АкушерствоАнатомияАнестезиологияВакцинопрофилактикаВалеологияВетеринарияГигиенаЗаболеванияИммунологияКардиологияНеврологияНефрологияОнкологияОториноларингологияОфтальмологияПаразитологияПедиатрияПервая помощьПсихиатрияПульмонологияРеанимацияРевматологияСтоматологияТерапияТоксикологияТравматологияУрологияФармакологияФармацевтикаФизиотерапияФтизиатрияХирургияЭндокринологияЭпидемиология

Розчини для внутрішнього застосування

Прочитайте:
  1. Діагностичні імунні сироватки: одержання, титрування, практичне застосування, механізм. Приклади.
  2. Для медичного застосування препарату
  3. Етап 3. Вибір методів аналізу факторів внутрішнього та зовнішнього середовища.
  4. Застосування ферментів у медицині
  5. І. Для перорального застосування
  6. Клізми: види (очисна, сифонна, олійна, гіпертонічна, лікувальна), показання, протипоказання до їх застосування.
  7. Лікарські форми для ректального застосування
  8. Методи генетичних досліджень. Їх застосування на сучасному етапі
  9. Можливі сфери застосування
  10. Настої та відвари. Настойки та екстракти. Ново галенові препарати. Мікстури. Їх застосування та виписування на них рецептів.

Розчини для приймання всередину дозують ложками (столовими, десертними, чайними); градуйованими мензурками (більш точне дозування); краплями, які розводять у невеликій кількості води. Столова ложка містить 15 мл, десертна ложка – 10 мл і чайна – 5 мл води.

Розчини, які дозують краплями, прийнято призначати по 10-20 крапель на прийом, оскільки менша кількість крапель призводить до збільшення концентрації і неточності дозування, а більша кількість ускладнює підрахунок крапель.

У розчинах для приймання всередину як розчинник частіше за все використовують дистильовану воду. Ця лікарська форма є недозованою, тобто відпускають її в одній склянці на кілька прийомів. У зв`язку з цим лікар повинен точно знати, в якому об`ємі міститься необхідна доза препарату.

Прості розчини для приймання всередину можуть бути виписані скороченим і розгорнутим способами, а складні – розгорнутим або напівскороченим.

Розчини можуть бути введені у шлунково-кишковий тракт через пряму кишку у вигляді клізми.

Розчини для ін`єкцій

Ін`єкції – лікарська форма, яку використовують для парентерального введення. Парентерально можна вводити водні й олійні розчини, іноді – суспензії, емульсії і мікстури, а також стерильні порошки і таблетки, які розчиняють у стерильному розчині безпосередньо перед введенням.

Розчини для ін`єкцій вводять під шкіру, внутрішньом`язово, внутрішньовенно, внутрішньоартеріально, субарахноїдально, субдурально та іншими шляхами. Для ін`єкцій під шкіру найчастіше використовують водні розчини, для внутрішньом`язового введення – водні, олійні розчини та суспензії, для внутрішньовенного введення – водні розчини. Іноді для внутрішньовенних ін`єкцій використовують мікстури без осаду. Основною вимогою до таких розчинів є стерильність. Крім того, вони повинні бути стійкими, апірогенними (не підвищувати температуру тіла), без механічних домішок, у ряді випадків – ізотонічними.

Часто поряд з терміном “ін`єкція” ( injectio” ) трапляється термін “інфузія” ( infusio” ). Різниця між ними полягає в тому, що при ін`єкціях вводять відносно невеликі об`єми рідини, а при інфузіях – набагато більші (за допомогою крапельниць або інших пристосувань).

Ампула – це запаяна скляна посудина. При її розкриванні вміст втрачає стерильність, тому ампульовані ін`єкційні розчини призначені для одноразового використання. Об`єм ампул, як правило, буває в межах від 1 до 100 мл.

Ампульовані розчини є дозованою лікарською формою і виписують їх тільки скороченим способом із зазначенням концентрації розчину в процентах, об`єму однієї ампули і їх кількості. У кожній ампулі міститься розчин лише на одне введення. Вказівку про необхідність стерилізації давати не потрібно, оскільки за вимогами Фармакопеї всі лікарські форми в ампулах (флаконах) стерилізують.

Виписати розчин ефедрину для підшкірного введення 1 раз на день. Форма випуску: ампули 5% розчину ефедрину гідрохлориду по 1 мл.

Rp.: Sol. Ephedrini hydrochloridi 5% – 1 ml

D. t. d. N. 10 in amp.

S. По 1 мл під шкіру 1 раз на день.

Виписати гексенал для внутрішньовенного повільного введення. Форма випуску: ампули по 1,0 сухого препарату. Дозу розчинити в 10 мл води для ін`єкцій.

Rp.: Hexenali 1,0

D. t. d. N. 10 in amp.

S. Вміст ампули розчинити в 10 мл води для ін`єкцій і вводити внутрішньовенно повільно.

Крім ампул, рідкі лікарські форми і порошки можуть випускатися у флаконах. Флакони зручні тим, що їх вміст можна використовувати кілька разів, зберігаючи стерильність препарату (вміст флакона розрахований на одну або кілька ін`єкцій). Особливістю виписування є те, що форму упаковки в рецепті не зазначають.

Виписати 20 флаконів, які містять по 500000 ОД сухого бензилпеніциліну натрію (Benzylpenicillinum natrium). Вводити по 250000 ОД внутрішньом`язово 4 рази на добу, попередньо розчинивши вміст флакона в 5 мл 0,25% розчину новокаїну.

Rp.: Benzylpenicillini-natrii 500000 ED

D. t. d. N. 20

S. Вміст флакона розчинити в 5 мл 0,25% розчину новокаїну. Вводити по 2,5 мл внутрішньом`язово 4 рази на добу.


Дата добавления: 2015-09-03 | Просмотры: 889 | Нарушение авторских прав



1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 |



При использовании материала ссылка на сайт medlec.org обязательна! (0.003 сек.)