АкушерствоАнатомияАнестезиологияВакцинопрофилактикаВалеологияВетеринарияГигиенаЗаболеванияИммунологияКардиологияНеврологияНефрологияОнкологияОториноларингологияОфтальмологияПаразитологияПедиатрияПервая помощьПсихиатрияПульмонологияРеанимацияРевматологияСтоматологияТерапияТоксикологияТравматологияУрологияФармакологияФармацевтикаФизиотерапияФтизиатрияХирургияЭндокринологияЭпидемиология
|
Каспазний каскад
Каспази являють собою цистеїнові протеази, які розщеплюють амінокислотні послідовності після залишку аспарагінової кислоти. Каспази утворюються за рахунок активації прокаспаз, в складі яких виділяють 3 домена: регуляторний N-кінцевий домен (продомен), велику і малу субодиниці. [3] Активація відбувається шляхом протеолітичного процесингу: всі три домена розщеплюються, відділяється продомен, а інші, велика і мала субодиниці асоціюються, утворюючи гетеродимер. Два гетеродимера надалі формують тетрамер - повноцінну каспазу з двома каталітичними ділянками.(мал.6, мал.7)
Мал.6 Функціональні взаємодії між ініціюючими і ефекторними каспазами (каспаза-2 може існувати у формі двох ізомерів,
один з яких ініціює, а другий пригнічує апоптоз)
мал.7 Схематична послідовність активації каспаз шляхом протеолітичного розщеплення прокаспази на велику і малу субодиниці з їх подальшою асоціацією.
Каспази виявлені в більшості живих організмів. У ссавців ідентифіковано 13 каспаз. [12] Частина з них у апоптозі не бере участі (-1, -4, -5, -11, -13). Решта каспаз, які беруть участь у апоптозі, поділяють на ініціаторні (-2, -8, -9, -10, -12) і ефекторні (-3, -6, -7) [5].Ініціаторні каспаз активують ефекторні каспаз, які в свою чергу провокують і безпосередньо беруть участь у трансформації клітини. У підсумку морфологічні та біохімічні зміни призводять до загибелі клітини за типом апоптозу.
Одна з основних функцій ефекторних каспаз полягає в прямому і опосередкованому руйнуванні клітинних структур. Важливою функцією ефекторних каспаз є інактивація білків, блокуючих апоптоз. Зокрема розщеплюється інгібітор DFF (англ. DNA fragmentation factor - «фактор фрагментації ДНК»), що перешкоджає активації апоптозної ДНКази CAD (англ. Caspase-activated DNase - «ДНКаза, що активується каспазами»). Руйнуванню піддаються і антиапоптозні білки сімейства Bcl-2. Нарешті, в результаті дії ефекторних каспаз відбувається дисоціація регуляторних і ефекторних доменів, що беруть участь у репарації ДНК, мРНК-сплайсингу і ДНК-реплікації.
Дата добавления: 2015-09-03 | Просмотры: 482 | Нарушение авторских прав
1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 | 7 | 8 | 9 |
|