АкушерствоАнатомияАнестезиологияВакцинопрофилактикаВалеологияВетеринарияГигиенаЗаболеванияИммунологияКардиологияНеврологияНефрологияОнкологияОториноларингологияОфтальмологияПаразитологияПедиатрияПервая помощьПсихиатрияПульмонологияРеанимацияРевматологияСтоматологияТерапияТоксикологияТравматологияУрологияФармакологияФармацевтикаФизиотерапияФтизиатрияХирургияЭндокринологияЭпидемиология

ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ

1.1 При проектуванні нового будівництва і реконструкції будинків, приміщень і споруд закладів охорони здоров'я, прямо не пов'язаних з виконанням лікувального процесу (навчальної частини клінічних лікарень, житлових і загальних приміщень будинків дитини, комплексів побутового обслуговування, спортивних споруд лікувальних закладів та ін.), необхідно керуватись відповідними чинними нормативними документами.

1.2 Розрахункові показники потужності (місткість, пропускна спроможність) для закладів охорони здоров'я та їх структурних підрозділів наведені в додатку Г.

Потужність і структура закладів охорони здоров'я приймаються згідно із завданням на проектування.

1.3 При проектуванні закладів охорони здоров'я для зручного доступу інвалідів і використання ними приміщень необхідно передбачати заходи, пристрої і пристосування у відповідності з вимогами даних Норм, ДБН В.2.2.-9, ВСН-62, а також відповідних нормативних довідкових документів і посібників до них.

Додаткові заходи визначаються завданням на проектування.

1.4 Не допускається розміщати у житлових та громадських будинках стаціонари, підстанції швидкої медичної допомоги, бактеріологічні лабораторії; у житлових будинках – аптечні склади.

1.5 Аптеки, жіночі консультації, стоматологічні поліклініки, кабінети лікарів загальної практики (сімейні лікарі) та інші кабінети лікарського прийому (за винятком дерматовенерологічних, інфекційних, фтизіатричних), в тому числі приватно практикуючих лікарів, які не мають у своєму складі рентгенівських кабінетів (за винятком рентгенприміщень з рентгендентальними апаратами з U 60-90 мВ та 7-10 мА) та інших джерел іонізуючого випромінювання (за винятком джерел лазерного випромінювання І та II ступеня небезпеки), роздавальні пункти молочних кухонь допускається розміщувати у житлових і громадських будинках за умови дотримання протипожежних, санітарно- гігієнічних вимог, що забезпечують оптимальний режим експлуатації житлових та робочих приміщень.

ПЛАНУВАЛЬНІ ВИМОГИ ДО ОРГАНІЗАЦІЇ ДІЛЯНОК

2.1 Заклади охорони здоров'я необхідно розміщувати у відповідності з затвердженими генеральними планами населених пунктів і проектами детального планування, проробками мережі конкретних регіонів на основі схем розвитку галузі.

2.2 Розміри земельних ділянок для закладів охорони здоров'я необхідно приймати у відповідності з ДБН 360, ДБН Б.2.4-1.

2.3 На земельних ділянках закладів охорони здоров'я не допускається розміщення функціонально не пов'язаних з ними будинків і споруд.

2.4 Лікувально-профілактичні заклади охорони здоров'я доцільно за відповідних умов поєднувати в медичні містечка з метою кооперації лікувально-діагностичних, інженерних і допоміжних служб.

2.5 На земельних ділянках закладів охорони здоров'я з стаціонарами, за винятком санаторно-курортних закладів, необхідно виділяти зони:

а) лікувальних корпусів для неінфекційних хворих;

б) лікувальних корпусів для інфекційних хворих;

в) поліклініки;

г) садово-паркову;

д) господарську;

е) патолого-анатомічного відділення.

Для акушерських, дитячих, туберкульозних, психосоматичних відділень, які передбачені у складі багатопрофільних лікарняних комплексів, повинні виділятись окремі садово-паркові зони.

2.6 На земельних ділянках санаторно-курортних закладів необхідно виділяти зони:

а) житлових корпусів;

б) лікувально-діагностичну;

в) спортивну (спортивні майданчики, басейни та ін.);

г) культури та відпочинку (клубний корпус, танцювальний майданчик та ін);

д) садово-паркову;

е) господарську.

2.7 Службу приготування їжі необхідно розмішувати в зоні лікувальних корпусів для неінфекційних хворих чи в господарській зоні в окремо розміщених будинках чи прибудовах.

Відповідно до завдання на проектування допускається розміщення приміщень служби приготування їжі в лікувальних корпусах для неінфекційних хворих.

2.8 На території інфекційної лікарні повинні бути виділені "чиста" і "брудна" зони, ізольовані одна від одної смугою зелених насаджень. На виїзді із "брудної" зони повинні бути передбачені майданчики для дезинфекції транспорту.

2.9 На території стаціонарів лікувально-профілактичних закладів охорони здоров'я необхідно передбачати окремі в'їзди в зони:

а) лікувальних корпусів для неінфекційних хворих;

б) лікувальних корпусів для інфекційних хворих;

в) господарську;

г) патолого-анатомічного відділення.

В'їзди в зони патолого-анатомічного відділення і господарську можуть бути поєднані. Проїзд транспортних засобів по території лікувального корпусу не повинен перехрещуватися з шляхами хворих, які користуються садово-парковою зоною.

2.10 В'їзд санітарних автомашин на територію станції (підстанції) швидкої допомоги та виїзд передбачаються окремими.

2.11 До будинків закладів охорони здоров'я необхідно передбачати проїзди чи смуги, придатні для проїзду пожежних автомобілів відповідно до ДБН 360, ДБН В.2.2-9.

2.12 Відстань між корпусами закладів охорони здоров'я і житловими, громадськими будинками, а також червоними лініями необхідно приймати:

а) між корпусами з палатними відділеннями і житловими чи громадськими будинками, а також червоними лініями – не менше 30 м;

б) між житловими корпусами і житловими чи громадськими будинками, а також червоними лініями – не менше 30 м у випадку розміщення будинків вздовж внутрішньокурортних доріг та вулиць; 10 м – у інших випадках;

в) за наявності на сусідніх ділянках господарського двору розрив між спальними корпусами, їдальнею та господарськими будинками та спорудами повинен бути не менше 100 м;

г) від житлових корпусів до їдальні, службово-побутових приміщень господарської зони, відкритих кіномайданчиків, танцювальних майданчиків та спортивних споруд – не менше 50 м;

д) від житлових корпусів до відкритих стоянок для автомобілів на 30 місць – 50 м; від 30 до 100 місць – 80 м; більше 100 місць – 100 м;

е) від житлових корпусів до надвірних вбиралень – не менше 25 м і не більше 50 м;

ж) між лікувально-діагностичними корпусами, будинками амбулаторно-поліклінічних закладів і житловими, громадськими будинками, а також червоними лініями – не менше 15 м;

з) між віварієм і житловими, громадськими будинками – не менше 50 м;

и) між печами для спалювання відходів і палатними корпусами, житловими і громадськими будинками – згідно з розрахунком викиду шкідливих речовин в атмосферу, але не менше 30 м.

Піч для спалювання відходів необхідно розміщувати на генеральному плані з урахуванням рози вітрів;

к) між киснево-газифікаційною станцією чи централізованим пунктом зберігання і розподілу лікувальних газів (за умови зберігання більше 10 балонів місткістю 40 л кожен) і будинками з постійним перебуванням хворих – не менше 25 м;

л) між корпусами з палатами, лікувально-діагностичними корпусами і майданчиками для сміттєзбірників – не менше 25 м.

м) між корпусами з палатами і відкритими спортивними спорудами – не менше 25 м;

н) між корпусами з палатами та трансформаторною підстанцією – не менше 25 м.

При визначенні відстаней між будинками необхідно враховувати вимоги розрахунків інсоляції, освітленості та шумозахисту, а також протипожежні вимоги згідно з ДБН 360.

2.13 В умовах реконструкції допускається розміщення корпусів без відступу від червоних ліній за умови виконання вимог до інсоляції, природної освітленості і шумозахисту приміщень.

2.14 Територія ділянки лікувального закладу зі стаціонаром повинна мати благоустрій, озеленення, внутрішні проїзди та пішохідні доріжки з твердим покриттям. Площа садово-паркової зони повинна складати не менше 25 м² на ліжко; кількість зелених насаджень має бути не менше 60% площі земельної ділянки санаторію (комплексу санаторіїв).

2.15, На ділянках закладів охорони здоров'я необхідно передбачати стоянки для автотранспорту співробітників і відвідувачів на відстані не менше 25 м від корпусів з палатами і не менше 15 м від інших корпусів. Розрахункову кількість машиномісць на автостоянках біля лікувально-профілактичних закладів необхідно приймати згідно з
ДБН 360.

На території медичних закладів і в підвалах будинків, крім лікувальних закладів зі стаціонаром, допускається влаштування підземних автомобільних стоянок тільки для автомобілів персоналу, відвідувачів і автомобілів спеціального призначення (швидкої медичної допомоги і ін.) згідно з вимогами ВСН 01 та ДБН В.2.2-9.

2.16 Санаторно-курортні заклади для відпочинку сімей з дітьми в обов'язковому порядку обладнуються ігровими майданчиками для дітей з розрахунку 5 м² на одну дитину з одночасним перебуванням 30% від загальної кількості дітей з дотриманням норм інсоляції; ігровий майданчик повинен бути розрахований на групу 25-30 дітей. Майданчик обладнується тіньовими навісами.

2.17 Склад і кількість відкритих споруд для спорту, культури та дозвілля у санаторно- курорі них закладах слід приймати згідно з таблицею 1.

Таблиця 1

2.18 Площу пляжу, солярію і аерарію слід приймати згідно з таблицею 2.

Кількість місць на лікувальному пляжі приймається на 35-40% від кількості місць в санаторії (комплексі санаторіїв). Кількість місць в солярії і аерарії, що розміщені на пляжі, – відповідно до завдання на проектування. Кількість місць в солярії і аерарії встановлюється в залежності від місцевих умов, але не більше 50% від кількості місць в санаторії (комплексі санаторіїв).

Місця в солярії і аерарії, що розміщуються на лікувальному пляжі, включаються до загальної норми кількості місць.

Таблиця 2

2.19 Пляжі повинні бути обладнані фонтанчиками з питною водою (1 на 100 чоловік), вбиральнями (унітаз на 75 чоловік) і кабінами для перевдягання (1 на 50 чоловік) розміром 1,4x1,4 м.

2.20 Ділянки лікувально-профілактичних закладів зі стаціонарами і спальними корпусами, санітарно-епідеміологічних і дезінфекційних станцій повинні бути обгороджені. Висота огорожі для закладів зі стаціонарами і санітарно-епідеміологічних станцій – 1,6 м, для психіатричних лікарень – не менше 2,5 м.

2.21 Влаштування прохідної на в'їзді-виїзді з території закладів охорони здоров'я з відповідним інженерно-технічним оснащенням визначається завданням на проектування.

2.22 Перед головним входом в стаціонар, поліклініку, диспансер і пологовий будинок необхідно передбачати майданчики для відвідувачів із розрахунку 0,2 м² на одне ліжко чи відвідування за зміну, але не менше 50 м².

2.23 Перед головним входом в поліклініки для дітей і роздавальні молочних кухонь необхідно передбачати майданчики для дитячих колясок із розрахунку 10 м² на 100 відвідувань за зміну або 1000 порцій, але не менше 20 м².

2.24 Необхідність влаштування технологічних підземних тунелей між лікувальними корпусами та господарсько-допоміжними будинками визначається завданням на проектування.

ОБ'ЄМНО-ПЛАНУВАЛЬНІ І КОНСТРУКТИВНІ ВИРІШЕННЯ

3.1 Склад приміщень закладів охорони здоров'я визначається завданням на проектування і доповненнями до нього (медичне завдання і медична програма) згідно з призначенням, профілем, потужністю закладу і у відповідності зі штатними нормативами.

З появою нових методів лікування і діагностики, а також нового медичного обладнання набір і площі приміщень мають прийматись відповідно до вимог паспортних даних обладнання.

3.2 Перелік приміщень закладів охорони здоров'я, які допускається розміщувати в цокольних і підвальних поверхах, наведені в ДБН В.2.2-9.

3.3 Розміщення майстерень, комор та інших приміщень, призначених для зберігання чи переробки горючих матеріалів, у підвальних і цокольних поверхах будинків стаціонарів лікувальних закладів, а також під глядацькими і актовими залами не допускається.

3.4 Шахти і машинні відділення ліфтів, вентиляційні камери, насосні, машинні відділення холодильних установок та інші приміщення з обладнанням, що є джерелом шуму і вібрацій, не повинні примикати до приміщень з постійним перебуванням людей.

В лікувальних і амбулаторно-поліклінічних закладах шахти і машинні приміщення ліфтів необхідно розміщувати на відстані не менше 6 м від палат і лікувально-діагностичних кабінетів. Відстань може бути зменшено в разі передбачення відповідних шумозахисних заходів.

3.5 Процедурні рентгенівських кабінетів, приміщень і кабінетів і відділень променевої терапії, в яких знаходяться джерела іонізуючих випромінювань, приміщення лабораторій радіоізотопної діагностики, де ведуться роботи І і II класу, не допускається розміщувати суміжно (по горизонталі і вертикалі) з палатами для вагітних і дітей.

3.6 Ширина коридорів має бути не менше:

а) палатних відділень – 2,4 м;

б) амбулаторно-поліклінічних закладів –2 м;

в) амбулаторно-поліклінічних закладів в разі використання їх під чекальні для відвідувачів та односторонньому розміщенні кабінетів, в операційних блоках, реанімаційних і пологових відділеннях – 2,8 м;

г) амбулаторно-поліклінічних закладів в разі використання їх під чекальні для відвідувачів і двосторонньому розміщенні кабінетів, лікарень відновлювального лікування і ортопедичного профілю – 3,2 м;

д) коридорів складських приміщень та житлових приміщень санаторно-курортних закладів – 1,8 м;

е) коридорів інших груп приміщень санаторно-курортних закладів при загальній довжині більше 10 м – 1,5 м, при довжині менше 10 м – 1,25 м;

ж) всіх інших типів закладів охорони здоров'я і їх структурних підрозділів – згідно зі СНіП 2.01.02 та ДБН В.2.2-9.

3.7 Ширина приміщення має бути не менше:

а) кабінетів лікарів та житлові кімнати в санаторно-курортних закладах – 2,4 м;

б) одноліжкових палат – 2,9 м;

в) малих операційних, перев'язочних, процедурних з урологічним кріслом, кабінетів гінекологічних, ортопедичних – 3,2 м;

г) процедурних рентгенофлюорографічних, рентгенотерапевтичних, рентгенодіагностичних кабінетів зі столами для просвічування і знімків, кабінетів дистанційної і внутрішньопорожнинної апаратної променевої терапії встановлюється в залежності від розмірів обладнання і необхідної ширини проходів;

д) операційних, реанімаційних і пологових – 5 м.

3.8 Глибина палат і лікувально-діагностичних приміщень при денному освітленні їх з одного боку має бути не більше 6 м.

Глибина приміщень гінекологічних і урологічних процедурних і кабінетів з гінекологічним кріслом, перев'язочних, офтальмологічних кабінетів, операційних – не менше 5 м, пологових палат – не менше 8 м, наркозних – не менше 3,5 м.

Відношення глибини до ширини палат і лікувально-діагностичних приміщень має бути не більше 2.

3.9 Розміри палат на два і більше ліжок (крім палат радіологічних відділень) необхідно визначати виходячи із таких вимог:

а) розміщення ліжок паралельно стінам з вікнами;

б) відстань від ліжок до стін з вікнами має бути не менше 0,9 м;

в) відстань між торцями ліжок і між торцями ліжок і стіною відділень лікарень відновлювального лікування має бути не менше 1,6 м, а в палатах решти відділень – не менше 1,3 м;

г) відстань між довгими сторонами поруч розташованих ліжок має бути не менше 0,8 м, в палатах відновлювального лікування – не менше 1,2 м.

3.10 Розміри кабін вбиралень для хворих стаціонару і відвідувачів поліклінік мають бути 1,1x1,6 м при обов'язковому відчиненні дверей назовні. Розміри кабін вбиралень для хворих ортопедичних, нейрохірургічних відділень передбачаються згідно з ВСН 62, а також ДБН В.2.2-9.

3.11 Розміри кабін вбиралень для персоналу і душових кабін необхідно передбачати відповідно до ДБН В.2.2-9.

3.12 Кількість санітарних приладів для хворих в стаціонарах необхідно приймати з розрахунку: один прилад на 15 осіб в чоловічих вбиральнях і на 10 осіб в жіночих, крім відділень з палатами, що мають наближені санітарні вузли.

Кількість санітарних приладів для пацієнтів амбулаторно-поліклінічних закладів необхідно приймати з розрахунку один прилад на 50 осіб в чоловічих вбиральнях і на 30 – в жіночих. Кількість пісуарів в чоловічих вбиральнях має дорівнювати кількості унітазів.

3.13 Кількість санітарних приладів – унітазів і пісуарів для персоналу має прийматися в залежності від кількості осіб, що користуються вбиральнею в найбільшій за чисельностю зміні з розрахунку 50 осіб на 1 санітарний прилад в чоловічій вбиральні і 30 осіб в жіночих.

В чоловічих вбиральнях кількість пісуарів має дорівнювати кількості унітазів (надпідлогових чаш), а за непарної сумарної кількості санітарних приладів – на один більше. Коли кількість чоловічого персоналу 15 і менше, пісуарів у вбиральні передбачати не потрібно.

3.14 Ширина дверей в палатах, ізоляторах, тамбурах і шлюзах боксів, напівбоксах, допологових, пологових, процедурних, перев'язочних, операційних, наркозних, а також в ванних кімнатах, вбиральнях для хворих і клізмових в лікарнях (відділеннях) відновлювального лікування має бути не менше 1,1 м; у вбиральнях і душах при палатах – не менше 0,7 м; у кабінетах лікарів, лабораторних приміщеннях, вбиральнях для хворих палатних відділень і решті приміщень – не менше 0,9 м; у процедурних рентгенодіагностичних кабінетів, кабінетах променевої терапії і радіоізотопної діагностики, на шляхах евакуації хворих – 1,2 м; барозалах – 1,4 м.

Дата добавления: 2015-05-19 | Просмотры: 787 | Нарушение авторских прав