АкушерствоАнатомияАнестезиологияВакцинопрофилактикаВалеологияВетеринарияГигиенаЗаболеванияИммунологияКардиологияНеврологияНефрологияОнкологияОториноларингологияОфтальмологияПаразитологияПедиатрияПервая помощьПсихиатрияПульмонологияРеанимацияРевматологияСтоматологияТерапияТоксикологияТравматологияУрологияФармакологияФармацевтикаФизиотерапияФтизиатрияХирургияЭндокринологияЭпидемиология

Терапія з застосуванням антибіотиків, сульфаніламідних препаратів, похідних нітрофуранового ряду,

метронідазолу. Нестероїдні, протизапальні препарати – індометацин, деклофенак натрію та інші, 30% розчин

тіосульфату натрію.Десенсибілізуюча теріпія (діазолін, дімедрол, супрастин, піпольфен). Імуномодулятори –

Левамізол, спленін, тактівін та інші, вітамінотерапія.

При стиханні процесу призначають розсмоктуючу терапію – алоє, плазмол, лідаза, ФІБС та інші

Фізіотерапевтичні процедури.

Післяродовий пельвіоперитоніт

Дане захворювання більш характерне для гонорейної інфекції, ніж для септичної.

Клініка

Гострий початок, висока температура тіла, різкий біль внизу живота, здуття і напруження живота,

Позитивний симптом Щоткіна в нижніх відділах живота. При аускультації черевної порожнини вислуховуються

Чіткі і часті перистальтичні шуми. Перебіг пельвіоперитоніту має різні варіанти. В одних випадках висока

Температура тіла повільно знижується, в інших випадках виявляються ознаки розповсюдження в загальний

Перитоніт.

Лікування пельвіоперитоніту, як правило здійснюється консервативними методами. Хворій потрібен

Спокій, повноцінне харчування. На низ живота рекомендують періодичні оплікації міхура з льодом.

Основна роль належить антибактеріальній терапії (дивись лікування перитоніту). З метою детоксикації

Дата добавления: 2015-10-20 | Просмотры: 598 | Нарушение авторских прав