АкушерствоАнатомияАнестезиологияВакцинопрофилактикаВалеологияВетеринарияГигиенаЗаболеванияИммунологияКардиологияНеврологияНефрологияОнкологияОториноларингологияОфтальмологияПаразитологияПедиатрияПервая помощьПсихиатрияПульмонологияРеанимацияРевматологияСтоматологияТерапияТоксикологияТравматологияУрологияФармакологияФармацевтикаФизиотерапияФтизиатрияХирургияЭндокринологияЭпидемиология

Зміни в статевих органах в післяпологовому періоді

Найзначніші зміни в післяпологовий період відбуваються в статевій системі жінки, особливо в матці.

Інволюція матки

У перші години після періоду відбувається значне тонічне скорочення матки. На тлі підвищенного

тонусу виникають периферичні скорочення м’язів (послідові перейми), які сприяють зменшенню розмірів

матки. При цьому стінки матки товщають, вона набуває кулястої форми, трохи сплющеної у напрямку спереду-

назад.

Дно матки на початку післяпологового періоду розташоване на 13-15см вище від лобкового симфізу,

довжина її порожнини (від зовнішнього вічка цервікального каналу до дна) досягає 15-20см, товщина стінок в

ділянці дна дорівнює 4-5см. Поперечний розмір матки, безпосередньо після пологів, становить 12-13см, маса –

1000г. Передня і задня стінки матки прилягають одна до одної.

Скорочується матка у напрямку від дна до шийки. Скоротлива здатність нижнього відділу і шийки

матки значно нижче, тому в нижньому відділі стінка матки тонша. Піхвова частина шийки матки звисає в піхву,

краї її стоншені, часто мають бокові розриви і поверхневі ушкодження (надриви). Внаслідок скорочення тіла

матки і циркулярного шару міометрію, що розташований навколо внутрішнього вічка, позначається межа між

верхнім і нижнім відділами матки. Дно матки у перші дні післяпологового періоду дотикається черевної стінки,

між тілом і шийкою матки утворюється кут, відкритий наперед (antlexio uteri). Цьому сприяє розслаблення

зв’язкового апарату і те, що породілля лежить на спині. В перші дні після пологів рухомість матки підвищена,

що також пояснюється розтягненням і недостатнім тонусом її зв’язкового апарату. Матка легко зміщується

вверх, особливо при перевовненні сечового міхура.

Зменшенню розмірів і маси матки сприяють скорочення її м’язів та морфологічні зміни, що

відбуваються при цьому. М’язи, які скорочуються, стискають стінки кровоносних і лімфатичних судин. Просвіт

судин звужується, багато з них закриваються і зазнають облітерації. Внаслідок цього відбувається різке

обмеження живлення клітин міометрію, їх жирове переродження, розпад та розсмоктування.

Про стан скорочення матки судять за рівнем стояння її дна. Протягом перших 10-12 діб після пологів

дно матки опускається щодня, приблизно, на 1-1,5см. У першу добу після пологів дно матки знаходиться на

рівні пупка (у зв’язку з підвищенням тонусу м’язів тазового дна), що вище, ніж відразу після пологів. В кожну

послідуючу добу рівень стояння дна матки зменшується на один поперечний палець. На другу добу дно матки

розташоване вище від лобкового симфізу на 12-15см, на четверту добу на 9-11см, на шосту добу на 8-10см, на

восьму добу на 7-8см, на десяту добу на 5-6см і на дванадцяту-чотирнадцяту добу знаходиться за лоном. На

кінець 6-8-го тижня після пологів, матка за розмірами відповідає такій у невагітної жінки (у матерів-

годувальниць навіть може бути меншою). Маса матки на кінець першого тижня зменшується більш ніж

наполовину (на 500-600г), другого тижня до 350г, третьго тижня до 200г, а на кінець післяпологового періоду

60-70г.

Інволюція матки залежить від загального стану організму жінки, віку, кількісті попередніх пологів,

особливості протікання вагітності і пологів. При багатоплідній вагітності, багатоводді, крупному плоді і

аномалії родової діяльності інволюція матки затримується (субінволюція матки).

Своєрідним шляхом відбувається заживлення внутрішньої поверхні матки, яка після відокремлення

плаценти та оболонок становить собою велику ранову поверхню, особливо в ділянці плацентарної площадки,

оскільки під час пологів відокремлюється поверхнева частина відпадаючого шару слизової оболонки. На

оголенній стінці матки можна виявити тільки базальний шар епітеліальної тканини ендометрію і залишки

глибокого залозистого шару відпадаючої оболонки. Велика кількість дрібних клітин, що з’являються серед

залишків децидуальної тканини, утворюють шар грануляційної тканини – грануляційний вал. Останній швидко

покривається епітеліальним шаром, який утворюється із залишків залоз. Розростання епітелію призводить до

регенерації раневої поверхні і перетворенню її в типову слизову оболонку. Ранова поверхня в області

плацентарної площадки повністю покривається тонким шаром клітин слизової оболонки на десяту добу

післяпологового періоду. Відновлення повноцінного ендометрію завершується тільки через вісім тижнів після

пологів.

Лохії

У процесі загоювання внутрішньої поверхні матки з’являються післяпологові виділення. Фрагменти

децидуальної тканини, обривки плідних оболонок, згустки крові піддаються фагоцитозу і активному протеолізу

з утворенням раневого секрету – лохій (lochia). Характер лохій змінюється відповідно до процесів очищення та

загоювання внутрішньої поверхні матки. В перші 2-3 дні після пологів лохії мають кров’янистий характер

(lochia rubra), починаючи з 3-го дня вони стають кров’янисто-серозні з перевагою лейкоцитів (lochia rubroserosa),

на 7-9 добу після пологів – серозними (lochia serosa). Загальна кількість лохій в перші вісім діб досягає

500-1500г.

Лохії мають нейтральну або лужну реакцію і специфічний прілий запах. З десятої доби після пологів

лохії набувають серозно-cлизового характеру (lochia alba). На 5-6 тиждень виділень з матки немає. Статеве

життя дозволяється не раніше восьмого тижня післяпологового періоду.

Інволюція шийки матки відстає по інтенсивності від інволюції тіла матки. Зразу ж після пологів

шийковий канал вільно пропускає кисть руки. Через 10-12 годин після пологів канал стає конусоподібним,

внутрішній зів пропускає 2-3 пальці, через добу після пологів завдяки скороченню циркулярних м’язів, які

оточують внутрішній отвір каналу шийки матки, внутрішнє вічко пропускає два пальці, цервікальний канал має

лійкоподібну форму. На третю добу внутрішнє вічко пропускає тільки один палець. До десятого дня

цервікальний канал сформований. Зовнішнє вічко закривається на третьому тижні післяпологового періоду.

Шийка матки набуває циліндричної форми замість конічної до пологів, зовнішнє вічко стає щілиноподібним в

поперечному напрямку.

Зв’язковий апарат, що був у перші дні після пологів, у стані розслаблення, поступово набуває звичного

тонусу і на третій тиждень стає таким самим, як і до вагітності.

Зміни в яєчниках

Яєчники у післяпологовому періоді зазнають істотних змін. Закінчується регрес жовтого тіла і

починається дозрівання фолікулів. У більшості (55-60%) жінок, які не годують дітей груддю, на 6-8 тиждень

після пологів відбувається менструація. У більшості матерів-годувальниць (80%) менструації гальмуються

протягом кількох місяців або на весь період годування немовляти груддю.

Перша менструація після пологів частіше буває “ановуляторною”, тобто фолікул дозріває, але овуляція

не відбувається і жовте тіло не утворюється. Фолікул зазнає регресу, і у цей час починається розпад і

відокремлення слизової оболонки матки, в якій виникли процеси проліферації (під впливом естрогенних

гормонів), але секреторної трансформації ендометрію не відбувається. З часом процес овуляції, а з ним і

менструальна функція повністю відновлюється.

Дата добавления: 2015-10-20 | Просмотры: 557 | Нарушение авторских прав