АкушерствоАнатомияАнестезиологияВакцинопрофилактикаВалеологияВетеринарияГигиенаЗаболеванияИммунологияКардиологияНеврологияНефрологияОнкологияОториноларингологияОфтальмологияПаразитологияПедиатрияПервая помощьПсихиатрияПульмонологияРеанимацияРевматологияСтоматологияТерапияТоксикологияТравматологияУрологияФармакологияФармацевтикаФизиотерапияФтизиатрияХирургияЭндокринологияЭпидемиология

Медикаментозне знеболювання пологів

Досить часто настає потреба у використанні під час пологів медикаментозного знеболювання. Досвід

показав доцільність поєднання психофізичної підготовки з фармакологічними методами знеболювання.

Медикаментозні засоби майже завжди призначаються роділлям, які не пройшли психопрофілактичної

підготовки, коли від неї немає належного ефекту, або при ускладнених пологах.

В 1936 році О.Ю.Лурьє вперше на Україні застосував у пологових установах масове знеболення

пологів. В цей час були розроблені схеми знеболення пологів.

Акушерське знеболення має свої особливості:

1. Акушерське знеболення, здебільшого, повинно тривати багато годин.

2. Акушерське знеболення (особливо в І-му і ІІ-му періодах) не повинно бути дуже глибоким і не

викликати значного розслаблення мускулатури матки.

3. Акушерський наркоз повинен враховувати також і інтереси плода.

Ідеальною, що до цих вимог є епідуральна анестезія, котра не викликає

патологічних змін у стані плода, дає змогу повного контакту з роділлею і не

розслаблює, а навіть нормалізує скоротливу діяльність матки. Але даний вид

знеболювання досі не знайшов широкого застосування в усіх закладах через те,

що цю маніпуляцію повинен проводити спеціально підготовлений анестезіолог.

Зараз є багато методів і способів знеболення. Тільки потрібно правильно їх використовувати з

урахуванням періоду родів, стану роділлі та плода.

В першому періоді пологів: при відчутті страху, емоціонального та психічного напруження пропонують

транквілізатори (триоксазин 300-600мг, диазепам 5-10мг, або феназепам по 0,0005г у середину в сполученні з

спазмолітиком (100мг). Слід пам’ятати, що знеболювання починають при встановленій регулярній пологовій

діяльності та розкритті шийки матки не менш 3-4см, а закінчити до кінця періоду розкриття. Жінкам з

нормальною збудливістю на фоні дії транквілізаторів вводять внутрішньом’язово пропазину гідрохлорид 25мг з

20мг промедолу і 25мг дімедролу в 5мг 0,5% розчину новокаїну. Або: пропазин 25мг (2,5% – 1мл) + піпольфен

50мг (2,5% – 2мл) + промедол 20мг (2% – 1мл). Роділлям, при різко болісних переймах, з самого початку

рекомендують спазмолітики (баралгін 5мл). Роділлям з високою збудливістю призначають максимальні дози

триоксазину (20мг на 1кг ваги) або седуксен (10мг у середину з 20мг промедолу та 25мг аміназину). Або:

аміназин 25мг (2,5% – 1мл), піпольфен 50 мг (2,5% – 2мл), промедол 20 мг (2% – 1мл). При недостатньому

знеболюючому ефекті, через 2-3 години від початку введення, призначають атропін (0,1% – 1мл) або но-шпу

(2мл) і в половинній дозі препарату однієї з вищевказаних схем.

При ригідності шийки матки проводять обколювання її розчином новокаїну (20мл–0,5%) разом з

лідазою (64ОД), атропіном (0,1%–1мл) або но-шпою (2мл). Також можна використати: лікери (папаверин 0,02 +

екстракт беладонни 0,02г + винний спирт – 15,0 + сироп – 20,0). Знеболюючі свічі (екстракт беладонни 0,02 +

папаверин 0,02 + амнопон 0,02 + антипирин 0,5 + атропін 0,003). Знеболюючі мікроклізми (промедол 0,01 + Na

бромід 2,0 + новокаін 0,1 + прозерин 0,003 + вода – 45мл).

У І-му періоді родів можна використовувати:

– анестезію рефлекторних зон 0,5 – 0,25% розчином новокаїну з лідазою (у шийний вузол). Широко

використовують спазмолітики (кожні 2– 4 години);

– ректальні свічки, до складу яких входять екстракт беладонни 0,03, пантопон 0,02, амідопірин 0,5.

Свічки вводять в пряму кишку на початку періоду розкриття і повторно через 3–4 години;

– внутрішньом’язово: розчин пантопону 2% – 1мл разом з розчином сульфату магнію 25% – 5мл;

триган – 5мл; максиган – 5мл; спазган – 5мл; баралгін – 5мл; розчин дроперідолу 2,5% – 2мл. Розчини

вводяться повторно через 3–4 години;

– підшкірно: розчин промедолу 2% – 1-2мл; розчин текодину 1%–1мл; розчин апрофену 1%–1мл;

– внутрішньовенні наркотичні засоби: розчин оксибутирату натрію 20% (50-70 мг/кг ваги); віадріл

500мг;

– наркотичні інгаляційні засоби: закис азоту в суміші з киснем (80% закису азоту 20% кисню) за

допомогою спеціального апарату, яким може користуватися сама роділля. Таким же методом можна

використовувати трихлоретилен.

У другому періоді родів також можна використовувати закис азоту (на початку). Крім цього

використовують пудендальну анестезію: вводять 60-70мл 0,25% розчину новокаїну з обох сторін в

ішіоректальний простір, який знаходиться на 1-2см медіальніше від сідничного горбика. Суть методу –

блокування розгалужень соромітного нерва.

Цей спосіб дає знеболення та викликає спазмолітичний ефект м’язів

тазового дна, тому повинен завжди використовуватися при пологах в

сідничному передлежанні, передчасних пологах, пологах великим плодом для

запобігання травм як матері, так і плода. Важливо за 2 години до народжєння

дитини, припинити введення роділлі фармакологічних засобів, які в різному

ступені можуть спричинити депресивний вплив на плід та новонародженого.

Для оперативних втручань після вигнання плода у ІІІ-му періоді пологів та ранньому післяродовому

періоді (ручне обстеження порожнини матки та відділення плаценти, зашивання розривів та інше) можна також

використовувати тіопентал натрію 4-5 мг/кг ваги, внутрішньовенно сомбревін 8-10 мг/кг ваги, кеталар 2 мг/кг

ваги, ефірний та закисний інгаляційний наркоз.

Дата добавления: 2015-10-20 | Просмотры: 730 | Нарушение авторских прав