АкушерствоАнатомияАнестезиологияВакцинопрофилактикаВалеологияВетеринарияГигиенаЗаболеванияИммунологияКардиологияНеврологияНефрологияОнкологияОториноларингологияОфтальмологияПаразитологияПедиатрияПервая помощьПсихиатрияПульмонологияРеанимацияРевматологияСтоматологияТерапияТоксикологияТравматологияУрологияФармакологияФармацевтикаФизиотерапияФтизиатрияХирургияЭндокринологияЭпидемиология

Тема: Основні психопатологічні синдроми

Прочитайте:
  1. I. Тема: Плевриты.
  2. II. Тема:Легочное сердце.
  3. VI. Основні етапи заняття
  4. VI. Основні етапи заняття
  5. VI. Основні етапи заняття
  6. VI. Основні етапи заняття
  7. VI. Основні етапи заняття
  8. VI. Основні етапи заняття
  9. VI. Основні етапи занять
  10. XVI. ТЕМА: АРТРИТЫ И АРТРОЗы.

Розлади різних психічних функцій найчастіше проявляються в клініці не ізольовано, не у вигляді окремих симптомів, а у формі синдромів. Останні являють собою закономірне поєднан­ня симптомів, які зв'язані між собою і постійно спостерігаються разом.

Будь-який психопатологічний синдром, не будучи абсолютно специфічним для того чи іншого психічного захворювання, в той же час найчастіше визначається при психозах певного типу. Так, наприклад, синдроми порушеної свідомості найчастіше спостерігаються при екзогенних, судинних і соматичних психозах, а синдром органічного, недоумства — при захворюваннях з де­структивним характером процесу. Тому вивчення синдромів має велике значення для. вирішення питань діагностики і лікування психічнохворих.

Синдроми порушеної свідомості: оглушеність, аментивний, деліріозний, паморочний стан свідомості, онейроїдний синдром, синдром деперсоналізації і дереалізації. Найчастіше вони спостерігаються при екзогенних психозах.

1. Синдроми порушення сприйняття включають синестезії, метаморфопсії, ілюзії, галюцинації. Виділяють синдром галюцинозу, суть якого полягає в наявності багатьох тривало існую­чих галюцинацій.

Розрізняють:

а) вербальний галюциноз, який містить слухові словесні галюцинації, що безпосередньо стосу­ються самого хворого або якось інакше зв'язані з ним, причо­му поведінка й емоції хворого звичайно відповідають змістові галюцинацій, рідше на певному етапі з'являється критичне став­лення до них; синдром спостерігається переважно при алкоголь­них, а іноді й при інших екзогенних психозах;

б) зорові галюци­нації індиферентного змісту, які стереотипно повторюються; вони відмічаються рідше, переважно при органічних ураженнях мозку.

Синдроми розладу сприйняття виявляються найчастіше при порушенні свідомості, шизофренії, гострих і хронічних алко­гольних психозах та ін.

2. Синдроми порушення мислення. До них належать галюцинаторно-маячні синдроми.

Синдром гострого параноїду. Проявляється маячен­ням переслідування, одинокими слуховими галюцинація­ми, афектом тривоги, страху. Маячні ідеї мають за дже­рело факти реальної обстановки. Невірна інтерпретація навколишнього світу, афективна насиченість переживань відбиваються на поведінці хворого. Рятуючись від уяв­них переслідувачів, хворі кидаються тікати, звертаються до органів влади у пошуках порятунку. Синдром вини­кає гостро, частіше в умовах відриву від звичної обста­новки при втомі, вимушеному безсонні, вживанні алко­голю.

Параноїдний синдром. Характеризується поєднанням маячення переслідування, вербальних галюцинацій (час­то псевдогалюцинацій), симптомів психічного автома­тизму. Маячення чуттєве, має систематизо­ваний характер. У структурі параноїдного синдрому нерідко зустрічаються явища дереалізації, деперсоналі­зації, тривоги, депресії. Переважання афективних симптомів дозволяє виділити клінічні варіанти параноїдного синдрому: депресивно-параноїдний, тривожно-параноїд-ний та ін,

Відмічається цей синдром при багатьох психічних захворю­ваннях, найчастіше при шизофренії, пресенільному маячному психозі, сифілісі мозку, прогресивному паралічі, деяких формах судинних психозів, хронічному алкоголізмі.

Галюцинаторно-параноїдний синдром складніший і включає в себе галюцинації та маячні ідеї. Галюцинації переважно бу­вають слухові і зорові, рідше нюхові, смакові та ін. Вони можу|ь бути повними (справжніми) і неповними (галюциноїдами), звичайно без критичного ставлення до них, значно рідше — з критичним. Маячні ідеї різні за змістом (ідеї переслідування, стосунку, впливу, ревнощів, шкоди, величності тощо); частіше вони бувають несистематизовані, нерідко зв'язані з галюцина­ціями, але такого зв'язку може й не бути (наприклад, у хворих на шизофренію).

Галюцинаторно-маячний синдром може бути при багатьох психічних захворюваннях, найчастіше при шизофренії, атеро­склерозі головного мозку, пізніх посттравматичних психозах, хронічному алкоголізмі, сифілісі мозку та ін.

Паранойяльним синдромом (від грецького paranoja— безумство). Характеризується розвитком систематизова­ного маячення переслідування, ревнощів, винахідництва, реформаторства тощо. Зміст маячення часто включає реальні факти і події, що трактуються хворим непра­вильно. Хворі мають добру пам'ять, особливо на факти і події, що стосуються маячення і всіх перипетій, пов'я­заних зі спробами реалізації маячних ідей. При паранойяльному синдромі найчастіше зустрічаються постійне афективне напруження, наполегливість, підвищена актив­ність в усьому, що стосується здійснення задуманого, переоцінка своїх можливостей і здібностей, а також ін­ших якостей особистості. Галюцинації при цьому від­сутні. Порушень свідомості також не спостерігається.

Спостерігається паранойяльний синдром при паранойї, яка є патологічним розвитком особистості, менш чітко він виражений у осіб, що перенесли шизофренію, травму черепа, у епілептиків, хворих на церебральний атеро­склероз та ін. Окремі паранойяльні реакції можуть виникнути у здорових людей, а також у різних хворих під впливом психо-травматизуючої ситуації.

Галюцинаторно-параноїдний синдром (синдром Кандинського — Клерамбо, синдром психічного автоматиз­му). Він найскладніший за своєю структурою і включає маячення переслідування, впливу, психічні автоматизми, псевдогалюцинації.. Маячення чуттєве, політематичне, хворий, наприклад, стверджує, що невідомі люди впли­вають схованим десь апаратом на його думки, емоції, відчуття, настрій, поступки; діють гіпнозом — узнають думки, впливають на бажання, присипляють. Великою різноманітністю відрізняються явища психічного авто­матизму: думки виникають усупереч волі хворого, те­чуть безупинно, їх багато (ментизм), стають відомими стороннім людям (симптом відкритості). Характерним є також відчуженість власних психічних процесів — дум­ки, почуття, бажання, уявлення втрачають належність особистості: настрій зроблений, бажання, думки наве­дені, рухи здійснюються мимоволі, слова злітають з язи­ка без участі хворого. Голоси всередині голови, в груд­нині, в животі, часто неприємного змісту, імперативного характеру.

Синдром психічного автоматизму зустрічається в роз­горнутому вигляді при шизофренії. Окремі симптоми бу­вають і при інших психозах.

Коли у структурі синдрому є маячення переслідуван­ня, маячення впливу, психічні автоматизм (ідеаторні — вкладання думок, луна-думок, віднімання думок; сенестопатичні — вплив на відчуття; кінестетичні — вплив на дії: хтось змушує рухати кінцівками), то говорять про тотальний синдром оволодіння.

Коли ж хворий стверджує, що він сам є джерелом впливу на інших, може читати думки людей, викликати у них хороший настрій, направляти їхні думки, впливати на психічний стан, то це — інвертований синдром Кандинського — Клерамбо.

Парафренний синдром. Проявляється безглуздим маяченням, вербальними галюцинаціями чи псевдогалюцинаціями, помірними афективними розладами у вигляді легкої ейфорії, почуттям задоволення. Maячні ідеї різно­манітні, частіше фантастичного змісту з нахилом до систематизації. Хворі виказують ідеї величі, всесилля, стверджують зв'язки з жителями інших світів, керівни­ками держав, знаменитими людьми, голоси яких доно­сяться з космічного простору, з інших планет чи держав; через хворих передається вплив на долю Всесвіту, полі­тику держав, економічний розвиток тощо. Форми пара-френного синдрому розділяють залежно від переважан­ня в клініці тих чи інших порушень:

1) систематизована парафренія — коли в психічному стані переважають систематизовані маячні ідеї величі, могутності;

2) фан­тастична дорафренія — переважають маячні ідеї фан­тастичного змісту;

3) конфабуля горна парафренія — на передньому плані конфабуляції;

4) галюцинаторна па­рафренія — багато галюцинацій;

5) експансивна пара­френія — головним є експансивний афект, а інші парафренні порушення відходять на задній план.


Дата добавления: 2015-05-19 | Просмотры: 2598 | Нарушение авторских прав



1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 |



При использовании материала ссылка на сайт medlec.org обязательна! (0.004 сек.)