АкушерствоАнатомияАнестезиологияВакцинопрофилактикаВалеологияВетеринарияГигиенаЗаболеванияИммунологияКардиологияНеврологияНефрологияОнкологияОториноларингологияОфтальмологияПаразитологияПедиатрияПервая помощьПсихиатрияПульмонологияРеанимацияРевматологияСтоматологияТерапияТоксикологияТравматологияУрологияФармакологияФармацевтикаФизиотерапияФтизиатрияХирургияЭндокринологияЭпидемиология

Регулювання трудової міграції

Прочитайте:
  1. Економічні ефекти міграції робочої сили
  2. Економічні ефекти міграції робочої сили
  3. Колізійне регулювання деліктних зобов'язань
  4. ЛЕКЦІЯ 10 Правові засади регулювання державних доходів. Система державних доходів
  5. Мета та форми державного регулювання ринку цінних паперів
  6. Міжнародний ринок праці й масштаби міграції робочої сили
  7. Міжнародний ринок праці й масштаби міграції робочої сили
  8. Обмін енергії під час трудової діяльності
  9. Органи державного регулювання ринку цінних паперів. НКЦПФР
  10. Організація валютного регулювання

 

Уже наприкінці 18-го ст. в Англії були прийняті закони, що забороняли промисловим робітникам емігрувати за кордон. Протягом 19-го ст. багато європейських країн приймали закони, що обмежували в'їзд небажаних осіб. Тоді ж держави стали укладати обопільні умови, що регулюють міграцію, частина з яких діє й на цей час.

Зазвичай державне регулювання здійснюється через прийняття фінансованих з держбюджету програм, які спрямовані на обмеження припливу іммігрантів, або на стимулювання мігрантів до повернення на батьківщину. Більшість країн використовує виборчий підхід при регулюванні імміграції. Суть його полягає в тому, що держава не перешкоджає в'їзду тих категорій працівників, які потрібні в даній країні, і обмежують в'їзд всім іншим.

Як правило, бажаними працівниками є такі особи:

1) працівники, готові за мінімальну зарплату виконувати важку, шкідливу, брудну й некваліфіковану роботу (будівельні, підсобні, сезонні, вахтові, муніципальні й т.п. роботи);

2) фахівці для нових і перспективних галузей (програмісти, вузькоспеціалізовані інженери, банківські службовці);

3) представники рідких професій (огранник алмазів, реставратори картин, лікарі, що практикують нетрадиційні методи лікування, наприклад, голковколювання, операції на серце);

4) фахівці зі світовим ім'ям (музиканти, артисти, учені, спортсмени, письменники, лікарі);

5) великі бізнесмени, які переносять свою діяльність у приймаючу країну, інвестують капітал і створюють нові робочі місця.

Проблемами міграції робочої сили займаються, як правило, три державних відомства:

- міністерство закордонних справ, яке відає через консульське управління видачею в'їзних віз;

- міністерство юстиції в особі служби з імміграції або інші органи прикордонного контролю, які безпосередньо виконують режим в'їзду, визначений законом даної країни;

- міністерство праці, що наглядає за використанням іноземної робочої сили.


Дата добавления: 2015-09-18 | Просмотры: 376 | Нарушение авторских прав



1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 |



При использовании материала ссылка на сайт medlec.org обязательна! (0.003 сек.)