АкушерствоАнатомияАнестезиологияВакцинопрофилактикаВалеологияВетеринарияГигиенаЗаболеванияИммунологияКардиологияНеврологияНефрологияОнкологияОториноларингологияОфтальмологияПаразитологияПедиатрияПервая помощьПсихиатрияПульмонологияРеанимацияРевматологияСтоматологияТерапияТоксикологияТравматологияУрологияФармакологияФармацевтикаФизиотерапияФтизиатрияХирургияЭндокринологияЭпидемиология

Цех сухостою

Перед запуском всіх корів обов'язково перевіряють на наявність маститу, що перебігає у субклінічний формі. Як показали дослідження В.М. Безуха І В.М.Івченка (1997), молозиво, одержане від таких корів забруднене мікроорганізмами і не має достатніх бактеріостатичних властивостей щодо мікроорганізмів, які є збудниками шлунково-кишкових хвороб новонароджених телят. Хворих корів лікують. Запуск низькопродуктивних корів проводять протягом 5-6 днів, високоудійних - 6 - 10. У цех сухостою корів переводять за два, а нетелей - за три місяці до отелення. Кількість скотомісць у цеху сухостою повинна становити 18 % наявного поголів'я корів і нетелей.

Утримання корів у цеху сухостою безприв'язне, групами по 25 - 50, або прив'язне. При безприв'язному - площа підлоги на одну корову в приміщенні 5 м², на вигульному майданчику - не менше 25 м², об'єм приміщення - 30 м^З. При прив'язному утриманні корів і нетелей розмішують в індивідуальних стійлах
завдовжки 1,8-2 м2, завширшки - 1,2 м. Тварин виганяють на 5 - 7 год на майданчик із твердим покриттям для прогулянок, щоденно проводять активний моціон на віддаль до 3 км. У пасовищний період корів утримують у літніх таборах, а у приміщеннях проводять ремонт і дезінфекцію. Норми годівлі сухостійних корів і нетелей визначаються масою тіла і за планованою продуктивністю. Коровам нижче середньої вгодованості і молодим (до
третьої лактації) норми годівлі збільшують на І - 2 корм. Од. Рекомендується така структура раціону: сіно, трав'яна різка - ЗО - 35 %, сінаж або силос доброї якості - 25 -ЗО, коренеплоди - 5 - б, концентровані корми - 25 - ЗО %. На 1 к. Од. раціону сухостійних корів і нетелей повинно припадати перетравного протешу – 110 г, цукру - 90-100, кальцію - 9, фосфору -6-1, кухонної солі - 8-10 г, каротину - 45 - 50 мг, міді - 8-10, цинку - 50, марганцю - 50, кобальту - 0,5-0,8, йоду - 0, -0,6 мг, токоферолу - 40 мг. Цукрово-протеїнове співвідношення має становити 0,8-1,0.

При низькому рівні протеїну телята народжуються з морфологічною незрілістю кишечнику, всмоктування імуноглобулінів у них зменшене на 40-50 %. Через те, що перші 10-15 днів сухостою характеризуються нестійкою загальмованістю секреції молока, то в цей період з раціону виключають соковиті і концентровані корми. За10-15 днів до отелення силос і коренеплоди замінюють сіном (10 - 12 кг), кількість концентрованих кормів зменшують до 1-1,5 кг (дають злакові концентрати), а за 2-З дні до отелення їх зовсім виключають з раціону.

Усі корми для тварин у період сухостою повинні бути якісними. Не можна згодовувати корми, забруднені мікотоксинами, які містять нітрати, нітрити або інші токсини вище максимально допустимих концентрацій, кислий жом, брагу, силос із рН, більшим 4,3, з надлишком оцтової і масляної кислот, продуктами гниття.

Потребу тварин у вітамінах забезпечують природними джерелами -кормами. Взимку використовують трав'яне і хвойне борошно (0,5 - 0,7) або подрібнену хвою (1,0-1,5 кг). При недостатній кількості природних джерел вітамінні препарати включають до складу преміксів: мікровіт - А кормовий, польфамікс, вїдеїн, кормові опромінені дріжджі, гранувіт Е та інші. Потреба корів у вітамініА-70-80 тис. МО, вітаміні D₃ - 6 -8 тис. МО, токоферолі - 460 МО. У критичних випадках парентерально використовують масляні концентрати вітамінів А, D₃, Е, які вводять оди раз на декаду, 5-6 разів. Оптимальна доза ретинолу ацетату - 1-1,5 млн. МО на декаду (Сахнюк В.В., 1996), вітаміну D₃ у маслі - 200 тис. МО, а водорозчинного препарату вітаміну D₃ – ліповіду - 20-25 тис. МО. Нестачу в раціонах кальцію і фосфору компенсують мінеральними домішками кобальту, йоду, міді, цинку, марганцю – солями відповідних мікроелементів, сірки - натрію або магнію сульфатом.

Контроль стану здоров'я корів і нетелей в цеху сухостою включає: щотижневий клінічний огляд (вгодованість, стан шкіри, волосяного покриву молочної залози, органів руху, набряки нижньої черевної стінки, кінцівок, міжщелепового простору); щоквартальне клінічне дослідження 10-15 корів; аналіз крові від них (загальний білок, кальцій, фосфор, каротин, вітамін А, резервна лужність, цукор) та сечі (кетонові тіла і рН). Кров беруть за 60-45 днів до отелення від корів, які не мають клінічних ознак захворювань. При виявленні порушень обміну речовин проводять курс групової терапії, ефективність якої перевіряють повторним дослідженням крові тих самих корів за 15-10 днів до отелення. Для дослідження сечі можна використовувати індикаторні см, які дають можливість одержати 5-10 різних показників. Смужку занурюють на 12 хв сечу і протягом 1 хв зчитують результати.

У період сухостою у самок можуть виникати клінічні мастити, набряки молочної залози, аборт, виворіт піхви, передпологове залежування та інші хвороби/Мастит частіше виникає на початку і наприкінці періоду сухостою. Для діагностики маститу застосовують огляд і пальпацію молочної залози. При виявленні зміну чашки Петрі здоюють секрет і проводять його візуальну оцінку. У клінічно здорових,правильне запущених корів, молочна залоза і соски зморщені, частки її симетричні шкіра еластична, рухлива. Паренхіма при пальпації не болюча, пружно-еластична. Секрет солом'яного, шафранного кольору, клейкий, однорідний, від напіврідкої до густої консистенції. У хворих тварин секрет водянистої консистенції; неоднорідний, з'являються домішки гною, крові. Хворих на мастит корів лікують з використанням масажу, патогенетичної (новокаїнові блокади) та етіотропної (антибактеріальні препарати) терапії. Застосовувати гормональні препарати (окситоцин та інші) не рекомендується.

Специфічна профілактика бактеріальних інфекцій новонароджених телят
здійснюється шляхом активної імунізації глибокотільних корів. Для профілактики колібактеріозу корів імунізують вакциною проти колібактеріозу молодняку сільськогосподарських тварин на основі факторів патогенності збудника, яка включає в себе сім адгезинів (К 99, F41, Ап 25, 987 Р, К 88ab; К 88ас, К 88ad) і два типи інактивованих ентеротоксинів (термолабільний і термостабільний). Вакцина вводиться дворазове з інтервалом 14 днів у дозі 10 мл (вакцина розроблена ІЕКВМ, її автори - акад. П.П.Фукс, доктор вет. наук А.М.Головко та ін.).

Результати виробничих випробувань даного біопрепарату показали його більш високу ефективність, порівняно з гідроокис алюмінієвою формолтіомерсаловою вакциною: загибель новонароджених телят зменшилась у 2,5-3,5 рази (Головко А., Ушкалов В., 1997). Пояснюється це тим, що частка 0-серогруп Е.соli, які входять до складу формолтіомерсалової вакцини, серед епізоотичних штамів ешерихій, виділених від загиблих телят в Україні за 1983 - 1990 pp., становила лише 42,4 %, а в деякі роки - 28,3 %.

В IBM розроблена досить ефективна вакцина на базі ентеротоксинів ешерихій (акад. Завірюха А.І.) - метакол. Вона вводиться перший раз за 45 -60 днів до отелення підшкірне в дозі 5 мл, другий - за 10 - 14 днів, підшкірні у тій самій дозі або внутрішньошкірно в дозі 0,4 мл.

Для профілактики рота- і коронавірусних ентеритів в ІЕКВМ (м. Харків)
розроблена вакцина "Рокоген". Лабораторні зразки вакцини пройшли широку
виробничу апробацію і виявилися високоефективними: загибель телят зменшувалась у 5-6 разів. Ця вакцина, можна надіятись, буде виготовлятись біофабриками України.

Анаеробну ентеротоксемію профілактують введенням анатоксину проти
»анаеробних інфекцій або полівалентної вакцини.

Неодмінною умовою ефективності вакцинації є своєчасне випоювання телятам молозива (не пізніше 1,5-2 год після народження), оскільки телята ще в момент народження можуть інтенсивно інфікуватися мікроорганізмами. Бактерії інтенсивно розмножуються у кишечнику, і, якщо теля не одержить молозиво, через 4-6 год ентеротоксини ешерихій викликають токсикоз (Сидоров М.А., 1979).

Дата добавления: 2015-09-03 | Просмотры: 660 | Нарушение авторских прав