Класифікація езофагітов
Езофагіт за течією може бути гострим, підгострим і хронічним.
За характером запального процесу і його вираженості розрізняють катаральний, набряклий, ерозивний, псевдомембранозний, геморагічний, ексфоліативний, некротичний і флегмонозний езофагіти.
Катаральний і набряковий езофагіт (найбільш часто зустрічаються форми) обмежуються гіперемія слизової і її набряком. При гострому інфекційно процесі, а також хімічних і теплових опіках стравоходу можливий розвиток ерозій слизової оболонки (ерозивний езофагіт). При тяжкому перебігу інфекції нерідко відбувається розвиток некротичної форми. Геморагічний езофагіт супроводжується крововиливами в стінку стравоходу. При псевдомембранозний формі фіброзні ексудат НЕ зрощені з підслизової тканиною на відміну від ексфоліативного езофагіту. Флегмона стравоходу, як правило, розвивається при пошкодженні стінки стравоходу чужорідним тілом.
По локалізації і поширеності запального процесу розрізняють дистальні, проксимальні і тотальний езофагіт.
Класифікація езофагіту за ступенем ураження має відмінності для гострого і хронічного перебігу захворювання. Гострі езофагіти та опіки стравоходу ділять на три ступені:
1. поверхневе ураження без ерозивних і виразкових дефектів;
2. поразка всієї товщі слизової з виразковими дефектами і некрозом;
3. ураження поширюється на підслизові шари, утворюються глибокі дефекти з можливістю перфорації стінки стравоходу, кровотечі. Після заліковування можливе утворення рубцевих стриктур.
Хронічний езофагіт по вираженості ураження стінки поділяють на 4 ступені Згідно класифікації Саварі і Міллера (класифікація ендоскопічних ознак хронічного езофагіту):
1. гіперемія без ерозивних дефектів в дистальних відділах;
2. розрізнені дрібні ерозивні дефекти слизової;
3. ерозії слизової зливаються один з одним;
4. виразкові ураження слизової, стеноз.
Дата добавления: 2015-09-03 | Просмотры: 370 | Нарушение авторских прав
1 | 2 | 3 | 4 | 5 |
|