Променеве дослідження сечовидільної системи. Променева анатомія сечовидільної системи
1) Определение клубочковой фильтрации. Эта величина показывает объем образующейся в единицу времени первичной мочи. Для расчета в организм вводят полимер фруктозы ИНУЛИН, который выводится через почки без реабсорбции и без секреции. Т. о. Количество инулина m1 в первичной моче и плазмеравно его количеству в конечной моче m2в единицу времени (m1 = m2).
Как определить m2? - Для этого нужно знать концентрацию инулина во вторичной моче и диурез.
Пусть концентрация инулина во вторичной моче составляет U мг/мл. Диурез - V мл/мин. Для определения «m1» надо знать сколько образуется фильтрата в единицу времени и концентрацию инулина в фильтрате, которая равна концентрации вещества в плазме, следовательно, надо выполнить анализ крови и получить параметр Р мг/мл.
В норме фильтрация инулина ровно 120 мл/мин.
Задача. В 1 мл вторичной мочи содержится 0,045 мг инулина, в 1 мл плазмы - 0,0003 мг, диурез - 2 мл/мин. Определить величину фильтрации. Повышена или понижена фильтрация по сравнению с нормой?
F=U∙ V: P; F = 0,045 мг ∙2 мл/мин: 0,0003 мг = 300 мл/мин
Фильтрация повышена, по сравнению с нормой (N = 120 мл/мин).
2) Определение коэффициента очищения- клиренс (С). Клиренс показывает, какой объем плазмы полностью очищается от данного вещества за 1 минуту.
Пусть концентрация некоторого вещества во вторичной моче ровна U мг/мл, концентрация этого вещества в плазме - Р мг/мл. Диурез (количество образующейся в единицу времени вторичной мочи;) составляет V мл/мин. Клиренс – С будет равен:
Интересно, что несмотря на использование практически одной и той же формулы мы получаем цифры, выражающие разные параметры. Из этого обстоятельства вытекают 2 вывода:
1)Если клиренс определяется для вещества, которое выводится почками без реабсорбции и секреции, то полученная цифра соответствует величине фильтрации.
2)В процессе вычисления клиренса для различных веществ можно установить способ выведения этих веществ через почки. При этом все вещества у которых клиренс меньше, чем у инулина (< 120 мл/мин) подвергаются частичной реабсорбции, а те у которых С больше, чем у инулина - активно секретируются в просвет канальца почечным эпителием. Клиренс мочевины 60 мл/мин, следовательно, она частично реабсорбируется. В свою очередь, парааминогиппуровая кислота (ПАГ) - активно секретируется, т. к. 100 % ее выводится за один проход через почки. Ее клиренс - 650 мл/мин.
Задача ** В 1 мл вторичной мочи содержится 0,024 мг инулина, в 1 мл плазмы - 0,0004 мг, диурез - 2 мл/мин.** Определите клиренс инулина. Как инулин выводится почками?
С=U∙ V: P; С = 0,024 мг ∙2 мл/мин:0,0004 мг = 120 мл/мин
Инулин выводится почками с помощью фильтрации.
Задача. Концентрация мочевины в плазме крови Р = 0,3 мг/мл. Концентрация ее во вторичной моче составляет U = 9 мг/мл. Диурез V = 2 мл/мин. Определите клиренс мочевины. Как она выводится почками?
С=U∙ V: P; С = 9 мг ∙2 мл/мин:0,3 мг = 60 мл/мин
Клиренс мочевины 60 мл/мин, следовательно, меньше клиренса инулина (< 120 мл/мин), она частично реабсорбируется.
Променеве дослідження сечовидільної системи. Променева анатомія сечовидільної системи.
Ультразвукове дослідження є основним при дослідженні органів сечовидільної системи. Променеве дослідження при захворюваннях нирок або при підозрі на таке захворювання обов¢язково призначається УЗД. При цьому використовують трансабдомінальні датчики з частотою 3,5 МГц. УЗД проводять в сагітальній, фронтальній, косій та поперечній проекціях. Нормальна нирка на сонограмі відображається як овальне утворення з неоднорідною ехогеністю. Біля нирки розташовується відносно світла зона невисокої ехогеності, яка відповідає жировій клітковині. Сама нирка вкрита сполученотканинною капсулою, яка візуалізується як світла полоска шириною 1-1,5 мм. Коркова та мозгова речовина обумовлюють темну ділянку шириною біля 15 мм. Ехонегативні ділянки – ниркові пірамідки. Кожна пірамідка має діаметр 5-9 мм. В центральній частині нирки візуалізується чашково-мисковий комплекс у вигляді згрупованих ехопозитивних утворень, серед яких виділяються чашки, які заповнені ридіною. Миска добре структурується при поперечному скануванні у вигляді двох ехопозитивних полосок або овального утворення.
Далі хворому призначається радіонуклідна діагностика, що дозволяє оцінити морфо-функціональний стан нирок та сечовидільних шляхів. Для цього використовуються радіофармпрепарати, які фільтруються або секретуються нирками і виводяться по сечовивідним шляхам. За механізмом елімінації радіофармпрепарати (РФП) підрозділяють на РФП швидкої елімінації (канальцеві, клубочкові) та тривалої елімінації (РФП коркової фіксації). Такий підрозділ чисто умовний, так як більшість РФП мають змішаний характер виведення і різні механізми фіксації в нирках. До РФП з канальцевим механізмом елімінації на теперішній час відносяться гіпуран-131J, гіпуран-123J, 99mTc-MAG3, 99mTc-НАГ3 і 99mTc-ЕС. Клубочковий механізм елімінації мають 51Cr – ЕДТО, 99mTc-ЕДТО, 99mTc–ДТПО, 99mTc-фосфати, 125J-йоталамат (глофіл) і 113mIn-ДТПО (пентаінд). До препаратів тривалої коркової фіксації відносяться 99mTc – ДМСО, 197Hg-промеран та 99mTc-глюкогептонат.
Гіпуран-131J (123J). - натрієва сіль ортойодгіпурової кислоти, в якій атом 131J (123J) знаходиться в ортоположенні по відношенню до першого замісника в бензольному кільці. 60% РФП після внутрівенного введення зв¢язується з білками плазми крові. В подальшому 80% препарату елімінується тубулярною секрецією, а 20% - клубочковою фільтрацією. Ренальний кліренс гіпурану дорівнює 600 мл/хв. Він має більш високу ниркову екстракційну здатність, ніж клубочкові РФП, забезпечуючи кращу візуалізацію нирок, особливо при порушенні їх функції. Недоліком препарату є опромінення щитовидної залози (можливо запобігти прийомом перхлорату калію або розчином Люголя) і елімінація 3-5% РФП через гепатобіліарну систему.
99mTc-MAG3. - (S-бензоілмеркапто-ацетилтригліцин) – органічне похідне сірководню (H2S), яке містить вуглеводневий радикал, пов¢язанний з сульфгідрильною групою – SH. Ренальний кліренс 99mTc–MAG3 складає 340-400 мл/хв (56% від ниркового кліренсу гіпурану). Після внутрівенного введення MAG3 швидко залишає кровоносне русло, екскретуючись звитими канальцями нирок і виводиться з організму. 98% РФП елімінується канальцевою секрецією і тільки 2% препарату фільтрується. В кровоносному руслі 99mTc–MAG3 на 80% зв¢язується з білками плазми крові. Максимальне його накопичення в нирках у хворих досягається через 3-4 хвилини після ин¢єкції і в середньому складає 25% від введеної кількості. Період напіввиведення у пацієнтів без патології нирок складає 6-8 хвилин. Через 2 години 94% від введеної кількості препарату накопичується в сечовому міхурі. Якість зображень з 99mTc–MAG3 переважає такі з гіпураном та ДТПО, особливо при порушенні функції нирок. Недолік MAG3: 6% РФП в перші хвилини після введення накопичується в печінці та жовчному міхурі і потім надходить в кишки.
99mTc-ЕС – (етилендіцистеїн) похідне етилену (СН2=СН2) та тіолоамінокислоти – цистеїну. 99mTc–ЕС канальцевий РФП і його екскреторна характеристика краща, ніж у 99mTc–MAG3. 100% РФП елімінується канальцевою секрецією. Т1/2мах з нирок в нормі складає 5-7 хвилин. ЕС на відміну від MAG3 не накопичується в печінці та жовчному міхурі. На протязі всього дослідження добре візуалізуються сечоводи, що робить ЕС препаратом обтурацій і міхурово-сечовивідних рефлюксів. Кліренс крові з ЕС дорівнює 580 мл/хв.
99mTc – ДТПО - комплекс технецію з пентацином. ДТПО після внутрівенного введення виводиться з крові за рахунок клубочкової фільтрації та виходу в екстрацелюлярний простір. РФП має троьхекспонентний характер виведення: Т1 – до 12-й хвилини (розведення комплексу у неклітинному просторі), Т2 – до 90-й хвилини (гломерулярна фільтрація) і Т3 – до 15-ої години (звільнення комплексу сполученого з плазматичними білками).
99mTc-фосфати – (пірофосфат, метилендіфосфонат). Пірофосфат є природним метаболітом організму, а метилендіфосфонат – похідне метану СН4 та фосфінової кислоти. Це остеотропні РФП, але після введення екскретуються нирками. Транспорт фосфатів через нирки обумовлений клубочковою фільтрацією. Максимальна екскреція препарату відбувається в перші 30 хвилин після ин¢єкції. Тому, динамічні дослідження в ці хвилини надають можливість отримати зображення нирок і оцінити їх фільтраційно-евакуаторну функцію. За 2 години сечовою системою екскретується біля 30% РФП.
99mTc – ДМСО – похідне тіолів-тіоспиртів (меркаптанів). ДМСО використовується для відображення коркового шару нирок. Кров повільно очищається від РФП, в результаті значного зв¢язування з білками плазми (91%). Від 40 до 50% введеної активності фіксується в нирках через 2 години. Від 4 до 8% РФП на протязі першої години елімінується клубочками нирок.
99mTc-глюкогептонат - складний ефір глюкози і спирту гептанолу СН3-(СН2)5-СН2ОН. Елімінація глюкогептонату складається з двох етапів: гломерулярна фільтрація (80-90%) та коркова фіксація (10-20%). Оптимальний час візуалізації ниркової паренхіми 1-2 години після ін¢єкції.
Активність РФП на дослідження.
Для сцинтиграфічних досліджень нирок активність РФП розраховується на масу тіла пацієнта і в середньому становить: для 131J-гіпурана – 0,11МБк/кг; 99mTc-ДТПА – 2МБк/кг; 99mTc-фосфатів – 1,5-2 МБк/кг; 99mTc – MAG3; 99mTc – ЕС; 99mTc-ДМСА та 99mTc-глюкогептоната – 3МБк/кг.
Дата добавления: 2014-09-07 | Просмотры: 1165 | Нарушение авторских прав
1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 | 7 | 8 | 9 |
|