АкушерствоАнатомияАнестезиологияВакцинопрофилактикаВалеологияВетеринарияГигиенаЗаболеванияИммунологияКардиологияНеврологияНефрологияОнкологияОториноларингологияОфтальмологияПаразитологияПедиатрияПервая помощьПсихиатрияПульмонологияРеанимацияРевматологияСтоматологияТерапияТоксикологияТравматологияУрологияФармакологияФармацевтикаФизиотерапияФтизиатрияХирургияЭндокринологияЭпидемиология

Молозивний токсикоз

Захворювання новонароджених, що спричиняється отруйними речовинами, які виділяються з молозивом, і характеризується розладом травлення, діареєю І швидкою загибеллю тварин (Урбан В.П., Найманов І.Л., 1984).

З молозивом виділяються нітрити, аміак (при згодовуванні кормів з надмірним вмістом нітратів), кетонові тіла, мікотоксини, госипол та інші токсини. Небезпечним є згодовування силосу, сінажу, що містять надмірну кількість масляної кислоти, яка є індикатором гнильних процесів, що проходять у кормах. Отже, у таких кормах, крім масляної кислоти, є й інші продукти гниття, які важко ідентифікувати

Симптоми. Захворювання виникає раптово, часто після першого-другого напування молозивом. Температура тіла в межах норми. Швидко розвиваються зневоднення та інтоксикація і настає загибель хворих. Часто захворювання ускладнюється дією збудників різних інфекційних хвороб, що утруднює постановку діагнозу.

Патолого-анатомічні зміни залежать від терміну перебігу захворювання та концентрації токсичних речовин, що містяться у молозиві. Якщо смерть настала протягом кількох годин і ознаки діареї були відсутні, то зміни переважно розвиваються у сичузі та передній частині тонкого кишечнику (різна інтенсивність слизового катару, часто з крапковими крововиливами у сичузі). Піддаються ураженню і паренхіматозні органи (печінка, нирки, міокард) у яких під дією токсинів розвиваються, відповідно, білково-жирова та білкова дистрофії. При більш тривалому перебігу хвороби проявляються ознаки зневоднення організму (наслідок діарей) інтенсивніше розвиваються запальні процеси у сичузі І тонкому кишечнику (слизово-геморагічний катар), можуть виникати крововиливи на епікарді. Дистрофічні процеси в печінці, нирках та міокарді також посилюються. Селезінка не реагує.

Діагноз можна поставити за результатами хімічного дослідження якості кормів, молозива і вмісту сичуга. Оскільки можливості районних лабораторій ветеринарної медицини щодо ідентифікації отруйних речовин обмежені, то поставити точний діагноз за характером отрути не завжди можна. Ось тому І було запропоновано дати узагальнену назву цій групі діарей - молозивний (молочний) токсикоз. З поліпшенням лабораторної діагностики нозологія даної групи діарей буде уточнюватися.

Лікування спрямоване на застосування антидотів, якщо отрути ідентифіковані, та на загальні заходи щодо ліквідації синдрому диспепсії.

Профілактика полягає у контролі за якістю кормів, використанні у раціоні корів в останній період сухостою лише якісних кормів, попередженні різних хвороб, які обумовлюють накопичення в організмі матері шкідливих продуктів (ацетонових тіл та інших).

Дата добавления: 2015-09-03 | Просмотры: 1030 | Нарушение авторских прав