АкушерствоАнатомияАнестезиологияВакцинопрофилактикаВалеологияВетеринарияГигиенаЗаболеванияИммунологияКардиологияНеврологияНефрологияОнкологияОториноларингологияОфтальмологияПаразитологияПедиатрияПервая помощьПсихиатрияПульмонологияРеанимацияРевматологияСтоматологияТерапияТоксикологияТравматологияУрологияФармакологияФармацевтикаФизиотерапияФтизиатрияХирургияЭндокринологияЭпидемиология

Методи захисту від зовнішнього опромінення, основані на фізичних законах його послаблення, їх законодавчі та організаційно-технічні основи

Зниження небезпеки біологічної дії іонізуючих випромінювань включають комплекс заходів щодо зниження сумарної дози від всіх джерел внутрішнього і зовнішнього опромінення до рівня, який не перевищує граничне допустиму дозу.

Захист від зовнішнього опромінювання передбачає створення захисних огороджень, які б зменшували дозу зовнішнього опромінення до гранично допустимих значень. Огородження створюються як стаціонарного, так і пересувного типу, а їх вибір залежить від призначення джерел випромінювання та умов експлуатації. До стаціонарних огороджень відносять захисні стіни, перекриття підлоги і стелі, двері, оглядові вікна та ін. Різного типу ширми, екрани, тубуси, діафрагми, контейнери для зберігання і транспортування радіоактивних речовин — це пересувні захисні огородження. Використання таких огороджень обов'язкове, якщо потужність дози на відстані 0,1 м від джерела перевищує 10-3 Зв/год.
Крім того, враховуються такі фактори як потужність експозиційної дози на поверхні захисту, наявність інших джерел іонізуючих випромінювань, перспективне збільшення потужності джерел випромінювання, сорбція радіоактивних речовин конструкційними, матеріалами тощо.

95. Принципи, покладені в основу вибору матеріалу й розрахунку товщини захисних екранів від β-, γ- та рентгенівського випромінювання.

ЗАХИСТ ЗА ДОПОМОГОЮ ЕКРАНУВАННЯ заснований на здібності матеріалів поглинати радіоактивне випромінювання. Інтенсивність поглинання випромінювання прямо пропорціональна питомій вазі матеріалів та їх товщині і обернено пропорціональна енергії випромінення. В умовах зовнішнього опромінення β - частинками в екрануванні немає потреби так як γ - частинки мають невеликий пробіг у повітрі та добре затримуються будь якими матеріалами, наприклад, листок паперу.

Для захисту від β - випромінювання слід передусім застосувати легкі матеріали; наприклад: алюміній, скло, пластмаси тощо. Зокрема, шар алюмінію товщиною 0,5 см повністю затримує -частинки.

Для захисту від γ - випромінювання слід застосовувати екрани з важких металів: свинцю, чавуну, бетону тощо, або використовувати грунт або воду.

Товщину захисного екрану, що зменшує потужність випромінювання до гранично-допустимих рівнів, можна розрахувати двома способами:

1) за таблицями (з урахуванням енергії та кратності послаблення дози випромінювання);

2) за числом шарів половинного послаблення (без врахування енергії випромінювання).

РОЗРАХУНОК ТОВЩИНИ ЕКРАНУ ЗА ЧИСЛОМ ШАРІВ ПОЛОВИННОГО ПОСЛАБЛЕННЯ. Шаром половинного послаблення називають товщину матеріалу, що послаблює потужність випромінювання в 2 рази. Визначення товщини захисного екрана за цим методом передбачає розрахунок кількості шарів половинного послаблення, необхідної товщини одного шару та реальної товщини екрана шляхом помноження товщини одного шару половинного послаблення на кількість шарів.

Дата добавления: 2015-02-06 | Просмотры: 1519 | Нарушение авторских прав