Зміни в центральній нервовій системі
В процесі розвитку вагітності періодично змінюються процеси гальмування і збудження в центральній
нервовій системі. Після запліднення та імплантації яйцеклітини, в результаті подразнення інтерорецепторів
матки і постійної аферентної імпульсації від них, в корі головного мозку виникає вогнище стійкого збудження
(гестаційна домінанта). Внаслідок реципроктних відносин активність самої кори пригнічується. Зменшується
гальмівна дія її на підкірку, яка розгальмовується. Такі відношення між корою і підкорковими структурами
існують впродовж перших трьох місяців вагітності і знову поступово відновлюються наприкінці її, досягаючи
максимальної виразності в останні 12 днів перед пологами. Тоді ж підвищується рефлекторна активність
спинного мозку. Це призводить до зростання чутливості матки до різних гуморальних і нервових подразників,
що надходять, як від матері, так і від плоду. За виключенням цих двох періодів, впродовж всієї вагітності
активність підкоркових центрів пригнічена.
Стан центральної регуляції обумовлює властиві вагітності зміни в периферичній нервовій системі, які
проявляються невралгічними болями, особливо ішалгічного характеру, поодинокими судомами м’язів ніг,
появу парестезій та різних розладів зору і слуху.
На самому початку вагітності підвищується і тонус вегетативної нервової системи, що пояснює появу
вазотонічних реакцій – слинотечі, нудота, блювання, схильності до запаморочення. Іноді переважають процеси
гальмування, що призводить до розслаблення гладких м’язів внутрішніх органів. Це сприяє розвитку пієліту,
атонії кишечнику з послідуючим виникненням запорів.
Дата добавления: 2015-10-20 | Просмотры: 539 | Нарушение авторских прав
|