АкушерствоАнатомияАнестезиологияВакцинопрофилактикаВалеологияВетеринарияГигиенаЗаболеванияИммунологияКардиологияНеврологияНефрологияОнкологияОториноларингологияОфтальмологияПаразитологияПедиатрияПервая помощьПсихиатрияПульмонологияРеанимацияРевматологияСтоматологияТерапияТоксикологияТравматологияУрологияФармакологияФармацевтикаФизиотерапияФтизиатрияХирургияЭндокринологияЭпидемиология

Причини міграції робочої сили. Причини трудової міграції можна розділити на дві групи

Причини трудової міграції можна розділити на дві групи.

До першої групи належать неекономічні причини: політичні, національні, релігійні, расові, сімейні, війни, регіональні конфлікти й інше. З кінця 80-х рр. ХХ століття додалася до цієї групи така причина, як розпад держави. Вона особливо характерна для Югославії й СРСР, після розпаду яких мільйони людей знялися зі своїх місць і роз'їхалися по різних країнах.

До другої групи належать економічні причини: по-перше, причини, які полягають у різному економічному рівні розвитку окремих країн. Серед них у першу чергу слід виділити такі відмінності, як:

- різний рівень заробітної плати. Працівники їдуть за кордон на тимчасові заробітки із країн, де низька оплата праці, туди, де вона більш висока;

- різний рівень безробіття. Тікаючи від безробіття, люди рухаються в інші країни.

До економічних причин, по-друге, належить й така, як вивіз капіталу. Транснаціональні компанії сприяють з'єднанню робочої сили з капіталом, переміщаючи його в праценадлишкові країни або здійснюючи рух робочої сили до капіталу в інші країни.

По-третє, розвиток транспортних засобів також сприяє міграції робочої сили, тому що транспорт робиться більш швидким і доступним за цінами для багатьох верств населення різних країн.

По-четверте, безпосередньо з економічними причинами пов'язана демографічна ситуація, що також впливає на посилення трудової міграції. Великі потоки міграції йдуть із країн, де високий природний приріст населення і його густина, тобто ці потоки йдуть із Азії (особливо Південно-Східної), Африки, Латинської Америки в Європу, Північну Америку, Росію.

Деякі факти демографічної ситуації у світі:

Зростання населення:

- наприкінці 1-го тисячоліття нашої ери на Землі проживало ≈200 млн чол.;

- 1630 р. – 1 млрд осіб;

- 1930 р. – 2 млрд осіб;

- 1960 р. – 3 млрд осіб;

- 1976 р. – 4 млрд осіб;

- 1989 р. – 5 млрд осіб;

- 1999 р. – 6 млрд осіб;

Причому понад 90% приросту всього населення на Землі припадає на слаборозвинені країни.

Крім зазначених причин, на рівень міграції робочої сили впливають і такі фактори:

- порівняно кращі умови праці в країнах, що приймають мігрантів;

- соціальні можливості більш повної реалізації своїх здібностей у приймаючих країнах;

- природні катаклізми й рівень охорони навколишнього середовища в країнах, що експортують робочу силу.

Основні етапи розвитку трудової міграції:

1 1725-1880 рр. – масова еміграція з Європи в Північну Америку, Австралію й Нову Зеландію;

2 1880-1914 рр. – еміграція робочої сили зі Східної й Південної Європи, Китаю, Індії, Японії, Східної Африки в Америку;

3 1918-1939 рр. – збільшення масштабів міжнародної міграції робочої сили;

4 1945-1980 рр. – збільшення масштабів внутрішньоконтинентальної міграції;

5 З 1980 р. по цей час – збільшення масштабів еміграції із країн з перехідною економікою.

Дата добавления: 2015-09-18 | Просмотры: 477 | Нарушение авторских прав