|
АкушерствоАнатомияАнестезиологияВакцинопрофилактикаВалеологияВетеринарияГигиенаЗаболеванияИммунологияКардиологияНеврологияНефрологияОнкологияОториноларингологияОфтальмологияПаразитологияПедиатрияПервая помощьПсихиатрияПульмонологияРеанимацияРевматологияСтоматологияТерапияТоксикологияТравматологияУрологияФармакологияФармацевтикаФизиотерапияФтизиатрияХирургияЭндокринологияЭпидемиология
|
ХРОНОЛОГІЯ РОЗВИТКУ ТРАВНОЇ СИСТЕМИ
| ВІК
| Розвиток травної системи
| |
Внутрішньоутробний розвиток
| | 1 – 8 день
(1 тиждень)
| З ентодерми полчинається організація трубки первинної кишки
| | 12 день
| Первинна трубка поділяється на 2 частини: внутрішньозародкову (майбутній травний канал) і позазародкову (зародковий мішок) Спочатку первинна кишка закінчується сліпо і має ротоглоткову і клоакальну мембрани
| | 3 тиждень
| Ротоглотколва мембрана розчиняється
| | 4 тиждень
| Починається утворення різних відділів травного каналу: розвивається глотка, стравохід, шлунок, 12-пала кишка, виникають зародки підшлункової залози і печінки, тонка і товста кишки.
| | 7 – 10 тиждень
| В шлунку починають виникати перші шлункові ямки і в них утворюватися майбутні залози у вигляді скупчення клітин.
Печінка плода вже з ранніх термінів вагітності виконує функцію кровотворення. З 5-го місяця вагітності ці функції здійснює червоний кістковий мозок, а в печінці відбувається обмін речовин, в основному глікогенез із глюкози, яка надходить через плаценту. Основними ферментами печінки в цей час є глікогеназа і гексогеназа. Депо глікогенази спочатку утворюється в плаценті, а з 10-го тижня — в печінці, легенях, серці і головному мозку плода.
| | 3 – 4 місяць.
| Розчиняється клоакальна мембрана. В порожнистих органах поки що немає просвіту, але вже з`являються залозисті клітини, які починають синтезувати свій секрет, що сприяє утворенню просвіту.
На 12 тижні формується пілоричний відділ шлунку, а на 16 – кардіальний відділ.
На 12 тижні відбувається також перший поворот тонкого кишечника. Трохи пізніше відбувається другий і третій поворот кишечника в результаті чого весь кишечник займає правильне анатомічне положення на момент народження.
Підшлункова залоза почингає синтезувати перші порції трвного соку (є припсин, трохи ипізніше – хемотрипсин). Починають також функціонувати острівці Лангерганца (синтезується глюкагон, інсулін, соматостатин).
| | В останні місяці вагітності
| В печінці відкладається залізо. Залози слизової оболонки кишок виробляють ферменти, що перетравлюють навколоплодові води, з яких утворюється первородний кал (меконій).
| | На момент народження
| Ротова порожнина у новонароджених відносно невелика. Вона має ніжну і добре васкуляризовану слизову оболонку, захисна функція якої знижена. Слинні залози недорозвинені, кількість слини зменшена, тому слизова оболонка рота відносно суха. Із слиною виділяються ферменти амілаза і птіалін, які розщеплюють полісахариди, і мальтаза, що розкладає дисахариди до моносахаридів.
На губах знаходяться тверді валики, що сприяє щільному захопленню соска. У товщі щік розміщені жирові утвори (грудочки Біша), які поліпшують акт ссання.
Стравохід вже сформований і знаходиться на рівні С3 – С4. Анатомічні звуження вимражені слабо. Просвіт стравоходу в шийному і черекному відділі ще закритий, а в грудному – містить незначну кількість повітря. Стравохід має довжину 10—11 см. У його слизовій оболонці е багато судин і мало слизових залоз. Слизова оболонка суха і дуже уразлива
Шлунок ще недорозвинений, має малі розміри і може вміщіти лише 7 мл рідини. Недорозвинений кардіальний відділ і дно шлунку.Шлункові залози недорозвинені, синтезують мало шлункового соку. Шлункових ямок до 200 000. Слизова оболонка кишок має підвищену проникність для мікроорганізмів і токсинів. Вона ніжна, уразлива, багата на судини і лімфатичні вузли. Відразу після народження вміст кишок стерильний, проте вже через кілька годин до них потрапляє сапрофітна мікрофлора (біфідумбактерії, непатогенна кишкова паличка та ін.). При натуральному вигодовуванні переважають біфідумбактерії, при штучному— кишкові палички.
Шлунковий сік у новонароджених порівняно з дорослими характеризується зниженою кислотністю і ферментативною активністю, що зумовлює його недостатню захисну функцію, проте сичужного ферменту виробляється багато.
У немовлят при правильному грудному вигодовуванні шлунок звільняється від їжі через 2,5-3 години, при вигодовуванні коров’ячим молоком – через 3-4 години. Їжа, яка містить значну кількість білків і жирів, затримується в шлунку 4,5-6,5 годин
Тонкий кишечник відносно довгий і складає 1,2 – 2,8 м (що в 2 рази менше, ніж у дорослого), але при перерахунку на 1 кг маси приходиться 1 м кишки, а у дорослого – всього 10 см. (це є пристосувальним механізмом для лактотрофного харчування, при якому превалює пристінкове травлення). Лімфоїдна тканина ще нек згрупована в пеєрові бляшанки і розкидана по всій кишці.
У дітей кишки відносно довші, ніж у дорослих. У дорослої людини довжина кишок перевищує довжину її тіла у 4-5 разів, а у немовлят – в 6 разів. Особливо інтенсивно кишки ростуть у довжину від 1 до 3 років, у зв’язку з переходом від молочної їжі до мішаної, і від 10 до 15 років.
Товстий кишечник ще не сформований – стрічки ледве помітні, а гаустри відсутні аж до 6 місяців. Пряма кишка відносно довга, ампула практично не сформована, навколопрямокишкова клітковина не розвинена, тому пряма кишка ще погано фіксована, м`язовий шар також погано розвинений. У перші 2—3 дні після народження при випорожненні відходить м е к о н і й, пізніше — перехідний кал, який згодом стає золотисто-жовтим. Частота випорожнень у новонароджених — до 3 разів за добу. Якщо немає меконію у перші дні життя, треба запідозріте зарощення (атрезію) прямої кишки або відхідника.
Підшлункова залоза ще не сформована, її маса всього 3 г, найкраще розвинена голівка залози.
Печінка в цей період є самим крупним органом, займає 1/3 – ½ об`єму черевної порожнини, виходить з під краю реберної дуги, печінкові часточки виражені нечітко. Жовчний міхур зазвичай прихований печінкою і практично ніколи не пальпується
| | Після народження
| | Новонароджені
| Ротова порожнина мала і заповнена язиком.
Гіби і щоки відносно товсті, в щоках є жирові грудочки, які допомагають акту ссання. На яснах валик для покращення захоплення сосків.
Слини синтезується мало і вона містить амілазу.
Вхід в гортань розташований доволі високо, що дозволяє дитині одночасно дихати і смоктати.
Стравохід короткий і без звуженнь, нема залоз і слабкий м`язовий шар.
Шлунок нагадує еластичний мішок і має горизонтальне положення (тому явища зригування, блювання доволі часті) Шлункового соку мало і він має низьку активність. Кишки довгі, мають багато складок і ворсинок. Петлі кишок розташовані доволі щільно (велика печінка) В просвіті кишок багато газів. Стінка кишок має гарне кровозабезпечення (тому часто швидко всмоктуються токсичні речовини). Во всій довжині кишок погано виражені сфінктери, тому має місце закиданн всісту одного відділу в інший. Брижатонкої кишки тонка і швидко розвивається. Лімфа від кишок не протікає чарез печінку, а відразу потрапляє в циркулюючу кров.
Моторика кишок у новонародженого енергійна, тому часті випорожнення (до 6 разів на добу).
Печінка знаходиться в стані функціональної незрілості, є ферментативна недостатність, тому в першу добу спостерігається транзиторна жовтяниця(неповний метаболізм білірубіну).
Травленняв перші дні носить характер автолітичності (гідроліз полімерів здійснюється ферментами грудного молока) Потім збільшується активність ферментів слини і підшлункової залози.
| | 1 рік
| Є більшість молочних зубів, що говорить про готовність травної системи до прийому твердої їжі.
Графік прорізування молочних зубів такий:
6 – 7 місяців – нижні центральні різці
8 – 9 місяців – верхні центральні різці,
10 місяців – верхні бічні різці,
12 місяців – нижні бічні різці,
12 – 15 місяців – перші моляри,
18 – 20 місяців – ікла,
209 – 30 місяців –другі моляри.
Секреція слини значно зростає, виникає слинотеча (дитина не встигає ковтати слину).
Маса шлунку подвоюється, збільшується поверхня слизової оболонки в 4 рази. Об`єм шлунку постійно збільшується (так при народженні він складає 7 мл, на 4-у добу – 40 – 50 мл, на 10 день – 80 мл, і в подальшому щомісяця збільшується на 25 мл, а на прикінці року складає 250 мл). Недорозвинений кардіальний сфінктер, що пояснює часте зригування і блювання у дітей до року. Шлунок дітей до року нагадує „відкриту пляшку”. Шлунок розташований косо – фронтально, що призводить до того, що дно шлунку розташоване нище пілоричної частини, тому після годування необхідно надати дитині дещо підвищеного положення. Швидко збільшується кількість шлункових залоз.
Продовжує розвиватися тонкий і товстий кишечник, підшлункова залоза і печінка. Маса підшлункової залози до року збільшується в 4 рази, маса печінки – подвоюється. Печінка виступає з – під реберної дуги на 2 – 3 см і легко пальпується.Ріст і розвиток підшлункової залози триває до 11 років, найінтенсивніше вона росте у віці від 6 місяців до 2 років.
Жовчовиділення відмічається уже у 3-місячного плода.
| | 2 роки
| Стравохід – збільшується в розмірах і закінчується на рівні С4 – С5. Формуються анатомічні звуження, швидко потовщується слизова оболонка.
Збільшується ємкість шлунку. Збільшується кількість шлункових ямок до 1 300 000, збільшщується кількість шлункових залоз до 8 млн.
Продовжує розвиватися кишківник та великі травні залози. Пряма кишка займає своє правильне положення. Маса печінки потроюється.
| | 3 роки
| Ємкість шлунку збільшується до 400 – 600 мл.
Будова товстої кишки стає такою, як у дорослої людини. Продовжує розвиватися тонка кишка та великі травні залози
| | 4 – 7 років
| Шлунок збільшується дуже повільно. Повільно зростає кількість ямок, кількість залоз становиьт в 6 років 10 млн.
Маса печінки збільшується в 5 разів порівняно з печінкою новонародженого. З 7 років печінка в положенні лежачи не пальпується.
| | 10 – 12 років
| Об`єм шлунку становить 1 300 – 1 500 мл, кількість шлункових ямок – 1 700 000,, залоз до 18 млн.
Продовжує збільшуватися довжина тонкої і товстої кишки В апендиксі добре розвинені лімфатичні вузли.
Підшлункова залоза збільшує свою масу в 10 разів(порівняно з масою залози у новонародженого), залоза набуває горбистої поверхні (до цього часу була гладенька, бо не були виражені ацинуси).
| | 15 – 16 років
| Продовжується розвиток травної системи. Кількість шлункових ямок дорівнює 4 млн. Печінка у дітей відносно більша, ніж у дорослогоособливо інтенсивно росте печінка у 14-15 років, досягаючи маси 1300-1400 грам.
| | Зрілий вік
| Кількість залоз шлунку стає 25 млн.Довжина тонкої кишки сягає 6 м, гарно розвинені всі сфінктери, пеєрові бляшки. Товстий кишківник також досягає зрілості. Підшлункова залоза збільшується в розмірах в 30 разів порівняно з залозою новонародженого, а печінка – тільки в 13 разів.
| | Похилий і старечий вік
| Зубимають велику ступень ситертості, з часом випадають. Ясна зазнають атрофічних змін (оголюються шийки зубів, вони розгойдуються).
Атрофуються і зникають сосочки язика, порушується смакова функція.
Атрофуються жувальні і мімічні м`язи, кістки лицевого черепа.
Менше продукується слини, порушуються функції жування і ковтання.
Подовжується стравохід, в ньому з`являються викривлення, що впливає на проходження харчової грудки по його довжині. Зменшується кількість залоз, які продукують слиз, що також впливає на проходження їжі. Зменшується кількість м`язових волокон стравоходу, особливо це помітно біля переходу стравоходу в шлунок, це призводить до регургітації їжі і рефлюкс – синдрому.
Атрофуються всі шари стінки шлунку, сплощуються шлункові ямки, зменшується кількість залоз шлунку та їх секреторна здібність, що значно погіршує травну здібність шлунку. Знижується кислотність шлункового соку, що позначається в зниженні бактерицидних можливостей шлункового соку.
Зменшується довжина кишок, в їх стінці виникають атрофічні зміни (атрофія ворсинок), що призводить до порушення мембранного травлення і всмоктування поживних речовин.
Зниженя бактерицидних властивостей травних соків призвордить до розвитку патогенних і умовно – патогенних мікробів, що призводить до послаблення перистальтики і моторики кишок. Виникають атонічні закрепи, які призводять до всмоктування частини токсичних речовин назад в кров та лімфу.
|
ОСОБЛИВОСТІ ТРАВЛЕННЯ В РІЗНІ ВІКОВІ ПЕРІОДИ.
Травлення. З їжею організм одержує білки, жири і вуглеводи.
В ембріональному періоді основним видом живлення є гістотрофне живлення (після імплантації, зародок живиться секретом слизової оболонки матки, а потім – матеріалом жовточного мішка).
З 2 – 3 місяця вагітності, коли вже починає функціонувати плацента, виникає гемотрофне живлення (за рахунок трансплкацентарного транспорту поживних речовин від матері плоду). Основою при цьому є внутрішньоклітинне живлення.
На фоні гемотрофного живлення, з 16 – 20 тижня (4 – 5 місяць) проявляється діяльність власних органів травної системи, що виражається в амніотрофному живленні. Плід починає через рот (ентерально) отримувати поживгні речовини – білки, глюкозу, воду, мінеральні солі і т.д. З 8 тижня вже є прояви протеолітичної і амінопептидазної діяльності тонкої кишки, трохи пізніше виникає засвоєння вуглеводів (дисахаридазан активність)
З 5 – 6 місяця вагітності збільшується активність мальтази, яка стає максимальною в 8 місяців.
З 8 – 9 місяця вагітності збільшується активність лактази і на момент народження ця активність стає максимальною.
На момент народження у дитини вже є всі структурні елементи травної системи, але вони ще функціонально незрілі (вони не можуть синтезувати травні соки в необхідній кількості і відповідного складу). Тому лактотрофне живлення є найважливішим етапом адаптації новонародженого до існування в навколишньому середовищі. Харчування молоком матері є ітогом еволюційного розвитку, яке дозволяє вирішити проблему невідповідності потреб організму дитини до функціональних можливостей ШКТ.
На момент народження у дитини вже сформовані слинні залози, але їх секреторна неспроможність спостерігається ще протягом перших 2 – 3 місяців. На перших етапах життя слина практично виконує функцію герметизації ротової порожнини під час смоктання і тільки згодом, коли удосконалюється ферментвативний склад слини,, вона починає приймати активну участь в травленні вуглеводів і форуванні харчової грудки.
До 4 – 5 місяців у дитини спостерігається надмірне слиновиділення, що зумолвлено недостатньою зрілістю механізмів регуляції слиновиділення і ковтання.
Після початку ентенрального харчування ємкість шлунку швидко збільшується і після народження спостерігається його рефлекторне розслаблення. Нейрогуморальна регуляція шлункової секреції спостерігається наприкінці першого місяця життя. До 2 місяців кислотність соку забезпечує молочна кислота, і лише післяч 2-х місяців починає синтезуватися соляна кислота. З протеолітичних ферментів до року найбільш активним є хемозин (згортає молоко). В цьому віці також в шлунковому соці є ліполітичні ферменти – шлункова ліпаза, яка гідролізує в шлунку 1/3 вього жиру молока матері.
Лише наприкінці першого року значно збільшується секреція шлунку та рН соку знижується до 1,5 – 2,0, що забезпечує оптимальну дію пепсину. У немовлят при правильному грудному вигодовуванні шлунок звільняється від їжі через 2,5-3 години, при вигодовуванні коров’ячим молоком – через 3-4 години. Їжа, яка містить значну кількість білків і жирів, затримується в шлунку 4,5-6,5 годин.
На момент народження відносно незріла і підшлункова залоза, але вона швидко нарощує свої показники роботи і наприкінці 1-го року, коли вже дитина отримує прикорми, підшлункова залоза синтезує соку в 10 разів більше, ніж в період новонародженості, а ще через декілька років кількість соку збільшується знов в 10 разів і стає, як у дорослої людини.
На момент народження функціонально незрілою є і печінка. Мало вимділяється жовчних кислот, що проявляється як погане перетравлдювання жирів і стеареєю. Але печінка в цьому віці має вмсоку глікогенну ємкість (ДЕПО вуглеводів).
Кишки у новонароджених нібми компенсують недостатність тих органів, які повинні забезпечувати дистантне травлення. Особливе значення набуває мембранне травленя, яке відбувається з участю ферментів кишкового соку та соку підшлункової залози. Порожнисте травлення відбувається з участю ферментів молока матері.
Протягом першого року життя доволі швидко відбувається розвиток дистантного травлення, значення якого щороку зростає. Удосчконалюється склад травних соків, що дозволяє значно покращити порожнисте травлення без участі ферментів материнського молока.
Показником рівня обміну білків у організмі є співвідношення між кількістю азоту, який вводиться в організм із білковою їжею, і кількістю азоту, що виводиться із організму з сечею.
Добова потреба в білку на 1 кг. маси тіла у дитини на першому році життя становить 4-5 г., від 1 до 3 років – 4-4,5 г., від 6 до 10 років – 2,5-3 г., старше 12 років –2-2,5 г., у дорослих – 1,5-1,8 г.
Отже, залежно від віку і маси діти від 1 до 4 років повинні одержувати на добу 30-50 г. білка, від 4 до 7 років – близько 70 г., з 7 років – 75-80 г.
На 1 кг. маси дорослої людини на добу повинно надходити з їжею 1,5 г. жирів (приблизно 80-100 г. на добу). Від 1 до 3 років добова потреба в жирові 32,7 г., від 4 до 7 років – 39,2 г., від 8 до 13 років – 38,4 г.
Добова потреба у вуглеводах у дітей висока і становить у грудному віці 10-12 г. на 1 кг. маси тіла. В наступні роки потрібна кількість вуглеводів коливається від 8-9 до 12-15 г. на 1кг. маси.
Від 1 до 3 років на добу дитині треба давати з їжею в середньому 193 г. вуглеводів, від 4 до 7 років – 287 г., від 9 до 13 років – 370 г., від 14 до 17 років – 470 г., дорослому – 500 г.
Потреба у воді на 1 кг. маси тіла з віком зменшується, а абсолютна кількість її зростає. Тримісячній дитині потрібно 150-170 г. води на 1 кг. маси, в 2 роки – 95 г., в 12-13 років – 45 г. Добова потреба у воді у однорічної дитини становить 80 мл., в 4 роки – 950-1000 мл., в 5-6 років – 1200 мл., в 7-10 років – 1350 мл., в 11-14 років – 1500 мл.
У новонародженого мінеральні речовини становлять 2,55% маси тіла, у дорослого – 5%. У людини середнього віку основний енергетичний обмін становить 4,187 кДж. на 1 кг. маси тіла на 1 годину. В середньому це 7140-7560 кДж. на добу. Основний обмін на 1 кг. маси у дорослої людини становить 96,6 кДж., у дітей 8-10 років в 2-2,5 рази вищий, ніж у дорослих.
Дата добавления: 2015-09-18 | Просмотры: 791 | Нарушение авторских прав
1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 | 7 |
|
