Унітіол – Unithiolum
Властивості: кристалічний порошок білого кольору, добре розчиняється у воді. Містить до 29 % вільних сульфгідрильних груп.
Форма випуску: порошок у флаконах по 0,5 г, 5-процентний розчин в ампулах по 5 мл і таблетки по 0,25 і 0,5 г.
Дія: маючи активні сульфгідрильні групи, взаємодіє з солями важких металів та миш'яком й інактивує їх. Тканинні ферменти, блоковані отрутами, під дією унітіолу звільняються від отрут і відновлюють свою активність.
Показання, спосіб і дози застосування: при гострих і хронічних отруєннях солями важких металів і миш'яком. При гострих отруєннях внутрішньовенно і підшкірно в дозі 0,01 на 1 кг маси тварини; при хронічних - внутрішньом'язово і орально в тих самих дозах. У перші дні отруєння препарат застосовують через кожні 5...6 годин, а потім 1...2 рази на добу у формі 5...10-процентного розчину, виготовленого на ізотонічному розчині натрію хлориду.
Вправи
Виписати рецепти
1. Лінімент з 300,0 г дьогтю, 100,0 г креоліну і до 5000,0 г зеленого мила. Зовнішнє. Коню для лікування корости.
2. 30,0 г іхтіолу з 1 л води. Внутрішнє Корові на один раз при здутті рубця.
3.Мазь такого складу: 10,0 г іхтіолу, 10,0 г оксиду цинку, 100,0 г вазеліну жовтого. Зовнішнє. Коню при мокреці для втирання в уражені ділянки шкіри.
4.Розчин з 16,0 г лізолу і 1000 мл дистильованої води. Зовнішнє. Корові для промивання матки при ендометриті.
5.Рідина Бурова. Зовнішнє. Коню для примочок при ударах.
6.Розчин, що складається з 10,0 г міді сульфату і до 100 мл води дистильованої. Зовнішнє. Для змазування виразок на шкірі.
7.Порошок із 10,0 г оксиду цинку, по 5,0 г білої глини і тальку. Присипка собаці при мокнучій екземі.
8.Краплі для очей такого складу: 0,2 г цинку сульфату, 0,6 г борної кислоти, до 20 мл води дистильованої. Зовнішнє. Корові по 1...3 краплів око при гострому кон'юнктивіті.
9.Срібла нітрат у формі паличок (3 шт.). Зовнішнє, для припікання виразок на шкірі.
10.Краплі для очей з 0,2 г протарголу, до 10 мл води дистильованої. Зовнішнє. Теляті по 2...3 краплі в око при хронічному гнійному кон'юнктивіті.
Кислоти, луги і мила
Кислоти - Асіdа
У водних розчинах кислоти дисоціюють з утворенням катіонів (позитивно заряджені іони водню) і аніонів (негативно заряджені кислотні залишки). Дія кислот залежить від кількості утворюваних катіонів. За ступенем дисоціації кислоти поділяють на три групи: сильні - з вираженою дисоціацією (азотна, сірчана, хлористоводнева), середні (фосфорна) і слабкі (борна), у яких ступінь дисоціації дуже низький.
Кислоти зневоднюють клітини, змінюють лужне середовище і коагулюють (згортають) білки з утворенням альбумінатів.
Сильні кислоти залежно від концентрації розчинів можуть мати бактерицидну, припікаючу і подразнюючу дію, а слабкі - в'яжучу. Для дезінфекції кислоти застосовують рідко, оскільки вони пошкоджують об'єкти дезінфекції.
Дата добавления: 2015-10-20 | Просмотры: 441 | Нарушение авторских прав
|