Скелет верхньої кінцівки:скелет плечового пояса та вільної верхньої кінцівки,зєднання кісток.
Верхня кінцівка складається із поясу і вільної кінцівки, яка складається з плеча (1 кістка - плечова), передпліччя (2 кістки - ліктьова і променева) і кисті (зап'ястя - 8 кісток, п'ястя - 5 кісток і фаланги пальців - 14 кісток).
Плечовий пояс людини утворений двома парними кістками: ключиці і лопатки, які прикріплені до грудної клітки м'язами і зв'язками, а спереду суглобом між ключицею і рукояткою грудної кістки.
Ключиця (clavicula) - S-подібно зігнута трубчаста кістка з тілом і двома кінцями: лопатковим (акроміальним) та грудинним. На обох кінцях є суглобові поверхні для сполучення (відповідно) з ключичною вирізкою рукоятки грудної кістки та акроміальним відростком лопатки. Ключиця ніби відсовує плечовий суглоб на периферію тіла, забезпечуючи свободу рухів руки.
Лопатка (scapula) - плоска трикутної форми кістка. На дорзальній площині кістки є виступ (ость), який поділяє лопатку на верхню та нижню частини. Виступ продовжується латерально і вперед у акроміон, на якому є суглобова поверхня для сполучення з ключицею. Верхній край лопатки переходить у дзьобоподібний відросток, під яким розташована велика вирізка лопатки.
Латеральний кут лопатки закінчується потовщенням із суглобовою ямкою. У людини лопатка розташована дорзально, довжина зменшилась у порівнянні з шириною.
Довга трубчаста плечова кістка (humerus) має тіло (діафіз) та дві голівки (епіфізи). На верхньому епіфізі є кулястої форми суглобова поверхня для сполучення з лопаткою та великий (латерально) і малий (медіально) горбики. Від горбків вниз відходять гребені, між якими іде міжгорбкова борозна (тут розташоване сухожилля двоголового м'яза). Нижня частина кістки має трикутну форму і завершується складною суглобовою поверхнею. Тут є власне дві суглобові поверхні для сполучення з ліктьовою і променевою кістками передпліччя: блок і латеральніше від нього куляста голівка.
Тіло довгої трубчастої ліктьової кістки (ulna) нагадує тригранну призму. Верхній епіфіз більш масивний, має два відростки - ліктьовий (ззаду, для сполучення з блоком плечової кістки) і вінцевий (спереду). На вінцевому відростку розташована суглобова поверхня для сполучення з променевою кісткою. На нижньому епіфізі ліктьової кістки є суглобова поверхня для сполучення з променевою кісткою і медіально розташований шилоподібний відросток.
На верхньому епіфізі довгої трубчастої променевої кістки (radius) є суглобова ямка для сполучення з голівкою плечової кістки та суглобове коло для сполучення з ліктьовою кісткою. Поряд з цією голівкою розташована горбистість двоголового м'яза. Дистальний епіфіз має зап'ястну суглобову поверхню для сполучення з верхнім (проксимальним) рядом кісток зап'ястя і закінчується латеральним шилоподібним відростком. На медіальному краї цього епіфізу є суглобова поверхня для сполучення із ліктьовою кісткою.
16.Скелет нижньої кінцівки :скелет тазового пояса,таз у цілому,статеві відмінності таза.
В скелете тазового пояса соединяются между собой правая и левая тазовые кости (посредством лобкового сращения) и каждая из тазовых костей и крестец с образованием крестцово-подвздошного сустава. Образованный в результате этих соединений костный таз обеспечивает распределение и передачу веса тела на кости нижней конечности и защиту органов таза.
Тазовая кость в целом имеет неправильную форму; на ее наружной поверхности находится вертлужная впадина (acetabulum) (рис. 40, 43) - сферическое углубление, служащее для соединения с тазовой костью головки бедренной кости и ограниченное суставной полулунной поверхностью (fasies lunata. В образовании вертлужной впадины участвуют как лобковая и подвздошная, так и седалищная кость. Их взаимное расположение относительно вертлужной впадины помогает выделять эти кости на теле тазовой кости.
В строении лобковой кости, расположенной спереди-снизу от вертлужной впадины, выделяют тело (corpus ossis pubis) (рис. 41), верхнюю ветвь (r. superior ossis pubis) (рис. 40, 41) и нижнюю ветвь (r. inferior ossis pubis) (рис. 40, 41) лобковой кости. В образовании вертлужной впадины участвует тело лобковой кости. На верхнем крае верхней ветви лобковой кости расположены лобковый гребень (crista pubica) (рис. 40, 41) и лобковый бугорок (tuberculum pubicum) (рис. 40, 42), на нижнем крае - запирательный гребень (crista obturatoria) (рис. 41), в заднем отделе которого имеется передний запирательный бугорок (tuberculum obturatorium anterius) (рис. 41).
Подвздошная кость находится сверху-сзади от вертлужной впадины, в образовании которой она также участвует. В строении подвздошной кости выделяют короткое и массивное тело подвздошной кости (corpus ossis ilii) (рис. 40, 41) и крыло (ala ossis ilii) (рис. 40, 41), под которым на внутренней поверхности проходит дугообразная линия (linea arcuata) (рис. 41). Верхний край крыла - подвздошный гребень (crista iliaca) (рис. 41, 42) - имеет на своем переднем и заднем крае по два выступа. Внутренняя поверхность крыла образует обширную подвздошную ямку (fossa iliaca) (рис. 41, 42) с гладкой, полого спускающейся поверхностью. Ягодичная поверхность крыла имеет переднюю (linea glutea anterior) (рис. 40), заднюю (linea glutea posterior) (рис. 40) и нижнюю (linea glutea inferior) (рис. 40) ягодичные линии, служащие местами прикрепления мышц. На крестцово-тазовой поверхности крыла расположена ушковидная поверхность (facies auricularis) (рис. 41), посредством которой подвздошная кость сочленяется с подвздошной бугристостью (tuberositas iliaca) (рис. 41) и крестцом. С крестцом подвздошные кости образуют полусустав (articulatio sacroiliaca).
Седалищная кость расположена снизу-сзади относительно вертлужной впадины. В строении седалищной кости также выделяют тело (corpus ossis ischii) (рис. 40, 41), которое участвует в образовании вертлужной впадины, и ветвь (r. ossis ischii) (рис. 40, 41). В месте соединения тела и ветви седалищной кости находится массивное утолщение - седалищный бугор (tuber ischiadicum) (рис. 40), над которым располагается седалищная ость (spina ischiadica) (рис. 41, 42). По обеим сторонам от седалищной ости находятся большая (incisura ischadica major) (рис. 40, 41) и малая (incisura ischadica minor) (рис. 40) седалищные вырезки.Соединенные между собой копчик, крестец и тазовые кости составляют собственно костный таз (pelvis). В нем располагаются органы пищеварительной и мочеполовой систем, крупные сосуды и нервы. Этот костный остов таза подразделяется на верхний и нижний отделы - большой и малый таз.
Большой таз (pelvis major) (рис. 43) имеет открытую переднюю стенку, с боков ограничивается крыльями подвздошной кости, а сзади - основанием крестцовой кости и нижними поясничными позвонками. По гребешку лобковой кости и дугообразной линии подвздошной кости проходит пограничная линия (linea terminalis) (рис. 43), которая является нижней границей большого таза. Ниже пограничной линии располагается малый таз (pelvis minor)который представляет собой полость цилиндрической формы
В строении костной основы таза особенно заметно проявляется половой диморфизм. Объясняется это тем, что у женщин устройство и способ соединения тазовых костей призваны, помимо чисто механических задач, обеспечивать успешное прохождение родов. В частности, во время беременности внутренняя полость малого таза может увеличиваться за счет разрыхления хрящевого межлобкового диска и, соответственно, расширения симфиза.
Женский таз более широкий и низкий, с развернутыми в стороны крыльями подвздошных костей. Нижние ветви лобковых костей сходятся по широкой дуге, а малый таз имеет форму широкого цилиндра. Верхняя апертура малого таза близка по форме к овальной, симфиз более широкий и низко расположенный, нежели в мужском тазе.
Мужской таз, по сравнению с женским, более высокий и узкий, с менее развернутыми крыльями подвздошных костей. Нижние ветви лобковых костей сходятся под острым углом, полость малого таза снизу заметно сужается, противоположные седалищные бугры и ости расположены ближе друг к другу. Верхняя и нижняя апертуры мужского малого таза значительно отличаются по размерам и форме от соответствующих апертур женского за счет более заметно выдающегося мыса крестцовой кости, а также за счет копчика, более резко выступающего в просвет выхода из малого таза.
Дата добавления: 2015-11-02 | Просмотры: 1016 | Нарушение авторских прав
|