Тема 6. Ломбардні послуги та кредитні спілки
1. Зародження й розвиток ринку ломбардних послуг.
2. Сутність та значення діяльності фінансових установ на ринку ломбардних послуг.
3. Послуги ломбардного кредитування таі зберігання цінностей.
4. Умови формування і функціонування кредитних спілок.
5. Основні елементи майна кредитної спілки й джерела формування її доходів.
6. Державне регулювання діяльності ринку ломбардних послуг та кредитних спілок в Україні.
Ломбарди - це фінансові установи, виключним видом діяльності яких є надання на масний ризик фінансових кредитів фізичним особам готівкою чи у безготівковій формі за рахунок власних або залучених коштів крім депозитів під заставу майна та майнових прав на визначений строк та під відсоток, а також надання супутніх ломбардних послуг.
Ломбардна операція — операція фізичних чи юридичних осіб з отримання коштів від юридичної особи, кваліфікованої як фінансова установа згідно з законодавством України.
Ринок ломбардних послуг — це система економічних відносин, які виникають з приводу купівлі-продажу специфічного товару "ломбардні послуги" в процесі задоволення суспільних потреб у кредитуванні під заставу рухомого майна. Цей ринок складається в умовах множинності осіб, які потребують позичкових ресурсів.
Основним видом діяльності ломбардів в Україні є надання миттєвих, короткострокових та невеликих за розміром позик на власний ризик під заставу. Досить активно ломбарди впроваджують такі види діяльності, як торгівля невикупленим із застави майном, скупкою, ремонтом, виготовленням і торгівлею ювелірними виробами.
Ломбардна операціяскладається з двох взаємозалежних частин.
Перша частина — безпосередньо кредитна операція, тобто надання кредитором грошової позики позичальнику на умовах строковості, платності та повернення. Такі умови передбачають, що позичальник повинен повернути отриману позику в обумовлений термін і сплатити кредитору відсотки за користування позикою. Згідно з чинним законодавством ця кредитна операція є операцією короткострокового фінансового кредиту.
Другою частиною ломбардної операції є забезпечення зобов'язань позичальника, а саме отримання кредитором:
а) впевненості в тому, що зобов'язання позичальником будуть виконані належним чином та у визначений строк;
б) додаткового інструменту примусу позичальника до належного виконання зобов'язань.
Під час проведення ломбардної операції засобом забезпечення зобов'язань позичальника кредитору є тверда застава майна позичальника (або третьої особи). Законодавство вимагає укладання договору застави у письмовій формі, а в деяких випадках (залежно від предмета застави) - у нотаріальній, між заставником (позичальником) і заставоутримувачем (кредитором). Тобто договір про заставу є похідним від кредитного договору, тому що сама застава має похідний характер від забезпеченого нею зобов'язання і залежність від основного зобов'язання, оскільки вона (застава) припиняється з припиненням основного зобов'язання. Інакше кажучи, немає основного зобов'язання — немає й застави (обернене твердження неправильне, тобто основне зобов'язання, не забезпечене заставою, може існувати та існує у переважній кількості випадків).
Відповідно до Закону України "Про кредитні спілки", кредитна спілка - це неприбуткова організація, заснована фізичними особами на кооперативних засадах з метою задоволення потреб її членів у взаємному кредитуванні та наданні фінансових послуг за рахунок об'єднаних грошових внесків членів кредитної спілки. Інакше кажучи, кредитні спілки є специфічними організаціями фінансової взаємодопомоги громадян, які мають неприбуткову кооперативну основу.
Кредитна спілка є юридичною особою, має самостійний баланс, банківські рахунки, які вона відкриває і використовує згідно з законодавством у самостійно обраних банківських установах, а також печатку, штамп та бланки зі своїм найменуванням, власну символіку.
Діяльність кредитних спілок здійснюється на засадах рівноправності їх членів; кожен член спілки, незалежно від розміру грошового внеску, має право одного голосу під час вирішення питань діяльності спілки.
Членами кредитної спілки у тому числі її засновниками можуть бути громадяни України, іноземні громадяни, особи без громадянства, які постійно проживають в Україні, досягли 18 років, не обмежені судом у дієздатності і не перебувають у місцях позбавлення волі.
Членство у кредитній спілці настає з дня сплати особою вступного та пайового внесків у порядку, передбаченому статутом кредитної спілки.
Члени кредитної спілки, перш за все, мають право одержувати від кредитної спілки кредити та користуватися іншими послугами, які надаються їм відповідно до статуту спілки, одержувати відсотки на свій пайовий внесок.
Кредитні спілки можуть об'єднувати осіб за місцем їх роботи, проживання, за професійною ознакою, за ознаками членства у громадській організації, належності до релігійної організації.
Заснування кредитної спілки здійснюється шляхом укладення їх засновниками угоди, що визначає порядок підготовки проекту статуту спілки та його затвердження.
Кредитна спілка може бути створена на підставі рішення установчих зборів за участю не менше як 50 осіб, які можуть бути членами спілки та об'єднані хоча б однією з таких ознак: мають спільне місце роботи або навчання, належать до однієї місцевості (включаючи районні та обласні), профспілкової, іншої громадської або релігійної організації, проживають в одному селі, селищі, місті, що не має районного поділу, районі або районі в місті.
Майно кредитної спілки складається з фондів кредитної спілки та коштів доходу, що залишаються у розпорядженні кредитної спілки після сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), відсотків за внесками та покриття операційних витрат, а також іншого майна, що є власністю кредитної спілки.
Майно кредитної спілки складається зі вступних та членських внесків, надходжень від кредитних операцій спілки, продажу пропаганди спільних матеріалів, виробів із власною символікою, проведення свят, фестивалів, лекцій тощо та надходжень, одержаних на підставах, що не суперечать законодавству України.
Доходи кредитної спілки утворюються з надходжень від кредитних операцій, проведення свят, фестивалів, лекцій, тощо після покриття матеріальних втрат, передбачених законодавством України податків та інших платежів.
Нерозподілений дохід, що залишається у розпорядженні кредитної спілки за підсумками фінансового року, розподіляється за рішенням загальних зборів, у т.ч. між членами кредитної спілки пропорційно розміру їх пайових внесків у вигляді відсотків.
Для забезпечення фінансової стабільності кредитна спілка утворює резервний фонд. Розмір резервного фонду та порядок його формування визначаються статутом кредитної спілки. Резервний фонд має становити 5-15% від коштів кредитної спілки. Кредитна спілка може зберігати кошти резервного фонду на депозитних рахунках у банках.
Позичковий фонд кредитної спілки утворюється за рахунок вступних та членських внесків і використовується для надання позик членам спілки. Розмір позичкового фонду затверджується загальними зборами членів спілки. Кредитна спілка може приймати до позичкового фонду пожертвування від фізичних та юридичних осіб.
Сутність неприбуткової діяльності кредитної спілки полягає в тому, що кінцевою метою її діяльності є неотримання прибутку від наданих послуг, а самі послуги, що надаються членам спілки. Саме тому надання послуг відбувається на рівні, максимально наближеному до собівартості, яка забезпечує витрати на формування фондів та нарахування відсотків на внески членів кредитної спілки
Фінансовий характер діяльності кредитної спілки робить її схожою до інших учасників фінансового ринку, зокрема банків. Між цими структурами є багато як спільного, так і відмінного. Спільним є те, що і банки, і кредитні спілки на ринку діють як фінансові посередники, що створені для задоволення потреб споживачів у фінансових ресурсах. Вони мають можливість акумулювати кошти від тих, хто мас вданий момент їх надлишок і передавати тим, хто відчуває в них нагальну потребу. Принциповою відмінністю між цими структурами є мета діяльності кожної з них: отримання прибутку для банку і надання фінансових послуг для кредитної спілки. За кордоном кредитні спілки у своєму розвитку все більше наближуються до банків, але основна відмінність зберігається: вони обслуговують тільки своїх учасників.
Види кредитів, які надаються кредитними спілками, можна умовно поділити за об'єктами кредитних відносин на грошові та товарні, за суб'єктами — на споживчі та підприємницькі.
Грошові кредити надаються грішми за письмовою заявою члена кредитної спілки у разі позитивного висновку Кредитного комітету. Грошові кредити надаються під заставу майна, що належить позичальнику. Застава не вимагається, якщо за позичальника поручителем є інший довірений член кредитної спілки або платоспроможна особа, яка може виконати зобов'язання за кредитом у випадку їх невиконання позичальником. Також грошові кредити можуть отримати члени, які мають накопичення на своїх рахунках у кредитній спілці (за рахунок пайових внесків або на депозиті), проте лише в межах суми відповідних накопичень. Обсяг кредиту, наданого одному позичальнику, обмежується законодавством і не може перевищувати 20% від капіталу спілки.
Товарні кредити — кредитна спілка сплачує повну суму за вибраний покупцем товар, побутову техніку, автомобіль, житло (у будь-якому магазині), а член кредитної спілки отримує товар і частками повертає всю сплачену суму за товар, одночасно сплачуючи відповідні відсотки. При цьому часто кредитні спілки вимагають сплатити перший внесок за користування товарним кредитом у розмірі 10-40% від вартості товару, що купується. До повного погашення зобов'язань за товарним кредитом товар залишається заставою або власністю кредитної спілки.
Споживчі кредити надаються фізичним особам на купівлю побутової техніки, меблів, комп'ютерів тощо для здійснення ремонтів квартири, машини, проведення весілля, купівлі об'єктів нерухомості, на оплату освітянських послуг, на туристичну путівку тощо. Тобто на все, для чого можуть знадобитися гроші пересічному споживачеві у повсякденному житті. Споживчі кредити можуть бути як товарними, так і грошовими. На сьогодні споживчими товарними кредитами найчастіше користуються для задоволення побутових потреб, проте поступово набуває популярності грошове кредитування, зокрема для покриття витрат на здобуття освіти, проведення ремонту.
Підприємницькі кредити надаються переважно на поповнення обігових коштів або на придбання, будівництво чи ремонт основних засобів. Підприємницькі кредити також можуть бути грошовими і товарними. Але отримати грошовий товарний кредит можна також під бізнес-план. Хоча процедура отримання такого кредиту набагато складніша за інші. Межа кредитів на підприємницьку діяльність встановилася на рівні 5-25 тис. грн.
Кредитування не здійснюється у таких випадках:
ü на внесення платежів у бюджет, позабюджетні фонди та лізингові платежі;
ü на формування та збільшення статутного фонду;
ü позичальникам, майно та рахунки яких перебувають у податковій заставі;
ü позичальникам, оцінка фінансового стану яких свідчить про високий ступінь ризику;
ü позичальникам, які мають прострочену заборгованість за кредитом та відсотками, за винятком випадків поновлення кредитів;
ü на будівництво об'єктів, за відсутності оформленого належним чином документа, що підтверджує право власності на землю або право користування нею.
Питання для самоперевірки:
1. Охарактеризуйте історичні умови становлення та розвитку ринку ломбардних послуг у світі та Україні зокрема.
2. Визначте основні характеристики майна, що є предметом застави у ломбарді.
3. Який порядок ліцензування ломбардів в Україні?
4. Визначте особливості вітчизняної методики створення кредитних спілок.
5. Перерахуйте основні елементи майна кредитної спілки і джерела формування її доходів.
6. Назвіть основні умови створення резервного фонду кредитної спілки.
7. Якими законодавчими актами регулюється діяльність кредитних спілок в Україні?
Рекомендована література:
1. Закон України "Про кредитні спілки" від 20 грудня 2001 р. № 2908-ІІІ.
2. Закон України "Про внесення змін до Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", 24 грудня 2002 р. № 349-ІУ
3. Закон України "Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг" від 12 липня 2001 р. №2664-111.
4. Постанова "Про погодження Статуту кредитної спілки з питань кредитування та розрахунків із Національним банком України".
5. Постанова НБУ "Про внесення змін до постанови Правління Національного банку України від 09.08.2002 р. № 297"
6. Постанова НБУ № 297 від 09.08.2002 р. "Про затвердження Положення про порядок надання небанківським фінансовим установам генеральних ліцензій на здійснення валютних операцій".
7. Постанова НБУ "Про затвердження Змін до Інструкції про організацію роботи з готівкового обігу установами банків України" N" 259 від 23.07.2002 р.
8. Постанова Правління Національного банку України "Про порядок погодження територіальними управліннями Національного банку України статутів або змін до статутів кредитних спілок з питань кредитування та розрахунків".
9. Лист ДПА від 02.10.2002 р. № 6506/6/15-2316 щодо порядку оподаткування внесків кредитної спілки.
10. Лист ДПА України "Щодо відповідальності платників податку на прибуток за несвоєчасну сплату податку" від 24.04.2001 р.
11. Лист Державного центру зайнятості Міністерства праці та соціальної політики України "Щодо введення інструкції про порядок обчислення і сплати внесків на загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття й обліку їх надходження в Фонд загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття" від 23.03.2001р.
12. Зміни до "Положення про погодження статуту кредитних спілок з питань кредитування та розрахунків і надання позичок кредитними спілками", затвердженого наказом Національного банку України від 17 березня 1994 р. №41
13. Наказ Міністерства фінансів України та Головної Державної податкової інспекції України "Про затвердження інструкції про прибутковий податок з громадян" зі змінами від 05.04.2001 р.
14. Указ Президента України "Про Тимчасове положення про кредитні спілки в Україні".
15. Бедринець М.Д. Кредитні спілки в системі фінансового забезпечення малого бізнесу // Фінанси України. — 2001. — № 7. — С 119-135.
16. Гончаренко В. Кредитні спілки в системі суб'єктів фінансового ринку// Банківська справа. - 2000. — № 4. — С 24—28.
17. Гончаренко В. Кредитні спілки і кооперативні банки та особливості їх розвитку в Україні // Вісник НБУ. - 2000. - № 1. - С 47-50.
18. Грицай С.,Лаурікайнен Л. Кредитні спілки як форма соціально-економічного розвитку // Нова політика. — 1999. — № 1. — С. 60-63.
19. Кредитна спілка: свій до свого по своє. - К.: НАКСУ, 2000. — С 7-9,17,25,31-43,57-65.
20. Кредитні спілки потребують законодавчого забезпечення і державного регулювання//Фінанси України. - 1999.-№ 11.-С. 138-139.
21. Обушна О. Сучасні тенденції розвитку ломбардного кредитування населення // Банківська справа. —1999. — № 5. - С 17— 19.
22. Особенности деятельности ломбардов // Сборник систематизированного законодательства. (Дополнение к "Бухгалтерии"). — 2001. — №9.-26февр.-С. 181-186, 187-191.
23. Правда М. Гроші до спілки: кредитна спілка: реєстрація, діяльність, застава. Бухгалтерський та податковий облік//Дебет-кредит. -2001.-№20. -С. 29-33.
24. Типовий статут ломбарду// Банківське право: Навч. посібник/ Упоряд. М. П. Кучерявенко. - X.: Торсінг, 1999. - С 238-242.
25. Шишута О. Кредитні спілки в Україні: сучасне становище та перспективи розвитку// Економіка, фінанси, право. - 2001. № 7. - С. 6-8.
Дата добавления: 2015-09-18 | Просмотры: 1259 | Нарушение авторских прав
1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 | 7 |
|