 |
|
АкушерствоАнатомияАнестезиологияВакцинопрофилактикаВалеологияВетеринарияГигиенаЗаболеванияИммунологияКардиологияНеврологияНефрологияОнкологияОториноларингологияОфтальмологияПаразитологияПедиатрияПервая помощьПсихиатрияПульмонологияРеанимацияРевматологияСтоматологияТерапияТоксикологияТравматологияУрологияФармакологияФармацевтикаФизиотерапияФтизиатрияХирургияЭндокринологияЭпидемиология |
Нікотинова кислота – Асidum nicotinicum
Синонім: вітамін РР. Склад і властивості: білий кристалічний порошок, погано розчиняється у холодній воді, краще в гарячій. Джерелом вітаміну для тварин є зернові і зелені корми, соняшникова і арахісова макуха, кормові дріжджі, а також молоко, риба, тканини тварин - печінка, м'язи, нирки. Зберігають за списком Б у захищеному від світла місці. Форма випуску: порошок і таблетки по 0,05 г; ампули по 1 мл 0,17-процентного розчину натрію нікотинату, що відповідає 0,1-процентному розчину кислоти. Дія: покращує вуглеводневий обмін, діє позитивно при хворобах печінки, серця, виразковій хворобі шлунка і дванадцятипалої кишки, при ентероколітах, важко загоюваних ранах. Вітамін РР має судинорозширювальну дію. При нестачі нікотинової кислоти у свиней і собак розвивається пелагра, порушується травлення, з'являються некротичні пошкодження слизової оболонки товстої і сліпої кишок, знижується інтенсивність росту і розвитку, у птиці спостерігається запалення слизової оболонки ротової порожнини, язика, стравоходу, дерматити кінцівок, затримка статевої зрілості; у хутрових звірів - схуднення, втрата апетиту, запалення слизової оболонки ротової порожнини. Найбільш чутливі до її нестачі індичата, курчата, поросята і пушні звірі. Показання, способи і дози застосування: для лікування пелагри, при хронічних захворюваннях травного каналу, печінки, отруєннях важкими металами, сульфаніламідними препаратами, для стимуляції росту індичат, курчат, поросят. Дози всередину (на 1 кг корму): коням - 0,1...0,4 г; великій рогатій худобі – 0,2...0,5; свиням – 0,03...0,08; курчатам - 0,025; курям - 0,04... 0,08 г. Використовують також нікотинамід, який випускається у формі порошку, таблеток і в ампулах.
Вітамін К3 – Vitaminum К3 Синонім: вікасол. Склад і властивості: білий з жовтуватим відтінком порошок без запаху, легко розчиняється у воді. Вікасол є синтетичним аналогом вітаміну К. Форма випуску: порошок, таблетки і водний розчин в ампулах. Вітамін К синтезується мікрофлорою сліпої кишки коней, свиней, птиці та бактеріями рубця жуйних тварин. При годівлі тварин збалансованими кормами авітамінозу К в них не буває. При пероральному застосуванні антибіотиків і сульфаніламідних препаратів порушується бактеріальний склад кишечнику, що призводить до зменшення синтезу вітаміну К і розвитку гіповітамінозу. Препарати вітаміну К застосовують для прискорення зсідання крові при хронічних кровотечах і геморагічному діатезі, перед хірургічними операціями, при отруєнні антикоагулянтами, кормових інтоксикаціях, кокцидіозі птиці, геморагічних ентеритах, гепатитах. Треба пам'ятати, що фармакологічна дія з'являється на 2...3-й день, тому препарат застосовують у випадках хронічних розладів системи зсідання крові. Дози: молодняку птиці дають як антистресову добавку в дозі 2,0 г на 1 т корму. Дози всередину: коням - 0,1...0,2 г; коровам - 0,1...0,3; вівцям - 0,05...0,07; свиням -0,02...0,05; собакам - 0,01...0,03; котам - 0,05...0,01 г. Дають 2...3 рази на день.
Жиророзчинні вітаміни та їх препарати Ретинол – Retinolum
Синонім: вітамін А. Утворюється в організмі тварин з рослинних пігментів - каротиноїдів, які є провітамінами А. Багато їх у зелених кормах, моркві, овочах, але при заготівлі, навіть при висушуванні сіна каротин поступово руйнується. Руйнування його відбувається і під час зберігання кормів. Щоб запобігти цьому, широко використовуються антиоксиданти. Каротин не синтезується в тваринному організмі. Вітамін А утворюється в клітинах кишок, печінки, нирок з участю відповідних ферментів. Саме тому багато вітаміну А в продуктах і нормах тваринного походження (молоці, жовтках яєць, печінці, особливо морських тварин - кита, тюленя, риб). Налагоджено промисловий синтез вітаміну А. Дія: при відсутності в раціоні каротину або вітаміну А в першу чергу порушується функція зору, спостерігається атрофія і дистрофія епітелію слизових оболонок і ураження центральної нервової системи. Ретинол бере участь у синтезі і ферментативному розкладі зорового пурпуру, дефіцит якого на ранніх стадіях спричиняє курячу сліпоту, а потім - сухість кон'юнктиви, помутніння рогівки, втрату зору. При нестачі вітаміну А порушуються бар'єрна і секреторна функції слизових оболонок травного каналу, органів дихання, родових шляхів. Порушується формування кісткової тканини і функції надниркових залоз, гальмується синтез ферментів, які каталізують утворення статевих гормонів. Гіповітаміноз А виявляється клінічно характерним симптомокомплексом: у великої рогатої худоби грубне шерсть, з'являються сльозотеча, кон'юнктивіти, ксерофтальмія, загальна слабкість; у телят - проноси; для овець характерним є схуднення, куряча сліпота, проноси, запалення легень і нирок; у коней підвищується збудливість, порушується координація рухів, з'являється слабкість, дефекти копитного рогу. Показання: для лікування гіпо- та авітамінозів, для стимуляції росту і розвитку молодняку, при захворюваннях очей, для підвищення резистентності організму, при інфекційних і незаразних захворюваннях, яловості і ендометритах, захворюванні органів дихання і травлення.
Препарати вітаміну А Ретинолу ацетат - Retino1і acetas
Форма випуску: драже по 3300 МО, таблетки, розчин в олії -1 мл містить 100, 200, 250 тис. МО і ампули для ін'єкцій (по 25, 50 і 100 тис. МО в 1 мл). Вводять підшкірно: коровам - 100...200 тис. МО; свиноматкам - 50...70 тис. МО. Добова потреба у вітаміні А (на 1 кг сухого корму) для поросят становить 1500...2000 МО, для птиці - 5...10 тис. МО.
Ретинолу пальмітат - Retinoli palmitas
За дією не відрізняється від ретинолу ацетату, але більш стійкий. Випускають драже, таблетки, розчин в олії, а також входить до складу полівітамінних препаратів, таких як аевіт, аеровіт, декамевіт, ревіт, ундевіт тощо.
Риб'ячий жир - Oleum Jecoris
Риб'ячий жир очищений для внутрішнього застосування. Склад і властивості: прозора масляниста рідина світло-жовтого кольору із слабким специфічним запахом і смаком. Застосовують всередину для профілактики і лікування гіпо- та авітамінозу А, рахіту; як загальнозміцнюючий засіб; для прискорення зрощення кісткових переломів та ін. Використовують також зовні для лікування ран, хімічних і термічних опіків шкіри і слизових оболонок. Внаслідок поганого засвоєння при проносах рекомендують уводити стерильний жир внутрішньом'язово. Дози всередину: телятам і вівцям - 30...100 мл; свиням - 20...60; поросятам - 10...20; собакам - 10...30; птиці - 1...5 мл; внутрішньом'язово: великій рогатій худобі - 10...25 мл; телятам - 5... 10; свиням і вівцям - по 3...5, поросятам 1...2 мл.
Риб'ячий жир трісковий вітамінізований
Риб'ячий жир трісковий, збагачений вітамінами А і Д2. Застосовують всередину. Вітамін А входить також до складу полівітамінних препаратів для тварин, таких як мікровіт А кормовий, тривіт, тетравіт та інші.
Препарати вітаміну Д
Вітамін Д2 або ергокальциферол утворюється під впливом ультрафіолетових променів з провітаміну ергостерину, який є в дріжджах, грибах, рослинах і рослинній олії. Вітамін Д3 або холекальциферол синтезується в печінці з провітаміну, який утворюється в тілі тварин з холестерину. Незначну кількість вітамінів групи Д містять жовтки яєць, молоко і вершкове масло, багато його в печінці, жировій тканині риб і морських тварин. Вітамін Д одержують з дріжджів після їх опромінення. Дія: у фізіологічних умовах вітамін Д бере участь у регуляції обміну кальцію і фосфору в тваринному організмі. Забезпечує в нормі відкладання кальцію в кістках і таким чином сприяє формуванню скелета. Вітамін Д сприяє засвоєнню магнію. При гіповітамінозі Д в молодняку тварин і птиці розвивається рахіт, який супроводжується спочатку нервовими явищами, судомами, потім викривленням кінцівок, потовщенням суглобів, паралічем тазових кінцівок, сповільненням росту, зниженням Несучості, викривленням грудної кістки. У дорослих тварин спостерігається остеомаляція. Щоб забезпечити антирахітичну дію вітамінів групи Д, необхідно забезпечити організм не тільки кальцієм, а і фосфором.
Вітамін Е - Vitaminum Е
Синонім: токоферолу ацетат. Склад і властивості: прозора світло-жовтого кольору в'язка масляниста рідина зі слабким запахом. Токоферолу ацетат є синтетичним аналогом вітаміну Е. Міститься в зелених частинах рослин, особливо в молодих ростках злаків. Багаті токоферолами рослинні олії (соняшникова, кукурудзяна, соєва, обліпихи). Невелика кількість їх міститься в м'ясі, жирі, яйцях, молоці. Дія: токофероли беруть участь в обміні вуглеводів, білків, жирів як і інші вітаміни, регулюють окисно-відновні процеси в тваринному організмі. В основному його застосовують як лікувальний засіб при м'язових дистрофіях, при білом'язовій хворобі, при порушенні функції розмноження - неплідності, низькій заплідненості, для поліпшення ембріонального розвитку плоду. Дози всередину: коровам - 0,01...0,03 г, телятам - 0,005...0,01; собакам - 0,001...0,002 г.
Полівітамінні препарати
Збагачення раціону вітамінами сприяє кращому засвоєнню корму, підвищенню продуктивності тварин, поліпшенню якості продукції. У тваринництві часто застосовують препарати вітамінів А, Д, Е, В. Їх одержують за допомогою хімічного та мікробного синтезу і випускають у формі вітамінних концентратів для додавання до кормів. Олійні концентрати вітамінів А і Д та риб'ячий жир непридатні для вітамінізації комбікорму. Вони руйнуються ферментами корму. Вітаміни необхідно застосовувати в такій лікарській формі, яка б захищала їх від дії складових корму і травних соків шлунково-кишкового тракту. Для цього їх випускають у гранульованому або мікрокапсульованому вигляді: сухий стабілізований вітамін А, сухий концентрат вітаміну Д2, гранувіт В2, комбінол Е, вітатор 1000. При наявності вітамінів, що легко окислюються, до складу комплексів додають антиоксиданти. Жиророзчинні вітаміни використовують у вигляді синтетичних препаратів, що розчиняються у воді (вітаміни А і Д3, солмівіт - вітаміни А, Д, Е). Вітаміни виявляють фармакологічну дію в комплексі між собою та іншими біологічно активними речовинами. Тому їх доцільно застосовувати у вигляді полівітамінних препаратів. Сумісне застосування вітамінів А та Е проявляє кращу стимулюючу дію на ріст, ніж кожний з них окремо. Це пояснюється синергідним впливом ретинолу і токоферолу на метаболізм кальцію і фосфору. Не всі вітаміни при сумісному застосуванні виявляють синергідну дію. Вони можуть бути і антагоністами. Рибофлавін зменшує запаси вітаміну А в печінці. У великих дозах вітамін В12 посилює проявлення В2 - гіповітамінозу, тироксин зменшує рівень рибофлавіну в крові, вітамін А збільшує витрати вітаміну Е. Щоб забезпечити високий фармакологічний ефект, вітамінна промисловість випускає полівітамінні препарати, у дії яких врахована фармакологічна сумісність між окремими вітамінами, їх якісне та кількісне співвідношення, видові, вікові й сезонні потреби тварин в окремих вітамінах. Солмівіт А, Д дають курчатам 1-денного віку,солмівіт А, Д, Е - 4...13 тижневого, солмівіт А, Д, Е, С вводять у раціон курчат при батарейному їх вирощуванні. Пушновіт-І застосовують хутровим звірам для поліпшення росту хутра в осінньо-зимовий, а пушновіт-ІІ - у весняно-літній період. При захворюваннях, що супроводжуються лихоманкою, при отруєннях та інших патологічних станах організм тварини інтенсивно витрачає тіамін, рибофлавін, аскорбінову та фолієву кислоти. Щоб компенсувати витрачені вітаміни, їх вводять парентерально, часто у вигляді суміші в одному шприці. У таких випадках необхідно враховувати фізико-хімічні та фармакологічні властивості окремих вітамінів. Фізико-хімічну та фармакологічну несумісність між окремими вітамінами (за Євдокимовим П.Д.) наведено нижче. Вітаміни Стан несумісності В12, В1, В6 Руйнування вітаміну В6 В12, В1 Іон кобальту руйнує рибофлавін В1, В2 Окислення тіаміну С, В, В12 Окислення ціанокобаламіну В12, Е, В2, С Взаємне руйнування вітамінів А, Д Взаємне зниження фізіологічної дії Д, Е Окислення вітаміну Е
Аквітал - Aquitalum
В 1 мл міститься вітаміну А - 20 тис. ОД; вітаміну Д3 - 1 тис. ОД. Форма випуску: флакони по 100 мл. Дія: при пероральному застосуванні швидко всмоктується і через 2...6 годин рівень вітаміну А в крові різко підвищується, потім відкладається в печінці, звідки поступово використовується в процесах обміну. Показання, способи і дози застосування: для збагачення кормів вітамінами, профілактики гострих та хронічних кишкових і респіраторних захворювань. Телятам дають у перші години після народження; поросятам - у перші дні життя; птиці - з 3...4-денного віку. Одноразова доза аквіталу забезпечує вітаміном А поросят на 5...6 тижнів, телят - на чотири, птицю - на 3...4 тижні. Дози всередину: телятам - 50...80 мл; свиноматкам - 20...30; поросятам - 2,5...5; курям - 0,5... 1 мл; курчатам додають до води з розрахунку 50 мл на 100 голів.
Тривіт А, Д3, Е - Trivitum А, Д3, Е
Властивості: масляниста рідина світло-жовтого кольору, із запахом рослинної олії. В 1 мл міститься 70 тис. ОД вітаміну А, 10 тис. ОД Д3, 70 мг вітаміну Е. Форма випуску: алюмінієві фляги по 25 і 38 л, діжки по 100 і 200 л. Показання, способи і дози застосування: для збагачення кормів вітамінами, профілактики гострих та хронічних кишкових і респіраторних захворювань, рахіту, остеомаляції, лизухи, при імпотенції. Дози всередину на 1 т корму: курям, гусям, качкам - 150 г; індикам - 215; курчатам - 55 г. З лікувальною метою дають у дозах у 3...5 разів більших за профілактичні.
Тетравіт - Tetravitum
Властивості: прозора масляниста рідина світло-жовтого кольору із запахом рослинної олії. Це стерильний розчин вітамінів у рослинній олії. В 1 мл його міститься 50 тис.ОД вітаміну А, 50 тис.ОД вітаміну Д2, 20 мг вітаміну Е, 5 мг вітаміну Р. Форма випуску: ампули по 5, 10 і 20 мл, флакони по 100 мл. Показання, способи і дози застосування: для профілактики авітамінозів, лікування рахіту, остеомаляції, токсичної дистрофії печінки, дерматитів, ран, що довго загоюються. Для вітамінізації організму свиноматкам дають за 1,5...2 місяці до опоросу, коровам - за 3...4 місяці до отелення. Дози внутрішньом 'язово: коровам, телятам - 5...6 мл; коням - 3...5; лошатам - 2...3; свиням - 3...5; вівцям - 1...2; поросятам - 1,5...2; новонародженим поросятам - 0,5...0,7 мл. З профілактичною метою вводять один раз на 2...3 тижні; з лікувальною - один раз у 7... 10 днів. Дози всередину: коровам - 5 крапель; коням - 4; вівцям - 2; ягнятам - 1; свиням - 1; поросятам - 1...2 краплі щоденно.
Солмівіт – Solmivitum
Випускають А-Д, А-Д-Е; А-Д-Е-С. Останній містить у 2 рази менше вітаміну А, Д, Е, але додатково - 2,5 мг вітаміну С. Форма випуску: пакети - солмівіт А-Д по 150 г, солмівіт А-Д-Е по 250 г, солмівіт А-Д-Е-С по 150 г. Показання, способи і дози застосування: застосовують для забезпечення молодняку гусей, курей, качок, індиків вітамінами. Вміст одного пакета солмівіту А-Д використовують для одноразової обробки 1 тис. голів птиці 1-денного віку. Солмівіт А-Д-Е застосовують для вітамінізації племінної птиці 2...З денного і 4...13 тижневого віку - один пакет на 2 тис. голів. Солмівіт А-Д-Е-С застосовують для племінної птиці у віці 25, 34, 42, 50 тижнів з розрахунку 1 пакет на 1 тис. голів.
Солмівіт-полі – Solmivitum-poli
Комбінований вітамінний препарат, що містить вітаміни А, Д3, Е, К3, В1, В2, В3, В6, В12, С, фолієву і нікотинову кислоти, кальцію пантотенат, біотин. Форма випуску: пакети по 5 і 100 г. Дія: вітамінні компоненти солмівіту-полі знаходяться у фізіологічно обгрунтованих співвідношеннях і проявляють синергідну дію. Показання, способи і дози застосування: для поліпшення обміну речовин у курей, гусей, качок, індиків одноденного віку та молодняку на відгодівлі. Дози всередину: вміст одного пакета (3 г) є разовою дозою на 100 голів птиці одноденного віку. Молодняку 6-тижневого віку дають 5 г на 100 голів.
Гормональні препарати
Гормони - це фізіологічно активні речовини, які виділяються в кров залозами внутрішньої секреції і регулюють процеси розмноження, росту та розвитку організму, а також беруть участь у формуванні захисних реакцій. Гормональні препарати - це фармакологічні засоби, які є повними аналогами природних гормонів або подібні до них за особливостями фізіологічної активності. їх одержують з ендокринних залоз забійних тварин та способом хімічного синтезу. Для гормональних препаратів характерна висока біологічна активність і специфічність дії, яка основана на вибірковій чутливості до них окремих органів. Функція ендокринних залоз регулюється центральною нервовою системою: підкіркова зона і епіфіз виділяють гормони, які діють на гіпофіз, а гіпофіз виділяє тропні гормони, що діють на залози внутрішньої секреції. Активність нейроендокринного комплексу підтримується відповідно до потреб організму за допомогою прямих і зворотних зв'язків. При застосуванні гормонів необхідно брати до уваги, що існує міжгормональна синергідна або антагоністична взаємодія, наприклад, глюкагон посилює дію адреналіну і послаблює дію інсуліну. Крім того, існує взаємозв'язок між гормонами і вітамінами, між гормонами і електролітами. Гормональні засоби використовують при порушенні функцій залоз внутрішньої секреції, частіше - при гіпофункції, при порушенні обміну речовин, для стимуляції статевої функції, росту і розвитку, для підвищення продуктивності. Залежно від хімічної будови гормональні препарати поділяють на дві основні групи: препарати білкової, поліпептидної, амінокислотної природи та препарати стероїдної будови. Оскільки більшість препаратів одержують екстрагуванням ендокринних залоз тварин з наступним очищенням, то активність їх оцінюють в одиницях дії. Синтетичні замінники гормонів виготовляють у чистому вигляді і тому дозують за масою.
Препарати гіпофізу
Адренокортикотропний гормон для ін'єкцій. Corticotropinum pro injectionibus
Синоніми: АКТГ, кортикотропін для ін'єкцій. Витяжка з гіпофізу забійних тварин. Склад і властивості: гормон, що утворюється клітинами передньої долі гіпофізу. Білий порошок, добре розчиняється у воді. Розчин готують перед застосуванням. Зберігають за списком Б у захищеному від світла місці. Форма випуску: порошок АКТГ в ампулах по 10, 20, 40 ОД АКТГ-цинк-фосфат у флаконах по 4 мл (у 1 мл 25 ОД). Дія: АКТГ активізує біосинтез глюкокортикостероїдів, у тому числі кортизону, знижує рівень аскорбінової кислоти і холестерину в надниркових залозах, підвищує тонус і зменшує проникність капілярів, гальмує активність гіалуронідази, тому проявляє протизапальну дію при алергічних станах. Дія триває недовго, тому при хронічних процесах застосовують препарати подовженої дії - АКТГ-цинк-фосфат. Показання, способи і дози застосування: застосовують при алергічних станах, дерматитах, сироватковій хворобі, підвищеній чутливості до ліків, для лікування не ревматичних запалень. Дози внутрішньом'язово: коням - 3...4 тис. ОД; коровам - 3...5 тис.ОД; свиням - 150...190 ОД; собакам -10...60 ОД АКТГ вводять 3...4 рази на день, АКТГ-цинк-фосфат - один раз. Пітуїтрин - Pituitrinum
Властивості: прозора безбарвна рідина. Екстракт із задньої долі гіпофізу, що містить два гормони: вазопресин і окситоцин. Форма випуску: пітуїтрин для ін'єкцій в ампулах по 1 мл (5 ОД), пітуїтрин М в ампулах по 1 мл (5 ОД). Зберігання: за списком Б. Дія: пітуїтрин викликає сильні і ритмічні скорочення матки. Він посилює родові перейми і прискорює пологи. У післяпологовий період сприяє виділенню посліду, активізує інволюцію матки, припиняє кровотечу з неї. За рахунок наявності вазопресину пітуїтрин звужує артерії, артеріоли, капіляри і частково вени внутрішніх органів. Чим менша судина, тим сильніше проявляється пресорний ефект препарату. Він звужує судини серця і легень, розширює судини нирок, підвищує тиск крові. Показання, способи і дози застосування: при слабких потугах самок під час пологового акту, маткових кровотечах, затриманні посліду, нецукровому діабеті та як тонізуючий мускулатуру кишок засіб. Дози підшкірно: коням і великій рогатій худобі - 3...5 мл; дрібній рогатій худобі і свиням - 0,5... 1; собакам - 0,1...0,3 мл.
Окситоцин – Охуtосіnum
Склад і властивості: гормон, який одержують із задньої долі гіпофізу. Зберігають за списком Б. Форма випуску: ампули по 1 мл (в 1 мл 5 ОД). Дія: основний біологічний ефект окситоцину полягає в стимуляції скорочень м'язів матки при пологах. Діє сильніше на фізіологічні скорочення матки. Він також підвищує секрецію молока, стимулюючи виділення пролактину. Показання, способи і дози застосування: як стимулятор пологового акту при слабких потугах, особливо в дрібних тварин, а також при затриманні посліду, для припинення кровотечі з матки, при субінволюції матки, агалактії у свиноматок і собак. Вводять підшкірно або внутрішньом'язово: кобилам і коровам -30...50 ОД; вівцям і свиням -30...50; собакам - 5...25; кішкам - 5...10 ОД.
Естрогенні препарати
Естрогенні гормональні препарати суттєво впливають на функцію розмноження і гіпофіз. У самок естрогени прискорюють дозрівання фолікулів у яєчниках, забезпечують циклічність овуляції і тічки. У молодих тварин естрогени стимулюють розвиток вторинних статевих ознак і сприяють розвитку молочної залози. Найбільша дія естрогенів проявляється при підшкірних і внутрішньом'язових ін'єкціях. Природні препарати виявляють швидку, але короткотривалу дію, синтетичні - менш виражену, але тривалішу.
Фолікулін – Folliculinum
Склад і властивості: природний гормон, що утворюється у фолікулах яєчників. Кристалічний порошок білого кольору, розчиняється в спирті й олії. Зберігають у прохолодному, захищеному від світла місці. Форма випуску: олійний розчин в ампулах по 1 мл, що містить 0,5 або 1 мг естрогену -0,05-процентний і 0,1-процентний. Дія: фолікулін прискорює дозрівання фолікулів у яєчниках, забезпечує циклічність овуляції і тічки, посилює скорочення матки. У молодих тварин зумовлює проліферацію ендометрію, стимулює розвиток матки і вторинних статевих ознак при їх недорозвиненості. Показання, спосіб і дози застосування: при гіпофункції яєчників, порушеннях циклічності тічки. При затриманні посліду внаслідок ослабленого тонусу м'язів матки, при ендометритах. Дози внутрішньом'язово: коровам, коням - 1,5...3 мг; свиням - 0,3...0,6; собакам - 0,15..0.3 мг. Вводять протягом 1...2 тижнів з інтервалом 1..2 дні.
Синестрол - Synoestrolum
Склад і властивості: естрогенний синтетичний препарат. Порошок білого кольору або з жовтуватим відтінком, не розчиняється у воді, добре розчиняється в оліях і спирті. Зберігають за списком Б. Форма випуску: 0,1-процентний, 1...2-процентні олійні розчини в ампулах по 1 мл. Дія: це синтетичний аналог фолікуліну. Він менш токсичний, діє швидко і активно. Препарат викликає статеву охоту, але не сприяє дозріванню фолікулів, тому запліднення в першу охоту не відбувається, однак наступні статеві цикли продуктивні. Показання, дози і способи застосування: при гіпофункції яєчників, для стимуляції статевої охоти в корів і кобил, при ендометритах і затриманні посліду, для посилення функції молочних залоз. Безконтрольне застосування синестролу може викликати кістозне переродження яєчників, а у вагітних тварин - аборт. Дози підшкірно або внутрішньом 'язово: кобилам - 0,005...0,05 г; коровам - 0,01...0,1; вівцям - 0,001...0,015; свиням - 0,015...0,025 годин раз на добу.
Препарати підшлункової залози
У підшлунковій залозі синтезуються два гормони - інсулін, який забезпечує метаболізм вуглеводів, і ліпокаїн, що регулює метаболізм жирів.
Інсулін - Іnsulinum
Гормональний препарат, який одержують із підшлункової залози забитих тварин. Склад і властивості: гормон виробляється бета-клітинами острівців Лангерганса підшлункової залози. Прозора рідина із запахом фенолу. Зберігають за списком Б у прохолодному місці. Форма випуску: інсулін, суінсулін, інсулін Б, інсулін-лонг у флаконах по 5 мл (в 1 мл міститься 40 ОД). Дія: підвищує проникність біологічних мембран для глюкози і прискорює засвоєння цукру тваринами. При відсутності інсуліну організм не може використовувати глюкозу. Розвивається тяжке захворювання - цукровий діабет, який супроводжується гіперглікемією, глюкоізурією, кетонемією, різким порушенням обміну жирів і білків, ацидозом. Показання, способи і дози застосування: при захворюваннях, які супроводжуються різким порушенням обміну вуглеводів - при паралітичній міогемоглобінуріїв коней, отруєнні великої рогатої худоби цукровими буряками, атонії передшлунків, отруєнні важкими металами тощо. Виснаженим тваринам дають для посилення обміну речовин і нагромадження пластичних білків. Для відгодівлі свиней інсулін вводять у дозі 0,1...0,5 ОД/кг маси тварини з інтервалом 10 днів. Дози підшкірно: коням - 100...200 ОД; коровам - 150...300; свиням - 25...80; собакам - 5...20 ОД. Гормональні препарати щитовидної залози
Щитовидна залоза являє собою сполучну тканину з фолікулами, заповненими колоїдним секретом, що містить йодтиреоглобулін, з якого утворюється тиреоїдин. До складу тиреоїдину входять два гормони - тироксин і трийодтиронін. Гормони щитовидної залози впливають на всі види обміну речовин. Активізують процеси окислення, збільшують потребу тканин у кисні, стимулюють ріст. Тироксин стимулює функцію нервової і серцево-судинної систем, помірно підвищує тонус кровоносних судин і артеріальний тиск. У С-клітинах щитовидної залози продукується гормон кальцитонін, який регулює рівень іонізованого кальцію в крові і тканинах.
Тиреоїдин – Тhyreoidinum
Властивості: буро-жовтого кольору Дрібний аморфний порошок. Містить 0,17...0.25 % органічно зв'язаного йоду. Форма випуску: порошок, таблетки по 0,05; 0,1; 0,2 г. Зберігання: за списком Б. Дія: посилює окисні процеси в клітинах і забезпечує утилізацію глюкози, активізує метаболізм жирів і білків, внаслідок чого зменшує масу тіла. Активізує скоротливість серця, розширює кровоносні судини, знижує тиск крові, підвищує температуру тіла. Показання, способи і дози застосування: застосовують при захворюваннях, що супроводжуються недостатньою функцією щитовидної залози (мікседема), при алопеціях, неплідності. Після перорального введення фармакологічна дія виявляється протягом 3...5 днів. Дози всередину: коням - 2...5 г; собакам - 0,1...0,3; свиням - 0,3... 0,5 г. Дають 2...3 рази на добу. Препарати кори надниркових залоз
Надниркові залози складаються з мозкової речовини і коркового шару. Це індивідуальні в морфологічному і функціональному відношенні тканини. Мозкова речовина продукує адреналін і норадреналін. У корковому шарі продукуються стероїдні гормони - кортикостероїди, які поділяються на дві групи: мінералокортикостероїди, що регулюють обмін електролітів, і глюкокортикостероціи, що активно впливають на вуглеводний і білковий обміни. У практиці ветеринарної медицини використовують глюкоюртиюстероіди та їх синтетичні замінники. Глюкокортикостероїди (кортизон і гідрокортизон) сприяють синтезу глікогену в печінці, підвищують вміст цукру в крові, впливають на азотний і білковий обміни, внаслідок чого виявляється протизапальна, десенсибілізуюча, протиалергічна, протишокова і антитоксична дія. Характерним для них є гальмування розвитку лімфоїдної і сполучної тканини, внаслідок чого виявляється імунодепресивна їх активність. Глюкоюртикостерощи зменшують проникність капілярів і підвищують їх тонус. Позитивним є вплив на скоротливість серця: активізують тонус міокарда, поліпшують гемодинаміку, підвищують тонус артеріол. Мінералокортикостероїди (дезоксикортикостерон і альдостерон) регулюють мінеральний і водний обміни. Застосовують гормональні препарати кори надниркових залоз як протизапальні засоби для лікування ревматичних процесів, захворювань шкіри, набряку легень, для прискорення інактивації отрут печінкою, при порушеннях мінерального і водного обмінів, для запобігання шоку і колапсу при хірургічних операціях.
Кортизону ацетат – Cortisoni acetas
Властивості: білий кристалічний порошок, майже нерозчинний у воді. Форма випуску: таблетки по 0,025 г, суспензія у флаконах по 10 мл. Зберігання: за списком Б. Дія: проявляє протизапальну, протиалергічну, десенсибілізуючу, протишокову дію, затримує розвиток сполучної тканини, зменшує проникність капілярів та підвищує їх тонус. Показання, способи і дози застосування: як протизапальний засіб при гострих і хронічних артритах, екземі, ацетонемії дійних корів. Дози всередину: коням, коровам - 1...1,5 г, свиням - 0,1...0,3; собакам - 0,05...0,1 г; внутрішньом'язово: свиням - 0,1...0,3 г; собакам - 0,05...0,1 г.
Преднізолон – Prednisolonum
Синтетичний аналог кортизону. Властивості: порошок білого або жовтуватого кольору, не розчиняється у воді, добре розчиняється в спирті. Форма випуску: порошок, таблетки по 0,001 і 0,005 г, 0,5-процентна мазь. Зберігання: за списком Б. Дія: за фармакологічною дією подібний до кортизону ацетату, але в 3...5 разів сильніший. Його застосовують у тих же випадках, що і кортизону ацетат. Особливо ефективний при ацетонемії корів і захворюваннях шкіри. Дози всередину: коням - 0,05...0,3 г; коровам – 0.2...0,4; собакам - 0,005...0,02 г.
Ферментні препарати
Ферменти - це високоспеціалізовані речовини білкової природи, які виконують роль каталізаторів біохімічних реакцій у процесі обміну речовин. Характерними особливостями ферментів та їх препаратів є висока специфічність, виявлення дії лише у відповідних умовах (рН середовища, коферменти тощо) і висока чутливість до зміни температури. Останнім часом їх використовують для підвищення поживності кормів і поліпшення процесів травлення. Ентерофар – Еnterophar
Сипучий порошок світло-жовтого або світло-коричневого кольору із специфічним запахом, не розчиняється у воді. Готують із слизових оболонок дванадцятипалої кишки здорових свиней і телят. Випускають у пакетах по 50 і 100 г. Дія: стимулює ферментативну активність травних соків, сприяє кращому засвоєнню поживних речовин корму. Виявляє адаптогенну, антидіарейну та антиперистальтичну дію. Застосовують для поліпшення травлення в телят і запобігання утворенню казеїнових згустків у сичузі. Дають перед випоюванням молока. Препарат розбавляють водою до кашкоподібної консистенції і задають індивідуально. Дози всередину: з лікувальною метою дають 0,10...0,15 г/кг маси тварини 3 рази на добу до одужання. З профілактичною метою дають 2...3 рази на добу в такій же дозі протягом 3...5 діб. Лізоцим ГЗХ- Lysocimum
Властивості: однорідний порошок світло-сірого кольору, без запаху, добре розчиняється у воді. Допускається наявність у розчині невеликої кількості осаду. Це ферментний препарат, одержаний шляхом висушування культуральної рідини бактерій. Містить протеолітичні ферменти. Форма випуску: порошок у пакетах по 15 кг. Дія: ферменти викликають лізис грам позитивних і грамнегативних мікробів. У кишечнику препарат поліпшує травлення і засвоєння поживних речовин корму. Показання, способи і дози застосування: при відгодівлі курчат-бройлерів. Додають до корму з розрахунку 0,3% від сухої речовини. Застосовують для комплексної терапії бронхопневмонії, діареї, остеодистрофії, підвищення імунної реактивності організму телят. Дають один раз на день з молозивом у дозі 0,15...0,2 г/кг маси тварини. Для лікування діареї препарат додають до молока в дозі 2...4 г/л три рази на добу до одужання.
Сік шлунковий натуральний - Succus gastricus naturalis
Синонім: еквін. Властивості: безбарвна прозора рідина, кисла на смак. Містить всі ферменти шлункового соку і 0,5% хлористоводневої кислоти. Це натуральний секрет шлункових залоз коней, великої рогатої худоби, собак, одержаний фістульним методом і консервований саліциловою кислотою. Форма випуску: флакони по 100 і 150 мл. Дія: пепсин і хлористоводнева кислота шлункового соку розщеплюють білки, підвищують секрецію травних залоз. Показання, способи і дози застосування: при недостатній функції шлункового соку в молодих тварин, для лікування диспепсій, гастритів, ентеритів, розладів травлення. Дози всередину: свиням, телятам - 30...50 мл; поросятам, ягнятам - 25...30; собакам - 20...30; птиці - 5..10; курчатам - 1...5 мл. Застосовують протягом 7... 10 днів 2...3 рази на день за 10...20 хвилин до годівлі. Пепсин – Pepsinum
Властивості: біло-жовтого кольору порошок, кисло-солодкий на смак із специфічним запахом, добре розчиняється у воді. Містить протеолітичні ферменти. Одержують із слизової оболонки шлунка свиней. Форма випуску: порошок. Дія: пепсин гідролізує білки, поліпшує процеси травлення і сприяє засвоєнню поживних речовин корму. Показання, способи і дози застосування: при гіпоацидних гастритах, диспепсіях, гастроентеритах, при годівлі тварин концентрованими кормами, для підвищення секреції шлункового соку. Дози всередину: коням, коровам - 2...5 г; вівцям - до 1 г; собакам - 0,2..0,6 г два-три рази на добу, краще з 0,5-процентним розчином соляної кислоти.
Трипсин кристалічний - Tripsinum сгуstallisatum
Одержують із підшлункової залози великої рогатої худоби. Містить протеолітичні ферменти. Властивості: порошок білого кольору з жовтуватим відтінком, без запаху, добре розчиняється у воді. Форма випуску: ампули та флакони по 5 і 10 мл. Дія: місцева і резорбційна - руйнує білки і продукти їх розкладу (некротизовані тканини, фібринозні утворення, кров'яні згустки, густі ексудати). Показання, дози і способи застосування: місцево для лікування гнійних ран з великою кількістю некротичних тканин і ексудату, при опіках, пролежнях; внутрішньом'язово при тромбофлебітах, запаленнях органів дихання. Для проявлення місцевої дії салфетки змочують у розчині трипсину (25...30 мл розбавляють у 10...15 мл води) і накладають на уражені ділянки. Як протизапальний засіб трипсин вводять внутрішньом'язово в дозі 0,1...0,15 мг/кг маси тварин.
Панкреатин – Pancreatinum
Одержують із підшлункових залоз забитих тварин. Властивості: світло-жовтого кольору порошок з характерним запахом, погано розчиняється у воді, не розчиняється у спирті. Форма випуску: порошок, таблетки по 0,5 г. Дія: панкреатин містить ферменти амілазу і трипсин. Амілаза бере участь у перетравленні крохмалю, трипсин забезпечує розщеплення білків. Панкреатин поліпшує травлення і засвоєння поживних речовин корму. Показання, способи і дози застосування: при порушенні функції підшлункової залози і захворюваннях печінки, гіпоацидних гастритах, ентероколітах. Перед застосуванням панкреатину телятам випоюють 100 мл 2-процентного розчину натрію гідрокарбонату. Дози всередину: коровам - 2...7 г; телятам - 0,6... 1; свиням - 0,6... 1; собакам - 0,2...0,4 г. Дають 3...4 рази на день перед годівлею тварин. Разом з панкреатином не застосовують шлунковий сік, хлористоводневу і молочну кислоти, пепсидил. Солі лужних та лужноземельних металів
Для нормального функціонування організму абсолютно необхідними є неорганічні сполуки лужних (натрію, калію, кальцію, магнію) та важких (заліза, міді, цинку тощо) металів. З лікувальною та профілактичною метою широко використовують їх солі, які є продуктами заміщення іонів водню кислот на іони металу або гідроксильних груп лугів на аніони кислот. За хімічною будовою і властивостями солі поділяють на середні або нейтральні, кислі та лужні. Солі лужних та лужноземельних металів у розбавлених розчинах дисоціюють на іони, які виконують важливу біологічну роль - підтримують осмотичний тиск крові та цитоплазми клітин, що забезпечує нормальний фізико-хімічний стан колоїдів, беруть участь у підтриманні кислотно-лужної рівноваги в організмі та проведенні нервових імпульсів. Стабільність величини рН крові регулюється буферними системами, які включають бікарбонатний, фосфатний і білковий буфери. Бікарбонатами буфер підтримує концентрацію водневих іонів шляхом виведення двоокису вуглецю легенями та гідрокарбонату нирками. У недисоціойованій формі солі лужних і лужноземельних металів впливають переважно на осмотичний тиск тканин, який повинен бути постійним. Залежно від концентрації солей розчини поділяють на ізотонічні, гіпотонічні і гіпертонічні. Ізотонічні (фізіологічні) розчини мають осмотичний тиск, який для натрію хлориду відповідає 0,85...0,9-процентній концентрації. Вони помітно не змінюють функцію клітин, але широко використовуються для поповнення рідини в організмі, як розчинники для лікарських речовин та в дослідах з ізольованими органами. Гіпотонічні розчини знижують осмотичний тиск, при внутрішньовенному введенні викликають гемоліз еритроцитів, негативно впливають на функцію органів, тому використовуються рідко. Гіпертонічні розчини різної концентрації місцево діють подразнююче на слизові оболонки, поверхню ран і рефлекторно стимулюють функцію внутрішніх органів та сприяють заживленню ран. При внутрішньовенному введенні вони посилюють відтік води з клітин, тим самим підвищують концентрацію біологічно активних речовин у цитоплазмі, що призводить до посилення їх функції. Надто високі концентрації через деякий час впливають на функції організму негативно.
Натрію хлорид – Natrii chloridum
Синоніми: натрій хлористий, кухонна сіль. Кристалічний порошок білого кольору, солоний на смак, добре розчиняється у воді (1:3). Гігроскопічний. Зберігають у сухому місці. Випускають порошок, таблетки по 0,9 г і ампули по 10 мл 10-процентного розчину. Дія: іони натрію знаходяться переважно в позаклітинній рідині, беручи участь у регуляції осмотичного тиску. Водночас вони посилюють розслаблення серцевого м'яза, поліпшують внутрісерцеву провідність імпульсів, розширюють судини, беруть участь у проведенні нервових імпульсів. Місцево при нанесенні на рани гіпертонічних розчинів іони натрію посилюють відтік лімфи, що сприяє очищенню рани, поліпшують обмін, прискорюють процеси грануляції, але при тривалому застосуванні діють негативно. При введенні всередину в підвищених концентраціях натрію хлорид стимулює секрецію травних залоз, перистальтику шлунка і кишок, підвищує апетит і поліпшує травлення. Ось чому він є необхідним компонентом раціону тварин та птиці, але у великих дозах може викликати отруєння, що нерідко зустрічається, особливо у свиней і птиці. Для лікування необхідно забезпечити тварин питною водою, промити шлунок, свиням зробити глибоку клізму, ввести внутрішньовенно 10-процентний розчин кальцію хлориду, а дрібним тваринам та птиці - внутрішньом'язово 5-процентний розчин на 1-процентному розчині желатини. Внутрішньовенне введення гіпертонічних розчинів підвищує тонус центральної нервової системи, підсилює діурез, прискорюючи виведення з організму продуктів обміну та токсинів, підвищує тонус м'язів матки, стимулює перистальтику кишечнику, нормалізує обмін речовин. Застосовують для поліпшення травлення, при гіпотонії та атонії передшлунків у жуйних, при закупорці книжки, при гострому розширенні шлунка в коней, як діуретичний засіб, при внутрішніх кровотечах, для профілактики затримання посліду в корів тощо. Ізотонічні розчини застосовують при зневодненні організму після крововтрат, при диспепсії телят, як розчинник для багатьох лікарських засобів. Дози всередину: коням - 20,0...75,0 г; великій рогатій худобі - 20,0... 100,0; дрібній рогатій худобі - 5,0... 15,0; свиням - 0,5...3,0; хутровим звірам - 0,05... 1,0; курям - 0,1...0,3 г; внутрішньовенно: коням - 20,0... 30,0 г; великій рогатій худобі - 15,0...25,0; дрібній рогатій худобі - 2,0...3,0; собакам - 0,4...0,6 г у формі 5...10-процентного розчину.
Натрію гідрокарбонат – Natrii hydrocarbonas
Синоніми: натрій двовуглекислий, натрію бікарбонат, питна сода. Кристалічний порошок білого кольору із солоно-лужним смаком, добре розчиняється у воді (1:2) з утворенням лужних розчинів (величина рН 5-процентного розчину становить 8,1). При кип'ятінні перетворюється в натрію карбонат, який є сильним лугом. Зберігають у щільно закритому посуді. Випускають порошок, таблетки по 0,3 і 0,5 г; ампули по 20 і 50 мл 3-процентного і 5-процентного розчину. Дія: при внутрішньому введенні нейтралізує соляну кислоту шлункового соку, нормалізує кислотно-лужну рівновагу в організмі, підвищує лужні резерви, виділяється легенями та нирками, діючи відхаркувально та діуретично. При введенні в склад раціону разом із солями магнію, цинку і марганцю (препарат карбоксилін) прискорює процеси карооке плювання і значно підвищує продуктивність тварин. Застосовують зовнішньо у формі 3-процентного розчину для промивання ран і слизових оболонок при запальних процесах; інгаляцію парів рекомендують при ринітах та фарингітах; всередину як антидот при отруєннях лугами, а також як протизапальний засіб при гастритах і гастроентеритах; внутрішньовенно і всередину у великих дозах при ацетонемії в корів, овець і свиноматок, при отруєнні великої рогатої худоби цукровими буряками і хлорорганічними пестицидами, при паралітичній міогемоглобінурії тощо. Дози всередину: коням - 20,0...75,0 г; великій рогатій худобі - 25,0... 100,0; дрібній рогатій худобі - 5,0...15,0; свиням - 2,0...6,0; птиці - 0,2...0,5 г, внутрішньовенно: коням і великій рогатій худобі -20,0...40,0 г, вівцям і свиням - 2,0...6,0; собакам - 0,5... 1,5 г у формі 10-процентного розчину, виготовленого асептично.
Кальцію хлорид - Саlсіі chloridum
Безбарвні кристали, гірко-солоні на смак. Добре розчиняються у воді (4:1), гігроскопічні. Зберігають у сухому місці. Випускають порошок та ампули по 5 і 10 мл 10-процентного розчину. Дія: місцева подразнююча, а в концентрації 10...15 % при попаданні під шкіру може викликати некроз. Після всмоктування кальцій відіграє важливу біологічну роль. Знаходячись в іонізованому стані, кальцій бере участь у проведенні нервових імпульсів, підвищує тонус центральної нервової системи, сприяє інтенсивному скороченню серця і скелетних м'язів, стимулює ретикуло-ендотеліальну систему і підвищує фагоцитарну активність лейкоцитів, підвищує щільність клітинних мембран, у тому числі судин і капілярів, чим зумовлена протизапальна і протиалергічна десенсибілізуюча його дія. Кальцію хлорид використовують також як кровоспинний засіб, оскільки він стимулює утворення тромбопластину, перехід протромбіну в тромбін і полімеризацію фібрину. Частина кальцію відкладається в кістках. Показання, способи і дози застосування: для запобігання запальним набрякам при хірургічних операціях і травмах, ручному відділенню посліду в корів, ендометритам, при гострих запаленнях легень, печінки, нирок; при порушенні функції паращитовидної залози і обміну кальцію, які проявляються тетанією, рахітом, остеомаляцією; при внутрішніх кровотечах, алергічних захворюваннях і анафілаксії, родильному парезі в корів, інфекційних захворюваннях, атонії і гіпотонії передшлунків у великої рогатої худоби. Крім того, його застосовують як антидот при отруєннях тварин солями магнію, щавлевою кислотою та її розчинними солями, фторидами, а свиней — кухонною сіллю. Кальцію хлорид входить до складу багатьох кровозамінних і протишокових рідин. Дози внутрішньовенно: коням - 10,0...30,0 г; великій рогатій худобі - 15,0...40,0; дрібній рогатій худобі - 1,0...3,0; свиням - 1,0...2,0; собакам - 0,5...2,0 г у формі 10-процентного розчину; свиням і дрібним тваринам можна вводити внутрішньом'язово у формі 5-процентного розчину на 1-процентному розчині желатини; всередину: коням - 20,0...50,0 г; великій рогатій худобі - 30,0...60,0; дрібній рогатій худобі - 2,0...6,0; свиням - 2,0...5,0; собакам - 1,0... 2,0 г у формі 5...10-процентного розчину.
Кальцію глюконат - Саlсіі gluconas
Зернистий або кристалічний порошок білого кольору, без смаку, слаборозчинний у холодній воді (1:50), легкорозчинний у гарячій (1:5). Зберігають у щільно закритому посуді. При взаємодії зі спиртом випадає в осад. Форма випуску: порошок, таблетки по 0,5 г і ампули по 10 мл 10-процентного розчину. Дія: місцево не подразнює тканини, що дає змогу вводити розчини підшкірно та внутрішньом'язово. Резорбційно діє так само, як і кальцію хлорид, але лікувальний ефект настає дещо пізніше, особливо в гострих випадках та при отруєннях. Застосовують всередину у дозах: коням і великій рогатій худобі - 10,0...20,0 г, дрібній рогатій худобі і свиням - 5,0...10,0; собакам - 0,5...4,0 г; внутрішньовенно: коням і великій рогатій худобі -10,0... 20,0 г; собакам - 0,5...2,0 г.
Кальцію фосфат – Calcii phosphas
Синонім: кальцій фосфорнокислий. Дрібнокристалічний порошок, майже нерозчинний у воді. Зберігають у щільно закритому посуді. Випускають порошок. Дія: при дефіциті в організмі кальцію і фосфору розвивається остеомаляція, порушується обмін речовин у зв'язку з гальмуванням синтезу макроергичиних сполук (АМФ, АДФ, АТФ, КФ), які є джерелом доступної хімічної енергії, що утворюється при окисленні вуглеводів, жирів та білків. Застосовують як кормову добавку в складі комбікормів, для профілактики остеомаляції, рахіту в молодняку тварин, а також як лікувальний засіб при переломах кісток, при порушеннях обміну речовин. Замість кальцію фосфату можна використовувати преципітат та м'ясо-кісткове борошно. Дози всередину: коням - 10,0...30,0 г; великій рогатій худобі - 20,0...40,0; дрібній рогатій худобі і свиням - 3,0...10,0; собакам і хутровим звірам - 0,5...2,0; птиці – 0,2..1,0 г.
Кальцію карбонат - Calcii carbonas
Синонім: крейда. Порошок білого кольору або куски, нерозчинні у воді. Введений всередину нейтралізує кислоту шлункового соку з виділенням вуглекислого газу. Поступово всмоктується і бере участь в обміні кальцію, який засвоюється лише при достатній кількості фосфору в раціоні, а якщо його не вистачає, то виділення фосфору з організму посилюється. Застосовується як мінеральна підкормка при дефіциті кальцію в раціоні для профілактики рахіту, стимуляції росту і розвитку молодняку, для підвищення несучості курей. Дози всередину: коням і великій рогатій худобі - 20,0...50,0 г; дрібній рогатій худобі - 3,0... 10,0; свиням - 2,0...5,0; собакам і хутровим звірам - 0,2...2,0 г.
Магнію сульфат - Magnesii sulfas
Синоніми: магній сірчанокислий, гірка сіль, англійська сіль. Безбарвні кристали, легко розчиняються у воді (1:1). Зберігають у щільно закритому посуді. Випускають порошок, ампули по 5, 10 і 20 мл 20-процентного і 25-процентного розчину. Дія: магній входить до складу багатьох ферментних систем. Для нормального функціонування центральної нервової системи і обміну речовин у крові підтримується постійна концентрація (20...50 мг/л). При нестачі магнію в раціоні або при підвищеній кількості в кормах небілкового азоту (нітратів, солей амонію, сечовини тощо) у жуйних поступово розвивається гіпомагніємія, яка супроводжується тетанією і загибеллю новонароджених. При внутрішньому введенні в невеликих кількостях стимулює травлення, рефлекторно діє жовчогінно, спазмолітично, а також збагачує організм сіркою. При парентеральному введенні (внутрішньовенно, внутрішньом'язово) залежно від дози діє заспокійливо, снотворно і наркотично, але ширина наркотичної дії вузька. Антагоністом магнію є кальцій, тому магнієвий наркоз дуже легко знімається внутрівенним введенням кальцію хлориду. Застосовується як проносний засіб, при кольках, при переповненні шлунка і кишок, при отруєннях солями барію і важких металів. При цьому терапевтична доза вводиться з великою кількістю води. Для поліпшення травлення, стимуляції обміну речовин і профілактики гіпомагнієвої тетанії застосовують у складі преміксів (карбоксилін, мінеральні премікси МП-15 і МП-30). Вводять внутрішньовенно при спазмах стравоходу і кишок, шлункових і кишкових кольках, як заспокійливий і наркотичний засіб; внутрішньом'язово для лікування гіпомагнієвої тетанії в телят. Внутрішньовенно (у формі 5...10-процентного розчину) для базисного наркозу: коням - 10,0..25,0г; великій рогатій худобі - 10,0..20,0; вівцям - 1,0...5,0; собакам - 1,0...2,0 г; всередину як проносний засіб: коням - 300,0...500,0 г; великій рогатій худобі - 400,0...800,0; вівцям -50,0...100,0; свиням - 25,0...50,0; собакам - 10,0...25,0 г; як жовчогінний засіб: коням - 150,0…250,0 г, великій рогатій худобі - 250,0...600,0; собакам - 10,0... 15,0 г.
Засоби, що впливають на систему крові і еритроцитопоез
Препарати цієї групи стимулюють синтез гемоглобіну і утворення еритроцитів. Застосовують їх у тваринництві для профілактики і лікування анемій, які залежно від етіології умовно поділяють на залізодефіцитні, гемолітичні, гіпопластичні і мегалобластичні. Діагностика і класифікація анемій дуже складна. Еритроцитопоез стимулюють багато лікарських засобів, зокрема препарати заліза, вітаміни (ціанокобаламін, фолієва, аскорбінова і нікотинова кислоти, рибофлавін, піридоксин), а також препарати міді.
Препарати заліза
Залізо є незамінним елементом в організмі людини і тварин. Воно входить до складу транспортного білка крові гемоглобіну, білка скелетних м'язів міоглобіну, а також дихальних ферментів (цитохромоксидази, каталази, пероксидази тощо), які забезпечують окислювальні процеси в усіх клітинах організму. Як правило, в організм залізо надходить з кормами та водою в достатній кількості, але іноді, особливо в молодняку, порушуються процеси його засвоєння. Інтенсивність всмоктування та засвоєння заліза залежить від багатьох факторів. У кормах і препаратах залізо може знаходитись у вільній формі та у вигляді оксидів і солей (дво- і тривалентне). Незначна його частина всмоктується в шлунку, основна маса - у дванадцятипалій кишці, а деяка кількість - у порожній кишці. Краще всмоктуються сполуки двовалентного заліза, які легко дисоціюють з утворенням іонів. Засоби, що сприяють інтенсивній дисоціації заліза (шлунковий сік, соляна кислота) та перетворенню тривалентного заліза в двовалентне (аскорбінова кислота), стимулюють процеси всмоктування, тому їх доцільно призначати разом з препаратами заліза. Механізм всмоктування і засвоєння заліза досить складний. В ендотелії слизової оболонки шлунка і кишок міститься специфічний білок апоферитин, який взаємодіє з іонами заліза, утворюючи феритин, що є основою для нагромадження заліза. У крові циркулює білок трансферин, який в епітелії зв'язує залізо феритину і перетворюється в феротрансферин, звільняючи при цьому апоферитин. У кровотворних органах феротрансферин віддає залізо апоферитину, а трансферин знову переносить залізо. Депоноване у вигляді феритину залізо потім використовується для синтезу гемоглобіну та інших білків та ферментів, що містять залізо. З лікувальною і профілактичною метою використовують неорганічні й органічні сполуки заліза. Місцево солі заліза, як і інших важких металів, утворюють з білками тканин альбумінати і залежно від концентрації діють в'яжуче, подразнююче та припікаюче. Тому їх застосовують зовнішньо як протизапальні, кровоспинні та антисептичні засоби.
Залізо відновлене – Ferrum reductum
Дрібний порошок від сірого до темно-сірого кольору, що притягується магнітом. Містить до 99 % металевого заліза. У воді не розчиняється, взаємодіє з соляною кислотою, перетворюючись у сіль. Зберігають у щільно закритому посуді, у сухому місці. Форма випуску: порошок, таблетки по 0,2 г (покриті оболонкою) і капсули по 1,0 г. Дія: у шлунку взаємодіє з соляною кислотою, утворюючи заліза хлорид, який діє на слизову оболонку подразнююче, стимулює виділення шлункового соку і поліпшує травлення. Поступово всмоктуючись, стимулює синтез гемоглобіну та інших білків, які активують процеси обміну. Застосовують при анеміях, особливо геморагічних і гіпохромних у формі пілюль, болюсів, кашок 2...3 рази на добу після годівлі, краще разом із соляною чи аскорбіновою кислотами. Дози всередину: коням і великій рогатій худобі – 1,0...5.0 г; дрібній рогатій худобі - 0,5... 1,0; свиням - 0,3...0,8; собакам - 0,1...0,3 г.
Заліза лактат - Fеггі lactas
Синоніми: заліза закисного лактат, залізо молочнокисле. Порошок жовтого або зеленкувато-жовтого кольору, важко розчиняється у воді. Зберігають у сухому місці. Випускають порошок. Діє так само, як і залізо відновлене, але швидше всмоктується слизовою оболонкою і не так її подразнює. Застосовують при гіпохромних анеміях різного походження у формі порошку, пілюль, болюсів, кашок, мікстур. Дози всередину: коням і великій рогатій худобі - 1,0...3,0 г; дрібній рогатій худобі і свиням - 0,3...1,0; собакам - 0,02...0,1 г.
Заліза закисного сульфат - Ferrosi sulfas
Синоніми: залізний купорос, заліза сульфат. Прозорі кристали голубувато-зеленого кольору, добре розчиняються у воді (1:2,2). Зберігають у щільно закритому посуді. Випускають порошок. Дія: місцева, залежно від концентрації - в'яжуча (0,1 %), подразнююча (3...5 %), припікаюча (більш ніж 5 %). Виявляє протимікробний і дезодоруючий ефект. Введений всередину в невеликих концентраціях стимулює виділення шлункового соку, поліпшує травлення, потім всмоктується і стимулює еритроцитопоез. Застосовують при гіпохромних анеміях у концентрації не більшій ніж 1 %; місцево як в'яжучий і антисептичний засіб на слизові оболонки ротової порожнини (1…4 %); рідше — як припікаючий засіб у порошку (при раку стрілки) або в концентрованих розчинах. Дози всередину: коням і великій рогатій худобі - 2,0...5,0 г; дрібній рогатій худобі і свиням - 0,5...1,0; собакам - до 0,2 г.
Заліза окисного хлорид – Ferri trichloridum
Кристалічна маса буро-жовтого кольору, надзвичайно гігроскопічна. Містить не менш як 20 % заліза. Зберігають у щільно закритому посуді з темного скла у сухому місці. Випускають порошок, водний розчин, який містить 10...10,3 % заліза. Дія: місцева в'яжуча, подразнююча, припікаюча і протимікробна. Застосовують зовнішньо для припинення капілярних кровотеч (1...6 %) і як припікаючий засіб (10..30 %).
Фероглюкін – Ferroglucinum
Комплексна сполука заліза гідроксиду і продукту неповного гідролізу крохмалю-декстрину. Рідина темно-коричневого кольору, в 1 мл якої міститься 50 мг (5-процентний розчин) і 75 мг (7,5-процентний розчин) заліза. Зберігають у щільно закритому посуді. Випускають розчин у банках або в ампулах. Дія: після внутрішньом'язового введення створюється депо заліза, з якого поступово воно потрапляє в кров і стимулює еритропоез. Застосовують з профілактичною метою поросятам внутрішньом'язово на 3...7-й день після народження по 1,5...2,0 мл 5-процентного або 1...1,5 мл 7,5-процентного розчину. У разі потреби введення повторюють через 6... 10 діб. Лікувальні дози більші в 1,5 разу. У Польщі випускають подібний препарат феродекс, в 1 мл якого міститься 75 і 100 мг заліза. Застосовують у дозах: поросятам - 2...3 мл; телятам - 5...10 мл.
Засоби, що впливають на процеси зсідання крові
Зсідання крові — це складний ферментативний процес, спрямований на запобігання крововтратам при порушенні цілості судин. У ньому беруть участь багато факторів плазми крові, тромбоцитів і клітин ендотелію судин. При пошкодженні тромбоцитів та інших клітинних елементів тканин звільняється тромбопластин, який активується при взаємодії з Са++ і з участю про конверти ну (фактора VII) перетворює протромбін у тромбін. Протромбін — це білок, що синтезується печінкою з участю вітаміну К. Під впливом тромбіну утворюється фібрин з фібриногену. Тромбін також стимулює утворення тромбопластину, який у свою чергу сприяє перетворенню протромбіну у тромбін. Фібрин має нитчасту структуру, яка і утворює згусток крові (тромб), що згодом піддається ретракції (ущільненню) з відділенням сироватки. Проте в крові є фактори, які поступово розчиняють тромб. Це - фермент фібринолізин, кілька антитромбінів, гепарин та інші інгібітори факторів зсідання крові. У ветеринарній практиці застосовують засоби, що сприяють зсіданню крові, для запобігання і припинення кровотеч (коагулянти), а також засоби, які запобігають зсіданню крові (антикоагулянти). Коагулянти Тромбін – Thrombinum
Фермент крові, який одержують з крові тварин і донорів. Аморфний порошок білого кольору, розчиняється у 0,9-процентному розчині натрію хлориду. Зберігають у сухому прохолодному місці при температурі + 2... 10 °С. Випускають флакони і ампули по 10 мл, які містять не менш ніж 125 одиниць активності (ОА). За одиницю активності беруть таку кількість препарату, яка забезпечує зсідання при температурі 37 °С 1 мл свіжої крові за 30 секунд. Дія: перетворює розчинний білок крові фібриноген у нерозчинний фібрин, який є основою згустку. Застосовують місцево для припинення кровотеч з капілярів. Вміст ампули розчиняють в асептичних умовах фізіологічним розчином натрію хлориду, а потім просочують стерильний марлевий тампон, салфетку або гемостатичну губку і накладають на рану. Після припинення кровотечі тампон і салфетку обережно знімають, губку можна залишити в рані, оскільки вона потім розсмоктується.
Желатина медична – Сеlаtіna medicinalis
Синонім: желатина, клей тваринний. Продукт часткового гідролізу тваринного білка колагену, який знаходиться в сухожилках, хрящах і суглобах. Злегка жовтуваті прозорі листочки або пластинки, які з водою утворюють колоїдний розчин. Зберігають у прохолодному, захищеному від світла місці. Випускають порошок, ампули по 10, 20 і 25 мл 10-процентного розчину на 0,5-процентному розчині натрію хлориду. При температурі тіла драглеподібна маса перетворюється в рідину. При внутрішньовенному введенні підвищує в'язкість крові, що сприяє утворенню тромбу в тонких судинах і капілярах. Місцево діє обволікаюче і протизапально. Застосовують для прискорення зсідання крові при шлункових, легеневих та інших кровотечах, а також для зменшення подразнюючої дії кальцію хлориду при внутрішньом'язовому введенні свиням у разі отруєння їх натрію хлоридом (5-процентний розчин СаСl2 на 1-процентному розчині желатини). Дози всередину: коням і великій рогатій худобі – 10,0..30,0 г, дрібній рогатій худобі і свиням - 5,0...10,0; собакам – 0,5..3,0 г, внутрішньовенно: коням і великій рогатій худобі - 5,0...20,0 г, вівцям – 3,0...5,0; собакам – 0,5...1,5 г. Як коагулянти використовують також розчин кальцію хлориду, вікасол (вітамін К), фібринну (гемостатичну) губку, а також настої і екстракти таких лікарських засобів як листя кропиви (Folium Urticae), трава деревію (Herba Millefolii), трава водяного перцю (Herba Poligoni hydropiperis), кора калини (Cortex Viburni).
Антикоагулянти
Гепарин - Heparinum
Мукополісахарид, який міститься в базофільних (тучних) клітинах. Одержують з печінки і легень великої рогатої худоби. Аморфний порошок білого кольору, розчинний у воді. Активність виражають в одиницях дії (ОД). Зберігають у прохолодному, захищеному від світла місці. Випускають герметично закриті флакони по 5 мл з активністю 5,10 і 20 тис. ОД в 1 мл. Дія: гальмує перетворення протромбіну в тромбін, тим самим діє як антикоагулянт прямої дії. Крім того, резорбційно поліпшує коронарний крововідтік, пригнічує активність ферменту гіалуронідази, активує фібринолітичні властивості крові. Застосовують для профілактики і лікування тромбозів і емболій, при переливанні крові, у лабораторній практиці (2...3 ОД на 1 мл крові). Внутрішньовенно (на 1 кг маси) - 50...100 ОД; підшкірно і внутрішньом'язово - 100...130 ОД.
Натрію цитрат для ін'єкцій - Natrii citras pro injectionibus
Синонім: натрій лимоннокислий. Кристалічний порошок білого кольору, добре розчинний у воді (1:1,5). При кип'ятінні перетворюється в токсичну аконітову кислоту. Зберігають у щільно закритому посуді. Дія: у крові зв'язує іони кальцію, відсутність яких гальмує зсідання крові. Після всмоктування в кров включається в трикарбоновий окислювальний цикл Кребса, що сприяє видужуванню тварин при кетозах, отруєнні жуйних сечовиною і при гіперамоніємії. Дата добавления: 2015-10-20 | Просмотры: 802 | Нарушение авторских прав |