Основними завданнями НКЦПФР згідно ст. 7 Закону „Про державне регулювання ринку цінних паперів в Україні” є:
1) формування та забезпечення реалізації єдиної державної політики щодо розвитку та функціонування ринку цінних паперів та їх похідних в Україні, сприяння адаптації національного ринку до міжнародних стандартів;
2) координація діяльності державних органів з питань функціонування в Україні вказаного ринку;
3) здійснення державного регулювання та контролю за випуском і обігом цінних паперів та їх похідних на території України, а також у сфері спільного інвестування;
4) захист прав інвесторів шляхом застосування заходів щодо запобігання і припинення порушень законодавства на ринку цінних паперів, застосування санкцій за порушення законодавства у межах своїх повноважень;
5) сприяння розвитку ринку цінних паперів;
6) узагальнення практики застосування законодавства України з питань випуску та обігу цінних паперів, розроблення пропозицій щодо його вдосконалення.
Відповідно до покладених на неї завдань НКЦПФР здійснює, зокрема, такі функції:
1) встановлює вимоги щодо випуску (емісії) і обігу цінних паперів та їх похідних, щодо інформації про випуск та розміщення цінних паперів, встановлює порядок реєстрації випуску цінних паперів та інформації про їх випуск;
2) видає дозволи на обіг цінних паперів українських емітентів за межами України;
3) здійснює реєстрацію випуску цінних паперів та інформації про випуск цінних паперів;
4) встановлює вимоги щодо допуску цінних паперів іноземних емітентів та обігу їх на території України;
5) реєструє правила функціонування організаційно оформлених ринків цінних паперів;
6) встановлює вимоги та умови відкритого продажу (розміщення) цінних паперів на території України;
7) у встановленому нею порядку видає, переоформлює, зупиняє дію або анулює ліцензії на провадження професійної діяльності на ринку цінних паперів та видає дублікати і копії таких ліцензій;
8) встановлює порядок складання адміністративних даних учасників ринку цінних паперів відповідно до законодавства;
9) визначає за погодженням з Національним банком України особливості отримання комерційними банками ліцензії на депозитарну та розрахунково-клірингову діяльність;
10) визначає за погодженням з Міністерством фінансів України, а щодо діяльності банків на ринку цінних паперів – також з Національним банком України особливості ведення обліку операцій з цінними паперами;
11) здійснює контроль за дотриманням законодавства і призначає державних представників на фондових біржах, у депозитаріях і торговельно-інформаційних системах;
12) встановлює порядок і реєструє саморегулівні організації, що створюються особами, які здійснюють професійну діяльність на ринку цінних паперів;
13) встановлює вимоги, порядок та стандарти щодо обов’язкового розкриття інформації емітентами та особами, які здійснюють професійну діяльність на ринку цінних паперів, забезпечує створення інформаційної бази даних про ринок цінних паперів відповідно до законодавства;
14) встановлює порядок здійснення професійної діяльності на ринку цінних паперів іноземними юридичними особами та підприємствами з іноземними інвестиціями;
15) роз’яснює порядок застосування законодавства про цінні папери та акціонерні товариства,
16) визначає порядок ведення та веде реєстр аудиторів і аудиторських фірм, які можуть проводити аудиторські перевірки фінансових установ, що здійснюють діяльність на ринку цінних паперів та їх похідних;
17) визначає порядок ведення та веде реєстр професійних учасників ринку цінних паперів, інститутів спільного інвестування та саморегулівних організацій;
18) встановлює критерії професійної діяльності на ринку цінних паперів; визначає професійні вимоги до керівників, головних бухгалтерів та керівників структурних підрозділів професійних учасників ринку цінних паперів, інститутів спільного інвестування і саморегулівних організацій;
19) у межах, визначених Законами встановлює вимоги щодо здійснення діяльності компаній з управління активами, інститутів спільного інвестування; діяльності з управління іпотечним покриттям;
20) встановлює наявність ознак маніпулювання на фондовому ринку; встановлює критерії суттєвого відхилення ціни від поточної ціни фінансового інструменту на фондовій біржі залежно від виду, ліквідності та/або ринкової вартості такого інструменту;
21) погоджує відповідно до Закону „Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг” в установленому нею порядку набуття юридичною чи фізичною особою істотної участі у професійному учаснику фондового ринку або збільшення її таким чином, що зазначена особа буде прямо чи опосередковано володіти або контролювати 10, 25, 50 і 75 відсотків статутного (складеного) капіталу такого учасника чи права голосу придбаних акцій (часток) в органах управління професійного учасника фондового ринку, а також виконує інші функції відповідно до Закону.
НКЦПФР під час виконання покладених на неї завдань взаємодіє з іншими центральними та місцевими органами виконавчої влади, відповідними органами АР Крим та місцевого самоврядування.
Ст. 8 Закону„Про державне регулювання ринку цінних паперів в Україні” встановлює повноваження НКЦПФР. До основних цих повноважень належать, зокрема, такі:
1) давати висновки про віднесення цінних паперів до того чи іншого виду, визначеного законодавством;
2) встановлювати обов’язкові нормативи достатності власних коштів та інші показники і вимоги, що обмежують ризики по операціях з цінними паперами;
3) встановлювати обмеження щодо суміщення видів професійної діяльності на ринку цінних паперів;
4) здійснювати контроль за достовірністю і розкриттям інформації, що надається емітентами та особами, які здійснюють професійну діяльність на ринку цінних паперів, та її відповідністю встановленим вимогам;
5) проводити самостійно чи разом з іншими відповідними органами перевірки та ревізії фінансово-господарської діяльності професійних учасників ринку цінних паперів та саморегулівних організацій, рейтингових агентств, а також перевірки та ревізії діяльності емітентів щодо стану корпоративного управління та здійснення операцій з розміщення та обігу цінних паперів;
6) надсилати емітентам, особам, які здійснюють професійну діяльність на ринку цінних паперів, фондовим біржам та саморегулівним організаціям обов’язкові для виконання розпорядження про усунення порушень законодавства про цінні папери та вимагати надання необхідних документів відповідно до чинного законодавства;
7) надсилати відповідні матеріали в правоохоронні органи, в органи Антимонопольного комітету України у разі виявлення порушень законодавства;
8) накладати адміністративні стягнення, штрафні та інші санкції за порушення законодавства на юридичних осіб та їх співробітників; порушувати питання про звільнення з посад керівників фондових бірж та інших установ інфраструктури фондового ринку у випадках недодержання ними законодавства, з метою захисту інтересів інвесторів та громадян;
9) вилучати під час проведення перевірок на строк до трьох робочих днів документи, що підтверджують факти порушення актів законодавства про цінні папери;
10) порушувати в суді питання про ліквідацію корпоративного інвестиційного фонду та саморегулівних організацій; приймати рішення про ліквідацію пайового інвестиційного фонду;
11) здійснювати інші права, передбачені законом.
Законом від 21 квітня 2011 р. Закон „Про державне регулювання ринку цінних паперів в Україні” був доповнений ст. 10-1 „Маніпулювання на фондовому ринку”. Згідно цій статті маніпулюванням цінами на фондовому ринку є:
1) здійснення або намагання здійснити операції чи надання заявки на купівлю або продаж фінансових інструментів, які надають або можуть надавати уявлення щодо поставки, придбання або ціни фінансового інструменту, що не відповідають дійсності, та вчиняються одноосібно або за попередньою змовою групою осіб і призводять до встановлення інших цін, ніж ті, що існували б за відсутності таких операцій або заявок;
2) здійснення або намагання здійснити операції чи надання заявки на купівлю або продаж фінансових інструментів шляхом вчинення умисних протиправних дій, в тому числі шахрайства чи використання інсайдерської інформації;
3) поширення інформації через засоби масової інформації, у тому числі електронні, або будь-якими іншими способами, яке призводить або може призвести до введення в оману учасників ринку щодо ціни, попиту, пропозиції або обсягів торгів фінансових інструментів на фондовій біржі, що не відповідають дійсності, зокрема поширення недостовірної інформації, у разі коли особа, яка поширила таку інформацію, знала або повинна була знати, що ця інформація була недостовірною;
4) купівля або продаж фінансових інструментів перед закриттям торговельної сесії фондової біржі з метою введення в оману учасників ринку щодо цін, які склалися наприкінці торговельної сесії;
5) неодноразове протягом торговельного дня укладення двома або більше учасниками торгів угод купівлі чи продажу фінансових інструментів у власних інтересах чи за рахунок одного і того ж клієнта, за якими кожен з учасників торгів виступає як продавець та покупець одного і того ж фінансового інструменту за однаковою ціною в однаковій кількості або які не мають очевидного економічного сенсу або очевидної законної мети хоча б для одного з учасників торгів (або їх клієнтів), а також надання клієнтом кільком учасникам біржових торгів доручення на укладення в його інтересах однієї або більше угод з одним і тим самим фінансовим інструментом, під час яких покупець та продавець діють в інтересах клієнта;
6) неодноразове протягом торговельного дня здійснення або намагання здійснити операції чи надання заявки на купівлю або продаж фінансових інструментів, що не мають очевидного економічного сенсу або очевидної законної мети, якщо за результатами таких торгів власник таких фінансових інструментів не змінюється;
7) неодноразове невиконання учасником біржових торгів зобов’язань за біржовими контрактами, укладеними протягом торговельного дня у власних інтересах або за рахунок клієнтів, якщо укладення зазначених контрактів спричинило значне збільшення або зниження ціни фінансового інструменту, за умови, що такі контракти мали суттєвий вплив на ціну такого інструменту;
8) укладення на фондовій біржі угод з фінансовим інструментом за ціною, що має суттєве відхилення від ціни відповідного фінансового інструменту, яка склалася на фондовій біржі тієї ж торговельної сесії (поточна ціна) шляхом подання безадресних заявок, за умови, що угоди укладені від імені та/або за рахунок осіб, між якими (працівниками яких) існувала попередня домовленість про придбання або продаж фінансового інструменту за ціною, що має суттєве відхилення від поточної ціни.
У той же час не визнаються маніпулюванням цінами на фондовому ринку дії, що мають на меті:
1) підтримання цін на емісійні цінні папери у зв’язку з їх публічним розміщенням або обігом, за умови, що такі дії вчиняються учасником біржових торгів на підставі відповідного договору з емітентом таких цінних паперів;
2) підтримання цін на цінні папери відкритих або інтервальних інститутів спільного інвестування у зв’язку з їх викупом у випадках, установлених законом;
3) підтримання цін, попиту, пропозиції або обсягів торгів фінансовими інструментами, за умови, що такі дії вчиняються учасником біржових торгів на підставі відповідного договору з фондовою біржею.
Не є маніпулюванням на фондовому ринку дії, що вчиняються органами державної влади у зв’язку з реалізацією грошово-кредитної політики або політики управління державним боргом.
Відповідальність суб’єктів господарювання (господарських організацій – юридичних осіб) за правопорушення на ринку цінних паперів полягає у застосуванні до них НКЦПФР адміністративно-господарських санкцій – штрафів та інших. НКЦПФР має право накладати такі адміністративно-господарські штрафи:
1) за розміщення цінних паперів без реєстрації їх випуску в установленому законом порядку – у розмірі від 10 до 50 тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або в розмірі до 150 відсотків прибутку (надходжень), одержаних в результаті цих дій;
2) за здійснення діяльності на ринку цінних паперів без спеціального дозволу (ліцензії), одержання якого передбачено законодавством, – у розмірі від 5 до 10 тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян;
3) за ненадання інвестору в цінні папери (у тому числі акціонеру) на його письмовий запит інформації про діяльність емітента в межах, передбачених законом, або надання йому недостовірної інформації – у розмірі до 1 тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, а за ті самі дії, вчинені повторно протягом року, – у розмірі від 1 до 5 тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян;
4) за умисні дії, що мають ознаки маніпулювання на фондовому ринку, визначені Законом, – у розмірі від 10 до 50 тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або в розмірі до 150 відсотків прибутку (надходжень), одержаних в результаті цих дій;
5) за ухилення від виконання або несвоєчасне виконання розпоряджень, рішень НКЦПФР – у розмірі від 1 до 5 тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, а також інші штрафи.
Порядок накладення вказаних штрафів встановлений Законом. Штрафи накладаються Головою, членом НКЦПФР та уповноваженими нею посадовими особами після розгляду матеріалів, які засвідчують факт правопорушення. Про вчинення правопорушення уповноважена особа НКЦПФР, яка його виявила, складає акт. Цей акт разом з поясненнями керівника чи іншої відповідальної посадової особи та документами, що стосуються справи, протягом трьох днів направляється посадовій особі, яка має право накладати штраф. Посадова особа НКЦПФР приймає рішення про накладення штрафу протягом 10 днів після отримання зазначених документів. Вказане рішення оформляється постановою, що надсилається юридичній особі, на яку накладено штраф, та банківській установі, в якій відкрито поточний рахунок цієї юридичної особи. Рішення НКЦПФР про накладення штрафу може бути оскаржено в суді. У разі несплати штрафу протягом 15 днів примусове його стягнення здійснюється на підставі відповідного рішення суду за позовом НКЦПФР.
Щодо інших (крім штрафів) адміністративно-господарських санкцій за правопорушення на ринку цінних паперів, НКЦПФР має право:
1) у разі порушення законодавства про цінні папери, нормативних актів НКЦПФР – виносити попередження, зупиняти на термін до одного року розміщення (продаж) та обіг цінних паперів того чи іншого емітента, дію ліцензій, виданих НКЦПФР;
2) у разі порушення фондовою біржею законодавства про цінні папери, статуту та правил біржі – зупиняти торгівлю на біржі до усунення порушень;
3) зупиняти або анулювати ліцензію на право провадження професійної діяльності на ринку цінних паперів;
4) призначати тимчасово (до двох місяців) керівників фондових бірж, депозитаріїв та інших установ інфраструктури фондового ринку, зупиняти або припиняти допуск цінних паперів на фондові біржі або торгівлю ними на будь-якій фондовій біржі, зупиняти кліринг та укладення договорів купівлі-продажу цінних паперів на фондових біржах на певний термін – для захисту держави, інвесторів;
5) у разі виявлення ознак порушення рейтинговим агентством вимог законодавства – вживати заходи впливу, в тому числі виключати уповноважені рейтингові агентства з Державного реєстру таких агентств, анулювати свідоцтва про включення їх до Державного реєстру, виключати міжнародні рейтингові агентства з переліку визнаних;
6) для захисту інтересів держави та інвесторів у цінні папери зупиняти на підставі рішення НКЦПФР внесення змін до системи реєстру власників іменних цінних паперів або до системи депозитарного обліку щодо цінних паперів певного емітента або певного власника на строк до усунення порушень, що стали підставою для прийняття такого рішення;
7) анулювати свідоцтво про реєстрацію об’єднання як саморегулівної організації фондового ринку, яке було видано такому об’єднанню.
Крім того, згідно ст. 14 Закону „Про державне регулювання ринку цінних паперів в Україні” посадові особи, які порушують законодавство про цінні папери, несуть кримінальну і майнову відповідальність, установлену відповідними законодавчими актами.
Відповідальність НКЦПФР та її посадових осіб встановлена ст. 15 вказаного Закону. Вона полягає в тому, що посадові особи за невиконання або неналежне виконання посадових обов’язків несуть відповідальність у порядку, визначеному законодавством. Шкода, заподіяна учасникам ринку цінних паперів неправомірними діями НКЦПФР при здійсненні контрольних та розпорядчих повноважень, підлягає відшкодуванню в повному обсязі за рахунок держави відповідно до законодавства.
Спори, що виникають у ході застосування Закону „Про державне регулювання ринку цінних паперів в Україні”, вирішуються судом у встановленому порядку.