АкушерствоАнатомияАнестезиологияВакцинопрофилактикаВалеологияВетеринарияГигиенаЗаболеванияИммунологияКардиологияНеврологияНефрологияОнкологияОториноларингологияОфтальмологияПаразитологияПедиатрияПервая помощьПсихиатрияПульмонологияРеанимацияРевматологияСтоматологияТерапияТоксикологияТравматологияУрологияФармакологияФармацевтикаФизиотерапияФтизиатрияХирургияЭндокринологияЭпидемиология

Що таке коеф об’ємності та які значення він має

Коефіцієнт об’ємності, як зазначалось, являє собою відношення можливої площі поверхні горіння до площі підлоги. Для підприємств, приміщень або окремих цехів, в яких обертаються легкозаймисті та горючі рідини, у одноповерхових будинках нормальної висоти з віконними прорізами, площа поверхні горіння дорівнює площі підлоги. У цьому випадку β=1. У павільйонних будинках, у багатоповерхових будинках з отворами у перекриттях, а також для поверхівок площа поверхні горіння може істотним чином перевищувати площу підлоги. Це зумовлюється тим, що крім горіння рідини на першому поверсі, можливе одночасне горіння пролитої рідини на проміжних площадках і на обладнанні. У цьому випадку площа поверхні горіння може прийматися в 2 рази більшою за площу підлоги, тобто β=2. У будинках без віконних прорізів площа поверхні горіння може бути меншою за площу підлоги, тобто β<1.

Значення коефіцієнта об’ємності для складських приміщень твердих горючих речовин залежить від способу зберігання та планування стелажів і штабелів.

10. Що означають терміни «с-ми ГДЗ» та «ПДЗ», яка мета ПДЗ, напрямки та основні тех рішення, спрямовані на її реалізацію

Протидимний захист (далі-ПДЗ) – комплекс організаційних та технічних заходів, спрямованих на запобігання дії на людей диму, підвищеної температури та токсичних продуктів горіння (ДСТУ 2272-93). (В ДСТУ 2272:2006 такий термін відсутній, натомість є термін п.4.7.25 Система газодимозахисту – сукупність засобів та організаційних заходів, призначених для запобігання впливу на людей летких продуктів згоряння в разі пожежі).

Метою ПДЗ будинків є:

перше і головне - створення необхідних умов для евакуації людей при пожежі,

друге - обмеження розвитку пожежі та створення необхідних умов для її гасіння.

Реалізація цієї мети здійснюється за чотирьма напрямками.

Основним з них є:

Забезпечення безпечної евакуації людей.

Виключення можливого поширення продуктів горіння по вертикальних та горизонтальних каналах, крізь прорізи та отвори.

Ізоляція можливих місць виникнення пожежі.

Видалення продуктів горіння у бажаному напрямку.

11. Для яких приміщень необхідно передбачати видалення диму

Необхідність застосування в будинках і приміщеннях різного призначення вентиляційних систем ПДЗ та вимоги до їх проектування й улаштування визначають відповідно до СНиП 2.04.05-91 «Отопление, вентиляция и кондиционирование», інших НД.

Вимоги, що визначають галузь застосування СГДВ

Видалення диму слід передбачати:

А). з коридорів або холів житлових, громадських та адмін-побутових будинків у відповідності з вимогами ДБН В.2.2-15-2005

(п.4.16 Видалення диму з поповерхових коридорів слід передбачати (в усіх будинках підвищеної поверховості та висотних, а в будинках з умовною висотою до 26,5 м, якщо вони секційного типу і коридори завдовжки понад 12 м без природного освітлення) через спеціальні шахти з примусовою витяжкою і клапанами, що улаштовуються на кожному поверсі із розрахунку одна шахта на 30 м довжини коридору. Для кожної шахти димовидаляння слід передбачати автономний вентилятор. Шахти димовидаляння повинні бути з негорючих матеріалів і мати межу вогнестійкості не менше REI 60 (для стін), ЕІ 60 (для перегородок, які встановлюються на перекриттях вогнестійкістю REI 60).

ДБН В.2.2-9-2009

(п.8.3.3 У коридорах громадських будинків без природного освітлення, що призначені для евакуації 50 і більше осіб, а також в разі невиконання 8.3.5 слід передбачати систему димовидаляння.

п.8.3.5. При освітленні коридорів природним світлом з одного торця їх довжина не повинна перевищувати 24 м, при освітленні з двох торців - 48 м, якщо довжина коридору більша, слід передбачати світлові розширення (кармани). Відстань між світловими карманами не повинна перевищувати 24 м, а між світловим карманом і вікном у торці коридору - 36 м. Ширина світлового кармана повинна бути не менше половини його глибини, ширина прилеглого коридору при цьому не враховується.)

СНиП 2.09.04-87

(п.1.27 З коридорів, розташованих у надземних і цокольних поверхах без природного освітлення, а також гардеробних площею понад 200 м² має бути передбачена витяжна вентиляція для видалення диму у відповідності зі СНиП 2.04.05-91*);

Б). з коридорів виробничих та адмін-побутових будинків висотою понад 26,5м;

В). з коридорів завдовжки понад 15м, що не мають природного освітлення світловими прорізами в зовнішніх огородженнях, виробничих будинків категорій А, Б, В з кількістю поверхів 2 і більше;

Г). з кожного виробничого чи складського приміщення з постійними робочими місцями без природного освітлення або з природним освітленням, що не має механізованих приводів для відкривання фрамуг у верхній частині вікон на рівні 2,2м і вище від підлоги до низа фрамуг та для відкривання прорізів у ліхтарях (в обох випадках площею, достатньою для видалення диму під час пожежі), якщо приміщення віднесені до катерігорій: А, Б або В, Г або Д – в будинках IVa ступеня вогнестійкості;

Д). з кожного приміщення, що не має природного освітлення: громадського або адміністративно-побутового, якщо воно призначене для масового перебування людей; приміщення площею 55 м² і більше, призначеного для зберігання чи використання горючих матеріалів, якщо в ньому є постійні робочі місця; гардеробних площею 200 м² і більше.

12. Які прим серед тих, що повинні обл. с-мою газодимовидал, можуть ними не обл.

Допускається не влаштовувати СГДВ:

А). з приміщень, час заповнення яких димом перевищує час, необхідний для безпечної евакуації людей з приміщення;

Б). з приміщень площею менше 200 м², обладнаних установками автоматичного водяного або пінного пожежогасіння, крім приміщень категорій А або Б;

В). з приміщень, обладнаних установками автоматичного газового пожежогасіння;

Г). з лабораторних приміщень, (категорії Б, площею менше 36 м²);

Д). з коридорів та холів, якщо для всіх приміщень, що мають двері в цей коридор, проектується безпосереднє видалення диму з механічним спонуканням.

13. Які вимоги ПБ визначають к-ть димоприймальних пристроїв, вид та к-ть с-м газодимовидалення в будинку

14. Які вимоги ПБ до елементів с-м газодимовидалення

Вимоги до елементів СГДВ.

Для СГДВ слід передбачати:

Встановлення радіальних вентиляторів з електродвигуном на одному валу у виконанні, що відповідає категорії приміщення, яке обслуговується, без м’яких вставок – при видаленні диму під час пожежі. Допускається застосування м’яких вставок з негорючого матеріалу, а також встановлення радіальних вентиляторів на клиноремінній передачі або на муфті, яка охолоджується повітрям;

Розміщення вентиляторів в окремих приміщеннях від вентиляторів інших систем з протипожежними перегородками 1-го типу. У разі розміщення вентиляторів на покрівлі чи зовні будинку – огородження для захисту від сторонніх осіб;

Повітряпроводи та шахти з негорючих матеріалів з межею вогнестійкості 45хв. – у разі видалення диму безпосередньо з приміщення, 30хв. – з коридорів або холів, 15 хв. – у разі видалення диму після пожежі;

Димові клапани з негорючих матеріалів, що автоматично відкриваються під час пожежі, з межею вогнестійкості 30хв. – у разі видалення диму з коридорів, холів та приміщень і 15хв. – у разі видалення диму після пожежі. Допускається застосовувати димові клапани з ненормованою межею вогнестійкості для систем, що обслуговують одне приміщення.

Димоприймальні пристрої слід розміщувати якомога рівномірніше по площі приміщення, димової зони. Площу, яку обслуговує один димоприймальний пристрій слід приймати не більше 900 м²;

Викид диму в атмосферу на висоті не менше 2 м від покрівлі з горючих матеріалів. Допускається викид диму на меншій висоті з захистом покрівлі негорючим матеріалом на відстані не менше 2 м від краю викидного отвору. Над шахтами з природнім спонуканням слід передбачати встановлення дефлекторів. Викид диму в системах зі штучним спонуканням слід передбачати через труби без зонтів;

Встановлення зворотніх клапанів біля вентилятора.

15. В чому полягає сутність методики розрахунку основних параметрів с-ми газодимовидалення з коридору

16. В чому полягає сутність розрахункового методу визначення площ димових прорізів для видалення диму з приміщень

17. До яких приміщень слід забезпечувати подавання повітря під час пожежі

Вимоги, що визначають галузь застосування СПП.

Подавання зовнішнього повітря під час пожежі для ПДЗ будинків слід передбачати:

А). до ліфтових шахт за відсутності біля виходу з них тамбур-шлюзів в будинках з незадимлюваними сходовими клітками;

Б). до незадимлюваних сходових кліток Н2, Н4;

В). до тамбур-шлюзів незадимлюваних сходових кліток Н3, Н4;

Г). до тамбур-шлюзів перед ліфтами в підвальному поверсі громадських, адмін-побутових та виробничих будинків;

Д). до тамбур-шлюзів перед сходами в підвальних поверхах з приміщеннями де зберігаються або обертаються горючі матеріали.

Е). до машинних відділень ліфтів в будинках кат. А і Б, крім ліфтових шахт, в яких під час пожежі підтримується надлишковий тиск.

Витрати зовнішнього повітря для ПДЗ слід розраховувати на забезпечення тиску повітря не менше 20Па.

18. Які вимоги ПБ висуваються до елементів СПП

Вимоги до елементів СПП.

Для СПП слід передбачати:

Встановлення радіальних або вісьових вентиляторів у окремих приміщеннях від вентиляторів іншого призначення з протипожежними перегородками 1-го типу. У разі розміщення вентиляторів на покрівлі чи зовні будинку – огородження для захисту від сторонніх осіб;

Повітропроводи з негорючих матеріалів з межею вогнестійкості 30хв;

Встановлення зворотнього клапану біля вентилятора;

Приймальні отвори для зовнішнього повітря, розміщені на відстані не менше 5 м від викидів диму.

19. В чому полягає сутність ідеї забезпечення незадимлюваності сходових кліток, в якому випадку система подавання зовнішнього повітря є ефективною та які існують варіанти подавання повітря до сходових кліток?

Сутність ідеї забезпечення незадимлюваності сходових кліток полягає у створенні в них надлишкового тиску шляхом нагнітання повітря вентиляторами, які здебільшого встановлюються в спеціальних приміщеннях у верхній частині сходової клітки. Ефективність такого методу забезпечення назадимлюваності сходової клітки досягається в тому випадку, якщо тиск, створюваний вентилятором більше тиску, створюваного продуктами горіння в визначеній точці сходової клітки і продуктивність вентилятора перевищує можливі витікання повітря крізь щілини в дверних і віконних прорізах сходової клітки, а також відкритих прорізах, кількість яких задається нормами проектування

Крім цього, ефективність сходових кліток з підпором повітря залежить від своєчасного ввімкнення і надійного спрацювання систем, що забезпечують підпір повітря.

Подавання повітря до сходової клітки може здійснюватися за трьома варіантами:

безпосередньо в сходову клітку з розташуванням вентилятора зверху будинку;

в спеціальні повітропроводи з улаштуванням відгалужень для випуску повітря в сходову клітку;

в спеціальні повітропроводи з випуском повітря в тамбур-шлюзи, розміщені в місцях входів до сходових кліток.

20. В чому полягає сутність методики розрахунку основних параметрів системи підпору повітря сходової клітки?

21. Для яких умов проводять розрахунок основних параметрів вентустановок, що забезпечують підпір повітря в сходовій клітці?

Розрахунок основних параметрів вентиляційних установок, що забезпечують підпір повітря, здійснюється для найбільш несприятливих внутрішніх та зовнішніх умов, за яких відбувається розповсюдження продуктів горіння в будинку:

1. пожежа виникає у приміщенні, розташованому на нижньому (як правило, першому) поверсі з навітряного боку будинку;

2. зовнішні тиски на рівні всіх дверей в сходову клітку приймаються такими, що дорівнюють зовнішнім тискам на будинок з завітряного боку (крім поверху пожежі);

3. зовнішні вхідні двері сходової клітки розташовані з завітряного боку будинку та відкриті для евакуації людей (для двостулкових дверей приймається відкритою одна більша стулка);

4. усі віконні прорізи і внутрішні двері в сходовій клітці, крім дверей поверху пожежі, приймаються закритими. Ширина щілин притворів дверей приймається такою, що дорівнює 4 мм;

5. температура зовнішнього повітря та швидкість вітру приймається у відповідності з будівельними нормами для холодного періоду року (за найбільш холодною п’ятиденкою (параметри Б)). Якщо швидкість вітру в теплу пору року більша ніж у холодну, розрахунок має бути перевірений на теплий період року. Швидкість вітру в холодний та теплий період року слід приймати не більше 5м/с;

6. приймається, що в приміщенні поверху, де виникла пожежа, вікно зруйноване, а двері повністю відкриті в сходову клітку. У цьому випадку продукти горіння виштовхуються в сходову клітку тиском вітру з навітряного боку, а гравітаційний тиск у сходовій клітці перешкоджає виходу продуктів горіння;

7. гарантований напір в сходовій клітці на рівні першого поверху (або нижньої частини відсіку незадимлюваної сходової клітки) повинен бути більшим за тиск у приміщенні під час пожежі на 20 Па.

Найбільш несприятливий розподіл зовнішніх тисків на будинок під час пожежі показано на рисунку 2.2., з якого видно, що на зовнішню стіну з завітряного боку діє вітровий тиск і гравітаційний напір.

22. Які особливості необхідно враховувати під час визначення продуктивності вентиляторів систем підпору повітря ліфтових шахт та тамбур-шлюзів?

Продуктивність вентилятора визначають з урахуванням необхідності компенсації витоків повітря крізь щілини в дверях ліфтової шахти, а також крізь один відкритий проріз на першому поверсі. Розміри щілин у дверях приймають 3 мм, а розміри дверних прорізів – з урахуванням фактичних даних, прийнятих у проекті (зазвичай 2х0,85м).

У тих випадках, коли в ліфтовій шахті розміщується декілька ліфтових кабін, витоки повітря визначають крізь двері, кількість яких на кожному поверсі відповідає кількості кабін у шахті. Хоча, як правило, у кожній шахті повинна розміщуватися одна кабіна. Крім цього, враховують отвори в перекритті шахти, крізь які проходять троси управління.

Визначення продуктивності вентилятора для подавання повітря до тамбур-шлюзів, що забезпечують незадимлюваність сходових кліток і ліфтових шахт, повинно здійснюватися з урахуванням можливих витоків повітря при тискові 20 Па.

Для тамбур-шлюзів на поверсі пожежі в будинках з незадимлюваними сходовими клітками нормами передбачено можливий витік повітря крізь одні відкриті двері в коридор або холл та щілини закритих дверей; для тамбур-шлюзів перед ліфтами в підвальних поверхах громадських, адміністративно-побутових та виробничих будинках – крізь щілини закритих дверей; для тамбур-шлюзів перед сходами в підвальних поверхах із приміщеннями категорії В (або з наявністю горючих речовин і матеріалів) – крізь одні відкриті двері в підвальний поверх та щілини закритих дверей.

При цьому товщину щілин рекомендується приймати 4 мм.

Для тамбур-шлюзів, що працюють з одними відкритими дверима, витрату повітря можна не розраховувати, а визначати за швидкістю 1,3 м с^-1 в прорізі дверей.

23. Що таке вибух, чим він може бути викликаний та якими параметрами характеризується?

24. В чому проявляється руйнувальна дія надлишкового тиску під час вибуху всередині будинку?

25. Що означає термін «противибуховий захист» з точки зору пожежної безпеки, за рахунок чого та за яких умов він досягається?

26. Які конструкції використовуються в якості легкоскидних та яким повинно бути їх конструктивне виконання?

27. В чому полягає сутність методики розрахунку площі вибухових прорізів та які параметри є вихідними для її визначення?

28. Від яких параметрів залежить надлишковий об’єм продуктів згоряння під час вибуху та який вираз характеризує цю залежність?

29. Від яких параметрів залежить тривалість вибуху та який вираз характеризує цю залежність?

30. Від яких параметрів залежить швидкість витікання продуктів згоряння крізь вибуховий проріз та який вираз характеризує цю залежність?

31. В яких випадках є потреба в розрахунку буд. конструкцій на вибухостійкість та який вираз характеризує залежність перетину вибухових прорізів від допустимого тиску на будконструкції?

32. Яким чином визначається площа вибухових прорізів за неповної загазованості приміщень?

33. Від яких параметрів залежить маса легкоскидного покриття та якими формулами користуються для її визначення?

34. Які особливості притаманні рухові людей під час вимушеної евакуації та що провокує виникнення паніки серед людей, які евакуюються?

Під час пожежі процесс евакуації починається всіма одночасно.

За звичних умов люди можуть пересуватися в будь-яких напрямках. Під час пожежі всі прямують до виходів, тобто рух відбувається в одному напрямку.

За звичних умов тиск людей один на одного в рухомому потоці майже відсутній. Під час пожежі, в силу психологічного фактору або дії несприятливих умов, частина людей проявляє фізичні зусилля для того, щоб швидше залишити небезпечну зону. З-за цього щільність людських потоків на шляхах евакуації значно перевищує щільність при рухові за нормальних умов і в деяких випадках сягає граничних значень, за яких можливе пошкодження людського організму, що в кінцевому результаті призводить до загибелі.

У окремих випадках, за неправильної організації процессу евакуації та незадовільних об’ємно-планувальних та конструктивних рішеннях, може виникнути паніка, яка ще більше може ускладнити евакуацію.

Безпосередніми умовами виникнення паніки є відчуття можливої пастки, почуття власного безсилля вплинути на ситуацію та почуття ізоляції або залежності від чиїхось нераціональних дій у екстремальній ситуації.

Ці умови, як відмічають вітчизняні та закордонні дослідники, можуть спровокувати пять основних ситуацій:

обмежена кількість евакуаційних шляхів та виходів;

неминучість виникнення небезпеки;

непридатність або блокування шляхів евакуації;

форсований рух маси людей, які не володіють необхідною інформацією;

непідготовленість і непродуманість заходів щодо організації евакуації людей персоналом об’єкту.

35. Які фактори впливають на процес руху людей під час евакуації?

Суттєве значення для характеристики людських потоків має фізичний стан людей з погляду на можливість самостійного руху під час вимушеної евакуації. В цьому випадку необхідно виділити дитячі заклади, лікарні, лікувальні установи, будинки для людей похилого віку, заклади та будинки, де проживають або працюють люди з фізичними вадами.

Впливає на параметри руху людей і нічне перебування в будинках, зосереджене або розосереджене перебування людей у приміщеннях.

Певним чином під час пожежі чи аварії на людські потоки і процес руху впливає організованість людей. З погляду на це можна розглядати:

випадкове скупчення людей, наприклад, у видовищних закладах, а також у залах торгових підприємств. Цій групі людей притаманні відсутність об’єднуючого організаційного початку, незнання планувальних рішень будинків, розміщення евакуаційних виходів та умов руху;

постійне перебування людей у приміщеннях виробничих будинків, а також у службових приміщеннях громадських будинків. Цій групі людей притаманні певна організованість, знання планування будинків, розосереджене розміщення за площею та по приміщенням, знання розміщення евакуаційних шляхів і виходів;

постійне перебування людей у квартирах житлових будинків. Цій групі людей притаманні розрізнене розміщення у невеликих приміщеннях, нічне перебування, відсутність організованості при самому різнорідному складі людей;

тимчасове перебування людей у готелях, санаторіях, лікарнях. Цій групі людей також притаманні розрізнене розміщення у невеликих приміщеннях, нічне перебування, відсутність організованості та слабке знання планування будинку.

36. З яких етапів складається процес евакуації людей під час пожежі?

Параметри руху людських потоків.

Рух людей можна поділити на 4 етапи:

рух в межах приміщень до виходу безпосередньо назовні, у коридор або у сходову клітку;

рух по коридору до виходу безпосередньо назовні або у сходову клітку;

рух у сходовій клітці до виходу назовні або через вестибюль;

рух від виходів назовні до розсіювання у міських потоках.

В залежності від поверховості та призначення будинків кількість етапів евакуації може видозмінюватися.

Рух людей у потоці характеризується щільністю потоку D, швидкістю руху v та інтенсивністю руху q.

37. Які людські потоки утворюються під час вимушеної евакуації в залах засідань, виробничих приміщеннях, коридорах, сходах та у метро?

У залах засідань (Рисунок 1.1.) одинарні потоки формуються в рядах крісел, потім одинарні потоки об’єднуються і утворюють первинні потоки. Первинні потоки можуть складатися з декількох одинарних потоків, а у разі злиття декількох первинних потоків утворюється комплексний потік.

У виробничих будинках одинарні потоки формуються між виробничим обладнанням і апаратурою, які при злитті у проходах утворюють первинні потоки, а декілька первинних потоків утворюють комплексний потік. Проходи, призначені для первинних і комплексних потоків, часто називають загальними проходами.

У коридорах і фойє, а також сходах багатоповерхових будинків відбувається об’єднання комплексних потоків у один масовий потік, який пізніше під час руху крізь зовнішні двері, знову розділяється на потоки певної ширини.

У метро одинарні потоки утворюються під час проходу крізь автоматичний контроль проїздних білетів, одинарні потоки об’єднуються на стрічках ескалаторів у первинні потоки, а потім на платформах первинні потоки об’єднуються у комплексні. На платформах, так як і у вестибюлях, внаслідок злиття комплексних потоків при очікуванні потягів та їх прибутті утворюється один масовий потік, який розосереджується по вагонам потяга або по ескалаторам.

38. Якими параметрами характеризується рух людського потоку під час евакуації (охарактеризуйте кожен з них)?

Загальні принципи нормування евакуаційних шляхів і виходів.

факторів пожежі та, по можливості, не було затримок руху.

Найповніше цьому відповідає принцип нормування евакуаційних шляхів та виходів, в основу якого покладено розрахунковий метод. При цьому нормують необхідну тривалість евакуації та параметри руху людей, потрібні для оцінки розрахунковим методом фактичної тривалості евакуації людей із окремих приміщень та будинку вцілому.

Необхідну тривалість евакуації на даний час нормують лише для культурно-видовищних та дозвіллєвих закладів. В основу нормування необхідної тривалості евакуації покладені експериментальні та теоретичні дослідження температурного режиму при пожежах у будинках.

Крім розрахункових параметрів руху людей норми у даному випадку додатково регламентують мінімальні та максимальні розміри евакуаційних шляхів і виходів, мінімально допустиму кількість евакуаційних виходів із приміщень та поверхів будинку, а також конструктивні вимоги, що забезпечують безперешкодний рух людей. Розрахунковим методом визначають розміри евакуаційних шляхів і виходів в культурно-видовищних закладах, а також в будинках, проектування яких здійснюється за відсутності норм, або з відхиленнями від них.

В основу другого принципу покладено безпосереднє нормування розмірів і кількості евакуаційних шляхів і виходів. При цьому нормують довжину шляхів евакуації, мінімальні та максимальні розміри евакуаційних шляхів і виходів, мінімально допустиму кількість евакуаційних виходів із приміщень та поверхів будинку, сумарну ширину евакуаційних виходів, тощо.

В цьому випадку для виявлення ступеня відповідності евакуаційних шляхів і виходів вимогам безпеки немає потреби у виконанні розрахунку тривалості евакуації, - достатньо співставити проектні рішення з вимогами норм.

39. Виходячи з яких загальних принципів нормують евакуаційні шляхи та виходи (охарактеризуйте кожен з них)?

Методика розрахунку фактичної тривалості евакуації людей із приміщень, будинків і споруд.

Найповніше цьому відповідає принцип нормування евакуаційних шляхів та виходів, в основу якого покладено розрахунковий метод. При цьому нормують необхідну тривалість евакуації та параметри руху людей, потрібні для оцінки розрахунковим методом фактичної тривалості евакуації людей із окремих приміщень та будинку вцілому.

Необхідну тривалість евакуації на даний час нормують лише для культурно-видовищних та дозвіллєвих закладів. В основу нормування необхідної тривалості евакуації покладені експериментальні та теоретичні дослідження температурного режиму при пожежах у будинках.

щодо забезпечення безпечної евакуації людей під час пожежі.

В основу другого принципу покладено безпосереднє нормування розмірів і кількості евакуаційних шляхів і виходів. При цьому нормують довжину шляхів евакуації, мінімальні та максимальні розміри евакуаційних шляхів і виходів, мінімально допустиму кількість евакуаційних виходів із приміщень та поверхів будинку, сумарну ширину евакуаційних виходів, тощо.

В цьому випадку для виявлення ступеня відповідності евакуаційних шляхів і виходів вимогам безпеки немає потреби у виконанні розрахунку тривалості евакуації, - достатньо співставити проектні рішення з вимогами норм.

40. У чому полягає сутність методики розрахунку фактичної тривалості евакуації людей із приміщень, будинків і споруд за ГОСТ 12.01.004-91*?

Небезпечні фактори пожежі та їх комбінований вплив на людину.

Інтенсивність руху q. Під інтентенсивністю руху розуміють кількість людей, які проходять через 1 м ширини евакуаційного шляху або виходу в одиницю часу. Вимірюється інтенсивність у особах/(м ∙ хв.), а у випадку відносних одиниць – у м²/(м ∙ хв.). В літературі можна зустріти ще одну назву інтенсивності руху – питому пропускну здатність евакуаційних шляхів або виходів.

Інтенсивність руху людських потоків не є постійною величиною, а залежить від ширини проходів (виходів) і щільності людських потоків

Дані про інтенсивність руху людей евакуаційними шляхами і виходами в залежності від щільності людських потоків наведені у таблиці 1.2. Для переведення щільності та інтенсивності з відносних одиниць в абсолютні потрібно табличні дані помножити на 10.

Табличне значення інтенсивності руху в дверному прорізі за щільності потоку 0,9 (9 осіб/м²) і більше, що дорівнює 8,5 м/хв. (85 осіб/(м ∙ хв.), встановлене для дверного прорізу завширшки 1,6 м і більше, а при дверному прорізі меншої ширини інтенсивність руху слід визначати за формулою

де d – ширина прорізу, м.

Як видно з таблиці 1.2, інтенсивність руху людей на горизонтальних і нахилених шляхах евакуації може бути визначена як добуток щільності людського потоку на швидкість руху, тобто

Інтенсивність руху у прорізах дещо відрізняється від інтенсивності на евакуаційних шляхах. Це зумовлене зміною щільності людського потоку під час проходження крізь прорізи.

Зі збільшенням щільності людського потоку інтенсивність руху спочатку збільшується до досягнення максимального значення, а потім починає зменшуватися. Зменшення інтенсивності руху пов’язане з особливостями руху людей у потоці і, насамперед, зі зменшенням довжини кроку людини при збільшенні щільності потоку, що впливає як на швидкість руху, так і на загальну пропускну здатність евакуаційного шляху або виходу.

Відоме значення інтенсивності руху людей дозволяє визначати пропускну здатність евакуаційного шляху або виходу за формулою

Таким чином, швидкість і інтенсивність руху людей у потоці залежать головним чином від його щільності:

У свою чергу, щільність людського потоку залежить від кількості тих хто евакуюється N, а також від об’ємно-планувальних та конструктивних рішень евакуаційних шляхів і виходів. Вивчення параментрів руху людей дозволяє прогнозувати процесс евакуації, а відповідно, й передбачати певні умови безпеки під час проектування будинків і споруд. Особлива увага при цьому повинна приділятися будинкам з масовим перебуванням людей.

41. Які фактори пожежі вважаються небезпечними для людини та за яких умов кожен окремий з цих факторів може унеможливити евакуацію людей? підвищену температуру середовища.

Небезпека може виникнути на певній відстані від осередку пожежі і конвекційних потоків продуктів горіння внаслідок дії на організм людини променевої енергії.

вміст продуктів неповного згоряння може слугувати причиною виникнення небезпечних для людей ситуацій.

Критичним для людини вважається коефіцієнт ослаблення середовища 0,46 м^-1.

Зважаючи на те, що при горінні більшості речовин та матеріалів, окислювачем виступає кисень повітря, на пожежах існує велика ймовірність настання критичних ситуацій через зниження його вмісту.

42. Яким є результат спільної дії на людину декількох небезпечних факторів пожежі та як він позначається на визначенні необхідної тривалості евакуації людей? В умовах пожежі на людину може впливати не один, а декілька небезпечних факторів. При цьому результат спільної дії може бути адитивним (сумарним), синергічним або антогонічним.

В першому випадку результат спільної дії визначається як сума результатів дії кожного з наявних факторів. Прикладом такої спільної дії є вплив підвищеної температури, СО, СО₂ і нестачі О₂. Підвищена температура спричиняє збільшення токсичності окремих речовин і збільшує небезпеку нестачі кисню. Проведеними на тваринах дослідженнями було встановлено, що при збільшенні температури середовища удвічі, значення концентрації чадного газу (СО), за якої порушується координація рухів, зменшується у 6 разів.

В другому випадку йдеться про результат спільної дії факторів, що у підсумку є більшим за сумарний (іноді у 10-30 разів і більше). Так, дослідженнями на тваринах було встановлено, що такі безпечні у звичайних умовах фактори, як температура 43 °С, вміст кисню 17 % і окису вуглецю 0,01 %, у разі додавання навіть незначної кількості одного з трьох газів: сірчаного ангідриду (SO₂), двуокису азоту (NO₂) або ціаністого водню (HCN), стають смертельно небезпечними.

Антагонічним вважається результат спільної дії факторів, що у підсумку є меншим за сумарний. Так, незначна концентрація хлористого водню (HCl) у повітрі призводить до зменшення частоти дихання, тим самим обмежуючи потрапляння чадного газу (СО) до організму людини.

Ефект комбінованої дії небезпечних факторів пожежі можливий при співпадінні рівня, часу та місця шкідливого впливу НФП на людину.

43. У чому полягає сутність методики розрахунку необхідної тривалості евакуації людей із приміщень за ГОСТ 12.01.004-91*?

Розрахунок необхідної тривалості евакуації τ_нб здійснюється для найнебезпечнішого варіанту розвитку пожежі, що характеризується найбільшим темпом наростання НФП у приміщенні, що розглядається. Для цього розраховують значення критичної тривалості пожежі (τ_кр) за умовою досягнення кожним з НФП гранично допустимих значень у зоні перебування людей (робочій зоні):

Дата добавления: 2015-02-05 | Просмотры: 1223 | Нарушение авторских прав