АкушерствоАнатомияАнестезиологияВакцинопрофилактикаВалеологияВетеринарияГигиенаЗаболеванияИммунологияКардиологияНеврологияНефрологияОнкологияОториноларингологияОфтальмологияПаразитологияПедиатрияПервая помощьПсихиатрияПульмонологияРеанимацияРевматологияСтоматологияТерапияТоксикологияТравматологияУрологияФармакологияФармацевтикаФизиотерапияФтизиатрияХирургияЭндокринологияЭпидемиология

За гранично допустимим вмістом кожного з газоподібних токсичних продуктів горіння

44. Від чого залежить час настання небезпечних для людини ситуацій та які параметри характеризують схему розвитку пожежі у приміщенні?

Час виникнення небезпечних для людини ситуацій при пожежі в приміщенні залежить від виду горючих речовин і матеріалів та площі горіння, що, у свою чергу, зумовлюється властивостями самих матеріалів, а також способом їхнього складування й розміщення. Розвиток пожежі у приміщенні характеризується значеннями двох параметрів А і n, які залежать від форми поверхні горіння, характеристик горючих речовин і матеріалів

45. За яким алгоритмом проводять розрахунок необхідної тривалості евакуації людей використовуючи формули ГОСТ 12.01.004-91*?

На основі аналізу проектних рішень об'єкту визначають геометричні характеристики приміщення (геометричний об’єм V_геом, приведену висоту Н, рівень площадок, на яких знаходяться люди h_пл, різницю висот підлоги d), розраховують його вільний об’єм V та висоту робочої зони h. При цьому геометричний об’єм визначається на основі розмірів та конфігурації приміщення, а приведена висота – як відношення геометричного об’єму до площі горизонтальної проекції приміщення.

Далі обирають розрахункові схеми розвитку пожежі, що характеризуються видом горючої речовини або матеріалу та напрямком можливого поширення полум'я. При цьому в першу чергу звертають увагу на наявність легкозаймистих і горючих речовин та матеріалів, швидке та інтенсивне горіння яких не може бути ліквідованим силами людей, що перебувають у приміщенні. До таких речовин та матеріалів відносять: легкозаймисті та горючі рідини, розпушені волокнисті матеріали (бавовна, льон та ін.), розвішені тканини (наприклад, завіси та декорації у видовищних закладах), папір, стружка деревини, деякі види полімерних матеріалів (наприклад, м'який пінополіуретан, органічне скло), тощо. Кожній розрахунковій схемі привласнюють порядковий номер (індекс j) та визначають розмірний комплекс А і показник ступеню n.

Для кожної з обраних схем розвитку пожежі розраховують критичну для людини тривалість пожежі (τ_{кр j}).

Потім визначають найнебезпечнішу схему розвитку пожежі в приміщенні. З цією метою по кожній зі схем розраховують кількість вигорівшого до моменту τ_{кр j} матеріалу , яку далі порівнюють із загальною кількістю цього матеріалу М_j, що може бути охоплений полум’ям за розглянутою схемою. Розрахункові схеми, за яких m_j>М_j, із подальшого розгляду виключають. Серед тих, що залишилися, обирають найнебезпечнішу – ту, за якої критична тривалість пожежі є мінімальною τ_кр = mіn{ τ_{кр j} }.

Отримане для цієї схеми значення τ_кр приймають в якості критичної тривалості пожежі для розглянутого приміщення.

За значенням τ_кр визначають необхідну тривалість евакуації людей з приміщення (τ_нб)

49. Що означають терміни «вогнезахист» та «вогнезахисне обробляння», якими способами здійснюється вогнезахисне обробляння?

50. Яким чином досягається вогнезахист дерев’яних конструкцій?

51. Яким чином досягається вогнезахист металевих конструкцій?

52. Яким чином досягається підвищення вогнестійкості залізобетонних конструкцій?

53. Які попередні дії повинні бути виконані для того, щоб можна було застосовувати вогнезахисний засіб на об’єкті?

54. Яким є порядок виконання робіт з вогнезахисного обробляння?

55. Які особливості має виконання робіт з вогнезахисного обробляння деревини?

56. Які особливості має виконання робіт з вогнезахисного обробляння металевих та залізобетонних будконструкцій?

57. Яким є порядок приймання робіт з вогнезахисного обробляння?

58. Яким є порядок утримання вогнезахисного покриву в період його експлуатації?

59. Які основні напрямки діяльності органів держпожнагляду в структурі пожежної охорони?

Основними напрямками діяльності органів держпожнагляду в структурі пожежної охорони були і залишаються:

залучення до попередження пожеж центральних і місцевих органів виконавчої влади та місцевого самоврядування, підприємств, організацій різних форм власності;

сприяння комплексу узгоджених протипожежних заходів щодо захисту національних інтересів у економічній, військовій, екологічній та науково -технічній галузях;

удосконалення нормативної бази шляхом розробки правил пожежної безпеки, інструкцій, стандартів стосовно різних галузей господарювання;

проведення комплексу наукових досліджень щодо виявлення шляхів зниження негативного впливу небезпечних факторів пожежі на людей та довкілля та їх реалізація, розробка нових і модернізація існуючих видів вогнегасних речовин загального та спеціального призначення;

впровадження на об’єктах автоматичних систем виявлення, сповіщення і гасіння пожеж, створення базових адресних систем пожежної сигналізації та пожежогасіння для застосування на транспорті, включаючи метрополітени.

60. Які основні завдання пожежної профілактики?

Першим завданням пожежної профілактики є проведення заходів, спрямованих на попередження виникнення пожеж.

Другим завданням пожежної профілактики є проведення заходів, що обмежують розповсюдження пожеж.

Третім завданням пожежної профілактики є створення умов для безпечної евакуації людей, тварин і матеріальних цінностей на пожежах.

Четвертим завданням пожежної профілактики є створення умов для вдалого гасіння пожеж.

61. Що є першим завданням пожежної профілактики та якими шляхами воно вирішується?

Першим завданням пожежної профілактики є проведення заходів, спрямованих на попередження виникнення пожеж.

Основними шляхами вирішення цього завдання є:

- розробка державних і галузевих стандартів, норм, правил та інших нормативно-технічних документів, що стосуються забезпечення пожежної безпеки;

- виключення однієї з умов виникнення горіння - горючого середовища або джерел запалювання;

- розробка заходів щодо зниження пожежної небезпеки речовин і матеріалів;

- дотримання протипожежного режиму в будинках і спорудах, а також на їх території;

Протипожежний режим – це комплекс встановлених норм поведінки людей, правил виконання робіт і експлуатації об’єкту, спрямованих на забезпечення його пожежної безпеки.

- проведення пожежно-технічних мінімумів серед робітників та службовців, їх інструктажів та протипожежної пропаганди серед населення;

- проведення перевірок протипожежного стану об'єктів різного призначення незалежно від форм власності.

62. Що є другим завданням пожежної профілактики та якими шляхами воно вирішується?

Другим завданням пожежної профілактики є проведення заходів, що обмежують розповсюдження пожеж.

До основних шляхів вирішення цього завдання відносяться:

- дотримання необхідної вогнестійкості будівельних конструкцій;

Вогнестійкість – здатність будівельних конструкцій та елементів зберігати несучу спроможність, а також чинити опір виникненню наскрізних отворів, прогріванню до критичних температур і розповсюдженню вогню.

- правильне планування приміщень і будинків з урахуванням рельєфу місцевості, рози вітрів, мінімальних відстаней між будинками, об'ємно - планувальних рішень;

- влаштування протипожежних перешкод;

- протидимний і противибуховий захист будинків;

- обмеження кількості речовин і матеріалів на відкритих складах, у будинках і спорудах.

63. Що є третім завданням пожежної профілактики та якими шляхами воно вирішується?

Третім завданням пожежної профілактики є створення умов для безпечної евакуації людей, тварин і матеріальних цінностей на пожежах.

До шляхів вирішення третього завдання відносяться:

- правильне планування шляхів евакуації;

- улаштування достатньої кількості евакуаційних виходів;

- відповідна вогнестійкість конструктивних елементів евакуаційних шляхів і виходів;

- обмеження висоти, поверховості та площі будинків.

64. Що є четвертим завданням пожежної профілактики та якими шляхами воно вирішується?

Четвертим завданням пожежної профілактики є створення умов для вдалого гасіння пожеж.

Шляхи вирішення четвертого завдання пов’язані з улаштуванням систем пожежної автоматики, зв'язку, сигналізації, протипожежного водопостачання. До них можна також віднести влаштування доріг, під'їздів до будинків, вододжерел; влаштування зовнішніх пожежних драбин, забезпечення об’єктів первинними засобами пожежогасіння, навчання добровільних пожежних формувань тощо.

65. Що означає термін «пожежна безпека об’єкта» та чим вона повинна забезпечуватися?

Пожежна безпека – це стан об'єкта, за якого з регламентованою ймовірністю виключається можливість виникнення і розвитку пожежі та впливу на людей небезпечних факторів пожежі, а також забезпечується захист матеріальних цінностей.

пожежна безпека об’єкта повинна забезпечуватися системами запобігання пожежі (СЗП) та протипожежного захисту (СППЗ), у тому числі організаційно-технічними заходами (ОТЗ).

66. Які вимоги висуваються до систем пожежної безпеки об’єктів?

Системи пожежної безпеки повинні характеризуватися рівнем забезпечення пожежної безпеки людей та матеріальних цінностей, а також економічними критеріями ефективності цих систем для матеріальних цінностей, з урахуванням всіх стадій (наукова розробка, проектування, будівництво, експлуатація) життєвого циклу об’єктів і виконувати одну з наступних задач:

Виключати виникнення пожежі;

Забезпечувати пожежну безпеку людей;

Забезпечувати пожежну безпеку матеріальних цінностей;

Забезпечувати пожежну безпеку людей та матеріальних цінностей одночасно.

67. Що таке «система запобігання пожежі» та які вимоги висуваються до її способів забезпечення пожежної безпеки об’єкта?

Система запобігання пожежі – комплекс організаційних заходів і технічних рішень, спрямованих на виключення можливості виникнення пожежі.

Система запобігання пожежі на об’єкті повинна опрацьовуватися за умов додержання нормативної ймовірності виникнення пожежі.

Запобігання пожежі повинно досягатися запобіганням утворенню горючого середовища і (або) запобіганням утворенню у горючому середовищі (або внесення в неї) джерел запалювання.

68. Яким чином досягається запобігання утворення горючого середовища?

Запобігання утворенню горючого середовища повинно забезпечуватися:

максимально можливим застосуванням негорючих та важкогорючих речовин і матеріалів;

максимально можливим за умовами технології та будівництва обмеженням маси та (або) об’єму горючих речовин, матеріалів і найбільш безпечним способом їх розміщення;

ізоляцією горючого середовища;

підтриманням безпечної концентрації середовища у відповідності з нормами та правилами й іншими нормативно-технічними, нормативними документами та правилами безпеки;

достатньою концентрацією флегматизатора у повітрі захищуваного об’єму;

підтриманням температури та тиску середовища, за яких виключене розповсюдження полум’я;

максимальною механізацією та автоматизацією технологічних процесів, пов’язаних із обертанням горючих речовин;

установкою пожежонебезпечного обладнання по можливості в ізольованих приміщеннях або на відкритих площадках;

застосуванням пристроїв захисту виробничого обладнання з горючими речовинами від пошкоджень і аварій, встановленням вимикачів, відсікачів та інших пристроїв.

69. Яким чином досягається запобігання утворення в горючому середовищі джерел запалення?

Запобігання утворенню у горючому середовищі джерел запалення повинно досягатися:

застосуванням машин, механізмів, обладнання, пристроїв, під час експлуатації яких не утворюються джерела запалення;

застосуванням електрообладнання, що відповідає пожежонебезпечній та вибухонебезпечній зонам, групі та категорії вибухонебезпечної суміші у відповідності з вимогами Правил будови електроустановок;

застосуванням у конструкції швидкодіючих засобів захисного відключення можливих джерел запалення;

застосуванням технологічного процесу та обладнання, що задовольняє вимоги електростатичної іскробезпеки;

улаштуванням блискавкозахисту будівель, споруд і обладнання;

підтриманням температури нагріву поверхні машин, механізмів, обладнання, пристроїв, речовин і матеріалів, які можуть контактувати з горючим середовищем, нижче гранично допустимої, що складає 80% найменшої температури самоспалахування палива;

виключення можливості появи іскрового розряду у горючому середовищі з енергією, що дорівнює та вище мінімальної енергії запалювання;

застосуванням іскронеутворюючого інструменту при роботі з легкозаймистими рідинами та горючими газами;

ліквідацією умов для теплового, хімічного та (або) мікробіологічного самозаймання речовин, матеріалів, виробів і конструкцій;

виключенням контакту з повітрям пірофорних речовин;

зменшенням визначального розміру горючого середовища нижче за гранично допустимий за горючістю;

виконанням чинних будівельних норм, правил та стандартів.

70. Що таке «система протипожежного захисту» та які вимоги висуваються до її способів забезпечення пожежної безпеки об’єкта?

Система протипожежного захисту – комплекс організаційних заходів і технічних засобів, спрямованих на запобігання впливу на людей небезпечних факторів пожежі та обмеження матеріальних втрат.

Система протипожежного захисту для об’єкту повинна опрацьовуватися за умов додержання нормативної ймовірності впливу небезпечних факторів пожежі з розрахунку на окрему людину. При цьому безпека людей повинна бути забезпечена при виникненні пожежі в будь-якому місці об'єкта.

Варто зазначити, що допустимий рівень пожежної небезпеки для людей повинен бути не більше 10^-6 впливу небезпечних факторів пожежі, що перевищують гранично допустимі значення, на рік з розрахунку на кожну людину.

Протипожежний захист повинен забезпечуватися:

застосуванням засобів пожежогасіння та відповідних видів пожежної техніки;

застосуванням автоматичних установок пожежної сигналізації та пожежогасіння;

застосуванням основних будівельних конструкцій і матеріалів, у тому числі тих, що застосовуються для облицювання, з нормованими показниками пожежної небезпеки;

застосуванням просочення конструкцій об’єктів антипіренами та нанесенням на їх поверхні вогнезахисних складів;

пристроями, що забезпечують обмеження розповсюдження пожежі

Дата добавления: 2015-02-05 | Просмотры: 873 | Нарушение авторских прав