АкушерствоАнатомияАнестезиологияВакцинопрофилактикаВалеологияВетеринарияГигиенаЗаболеванияИммунологияКардиологияНеврологияНефрологияОнкологияОториноларингологияОфтальмологияПаразитологияПедиатрияПервая помощьПсихиатрияПульмонологияРеанимацияРевматологияСтоматологияТерапияТоксикологияТравматологияУрологияФармакологияФармацевтикаФизиотерапияФтизиатрияХирургияЭндокринологияЭпидемиология

Патогенез алергійних реакцій II типу

Прочитайте:
  1. I. Патогенез
  2. III. Этиология и патогенез
  3. IV. Современные представления об этиологии и патогенезе полигенных форм инсулинонезависимого сахарного диабета
  4. V Патогенез печеночной комы.
  5. V. Молекулярные основы патогенеза эндокринных опухолей
  6. VII. Патогенез
  7. XIV. Патогенез
  8. Агранулоцитоз, этиология, патогенез, виды, картина крови, клинические проявления. Панмиелофтиз, картина крови.
  9. Агранулоцитозы. Этиология. Патогенез. Значение для организма.
  10. Аденовирусная инфекция. Эпидемиология. Патогенез. Классификация клинических форм. Диагностика. Лечение на дому.

• Імунологічна стадія. У розвитку цитотоксичних реакцій беруть участь наступні антигени і антитіла.

Антигени: а) компоненти мембран власних клітин (незмінені і змінені під дією різних факторів); б) фіксовані (адсорбовані) на клітинних мембранах антигени (наприклад, лікарські препарати); в) неклітинні компоненти тканин (колаген, мієлін).

Антитіла: IgG1, IgG2, IgG3. За походженням вони можуть бути: а) природними (ізоантитіла до антигенів груп крові) та б) імунними, тобто такими, котрі утворюються в організмі внаслідок їх контакту з антигенами.

Для розвитку цитотоксичних реакцій мають значення наступні властивості антитіл: а) здатність зв’язувати комплемент; б) ефект опсонізації; в) здатність проникати в тканини.

При алергійних реакціях ІІ типу відбувається руйнування (цитоліз) кліти н.

Серед механізмів, які забезпечують руйнування клітин (цитоліз) розрізняють:

1) Комплементзалежний цитоліз. Після того, як антитіла зв’язуються з антигеном на поверхні клітини, відбувається фіксація комплементу до Fc-фрагменту імуноглобулінів. В результаті активації комплементу мембрана антигеннесучої клітини перфорується (у ній утворяться отвори), клітина ушкоджується і гине.

2) Антитілозалежний фагоцитоз. Пов’язані з антигенами антитіла викликають ефект опсонізації, тобто полегшують фагоцитоз антигеннесучої клітини макрофагами.

3) Антитілозалежна клітинна цитотоксичність. Знищення антигеннесучої клітини, пов’язаної з антитілами, може бути здійснено К-лімфоцитами (натуральними кілерами), що відносяться до О-лімфоцитів і мають рецептори до Fс-фрагменту антитіл.

• Патохімічна стадія цитотоксичних реакцій характеризується:

1) активацією комплементу: а) утворенням проміжних (СЗb) і б) побічних (СЗа, С5а) продуктів його активації;

2) генерацією вільних радикалів і пероксидів активованими макрофагами і К-лімфоцитами;

3) звільненням макрофагами лізосомальних ферментів.

• Під час патофізіологічної стадії цитотоксичних реакцій відбуваються наступні процеси:

1) Активований комплемент, вільні радикали, пероксиди і лізосомальні ферменти ушкоджують клітини і викликають їхню загибель, що є причиною розвитку запалення.

2) Якщо кількість антитіл, які реагують з антигеном, невелика і є недостатньою щоб викликати ушкодження клітини, то може спостерігатися ефект стимуляції їх функціональної активності.

На цьому, зокрема, заснована стимулююча дія невеликих доз антиретикулярної цитотоксичної сироватки (сироватки О.О.Богомольця) і розвиток автоімунного тиреотоксикозу.

Дата добавления: 2014-11-24 | Просмотры: 866 | Нарушение авторских прав


1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 | 7 | 8 | 9 |

При использовании материала ссылка на сайт medlec.org обязательна! (0.002 сек.)