АкушерствоАнатомияАнестезиологияВакцинопрофилактикаВалеологияВетеринарияГигиенаЗаболеванияИммунологияКардиологияНеврологияНефрологияОнкологияОториноларингологияОфтальмологияПаразитологияПедиатрияПервая помощьПсихиатрияПульмонологияРеанимацияРевматологияСтоматологияТерапияТоксикологияТравматологияУрологияФармакологияФармацевтикаФизиотерапияФтизиатрияХирургияЭндокринологияЭпидемиология

Березовий дьоготь - Pix liquida

Продукт сухої перегонки кори берези. Містить бензол, толуол, сліди фенолу і крезолів.

Властивості: густа масляниста рідина чорного кольору із специфічним запахом.

Форма випуску: у нерозфасованому вигляді.

Зберігання: у щільно закритих скляних банках або бутлях.

Дія: антисептична, інсектицидна, дезінфікуюча, протибродильна, подразнююча.

Показання, способи і дози застосування: зовні при хронічних нашкірних захворюваннях, виразках, ранах у ділянці кінцівок і як кератолітичний засіб для прискорення заживлення тріщин копиту коней і рогового башмака у великої рогатої худоби. Призначають у формі мазей, лініментів, емульсій. У чистому вигляді використовують для знезараження збруї.

Всередину застосовують у формі 10-процентної емульсії як протибродильний і дезінфікуючий засіб при тимпанії, запаленні і метеоризмі кишок.

Дози: коням і великій рогатій худобі - 10,0...25,0 г; дрібній рогатій худобі і свиням - 1,0...5,0; собакам - 0,1... 1,0 г.

Препарати важких металів

Найбільшу фармакологічну дію виявляють солі важких металів на мікроорганізми і на організм тварини.

Бактерицидність солей пояснюється здатністю їх блокувати ферменти мікробних клітин, що призводить до гальмування розмноження і загибелі мікробів.

Солі важких металів виявляють як місцеву, так і резорбційну дію.

Місцево солі спричиняють в'яжучу, подразнюючу і припікаючу дію на шкіру, слизові оболонки і рани. Така дія зумовлена взаємодією солей металів з білком, утворенням альбумінатів металів і вільної кислоти. В'яжуча дія виявляється на поверхні тканин. Вона зворотна. Припікаюча дія - у більш глибоких тканинах. Вона супроводжується зсіданням білка клітин і некрозом тканин.

При в'яжучій дії солей важких металів ущільнюються клітини, звужуються судини, послаблюється або припиняється секреція залоз, знижуються чутливість рецепторів і ферментативна активність. Альбумінати, покриваючи тканини (рани), зменшують їх подразнення.

Активність солей важких металів залежить від металу, кислотного залишку, що утворюється при взаємодії з білком, розчинності у воді і концентрації препарату. Солі, що містять вісмут, алюміній, свинець, мають переважно в'яжучу дію, а солі цинку, заліза можуть виявляти як в'яжучу, так і подразнюючу дію; солі срібла і ртуті - припікаючу.

Солі більшості важких металів Погано всмоктуються. Проте препарати міді, ртуті, кобальту у формі розчинів порівняно легко всмоктуються слизовими оболонками з поверхні запалених тканин, пошкодженої шкіри і можуть діяти на організм тварини токсично. Токсична дія при отруєнні солями важких металів характеризується пригніченням центральної нервової системи, ураженням травного каналу, послабленням серцевої діяльності, розширенням судин і зниженням тиску крові, порушенням обміну речовин. Протиотрутами є унітіол і тетацин-кальцію.

Дата добавления: 2015-10-20 | Просмотры: 433 | Нарушение авторских прав