АкушерствоАнатомияАнестезиологияВакцинопрофилактикаВалеологияВетеринарияГигиенаЗаболеванияИммунологияКардиологияНеврологияНефрологияОнкологияОториноларингологияОфтальмологияПаразитологияПедиатрияПервая помощьПсихиатрияПульмонологияРеанимацияРевматологияСтоматологияТерапияТоксикологияТравматологияУрологияФармакологияФармацевтикаФизиотерапияФтизиатрияХирургияЭндокринологияЭпидемиология

Профілакторій

Для створення оптимальних умов вирощування телят обладнують секційний профілакторій. На фермах з поголів'ям 400, 600 І 800 корів і нетелей необхідно мати 4 секції відповідно на 10,14 і 18 місць.

В кожній секції установлюють або індивідуальні клітки 1,2 х 0,5 м з дном, яке підняти на 45 см від підлоги, або групові на трьох - чотирьох телят однакового віку. У деяких господарствах телят утримують на прив'язі. Як підлогу використовують невеликі дерев'яні щити, які легко піднімаються, а тверде покриття під ними добре дезінфікується. До 5 - 7-денного віку телятам дають материнське молозиво або молоко 3-4 рази на добу, а потім збірне. Для випоювання телят зручно використовувати індивідуальні підставки, в які кладуть поїлки з триденного віку телятам необхідно давати кип'ячену воду, температура якої 18-20 ⁰C, по 0,5 л через 1,5-2 год після випоювання молозива два рази на добу, а з 10-денного - некип'ячену. З двотижневого віку телят починають привчати до поїдання концентрованих і грубих кормів.

Посуд, з якого телятам випоюють молозиво і молоко, миють, дезінфікують, ополіскують чистою водою і висушують. Для миття застосовують 0,5%- ний розчин сульфанолу; розчин сульфанолу і кальцинованої соди (по 2,5 г на 1 л води); 0,5 %- ні розчини мийних засобів А, Б і В.

Кожна секція профілакторію послідовно заповнюється телятами протягом 3-4 днів згідно з циклограмою і експлуатується за принципом "вільно - зайнято". Утримують телят у секції протягом 12-14 днів, потім їх переводять у телятник. Після кожного циклу секція профілакторію залишається вільною не менше 4 днів. У цей час клітки, станки, підлогу, стелю миють, чистять і дезінфікують: гарячим (70°)3-4%- ним розчином натрію гідроокису, 2 %- ним розчином формальдегіду, освітленим розчином хлорного вапна зі вмістом 3 % активного хлору. Витрата розчинів - 1 л на 1 м² поверхні, експозиція - 3 год. Через добу проводять повторну дезінфекцію. Повітря знезаражують аерозолями або парами формальдегіду. Використання змінних секційних профілакторіїв запобігає накопиченню патогенних мікробів,.посиленню їх вірулентності, а при наявності в навколишньому середовищі збудників інфекційних хвороб сприяє розриву епізоотичного ланцюга.

В однозальних (не секційних) профілакторіях утримуються, як правило і хворі, і перехворілі на діарею телята, що створює сприятливі умови селекції найбільш патогенних штамів Е.соli. Такі профілакторії необхідно реконструювати.

В останні роки все ширше використовується метод: вирощування телят в
Індивідуальних будиночках на відкритих майданчиках. Такий захід є обов'язковим для тих господарств, де родильне відділення однозальне або зовсім відсутнє. Будиночок виготовляють з дерева і закривають целофановою плівкою. Розміри будиночка: довжина - 2,5 м, ширина - 1,2, висота у передній частині - 1,2 і задній - 1м. Клітка з'єднується з вольєром завдовжки 1,8 м і завширшки 1,2 м. Вихід з будиночку у вольєр закривається брезентовою шторою. Розміщують клітки біля корівника на відкритому майданчику. Спочатку насипають шар сухої тирси завтовшки 20-25 см, змішаної з
гашеним вапном (5:1), а потім - 9-12 кг соломи, додаючи її по 1 кг в наступні
дні. Потреба в будиночках становить 15 % від кількості корів і нетелей на фермі.
Клінічно здорових новонароджених телят переводять в індивідуальні будиночки у добовому віці і утримують у них 45-60 днів. Після цього будиночки очищають і дезінфікують. Погреба телят у молоці при низьких температурах збільшується на 20 %. Ветеринарні індивідуальні профілактичні заходи полягають у застосуванні пробіотиків, імунокоректорів, специфічних засобів.

Пробіотики - біологічні препарати, до складу яких входять мікроорганізми - симбіонти або мікроорганізми - антагоністи умовно-патогенних і патогенних бактерій, що спричиняють захворювання телят. Пробіотики дають всередину перший раз як можна швидше після народження.

Застосовуюсь наступні пробіотики:

бовітокс - 40 - 50 мл одноразово, через 15 - 20 хв після народження; ентеробіфідин (біфідумбактерин) - 3-4 мл/кг маси один раз на день, з молозивом п'ять днів підряд, починаючи з першого дня життя;

лактобактерин - один флакон розводять в 10 мл води або ізотонічного
розчину натрію хлориду, дають по 2 мл два рази на добу протягом семи днів;

бактерин - SL - 100 млрд. мікробних тіл переносять у 250 мл кип'яченої води, дають всередину до першого напування молозивом, Але не пізніше 1-2 год після народження. У стаціонарно неблагополучних господарствах дозу препарату збільшують до 200 млрд. мікробних тіл, повторно дають через 24 - 48год;

споролакт - поєднує в собі складові бактерину SL і лактобактерину; дають препарат до прийому молозива по 100 млрд. мікробних тіл, повторно застосовують через 24 - 48 год. (лікувальна доза - у 2 рази більша);

БПС-44 - 50 млрд. мікробних тіл вносять у 100 мл кип'яченої і охолодженої до кімнатної температури води. Телятам дають по 10 мл три рази: перший раз до годівлі або о з першою порцією молозива, два наступних - з молозивом при черговій годівлі;

бактонорм – дають по 15 млрд. мікробних клітин (10 мл) до першого напування молозивом через 1-1,5 год після народження;

біфілакт - по одній дозі три рази на день.

Краще комбінувати введення пробіотиків і імунокоректорів (наприклад,
бовітоксу і тималіну, лактобактерину і Т-активіну).

Для специфічної профілактики інфекційних захворювань новонароджених телят використовують:

антиадгезивну та антитоксичну сироватку проти ешерихіозу молодняку
сільськогосподарських тварин - до першого напування молозивом всередину по 1 мл/кг маси і внутрішньом'язово по 1 мл/кг маси;

полівалентну антитоксичну сироватку проти колібактеріозу і паратифу телят і ягнят у перший день життя - до випоювання молозива - з ізотонічним розчином натрію хлориду (3-4 мл/кг маси всередину) або з молозивом, а в наступні - внутрішньом'язово, телятам до п'ятиденного віку в дозі 30 - 45 мл, старшим - 50 – 60 мл;

полівалентну сироватку проти колібактеріозу с.-г. тварин - у перший день життя - всередину, до першого напування молозивом або з молозивом - 3 - 4 мл/кг маси, в наступні внутрішньом'язово або внутрішньовенно в дозі 40-50 мл;

специфічний імуноглобулін, одержаний з сироватки крові корів або молодняку, вакцинованих проти ешерихіозу - в перший день життя - з молозивом, 2-3 мл/кг маси, в наступні - парентерально, 0,7 - 0,8 мл/кг маси
тіла, чотири рази з інтервалом 1 - 2 доби;

сироватка крові тварин - реконвалесцентів, які мають антитіла до рота – і коронавірусних антигенів. Кров беруть від телят 1-1,5-місячного віку і корів віком 5-8 років. Як консервант на 1 л крові додають 6 г глюкози і 0,025 г фурациліну або 0,03 г левоміцетину. Перед використанням сироватку підігрівають до 37-40 °С і вводять телятам відразу після народження всередину до першого напування молозивом у дозі 2-3 мл/кг, а через добу - підшкірно - по 2 мл/кг;

полівалентна гіперімунна сироватка - по 2 мл/кг маси через ЗО - 45 хв після народження з першим молозивом, повторно - через 24 год з молозивом або підшкірно в дозі 2 мл/кг.

Для профілактики аутоімунної і ферментодефіцитної диспепсії, особливо у телят-гіпотрофіків, крім зоотехнічно-господарських заходів, застосовують ферментні препарати.

У більшості новонароджених телят виявляють імунодефіцитний стан, що є однією з передумов розвитку шлунково-кишкових хвороб, тому одним із важливих профілактичних заходів є застосування препаратів заміщуючої (сироватки, імуноглобуліни) та імуностимулюючої дій. Оскільки
стимулюючий ефект після введення імунокоректорів виявляється по закінченні однієї-двох діб, а більшість телят у неблагополучних господарствах починають хворіти у перші години чи першу добу життя, то введення цих препаратів не завжди дає на профілактичний ефект. Враховуючи дану особливість, рекомендується імуностимулюючі препарати розпочинати застосовувати коровам не раніше, ніж за за 4 тижні до отелення, і припиняти не пізніше, ніж за тиждень до отелення, тобто обробка тільних корів повинна проводитись у строки, щоб стимулюючий ефект зберігався на момент народження теляти. З цією метою рекомендується застосовувати:

5 %- ний розчин натрію нуклеїнату у дозі 5 мг/кг протягом п’яти днів;

левамізол -1 мг/кг один раз на день протягом п'яти днів;

Т-активін - 2 і 4 мл на корову, внутрішньом'язово протягом 3 днів;

В-активін - в дозах 6 і 12 мг на корову, внутрішньом'язово, протягом трьох днів;

РБС (регенераторний біостимулятор) - у дозі 1 мл на 20 кг маси тіла, внутрішньом'язово або підшкірно, 3-4 ін'єкції через 5 днів.

Питання для закріплення та самоконтролю.

1.Що таке казеїно-безоарна хвороба?

2. Які причини утворення казеїно-безоарів?

3. Який механізм розвитку казеїно-безоарної хвороби?

4. Які симптоми характерні для казеїно-безоарної хвороби?

5. Як встановити діагноз на казеїно-безоарну хворобу?

6. Характеристика органів травлення у новонароджених телят.

7. Клінічна діагностика розладів органі травлення у телят в період новонародженості.

8. Лабораторна діагностика шлунково-кишкових хвороб у новонароджених тварин.

9. Диференційна діагностика шлунково-кишкових хвороб у новонароджених тварин.

10. Причини диспепсії молодняку.

11. Механізм розвитку диспепсії.

12. Основні клінічні симптоми при диспепсії.

13. Принципи терапії і профілактики хвороб молодняку с симптомами діареї.

Дата добавления: 2015-09-03 | Просмотры: 603 | Нарушение авторских прав