та особливостей харчування конкретної людини необхідна для визначення обсягу та характеру лікувально-діагностичних, дієтичних і гігієнічних заходів. Методологія оцінки харчового статусу включає визначення показників функції харчування, харчової адекватності (виявлення ознак харчової недостатності, надмірності або незбалансованості раціону) і захворюваності. Функція харчування оцінюється за показниками процесів травлення та обміну речовин: білкового, жирового, вуглеводного, вітамінного, мінерального, водного. Оцінку харчової неадекватності виробляють на підставі показників росту, маси тіла і масо-ростового показника, обміну речовин, функціонального стану окремих систем організму. На підставі досліджень виявляють ранні симптоми харчової неадекватності. Захворюваність тісно пов'язана з харчовим статусом і обумовлена ​​різними порушеннями харчування, зокрема недостатнім або надмірним харчуванням.

Знання законів оптимального харчування, правильний підбір продуктів і приготування, що дозволяє максимально зберігати в них корисні речовини, при обмежених фінансових можливостях дозволяють забезпечити здорове харчування. Як вже згадувалося, під оптимальним, збалансованим харчуванням слід розуміти правильно організоване і відповідне фізіологічним ритмам (сніданок, обід, вечеря) постачання організму добре приготовленою, живильної і смачною їжею, що містить адекватні кількості незамінних харчових речовин, необхідних для розвитку і функціонування організму. Як насправді дотримуються закони здорового харчування?

Значна частина населення порушує закон відповідності між споживаної і витрачається енергією, споживаючи з їжею значно більше кілокалорій, ніж витрачає. Сучасний чоловік, що живе в місті, в середньому витрачає за добу 2300 - 2500 ккал, жінка - 2000 - 2200 ккал. Це необхідно враховувати при виборі продуктів.

Організму необхідно отримувати величезну кількість певних речовин, з яких будуються клітини, тканини і органи. На думку вчених-дієтологів таких речовин приблизно 600. Споживана їжа повинна містити білки, жири, вуглеводи, вітаміни, мінеральні солі, воду, клітковину, ферменти, смакові і екстрактивні речовини, мінорні компоненти - біофлавоноїди, індоли, антоціанидів, ізофлавони та багато інших. У разі недостатності хоча б одного з цих компонентів організм виявляється в стані «голоду при повному шлунку», що може призвести до серйозних порушень здоров'я. І щоб цього не сталося, добовий раціон повинен включати приблизно 32 найменування різних харчових продуктів.

Потреба в кількості харчових речовин у різних людей різна і залежить від статі, віку, фізичної активності, стану обміну речовин і здоров'я. Однак, як уже стверджувалося в даний час намітилася тенденція до порушення харчового статусу та структури харчування, що виражається в дефіциті таких харчових речовин:

- Повноцінних (тварин) білків;

- Поліненасичених жирних кислот;

- Вітамінів С, В1, В2, Е, фолієвої кислоти, ретинолу, β-каротину та інших;

- Макро-і мікроелементів: Ca, Fe, Zn, F, Se, I та інших;

- Харчових волокон;

І навпаки, надмірне споживання:

- Тваринних жирів;

- Легкозасвоюваних вуглеводів.

Дефіцит споживання білка становить у середньому 20%, зміст більшості вітамінів і мікроелементів на 15 - 55% менше розрахункових величин потреби в них, а харчових волокон - на 30% нижче.


Дата добавления: 2015-02-06 | Просмотры: 1206 | Нарушение авторских прав



1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 | 7 | 8 | 9 | 10 | 11 | 12 | 13 | 14 | 15 | 16 | 17 | 18 | 19 | 20 | 21 | 22 | 23 | 24 | 25 | 26 | 27 | 28 | 29 | 30 | 31 | 32 | 33 | 34 | 35 | 36 | 37 | 38 | 39 | 40 | 41 | 42 | 43 | 44 | 45 | 46 | 47 | 48 | 49 | 50 | 51 | 52 | 53 | 54 | 55 | 56 | 57 | 58 | 59 | 60 | 61 | 62 | 63 | 64 | 65 | 66 | 67 | 68 | 69 | 70 | 71 | 72 | 73 | 74 | 75 | 76 | 77 |



При использовании материала ссылка на сайт medlec.org обязательна! (0.003 сек.)